Постанова № 33641701, 29.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2013 р. Справа № 816/1106/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бартош Н.С.

Суддів: Русанової В.Б. , Присяжнюк О.В.

за участю секретаря судового засідання Зливко І.М.

за участю: позивача - ОСОБА_4, представників позивача - ОСОБА_2, відповідача - Котенко М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. по справі № 816/1106/13-а

за позовом ОСОБА_4

до Управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області

про скасування наказів та поновлення на публічній службі,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ОСОБА_4, звернувся до суду з адміністративним позовом до управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - відповідач, УМВС України) в Полтавській області про визнання протиправними та скасування наказів управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 11.02.2013 №163 та №63/ос в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ, зобов'язання управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області поновити ОСОБА_4 на службі в органах внутрішніх справ України на раніше займаній посаді.

Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 31.05.2013 року у задоволенні позовних вимог відмовив.

Приймаючи зазначене рішення суд першої інстанції виходив з того, що дії УМВС України в Полтавській області, пов'язані з винесенням оскаржуваних наказів, повністю узгоджуються з вимогами чинного законодавства, вчинені у межах повноважень та у спосіб, що встановлені законами України, з урахуванням усіх обставин.

ОСОБА_4 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про задоволення позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти вимог апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 195 КАС України оскаржувана постанова переглянута в межах апеляційної скарги.

Як встановлено судовим розглядом, з січня 2008 року ОСОБА_4 проходив публічну службу в органах внутрішніх справ України.

З 04.09.2012 року позивач начальником Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області замість службового посвідчення був документований довідкою про те, що він працює у вказаному райвідділі міліції та перебуває на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку цього райвідділу міліції.

В лютому 2013 року УМВС України в Полтавській області проведено службову перевірку, за наслідками якої, 11.02.2013 року видано наказ №163 "Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників Полтавського РВ УМВС України". Цим наказом за несвоєчасне отримання службового посвідчення, що становить порушення Закону України "Про міліцію", вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України на оперуповноваженого сектору карного розшуку Полтавського РВ лейтенанта міліції ОСОБА_4 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з органів внутрішніх справ.

Наказом УМВСУ в Полтавській області від 11.02.2013 №63 о/с "По особовому складу" оперуповноваженого сектору карного розшуку Полтавського РВ лейтенанта міліції ОСОБА_4 звільнено з ОВС за п. 64 "є" Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ (у запас за порушення дисципліни).

Зміст наказів про звільнення доведений до відома позивача під підпис та видано витяг з наказу.

В порушення вимог п. 15 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 матеріали службового розслідування для ознайомлення позивачу не надавались, чим порушене його право на оскарження висновків розслідування.

Відповідно до п. "є" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів УРСР від 29.07.1991 року №114, особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік) за порушення дисципліни.

Питання порядку та підстав притягнення працівників ОВС до дисциплінарної відповідальності регламентовані Законом України "Про Дисциплінарний статут органів внутрішніх справ України" від 22.02.2006 року №3460-ІУ, Інструкцією про порядок проведення службових розслідувань в органах внутрішніх справ України, затвердженої Наказом МВС України №552 від 06.12.1991 року, Положенням про проходження служби рядовим і начальницьким складом органі внутрішніх справ, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 114 від 29.07.1991р.

Відповідно до ст. 1 Дисциплінарного статуту ОВС України службова дисципліна - це дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції України, Законів України, актів Президента і Кабінету Міністрів України, наказів і інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ, підпорядкованих йому органів та підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до висновку службового розслідування відповідача позивачем порушені вимоги статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України, тому що ОСОБА_4 не з"явився до управління кадрового забезпечення УМВС України в Полтавській області для отримання службового посвідчення працівника міліції та порушені вимоги статті 5 Закорну України "Про міліцію", осківльки ОСОБА_4 виконував службові повноваження без наявності службового посвідчення.

У відповідності до ст. 5 Дисциплінарного статуту ОВС України за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Стаття 7 вказаного статуту зазначає обов"язки особового складу органів внутрішніх справ України та встановлює значення службової дисципліни. Однак, зазначена норма не відносить до складу поняття службової дисципліни як порушення - несвоєчасне отримання службового посвідчення.

Стаття 12 вказаного Закону України передбачає види дисциплінарних стягнень, що можуть накладатися на осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни. Звільнення з ОВС України є крайньою мірою дисциплінарного стягнення.

Відповідно до п. 10 Інструкції про порядок проведення службових розслідувань в ОВС України, затвердженої Наказом МВС України від 06.12.1991 року №552 при проведенні службового розслідування повному, об'єктивному і всебічному дослідженню підлягають: подія порушення (час, місце, спосіб, інші обставини), наявність вини працівника органів внутрішніх справ у скоєнні порушення, мета та мотиви порушення, обставини, які впливають на ступінь і характер відповідальності порушника як ті, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, характеристика особи, яка скоїла порушення (ставлення до служби, поведінка до порушення), причини та умови, що сприяли скоєнню порушення, характер і розмір нанесених порушенням збитків.

Судовим розглядом встановлено, що застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення ОСОБА_4 з органів внутрішніх справ, відповідачем порушені вимоги вищезазначених норм законодавства, оскільки не встановлено факту порушення позивачем вимог статті 7 Дисциплінарного статуту ОВС України.

Твердження представника відповідача про вчинення позивачем дисциплінарного проступку - несення служби без службового посвідчення працівника міліції та щодо обізнаності позивача про необхідність отримання службового посвідчення в період з грудня 2012 року по лютий 2013 року спростовується довідкою від 04 вересня 2012року , виданою Полтавським РВ УМВС України в Полавській області ( а.с. 7) про те, що ОСОБА_4 перебуває на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку цього відділу.

Вимога суду про надання доказів - телеграми на адресу райвідділу щодо забезпечення службовими посвідченнями особовиго складу та доведенням її змісту до позивача - відповідачем не виконана, що свідчить про відсутність обставин вчинення позивачем дисциплінарного проступку.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача не спростував пояснення позивача про те, що останній в грудні 2012 року був у відділі кадрів відповідача з питань отримання службового посвідчення, проте отримав відповідь щодо не виготовлення посвідчень нового зразка , що є причиною не забезпечення посвідченням.

Висновок суду першої інстанції про те, що ОСОБА_4 умисно ухилився від отримання посвідчення працівника міліції, не грунтуєся на встановлених судом обставинах.

З урахування встановленого колегія суддів дійшла до висновку, що оспорювані рішення прийнято:

- необгрунтовано, тобто без урахування обставин, що мають значення для прийняття рішення, а саме : відповідачем не забезпечено своєчасну видачу службового посвідчення працівнику міліції ОСОБА_4, а надана довідка про підтвердження його перебування на займаній посаді;

- нерозсудливо, оскільки службовою перевіркою не встановлено вчинення позивачем дисциплінарного проступку, а висновки про його вчинення грунтовані на припущеннях.

Вказані порушення відповідачем процедури звільнення не відповідає положенням ч. 2 ст. 19 Конституції України та призводить до обмеження прав позивача, яких неможливо відновити в позасудовому порядку.

З урахуванням викладених обставин судова колегія прийшла до висновку про незаконність наказів начальника управління Міністерства внутрішніх справ України в Полтавській області від 11.02.2013 №163 та №63/ос в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби в органах внутрішніх справ.

Отже, з урахуванням встановлених обставин, колегія суддів доходить висновку про наявність законних підстав для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_4

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.

Відповідно до п. 4 ч.1 ст. 202 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування постанови суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням наведеного, колегія суддів дійшла висновку про те, що судом першої інстанції при ухваленні рішення були допущені порушення норм матеріального та процесуального права, а тому дана постанова підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_4 задовольнити.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 31.05.2013р. по справі № 816/1106/13-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги ОСОБА_4 - задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати накази УМВС України в Полтавській області від 11.02.2013 року №163 та №63о/с в частині притягнення ОСОБА_4 до дисциплінарної відповідальності та його звільнення зі служби в органах внутршніх справ.

Зобов'язати УМВС України в Полтавській області поновити ОСОБА_4 на посаді оперуповноваженого сектору карного розшуку Полтавського РВ УМВС України в Полтавській області.

Вдповідно до ст. 256 КАС України в частині поновлення на посаді постанова підлягає негайному виконанню.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Русанова В.Б. Присяжнюк О.В.

Повний текст постанови виготовлений 03.09.2013 р.