Рішення № 33643216, 11.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/13734/13 11.09.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк»

до Дочірнього підприємства «Самміт-книга»

про стягнення 134 789,70 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Заїка А.О.

від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Новий друк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Самміт-книга» про стягнення заборгованості у розмірі 134 789,70 грн. за договором підряду на виготовлення печатної продукції № 109 від 15.01.2013р., з яких: 131 400,00 грн. - сума основного боргу, 2 696,40 грн. - пеня, 561,90 грн. - 3% річних, 131,40 грн. - інфляційні нарахування. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за вищевказаним договором.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.07.2013р. порушено провадження у справі № 910/13734/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2013р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

Розгляд даної справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.08.2013р. розгляд даної справи відкладено в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України на 11.09.2013р. та зобов'язано позивача направити на юридичну адресу відповідача, вказану в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців копію позовної заяви з доданими до неї додатками, докази про що надати суду.

У даному судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, на виконання вимог суду надав докази направлення на юридичну адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів.

Представник відповідача на виклик суду не з'явився, вимог суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив.

При цьому, суд відзначає, що ухвала суду направлялась відповідачу на вказану в витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців адресу: 01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, та отримані представником Дочірнього підприємства «Самміт-книга» про що свідчить його підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення, яке містяться в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.9. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання. Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому, в п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначається, що у разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Приймаючи до уваги, що сторони були належним чином повідомлені про дату та час судового засідання, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 11.09.2013р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15.01.2013р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк» та Дочірнім підприємством «Самміт-книга» укладено договір підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції, відповідно до якого позивач зобов'язується виготовити, а відповідач оплатити поліграфічну продукцію, а саме книги С.В. Сннікова «Популярна історія християнства».

Відповідно до п. 1.2. договору тираж складає 2 500 екземплярів.

Загальна вартість всього тиражу продукції складає 164 250,00 грн., без податку на додану вартість відповідно до п. 6 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України (п. 2.1.договору).

Строк виготовлення продукції: до 10.04.2013р. (п. 2.2. договору).

Оплата продукції здійснюється у відповідності до графіку, який знаходиться в Додатковій угоді № 1 до даного договору, яка являється його невід'ємною частиною (п. 2.3. договору).

Пунктом 2.4. договору передбачено, що замовник оплачує поліграфічну продукцію шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок виконавця. Датою оплати вважається дата зачислення коштів на розрахунковий рахунок виконавця.

За порушення строків оплати вартості або строку прийняття продукції замовник платить пені виконавцю у розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості неоплаченої продукції за кожний день прострочки (п. 4.3. договору).

Приймання продукції здійснюється на складі замовника і оформляється видатковою накладною на вказану продукцію. У випадку наявності недоліків по якості виконаних робіт або відступлення від умов договору , замовник складає акт, в якому описуються недоліки та встановлюються строки їх усунення (п. 5.1. договору).

Відповідно до п. 6.1. договору всі доповнення і додатки до даного договору мають юридичну силу тільки в тому випадку, коли вони засвідчені підписами сторін. Всі підписані зміни і доповнення являються невід'ємною частиною даного договору.

Даний договір дійсний до 31.12.2013р. та вступає в силу з дня його підписання сторонами. У випадку невиконання одною з сторін зобов'язань по даному договору останній продовжується до повних взаєморозрахунків сторін.

05.04.2013р. між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р. відповідно до умов якого сторони погодили графік оплати отриманої продукції.

Відповідно до погодженого сторонами графіку № 1 до договору підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р. кінцевий термін оплати - 10.06.2013р.; загальна сума оплати становить - 164 250,00 грн.

На виконання умов договору підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р. позивачем передано, а відповідачем прийнято продукцію загальну суму 164 250,00 грн., що підтверджується накладною № 1223 від 10.04.2013р., належним чином засвідчена копія якої міститься в матеріалах даної справи.

Також суд відзначає, що у матеріалах справи міститься довіреність, якою Зубка Дмитра Михайловича уповноважено на прийняття цінностей від Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк».

Крім того, в матеріалах справи містяться докази часткової оплати відповідачем вартості продукції, отриманої за спірним договором на суму 32 850,00 грн., що підтверджується банківською випискою № б/н від 09.04.2013 р.

30.05.2013р. позивач звернувся до відповідача з претензією № 136 від 29.05.2013р. про погашення заборгованості в розмірі 98 550,00 грн. у строк до 04.06.2013р., однак відповідачем не надано відповіді на вказану претензію.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує свої договірні зобов'язання щодо оплати продукції, отриманої за договором підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р., у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 131 400,00 грн., яку позивач просить стягнути у судовому порядку.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст договору підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р., суд дійшов висновку, що за своїми правовими ознаками він є договором підряду, предметом якого є виготовлення продукції.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Як встановлено ст. 846 Цивільного кодексу України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.

Згідно зі ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. При цьому відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

У відповідності до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, доказів належного виконання зобов'язань за договором підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р. щодо оплати виконаних позивачем робіт або доказів на підтвердження наявності об'єктивних причин неможливості їх оплати не надав.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору підряду № 109 на виготовлення друкованої продукції від 15.01.2013р., а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України.

За таких обставин, вимоги позивача про стягнення заборгованості у розмірі 131 400,00 грн. визнаються судом обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Що ж до стягнення з відповідача пені за прострочення виконання грошових зобов'язань у розмірі 2 696,40 грн., 3% річних у розмірі 561,90 та інфляційних нарахувань у розмірі 131,40 грн. за період з 26.04.2013р. до 10.07.2013р., суд відзначає наступне.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як визначено ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Згідно з ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України у сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.

Статтею 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань регулюються Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».

Відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 5 Оглядового листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» № 01-06/767/2013 від 29.04.2013 р. розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені.

Здійснивши перевірку нарахування позивачем пені за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання та 3 % річних від простроченої суми за вказаний у позовній заяві період з 26.04.2013р. до 10.07.2013р. суд дійшов висновку що їх розмір не перевищує розрахунок суду, а відтак - вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно розрахунку позивача розмір нарахування інфляційних втрат за період з 26.04.2013р. до 10.07.2013р. становить 131,40 грн.

Здійснивши перевірку правильності нарахування позивачем інфляційних втрат за період з 26.04.2013р. до 10.07.2013р. судом встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Новий друк» допущено помилку в методиці визначення втрат від інфляційних процесів, у зв'язку з чим нерівно визначено їх розмір.

Згідно розрахунку суду, розмір інфляційних нарахувань за період з 26.04.2013р. до 10.07.2013р. становить 65,70 грн.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову в часині стягнення заборгованості у розмірі - 131 400,00 грн., 2 696,40 грн. - пені, 65,70 грн. - інфляційних нарахувань та 561,90 грн. - 3 % річних.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» задовольнити частково.

2. Стягнути з Дочірнього підприємства «Самміт-книга» (01010, м. Київ, вул. Івана Мазепи, 26, код ЄДРПОУ 35760108), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новий друк» (02094, м. Київ, вул. Магнітогорська, 1, код ЄДРПОУ 22891092) 131 400 (сто тридцять одна тисяча чотириста) грн. 00 коп., 2 696 (дві тисячі шістсот дев'яносто шість) грн. 40 коп. - пені, 65 (шістдесят п'ять) грн. 70 коп. - інфляційних нарахувань та 561 (п'ятсот шістдесят одна) грн. 90 коп. - 3 % річних та 2 694 (дві тисячі шістсот дев'яносто чотири) грн. 47 коп. - судового збору.

3. В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 16.09.2013р.

Суддя Пригунова А.Б.