Постанова № 33643178, 19.09.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 вересня 2013 року Справа № 914/1648/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді:Добролюбової Т.В.суддівФролової Г.М. (доповідача), Швеця В.О.за участю представників:позивачаІваночко І.Б., дов. від 17.09.13відповідача Яцуляк Т.Р., дов. від 10.06.13розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуДесятої міської лікарні міста Львована постановуЛьвівського апеляційного господарського суду від 17.07.13у справі№914/1648/13 господарського суду Львівської областіза позовомЛьвівського національного університету імені Івана ФранкадоДесятої міської лікарні міста Львовапростягнення 50 466,63 грн.

ВСТАНОВИВ:

Львівський національний університет імені Івана Франка звернувся до господарського суду Львівської області з позовом до Десятої міської лікарні міста Львова про стягнення заборгованості по відшкодуванню витрат на утримання нерухомого державного майна у розмірі 47756,42 грн., а також 2170,30 грн. пені, 434,05 грн. 3% річних та 105,86 грн. інфляційних втрат. Позов мотивовано тим, що відповідач є орендарем державного нерухомого майна, балансоутримувачем якого є позивач, однак, в порушення умов договору оренди, ухиляється від відшкодування витрат за спожиті послуги за 2012 рік.

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.06.2013 у справі №914/1648/13 (суддя Щигельська О.І.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.2013 (судді: Бойко С.М. - головуючий, Мирутенко О.Л., Бонк Т.Б.) позов задоволено частково. Стягнуто з Десятої міської лікарні міста Львова на користь Львівського національного університету імені Івана Франка 40642,45 грн. основного боргу, 326,84 грн. 3% річних, 69,84 грн. інфляційних втрат та 1399,11 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Судами попередніх інстанцій зазначено, що обов'язок орендаря здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майно, встановлено у договорі оренди, укладеному між відповідачем та Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області.

Не погоджуючись з рішенням та постановою, Десята міська лікарня міста Львова звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить судові рішення у справі скасувати, прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, мотивуючи касаційну скаргу доводами про порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, статей 22, 636 Цивільного кодексу України, статей 173-175 Господарського кодексу України. Заявник зазначає, що договір про відшкодування витрат між сторонами у справі у 2012 році не укладався, при цьому обов'язок відповідача відшкодовувати балансоутримувачу будь-які витрати законом не встановлено, а отже правові підстави для задоволення позовних вимог відсутні.

Позивач надав відзив на касаційну скаргу та просить рішення та постанову у справі залишити без змін, а касаційну скаргу - без задоволення.

Заслухавши доповідь судді Фролової Г.М., пояснення представників сторін, присутніх у судовому засіданні, перевіривши матеріали справи на предмет правильності застосування судами норм чинного законодавства та доводи касаційної скарги, колегія суддів відзначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено господарськими судами першої та апеляційної інстанцій, між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Львівській області (орендодавець) та Десятою міською лікарнею міста Львова (орендар) укладено договір оренди нерухомого державного майна №94 від 21.06.2012, за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові вбудовані приміщення загальною площею 1120,6кв.м., розміщені на п'ятому та шостому поверхах шестиповерхової цегляної будівлі гуртожитку №8 за адресою: м.Львів, вул.Пасічна, 62, що перебуває на балансі Львівського національного університету імені Івана Франка (балансоутримувач). Пунктом 5.10 договору передбачено, що орендар зобов'язується здійснювати витрати, пов'язані з утриманням орендованого майна. Упродовж 15 робочих днів після підписання цього договору укласти з балансоутримувачем орендованого майна договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю. Відповідно до акта приймання-передачі №94 від 21.06.2012 нерухоме державне майно було передано відповідачу.

З матеріалів справи вбачається, що предметом судового розгляду у даній справі є вимога Львівського національного університету імені Івана Франка про стягнення з Десятої міської лікарні міста Львова заборгованості у вигляді компенсації понесених позивачем витрат на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг, а також 2170,30 грн. пені, 434,05 грн. 3% річних та 105,86 грн. інфляційних втрат. Підставою позову визначено те, що у 2012 році відповідач використовував орендовані приміщення, однак, ухилявся від укладання договору з балансоутримувачем про відшкодування витрат на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг та вказані витрати балансоутримувачу не відшкодовував.

Дослідивши матеріали справи, суди попередніх інстанцій установили, що позивач звертався до відповідача з пропозицією укласти відповідні договори про відшкодування витрат балансоутримувача та направляв для підписання примірники вказаних договорів. Однак, як установлено судами, договори на відшкодування витрат позивача за 2012 рік відповідачем підписані не були.

Установлено судами і те, що заборгованість Десятої міської лікарні міста Львова перед позивачем за спожиті послуги у 2012 році у розмірі 40642,45 грн. підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідками Львівського національного університету імені Івана Франка та рахунками. При цьому, як зазначено судами, листом від 29.03.2013 ЛМКП "Львівтеплоенерго" повідомило, що Львівський національний університет імені Івана Франка заборгованості за теплову енергію, спожиту приміщеннями по вул.Пасічна, 62 за період з 01.07.2012 по 01.01.2013 перед ЛМКП "Львівтеплоенерго" не має. Заперечень щодо обсягів отриманих послуг, факту їх споживання відповідачем не надано.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Частиною 2 статті 11 Кодексу серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків визначено договори та інші правочини.

Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 193 Кодексу унормовано, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання припиняється: виконанням, проведеним належним чином; зарахуванням зустрічної однорідної вимоги або страхового зобов'язання; у разі поєднання управненої та зобов'язаної сторін в одній особі; за згодою сторін; через неможливість виконання та в інших випадках, передбачених цим Кодексом або іншими законами (стаття 202 Кодексу).

Частиною 2 статті 625 Кодексу унормовано, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За вказаних обставин висновок судів попередніх інстанцій про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог визнається правомірним.

Доводи, викладені заявником у касаційній скарзі не можуть бути підставою для скасування постанови, оскільки вказаних висновків не спростовують.

З огляду на те, що з'ясування підставності оцінки доказів та встановлення обставин по справі згідно приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України знаходиться поза межами компетенції касаційної інстанції, колегія суддів Вищого господарського суду України приходить до висновку про неможливість задоволення касаційної скарги.

На підставі викладеного, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, надано їм належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Десятої міської лікарні міста Львова залишити без задоволення.

Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 17.07.13 у справі №914/1648/13 господарського суду Львівської області залишити без змін.

Головуючий Т.Добролюбова

Судді Г.Фролова

В.Швець