Рішення № 33644578, 21.08.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/7015/13-ц

21 серпня 2013 року м. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С. О.

при секретарі судового засідання Сліпченко С. Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Комунального підприємства "Павлограджитлосервіс" про відшкодування збитків, -

В С Т А Н О В И В:

03.07.2013 р. позивачі звернулися до суду з вказаним позовом про стягнення збитків, завданих внаслідок затоплення квартири за наслідками аварійної ситуації в системі центрального опалення будинку, в якому знаходиться квартира позивачів, у сумі 32 862, 00 грн. Також просили стягнути із відповідача вартість витрат на проведення висновку спеціаліста у сумі 2 000, 00 грн. та судові витрати. При цьому посилаються на те, що 26.12.2012 р. по вині відповідача була залита квартира АДРЕСА_1, яка належить позивачам на праві спільної часткової власності. Причиною залиття було те, що з вини відповідача стався вихід з ладу розширювального баку на горищі системи центрального опалення будинку, внаслідок чого відбулося залиття квартири позивачів, що підтверджується актами про залиття від 26.12.2013 р. та 04.01.2013 р., а також публікацією у місцевому друкованому виданні. Позивачі звертались до органів місцевої влади та відповідача з приводу ремонту квартири, але ті нічого не робили. Згідно висновку спеціаліста № 6 від 12.03.2013 р., загальна вартість ремонтно-будівельних робіт, необхідних для усунення пошкоджень у приміщеннях квартири, які утворились в результаті залиття, складає 32 862 грн.

В судовому засіданні позивачі та представник позивача позов підтримали із підстав, викладених у позовній заяві, додатково заявили клопотання про виклик в судове засідання для допиту спеціаліста, який склав висновок щодо вартості ремонтно-відновлювальних робіт у квартирі позивачів, яке було судом задоволено.

Представник відповідача у судовому засіданні 31.07.2013 р. позов не визнав, пояснивши, що договір про надання послуг з утримання будинків між сторонами у справі укладено не було, відповідач не зобов'язаний здійснювати ремонт приватизованих приміщень позивачів, при цьому останні відмовились від допомоги в здійсненні ремонту, добровільно запропонованої відповідачем, що підтверджено актом від 12.03.2013 р. Вважає, що аварія у системі розводки системи опалення на горищі будинку АДРЕСА_1 є випадком, що є підставою для звільнення від цивільної відповідальності згідно ч.1 ст. 617 ЦК. Вважає, що відповідачем належним чином здійснюються дії щодо утримання будинку, у якому знаходиться квартира позивачів, що підтверджується письмовими доказами, та позивачами не доведений причинно-послідковий зв'язок між аварією та діяльність відповідача з надання послуг по утримаю будинків та прибудинкових територій. У судове засідання 21.08.2013 р. не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами (а.с. 93). Надіслав до суду клопотання про перенос дати розгляду справи, призначеної на 21.08.2013 р. (а.с.99), посилаючись на те, що він у зазначений час приймає участь у розгляді господарської справи в господарському суді Дніпропетровської області. Згідно п.2 ч.1 ст.169 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в межах строків, встановлених ст.157 цього кодексу, у разі першої неявки в судове засідання сторони або будь-кого з інших осіб, які беруть участь у розгляді справи, оповіщених у встановленому порядку про час і місце судового розгляду, якщо вони повідомили про причини неявки, які судом визнано поважними. Суд не вважає вказані причини неявки відповідача в судове засідання поважними, оскільки до клопотання не доданого жодних доказів, які б підтверджували достовірність викладеного, крім того, час судового засідання у цій справі було визначено ще 31.07.2013 р., що не позбавляло відповідача, який є юридичною особою, визначитись із особою представника у цій справі. Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що причина, на яку посилається відповідач як на підставу неможливості явки в судове засідання, не є поважною і не може бути визнані достатньою підставою для відкладення розгляду справи.

Суд, вислухавши пояснення сторін та їх представників, спеціаліста ОСОБА_3, з'ясувавши обставини справи, дослідивши письмові докази по справі, прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Судом встановлено, що внаслідок виходу із ладу розширювального баку системи центрального опалення будинку АДРЕСА_1 26.12.2012 р. в квартирі АДРЕСА_1 сталось залиття вказаної квартири, власниками якої у рівних частках (по 1/3 частки) є позивачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також неповнолітня ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.16-19), причини залиття зазначено в актах від 26.12.2012 р. (а.с.21) та 04.01.2013 р. (а.с.22). Внаслідок залиття квартири її власникам була заподіяна матеріальна шкода, яка складає 32 862, 00 грн. (а.с. 35-74).

Згідно ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовуються в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ст. 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхніми працівниками під час виконання ними своїх трудових (службових) обов'язків.

Згідно ст.1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Суд вважає, що цивільну відповідальність за залиття квартири позивача повинно нести Комунальне підприємство „Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивачі є власниками квартири АДРЕСА_1, яка ним належить на праві спільної часткової власності, із частками 1/3 кожен (а.с.16-19).

Згідно ст. 322 Цивільного кодексу України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 68 Житлового кодексу України, наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

У відповідності до ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», п.7 Правил користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитками, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №572 від 08.10.1992 року, власники, наймачі, члени сім'ї наймача та орендарі жилих приміщень зобов'язані своєчасно вносити плату за обслуговування будинку і прибудинкової території у строки, встановлені договором або законом.

У відповідності до ч.3 ст.11 ЦК України, цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства, а за відсутністю таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Ст.ст.20,21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлений обов'язок виконавця підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором, а споживача - укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору, укладення договору на надання житлово-комунальних послуг на основі типового договору. Ст.26 вказаного Закону визначено істотні умови договору між виконавцем/виробником та споживачем та визначено, що договір може містити інші умови за згодою сторін. Договір не може містити умов, що вводять додаткові види оплати послуг, не передбачені типовими договорами на надання житлово-комунальних послуг, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Договір на надання житлово-комунальних послуг набирає чинності з моменту його укладення. Процедура погодження договору відбувається протягом одного місяця з дня внесення проекту договору однією із сторін.

Суд погоджується із відповідачем відносно того, що між сторонами у справі відсутній письмово укладений договір про надання послуг, оскільки відповідно до наданої позивачами копії договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 04.09.2007 р. (а.с.9-12) відповідач у цій справі не є стороною вказаного договору. За рішенням виконавчого комітету Павлоградської міської ради Дніпропетровської області №590 від 23.06.2010 року, позивача було визначено виконавцем послуг з утримання будинків та прибудинкової території, зокрема, з обслуговування багатоквартирного будинку, в якому проживають позивачі (а.с.81). Зазначене рішення є чинним, у встановленому порядку не скасованє, а згідно ст.144 Конституції України рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими до виконання на відповідній території. З огляду на надані позивачами квитанції банківських установ про сплату позивачами на користь відповідача коштів із призначенням платежу «за житло» (а.с.98), рахунку-повідомлення за комунальні послуги (а.с.97), суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини безпосередньо з актів цивільного законодавства що регулюють відносини з приводу надання та отримання житлово-комунальних послуг.

Згідно ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець послуг зобов'язаний здійснювати контроль за технічним станом інженерного обладнання будинків, квартир, приміщень, утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньо-будинкових мереж, вживати заходи щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг тощо.

Характер та обсяги матеріальної шкода, заподіяної позивачам залиттям квартири, підтверджується, крім копії акта від 26.12.2012 р. (а.с.21), де зазначені причини залиття, також актом від 04.01. 20013 р. (а.с.22), де додатково наводяться об'єкти та об'єми залиття, й висновком спеціаліста № 6 від 12.03.2013 р. (а.с.35-74) щодо розміру збитків нанесених власникам квартири через її пошкодження внаслідок залиття, де зазначені найменування робіт, витрати на ремонт квартири, згідно якого збитки внаслідок залиття становлять 32 862, 00 грн. (а.с. 38). Наданими представником відповідача копіями актів (а.с.83-87) щодо гідравлічного випробування трубопроводу від 18.04.2013 р., готовності приєднань до теплових мереж житлового будинку Дніпровська 581 від 07.08.2013 р., акт ревізії запорної арматури за травень 2012 р., акт готовності до опалювального періоду від 08.08.2012 р. та паспорт готовності до роботи в опалювальний період 2012-2013 р.р. підтверджується, що відповідачем (особами, які були працівниками відповідача) було здійснено певні заходи щодо обстеження, перевірки та утримання системи центрального опалення житлового будинку по АДРЕСА_1, проте ці дії не можна вважати достатніми та здійсненими належним чином із тим, щоб запобігти виходу із ладу розширювального баку системи центрального опалення будинку АДРЕСА_1, і вважати це випадком, як стверджує відповідач.

Суд погоджується з розміром заподіяної матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок затоплення квартири АДРЕСА_1, визначеного висновком спеціаліста № 6 від 12.03.2013 р., складеного фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3, яка, з огляду на видане останній свідоцтво № 218 від 13.07.2012 р. на право проведення судових експертиз по спеціальності 10.6. «дослідження об'єктів нерухомості, будівельних матеріалів і відповідних документів» , володіє спеціальними знаннями, а також враховуючи те, що учасники судового розгляду не заявляли клопотання про призначення відповідної судової товарно-будівельної експертизи, з відповідною оплатою експертизи.

Суд також не знаходить підстав для зменшення розміру збитків, які стягуються з відповідача, з причин залежних від позивачів, а саме сприяння (умисно або з необережності) збільшенню розміру збитків, завданих залиттям квартири, або не вжиття заходів щодо їх зменшення. Так, посилання відповідача на те, що позивачі не здійснювали просушування квартири , суд сприймає критично з огляду на фактичну можливість здійснення відповідних дій позивачами протягом зимового періоду, коли відбулося залиття, кліматичні (температурні) умови у вказаний період.

Суд погоджується з способом відшкодування матеріальної шкоди, зазначеного позивачами, враховуючи фактичні обставини справи, що є правом позивача вибору способу відшкодування шкоди в силу вимог закону.

Суд діє в межах наданих доказів відповідно до ст.ст. 10, 60 ЦПК України.

Враховуючи, що кожному із позивачів у цій справі відповідно до правовстановлюючих документів на квартиру та витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.16), належить по 1/3 квартири АДРЕСА_1, суд стягує на користь позивачів 2/3 від розміру збитків, спричинених залиттям квартири (32 862 грн. :3) х 2 = 21908 грн. Виходячи із принципу диспозитивності цивільного судочинства, визначеного у ст. 11 ЦПК, зважаючи на необхідність дотримання розумного строку розгляду справи відповідно до ст. 157 ЦПК України, суд при цьому враховує, що іншим співвласником квартири АДРЕСА_1, а саме неповнолітньою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, або її законними представниками позовні вимоги про стягнення на її користь відшкодування збитків, завданих внаслідок затоплення квартири за наслідками аварійної ситуації в системі центрального опалення будинку, не заявлялись, при цьому відсутні перешкоди для розгляду таких вимог, у випадку їх заявлення, в іншому провадженні.

Згідно ст. 88 ЦПК України, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

У задоволенні вимоги позивачів про стягнення на їх користь вартості витрат на проведення висновку спеціаліста у сумі 2 000, 00 грн. слід відмовити за необґрунтованістю із огляду на наступне. Вартість висновку спеціаліста висновку спеціаліста № 6 від 12.03.2013 р. складає 2000 грн. (а.с.25-27). Провадження у цій справі відкрито ухвалою суду від 05.07.2013 р. (а.с. 76). Згідно ч.ч.1, 3 ст. 79 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, при цьому до витрат, пов'язаних з розглядом судової справи, зокрема належать витрати, пов'язані із залученням свідків, спеціалістів,

перекладачів та проведенням судових експертиз. Диспозиція наведеної процесуальної норми передбачає можливість віднесення витрат сторони до процесуальних витрат за умови наявності двох критеріїв: така витрата має бути процесуальною і пов'язана із залученням спеціаліста. Тому вартість висновку спеціаліста № 6 від 12.03.2013 р. не враховується судом через те, що спеціаліст у даному випадку не є суб'єктом відшкодування процесуальних витрат, а сам висновок спеціаліста проведений до початку відкриття провадження у справі, а відтак не відноситься до процесуальної витрати.

Згідно ст. 88 ЦПК України , якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено. Враховуючи, що платником судового збору згідно банківської квитанції № 37238.45.1 від 01.07.2013 р. (а.с. 75) є ОСОБА_1, суд присуджує відповідні судові витрати вказаній особі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1166, 1172, 1192 ЦК України, ст. 21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 5-8, 10, 60, 88, 212, 214, 215, 224-228, 367 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Комунального підприємства „Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради про відшкодування збитків - задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради ради (місцезнаходження Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Шевченко, буд.63, ідентифікаційний код 37085472) на користь ОСОБА_1 (яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) 10954 ,00 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок затоплення квартири.

Стягнути з Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради (місцезнаходження Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Шевченко, буд.63, ідентифікаційний код 37085472) на користь ОСОБА_2 (який мешкає за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2) 10954 ,00 (десять тисяч дев'ятсот п'ятдесят чотири) грн. в рахунок відшкодування збитків, завданих внаслідок затоплення квартири.

В решті позову - відмовити.

Стягнути з Комунального підприємства «Павлограджитлосервіс» Павлоградської міської ради ради (місцезнаходження Дніпропетровська область, м.Павлоград, вул. Шевченко, буд.63, ідентифікаційний код 37085472) на користь ОСОБА_1 (яка мешкає за адресою АДРЕСА_1, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) понесені судові витрати по справі, а саме: суму судового збору в розмірі 219, 08 (двісті дев'ятнадцять) грн. 08 коп., решту віднести за рахунок позивача.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: С. О. Бабій