УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 серпня 2013 р.Справа № 820/3667/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Бартош Н.С.
Суддів: Присяжнюк О.В. , Старостіна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби на Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/3667/13-а
за позовом Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів"
до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби
про скасування податкових повідомлень-рішень,
ВСТАНОВИЛА:
Позивач, Державне підприємство "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, в якому просить суд, скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 29.12.2012р. № 0000960040, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на додану вартість в розмірі 2363191грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1181596 грн.; скасувати податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ДПС від 29.12.2012 р. № 0000970040, яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - податок на прибуток в розмірі 183732грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91866 грн.
Харківський окружний адміністративний суд постановою від 04.07.2013 року позовні вимоги задовольнив.
Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті постанови норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
У відповідності до положень ст. 197 КАС України, зазначена адміністративна справа розглянута в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби проведена документальна позапланова виїзна перевірка державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", код за ЄДРПОУ 01056362, з питання дотримання вимог податкового законодавства по податку на прибуток за період січень-червень 2012 року, та податку на додану вартість за період січень - серпень 2012 року при правових відносинах з ТОВ "Дон" (код 32627930), ТОВ "ТК "Алиста" (код 37259577), про що складено акт № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року.
На підставі висновків акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби винесені податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012р. № 0000960040 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в розмірі 2363191грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 1181596 грн. та податкове повідомлення-рішення від 29.12.2012 р. № 0000970040 яким збільшено суму грошового зобов'язання за платежем податок на прибуток в розмірі 183732грн., та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штраф) у розмірі 91866 грн.
Позивачем оскаржені вказані податкові повідомлення-рішення до Окружної державної податкової служби - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби, Міністерства доходів та зборів.
За результатами розгляду скарг прийняті рішення Окружною державною податковою службою - Центральний офіс з обслуговування великих платників податків державної податкової служби №5163/10/10-233 від 20.03.2013 р. та Міністерством доходів та зборів №1142/6/99-99-10-01-15 від 22.04.2013 р., якими залишено без змін податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби, а скарги - без задоволення.
Фактичною підставою для винесення податкових повідомлень-рішень слугували відображені в акті перевірки № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року висновки відповідача про порушення Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів": п.198.1, п.198.6 статті 198, абз. "а" п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України, в наслідок чого ДП "Укрспецвагон" занижено позитивне значення на суму 2363191,40 грн., по взаємовідносинам з ТОВ "Дон" (код 32627930), що призвело на заниження грошового зобов'язання до сплати на суму 2363191 грн. по податковим деклараціям з ПДВ за період січень-серпень 2012 року; п.п.134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України в зв'язку з чим ДП "Укрспецвагон" занижено нараховану суму податку на прибуток по операціям з ТОВ "Дон" за 1-2 квартали 2012 року - 183731,70 грн.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів правомірності та обґрунтованості мотивів винесення спірних податкових повідомлень - рішень.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду з наступних підстав.
Між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дон " (як постачальником) було укладено договір поставки №416П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.405)ю від 15.08.2011р. згідно протоколу оцінки пропозицій конкурсних торгів на постачання вузлів та деталей для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні). Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар:вагонні запасні частини. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 10388520 грн., у т.ч. ПДВ 1731420,0 грн. Ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору (п.3.3 договору). Місце поставки (передачі) товарів: вул. Леніна,5 смт. Панютине, м. Лозова, Харківська обл., Україна (п.5.2 договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до Правил "ІНКОТЕРМС" в редакції 2000 року на умовах DDP( п.5.3 договору). Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору (п.5.4 договору).
Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податкова накладна №01 від 17.01.2012, рахунок-фактура від 17.01.2012р. №1701/1, видаткова накладна від 17.01.2012р. №1701/1, приходний ордер №150 від 17.01.2012р. ; податкова накладна №02 від 17.01.2012, рахунок-фактура від 17.01.2012р. №1701/2, видаткова накладна від 17.01.2012р. №1701/2, приходний ордер №158 від 17.01.2012р. (а.с. 150-163 т.1)
Між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дон " (як постачальником) було укладено договір поставки №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю від 30.08.2011р. Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2011 році поставити покупцю товар:вагонні запасні частини. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 5232000 грн., у т.ч. ПДВ 872000,0грн. Згідно п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів вул. Леніна, 5, смт. Панютине, м. Лозова, Харківська область, Україна (п 5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом постачальника на склад покупця відповідно до "ІНКОТЕРМС" редакція 2000 р. на умовах DDP. Датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару (п 5.3. договору). Згідно п.5.4 договору датою поставки товару вважається дата підписання накладної на приймання товару або дата підписання акту прийому-передачі товару обома сторонами договору.
Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податкова накладна №03 від 30.01.2012, рахунок-фактура від 30.01.2012р. №3001-1, видаткова накладна від 30.01.2012р. №3001-1, приходний ордер №452 від 31.01.2012р.; податкова накладна №04 від 30.01.2012, рахунок-фактура від 30.01.2012р. №3001-2, видаткова накладна від 30.01.2012р. №3001-2, приходний ордер №453 від 30.01.2012р.; податкова накладна №5 від 12.03.2012 р. , рахунок-фактура від 01.03.2012р. №0103-1, видаткова накладна від 01.03.2012 року №0103-1, приходний ордер №980 від 12.03.2012р. (а.с. 164-183 т.1).
Також, між позивачем, Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" (як покупцем) та Товариством з обмеженою відповідальністю " Дон " (як постачальником) було укладено договір поставки №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292)ю від 13.04.2012р. Відповідно п 1.1. договору постачальник зобов'язується у 2012 році поставити покупцю товар:вузли та деталі для локомотивів залізничних, трамвайних та рухомого складу (вагонні запчастини ремонтопридатні, що були у використанні). Кількість товару вказана у специфікації №1, що додається до договору. Згідно п.3.1 договору ціна договору складає 18288 000 грн., у т.ч.ПДВ 3048000,0 грн. Згідно п.3.3 договору ціна за одиницю товару вказується в специфікації №1 і не може збільшуватися під час дії договору. Місце поставки (передачі) товарів м. Донецьк, м. Костянтинівка, м. Дніпропетровськ (п 5.2. договору). Товар постачається за рахунок та транспортом покупця на склад покупця відповідно до "ІНКОТЕРМС" редакція 2000 р. на умовах EXW(п 5.3. договору).
Зазначена господарська операція Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з придбання товарів підтверджується первинними документами, а саме: податкова накладна №6 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/1,видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/1 , приходний ордер №1790 від .13.04.2012р.; податкова накладна №7 від 13.01.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/2,видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/2, приходний ордер №1853 від 16.04.2012р.; податкова накладна №8 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/5, видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/5, приходний ордер № 1854 від 16.04.2012р.; податкова накладна №9 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/4, видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/4 , приходний ордер №1789 від 13.04.2012р.; податкова накладна №10 від 13.04.2012, рахунок-фактура від 13.04.2012р. №1304/3, видаткова накладна від 13.04.2012р. №1304/3, приходний ордер №1788 від 13.04.2012р.; податкова накладна №11 від 28.04.2012, рахунок-фактура від 28.04.2012р. №2804/1, видаткова накладна від 28.04.2012р. №2804/1 , приходний ордер №1998 від 30.04.2012р.; податкова накладна №12 від 04.05.2012, рахунок-фактура від 04.05.2012р. №0405/1, видаткова накладна від 04.05.2012р. №0405/1 , приходний ордер №2080 від 04.05.2012р.; податкова накладна №13 від 23.05.2012, рахунок-фактура від 23.05.2012р. №2305/1, видаткова накладна від 23.05.2012р. №2305/1 , приходний ордер №2229 від 23.05.2012р.; податкова накладна №14 від 30.05.2012, рахунок-фактура від 30.05.2012р. №3005/2, видаткова накладна від 30.05.2012р. №3005/2, приходний ордер №2387 від 30.05.2012р.; податкова накладна №15 від 30.05.2012, рахунок-фактура від 30.05.2012р. №3005/1, видаткова накладна від 30.05.2012р. №3005/1, приходний ордер №2386 від 30.05.2012р.; податкова накладна №16 від 11.06.2012, рахунок-фактура від 11.06.2012р. №1106/1, видаткова накладна від 11.06.2012р. №1106/1 , приходний ордер №2517 від 11.06.2012р.; податкова накладна №17 від 11.06.2012, рахунок-фактура від 11.06.2012р. №1106/2, видаткова накладна від 11.06.2012р. №1106/2 , приходний ордер №2516 від 11.06.2012р., приходний ордер №2555 від 11.06.2012р.; податкова накладна №18 від 13.06.2012, рахунок-фактура від 13.06.2012р. №1306/2, видаткова накладна від 13.06.2012р. №1306/2. , приходний ордер №2518 від 13.06.2012р.; податкова накладна №19 від 13.06.2012, рахунок-фактура від 13.06.2012р. №1306/1, видаткова накладна від 13.06.2012р. №1306/1 , приходний ордер №2556 від 13.06.2012р.; податкова накладна №20 від 13.06.2012, рахунок-фактура від 13.06.2012р. №1306/03, видаткова накладна від 13.06.2012р. №1306/03. приходний ордер №2720 від 13.06.2012р.; податкова накладна №21 від 19.06.2012, рахунок-фактура від 19.06.2012р. №1906/1, видаткова накладна від 19.06.2012р. №1906/1 , приходний ордер №2725 від 19.06.2012р.; податкова накладна №22 від 26.06.2012, рахунок-фактура від 26.06.2012р. №2606/1, видаткова накладна від 26.06.2012р. №2606/1 . приходний ордер №2748 від 27.06.2012р.; податкова накладна №23 від 16.07.2012, рахунок-фактура від 12.07.2012р.№1207/1, видаткова накладна від 16.07.2012р. №1607/1 , приходний ордер № 3113 від 20.07.2012р.; податкова накладна №24 від 30.07.2012 рахунок-фактура від 30.07.2012р. №3007/1, видаткова накладна від 30.07.2012р. №3007/1, приходний ордер №3294 від 31.07.2012р.; податкова накладна №25 від 03.08.2012, рахунок-фактура від 03.08.2012р. №0308/1. видаткова накладна від 03.08.2012р. №0308/1, приходний ордер №3341 від 03.08.2012р.; податкова накладна №26 від 09.08.2012, рахунок-фактура від 09.08.2012р. №0908/1, видаткова накладна від 09.08.2012р. №0908/1 , приходний ордер №3481 від 16.08.2012р.; податкова накладна №27 від 17.08.2012, рахунок-фактура від 17.08.2012р. №1708/1, видаткова накладна від 17.08.2012р. №1708/1, приходний ордер №3549 від 17.08.2012р.; податкова накладна №28 від 20.08.2012 рахунок-фактура від 20.08.2012р. №2008/1, видаткова накладна від 20.08.2012р. №2008/1, приходний ордер № 3551 від 22.08.2012р.; податкова накладна №29 від 21.08.2012 рахунок-фактура від 21.08.2012р. №2108/1, видаткова накладна від 21.08.2012р. №2108/1. , приходний ордер № 3550 від І 22.08. 2012р.; податкова накладна №30 від 28.08.2012 рахунок-фактура від 28.08.2012р. №2808/1, видаткова накладна від 28.08.2012р. №2808/1. , приходний ордер № 3684 від 31.08.2012р.; податкова накладна №31 від 29.08.2012 рахунок-фактура від 29.08.2012р. №2908/1, видаткова накладна від 29.08.2012р. №2908/1. , приходний ордер № 3683 від 31.08.2012р. (а.с. 184-249 т.1, 1-46 т.2)
Оплата за отриманий товар за договором №416П-ЦВСВ(ВМТЗ-11.405)ю від 15.08.2011 р., №443П-ЦВСВ(ВМТП-11.435)ю від 30.08.2011р., №261П-ЦВСВ(ВМТП-12.292)ю від 13.04.2012р. була проведена у безготівковій формі, що підтверджується реєстром платіжних доручень, наявним в матеріалах справи та даними акту перевірки. (а.с. 47-50 т.2)
Згідно з п.п. 14.1.181 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
Відповідно п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Норми п. 201.1, п. 201.4, п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлюють, що платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) податкову накладну в момент виникнення податкових зобов'язань продавця, яка є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Приписами п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України забороняється включення до складу податкового кредиту сум податку, не підтверджених належним чином оформленими податковими накладними.
Відповідно до п.198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).
Згідно п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Згідно з п. 198.8 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Частинами другою та третьою ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, що фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо -безпосередньо після її закінчення. Для контролю й упорядкування оброблених даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні і зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст і обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що мають можливість ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, наявності недоліків (дефектів форми, змісту або походження), які б згідно з п. 201.1, п. 201.4, п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України, ч.2 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704; далі за текстом - Положення) спричиняли втрату означеними накладними юридичного статусу первинних документів судом не виявлено.
Відповідно до п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг. Дата виникнення податкових зобов'язань платника ПДВ визначається згідно з нормами ст. 187 Податкового кодексу України, а дата виникнення податкового кредиту визначається, згідно з нормами ст. 198 Податкового кодексу України.
Всі перелічені суми податкового кредиту підтверджені відповідними податковими накладними, які не мають недоліків та відповідають вимогам п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України. В свою чергу, ці податкові накладні складені на підставі договорів, видаткових накладних, товарно-транспортних накладних.
Отримання товару здійснювала уповноважена на те особа за довіреностями, що були зареєстровані в книзі обліку довіреностей, що міститься в матеріалах справи. (а.с. 215-232 т. 2)
Транспортування товару від продавця до покупця підтверджується товарно-транспортними накладними, за якими здійснювалося отримання та оприбуткування товару на склад. (а.с. 153-177 т.2) З матеріалів справи вбачається, що транспортування товару здійснювалось транспортом МАЗ 54323 039 дер.номер 12180ХА, МАЗ 54323 039 дер.номер 12181ХА, МАЗ МАН 543258 дер.номер 29568ХА, КАМАЗ 54105 дер.номер АХ8403ВВ та напівпричепи МА39758 012 держ.номер 11552ХА, МАЗ 93866041-держломер 04801 ХО, МАЗ 9758 012 дер.номер АХ9717ХТ та МАЗ 9758 дер.номер АХ9718ХТ, що належить на праві власності Державному підприємству "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", згідно свідоцтв на реєстрацію транспортних засобів (а.с. 70-71 т. 1)
Судовим розглядом встановлено, що при здійсненні поставки за договорами товар поставлявся на склад позивача, що розташований за адресою вул. Леніна, 5, с. Панютине, м. Лозова, який належить підприємству згідно державного акта на право постійного користування земельною ділянкою 40,6 га, Серія ЯЯ№316533 та технічного паспорту на одне із нежилих зданій складу, яке розташоване по вул. Леніна, 5 та має загальну площу 483,9 кв.м. (а.с.133-143 т. 2).
В подальшому вказаний товар було використано для виробничих цілей, а саме для деповського та капітального ремонту вантажних вагонів, що підтверджується вимогами №№04002, 02473, 06267, 04027, 02446, 02443, 02457, 02451, 01992, 01191, 02415, 02427, 14391, 14417, 01991, 01110, 14371, 01154, 02442, 04042, 02413, 04003, 01190, 02429, 14370, 14387, 04540; 02247, 341, 7270, 11498, 11509, 11483, 3354, 3276, 3386, 11558, 3412, 11565, 3483, 3471, 3510, 3484, 02298, 01071, 02282,0 02225, 14677, 03846, 04112, 2461, 2446, 04132, 03848, 14676, 14675, 04131, 03847, 02414, 14416, 02469, 13477 на підставі яких цеха отримували матеріали та звітом про виробничу діяльність ДП "Укрспецвагон" за 1,2 та 3 квартали 2012 року, в якому відображено кількість відремонтованих вагонів за три квартали 2012 року, також нормами витрат матеріалів та запасних частин на деповський ремонт окатишевоза та нормами витрат матеріалів та запасних частин на капітальний ремонт окатишевоза.
Факт придбання товару підтверджується документально первинними бухгалтерськими документами, що були надані до суду а саме: договорами поставки; видатковими накладними; податковими накладними; реєстром платіжних доручень про перерахування коштів відповідно до яких Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" провело розрахунок за отримані товари; рахунками - фактурами; актами проведення вхідного контролю колісно-візковим цехом, за якими здійснювалося перевірка товару на складі; товарно - транспортними накладними, приходними ордерами, журналом реєстрації в'їзду виїзду автотранспорту Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" .
Судом встановлено, що постачальник товару, щодо якого відповідачем оспорюється право позивача на податковий кредит з ПДВ на момент здійснення господарських операцій був зареєстрований в установленому законом порядку, знаходився на обліку в податковому органі, мав статус платника ПДВ, свідоцтво платника ПДВ не було анульовано на момент укладання та виконання угоди, докази що спростовують ці обставини відповідачем до суду не надано.
В ході перевірки відповідачем не встановлено у позивача наміру отримати за названим договором поставки іншого результату, ніж придбання товару. Досліджуючи витребувані та приєднані до справи документи, суд відзначає, що матеріали справи не містять жодних доказів наявності між позивачем та його контрагентом при укладанні і виконанні договору взаємоузгоджених зловмисних дій, спрямованих на порушення існуючого в державі суспільного ладу або моральних засад. Таких доказів суду відповідачем не надано, а судом при виконанні вимог ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України не виявлено. При цьому, суд бере до уваги, що доказів, які б вказували на відсутність реальності господарської операції за цим договором поставки, за правилами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач до суду не подав, а судом самостійно таких доказів не виявлено.
Як вбачається з акту № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року, в ході перевірки для доведення недотримання суб'єктом підприємницької діяльності вимог Податкового кодексу України відповідач посилається на довідки від 11.09.2012 року №235/22.1-32627930, від 05.09.2012р №227/22.1.-32627930, від 05.06.2012р. №140/22-1-32627930, складені фахівцями Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС, про результати зустрічних звірок ТОВ "ДОН".
Згідно довідок від 11.09.2012 року №235/22.1-32627930, від 05.09.2012р №227/22.1.-32627930, від 05.06.2012р. №140/22-1-32627930, від 23.10.2012 року №261/22.1-32627930 та від 13.11.2012р. №286/22.1-32627930 за період квітень - серпень 2012 року, складені фахівцями Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС, про результати зустрічних звірок ТОВ "ДОН" (а.с. 110-132 т. 2), встановлено, що згідно висновків Костянтинівської ОДПІ Донецької області ДПС викладених в цих довідках підтверджено реальність здійснення господарських відносин Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон" із Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів", іх вид, обсяг, якість та розрахунки". (а.с. 110-132 т.2)
Таким чином, посилання відповідача на вказані довідки, як на доказ недотримання суб'єктом підприємницької діяльності Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вимог Податкового кодексу України є необґрунтованим.
Крім того, в акті перевірки зазначено, що співробітниками головного відділу податкової міліції СДПІ по роботі з ВПП у м. Харкові ДПС було здійснено опитування водіїв Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" щодо перевезення ними ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон" згідно якого встановлено, шо: водії ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, згідно наданих ним пояснень, ніколи не перевозили ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон", що унеможливлює факт переміщення ТМЦ від Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон" до Державного підприємства "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів".
Суд не приймає до уваги вказані пояснення, оскільки, з пояснень ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, які містяться в матеріалах справи, не вбачається на підставі чого та за яких обставин вони були надані. Крім того з пояснень ОСОБА_3, вбачається, що він працював на посаді водія в Державному підприємстві "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" з 1981 року по липень 2011 року, а поставки здійснювались в січні-серпні 2012 року. Крім того, на товарно - транспортних накладних місться підписи водіїв. До суду не подано висновок експерта, постанова про порушення кримінальної справи за фактом підробки вищевказаних документів. В судовому засіданні позивач пояснив, що експертні дослідження, щодо дійсності підпису його виконавця, не проводилось та такі рішення компетентними органами не приймались.
Ст. 16 Податкового кодексу України передбачає, що особами, відповідальними за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, за нарахування, утримання та сплату (перерахування) податку до бюджету, та за повноту та своєчасність його внесення до бюджету є платники податку.
Згідно п. 36.5 ст. 36 Податкового кодексу України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.
При цьому такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів
Законом не встановлено обмежень по включенню до складу податкового кредиту сум ПДВ по товарах, послугах з підстав викладених відповідачем, за умови, що такий продавець зареєстрований платником податку на додану вартість, за наявності належним чином оформлених податкових накладних, та за наявності фактичного здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг). Окрім того порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом не впливають на права та обов'язки іншого платника податків.
Ця позиція узгоджується із практикою Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
До суду не надано доказів фактичної відсутності операцій по придбанню позивачем товару у Товариства з обмеженою відповідальністю "Дон".
Наведене вище свідчить про те, що позивач правомірно включив до податкового кредиту суми, які підтверджені податковими накладними, складеними контрагентом позивача, у зв'язку з придбанням позивачем товарів, які були в подальшому використані ним в оподатковуваних операціях. За таких обставин твердження відповідача про заниження податкового кредиту, з викладених в акті перевірки підстав не ґрунтується на вимогах чинного законодавства.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої про безпідставність висновку Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби стосовно порушення Державним підприємством "Український державний центр по експлуатації спеціалізованих вагонів" вимог п. 198.1, п.198.6 статті 198, абз. "а" п.200.1 ст.200 Податкового Кодексу України.
Щодо встановленого відповідачем порушення п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України, слід зазначити наступне.
За результатами перевірки встановлено, що згідно накладних на придбання запчастин, отриманих від ТОВ "Дон" за період лютий-травень 2012 року в сумі 7348530 грн., позивачем у податковому обліку відображено збільшення балансової вартості основних засобів, нараховано амортизацію у сумі 213732,0 грн. та було використано на ремонти вагонів запчастини отримані від ТОВ "Дон" у сумі 661181,0 грн. Собівартість придбаних запчастин та використаних на ремонти вагонів за вказаний період складає 874913,0 грн., в тому числі за період : 1 квартал 2012р. - 667481,0 грн.; 2 квартал 2012р. - 207432,0 грн. Єдиною підставою для висновку відповідача про встановлення вищезазначеного порушення є висновок податкового органу, щодо не підтвердження наявності поставок товарів від ТОВ "Дон" на адресу ДП Укрспецвагон". (а.с. 46 т.1)
В ході судового розгляду перелічені обставини були визнані сторонами, суд не має підстав для сумнівів у добровільності визнання цих обставин сторонами та їх достовірності, а тому ці обставини окремо перед судом не доказуються.
Відповідно до приписів п. 14.1.27 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Визначення господарської діяльності відображене в п. 14.1.36 ст. 14 Податкового кодексу України, відповідно до якого - це діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Згідно п. 134.1.1 ст. 134 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до п. 138.1. ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, підпунктами 138.10.2-138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Витрати операційної діяльності включають, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2-140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку (138.1.1 ст. 138 Податкового кодексу України).
Згідно з абз. 1 п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу виготовленого товару, виконаної роботи, наданої послуги, придбаних напівфабрикатів та комплектувальних виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. (138.8.1 ст. 138 Податкового кодексу України).
До складу загальновиробничих витрат включаються амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничного, лінійного) призначення. (п. б п.п. 138.8.5 ст. 138 ПК України)
Факти придбання продукції, проведення розрахунків, підтверджується договорами, видатковими та податковими накладними, платіжними дорученнями.
Зазначені товари пов'язані зі здійсненням господарської діяльності позивача, а саме ремонтом основних засобів, що не заперечувалось представником відповідача в судовому засіданні та підтверджується матеріалами справи.
З огляду на приписи п. 139.1.5 ст. 139 та п. 146.12 ст. 144 ПК України платник податку має право віднести витрати на ремонт основних засобів до складу валових в межах десяти відсотків від сукупної балансової вартості всіх груп основних засобі, що підлягають амортизації на початок року.
Судовим розглядом встановлено, що позивач мав право на формування витрат здійснених за рахунок запчастин отриманих від ТОВ " Дон " за перевіряємий період, адже дані витрати підтверджені первинними бухгалтерськими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, мають всі обов'язкові реквізити, які визначені діючим законодавством, є в наявності у позивача та свідчать про те, що отримані позивачем товари були використані в господарській діяльності.
Податковим органом до суду не надано доказів, які б свідчили про відсутність реального характеру господарських операцій між ТОВ "Дон" та позивачем і які б підтверджували висновки акту перевірки № 566/40-028/01056362 від 12.12.2012 року .
Під час розгляду справи, судом не встановлено фактів, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає діючому законодавству України, дійсним намірам сторін та що ці наміри спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Суд встановив, що укладені договори невизнані у встановленому законом порядку недійсними, інших відомостей, які свідчили, зокрема, про необґрунтоване завищення позивачем суми витрат, відповідач суду не подав, а судом таких обставин не встановлено.
Отже, фактичні обставини об'єктивно засвідчують здійснення господарської діяльності між позивачем та його контрагентом і правомірність віднесення позивачем до складу витрат суми витрат у зв'язку з придбанням запчастин використаних на ремонт основних засобів та нарахування амортизації, відповідно до первинних бухгалтерських документів та податкових накладних, які виписані на виконання викладених вище умов договірних відносин.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушень вимог п. 134.1.1 п.134.1 ст.134, п.138.1, п.138.8 ст.138 Податкового Кодексу України при формуванні витрат за даними взаємовідносинами.
Отже, переглянувши постанову суду першої інстанції, в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що при її прийнятті суд першої інстанції у повному обсязі з'ясував обставини справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги з наведених підстав висновків суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові Державної податкової служби залишити без задоволення.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 04.07.2013р. по справі № 820/3667/13-а залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Бартош Н.С.Судді Присяжнюк О.В. Старостін В.В.
Судове рішення № 33641686, Харківський апеляційний адміністративний суд було прийнято 19.08.2013. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 820/3667/13-а. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: