Ухвала суду № 33643367, 16.09.2013, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа №726/866/13-ц

Провадження №22ц/779/1907/2013

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції - Мілінчук С.В.

Суддя-доповідач - Томин О.О.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 вересня 2013 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючої Томин О.О.,

суддів: Шишка А.І., Пнівчук О.В.,

секретаря Мельник О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою ОСОБА_2 про визнання дій державного виконавця неправомірними та скасування постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 01.03.2013 року про повернення виконавчого листа стягувачу, за апеляційною скаргою завідувача сектору представництв інтересів держави в судах України та сприяння виконанню міжнародних конвенцій Головного управління юстиції у Чернівецькій області Штефанчук Світлани Василівни на ухвалу Садгірського районного суду міста Чернівці від 13.05.2013 року, -

в с т а н о в и л а:

Ухвалою Садгірського районного суду міста Чернівці від 13.05.2013 року скаргу ОСОБА_2 задоволено. Поновлено строк на оскарження постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 01.03.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Визнано незаконною постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 01.03.2013 року про повернення виконавчого документа стягувачу. Зобов'язано старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. відновити виконавче провадження, яке було відкрите на підставі виконавчого листа №2-а-46, який був виданий 12 січня 2011 року Садгірським районним судом міста Чернівці. Стягнуто з ВДВС України на користь держави 114,70 грн. судового збору.

На дану ухвалу завідувачем сектору представництв інтересів держави в судах України та сприяння виконанню міжнародних конвенцій Головного управління юстиції у Чернівецькій області Штефанчук С.В. подано апеляційну скаргу, в якій зазначено про порушення судом вимог чинного матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.

Зокрема, зазначає, суд першої інстанції, прийнявши справу до свого провадження, не вирішив питання про залучення до участі у даній справі Державної судової адміністрації України, так як розгляд справи стосується її законних інтересів. Вважає помилковими висновки суду про те, що державним виконавцем не було враховано, що виконавчий лист заповнено правильно, а також не зазначено вірні підстави повернення виконавчого документа стягувачу, оскільки такою підставою була встановлена законом заборона щодо стягнення коштів державним виконавцем з рахунків боржника - Державної судової адміністрації України як органу державної влади. Також зазначає, що винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа стягувачу не перешкоджає йому звернутися за належністю задля виконання рішення суду. Крім того, вважає, що судом залишено поза увагою той факт, що в прохальній частині скарги відсутня вимога про скасування постанови державного виконавця, а також безпідставно стягнуто судовий збір. Тому просить ухвалу суду скасувати, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні скарги ОСОБА_2

В судовому засіданні Апеляційного суду представник апелянта доводи апеляційної скарги підтримав. Скаржник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, хоча повідомлявся про час та місце слухання справи належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника апелянта, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що відповідно до рішення Садгірського районного суду міста Чернівці 12.01.2011 року було видано виконавчий лист №2-а-46 про стягнення з Державної судової адміністрації України на користь ОСОБА_2 ненараховану та невиплачену в період з 01 червня 2005 року по 31 липня 2008 року заробітну плату в сумі 72191 грн. 66 коп. та щомісячне грошове утримання в період з травня 2006 року по 31 липня 2008 року в сумі 30785 грн. 62 коп. (а.с. - 4).

Згідно постанови старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України Кушнір Л.В. від 01.03.2013 року виконавчий лист повернуто стягувачу на підставі п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» для пред'явлення його у спосіб, встановлений Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, який затверджено Постановою Кабінету Міністрів України №845 від 03.08.2011 року зі змінами, внесеними згідно Постанови Кабінету Міністрів України №45 від 30.01.2013 року (а.с. - 3).

Задовольняючи вимоги скарги ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що державний виконавець зобов'язаний вживати заходів примусового виконання рішень, а застосування до даного випадку п. 9 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» провадження порушує права та законні інтереси скаржника.

З таким висновком погоджується і колегія суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області, виходячи з наступного.

Частиною 5 ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статей 1, 6 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження - це сукупність дій органів і посадових осіб, зазначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів. Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Виконання судових рішень - це заключна стадія цивільного процесу, а саме заключний етап у процесі реалізації захисту цивільних прав, у цьому разі порушених прав ОСОБА_2, а згідно з прецедентною практикою Європейського суду з прав людини для визначення розумного строку розгляду справи включається період з надходження до суду позовної заяви й закінчується виконанням рішення суду.

Згідно ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Як вбачається зі скарги, тривалий час рішення суду на користь ОСОБА_2 не виконане, що є порушенням вимог ст.ст. 25, 30 Закону України «Про виконавче провадження» (строки здійснення виконавчого провадження), а матеріали справи не містять даних про те, що державним виконавцем вживались усі передбачені законом заходи щодо примусового виконання рішення суду.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції повно та всебічно досліджувалися всі обставини, пов'язані із вимогами скарги ОСОБА_2 і на підставі зібраних по справі доказів висновок суду про задоволення скарги є обґрунтованим.

Що стосується посилань апелянта на безпідставно стягнену суму судового збору, то відповідно до ст. 388 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на відділ державної виконавчої служби, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.

Таким чином, доводи апеляційної скарги правильності висновків суду не спростовують, а тому підстав для скасування оскаржуваної ухвали колегією суддів не встановлено.

Керуючись ст.ст. 307, 312 - 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу завідувача сектору представництв інтересів держави в судах України та сприяння виконанню міжнародних конвенцій Головного управління юстиції у Чернівецькій області Штефанчук Світлани Василівни відхилити.

Ухвалу Садгірського районного суду міста Чернівці від 13.05.2013 року залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку, безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуюча Томин О.О.

Судді: Шишко А.І.

Пнівчук О.В.