Постанова № 33641451, 18.09.2013, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2013 р. Справа № 2a-882/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі

судді Могили А.Б.

за участі:

секретаря судового засідання Житняк Л.М.

прокурора Гоголя В.В.,

представника позивача Григоріва В.М.,

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом заступника прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемності правочину, стягнення в дохід держави коштів, одержаних за таким правочином, -

ВСТАНОВИВ:

заступник прокурора Івано-Франківської області в інтересах держави в особі Державної податкової інспекції у м. Івано-Франківську звернувся в суд із адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про застосування наслідків недійсності нікчемності правочину, стягнення в дохід держави коштів у сумі 4269959, 26 грн., одержаних за таким право чином.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладена між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Технотрейд-Плюс» угода купівлі-продажу товару (сировини та товарів короткотермінового зберігання) суперечить інтересам держави і суспільства, оскільки укладена ними з умислом на приховування від оподаткування прибутків та доходів, а тому є нікчемним правочином, що тягне за собою стягнення коштів, як отриманої вигоди по операціях з придбання товару в розмірі 4269959,26 грн. Такий висновок обґрунтовується актами перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, ТОВ «Технотрейд-Плюс», здійсненої ДПІ у Оболонському районі м. Києва, а також матеріалами кримінальної справи відносно ОСОБА_2 та за фактом створення, в тому числі Товариства з обмеженою відповідальністю «Технотрейд-Плюс» з метою прикриття незаконної діяльності.

Прокурор та представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали з підстав викладених в позовній заяві. На доповнення підстав позову представник Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську вказав, що постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 року, відмовлено фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 в задоволенні його позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2011 року за №0000051703/0 та №0000061703/0, згідно яких йому донараховано суми грошових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб та ПДВ внаслідок визнання правочинів, в тому числі з ТОВ «Технотрейд-Плюс», нікчемними. Крім того, відповідача згідно з вироком Івано-Франківського міського суду від 01.08.2013 року визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 212 ч.3, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ст.358 ч.1, ст. 358 ч.2, ст. 358 ч.3 КК України. Просили позов задовольнити.

Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечив та суду пояснив, що господарські операції між ним і ТОВ «Технотрейд-Плюс» були реальними. З акту перевірки № 22715/17-3/НОМЕР_1 від 31.12.2010 року про результати документальної невиїзної позапланової перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по операціях здійснених з ТОВ «Технотрейд-Плюс» за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року та даного адміністративного позову вбачається повна невідповідність сум коштів, які позивач вважає одержаними за нікчемним правочином. Позивачем не взято до уваги тих обставин, що ТОВ «Технотрейд-Плюс» задекларовані суми коштів, одержаних внаслідок господарських операцій з ним. Просив в задоволенні позову відмовити, оскільки він є безпідставним.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, заперечення відповідача, дослідивши в сукупності письмові докази, якими сторони обґрунтовують позовні вимоги та заперечення на позов, суд встановив наступне.

ОСОБА_2, як фізична особа-підприємець зареєстрований на підставі рішення виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради 29.08.2003 року, на обліку в Державній податковій інспекції в м. Івано-Франківську знаходиться з 02.09.2003 року. Вказана інформація міститься в акті документальної невиїзної позапланової перевірки від № 22715/17-3/НОМЕР_1 від 31.12.2010 року (а.с.32).

Товариство з обмеженою відповідальністю «Технотрейд-Плюс» 22.10.2004 року зареєстроване як юридична особа Оболонською райдержадміністрацією у м. Києві (акт позапланової невиїзної документальної перевірки від 29.11.2010 року №743/23-01/33192163 (а.с.26).

В період з 30.09.2010 року по 26.10.2010 року та 08.12.2010 року Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську проведено планову виїзну комплексну документальну перевірку дотримання вимог законодавства про оподаткування фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.12.2010 року за №20445/17-3/НОМЕР_1 (а.с.203-208).

Даним актом встановлено, що позивачем у власному податковому обліку відображено господарські операції із ТОВ «Технотрейд-Плюс» за період березень, квітень, червень 2010 року на загальну суму 4477340,57 грн.

В зв'язку із неможливістю станом на 18.10.2010 року Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва провести зустрічну перевірку по операціях фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 із ТОВ «Технотрейд-Плюс» у акті перевірки від 13.12.2010 року відповідачем зроблено запис про те, що при отриманні матеріалів перевірки по ланцюгу (відповідь на запит), що не підтверджують дані обліку позивача, відповідачем будуть вжиті заходи щодо проведення позапланової перевірки відповідно до статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні».

Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську 31.12.2010 року проведено документальну невиїзну позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства по операціях, здійснених з ТОВ «Технотрейд-Плюс» за період з 01.10.2008 року по 30.06.2010 року, за результатами якої складено акт від 31.12.2010 року за №22715/17-3/НОМЕР_1 (а.с.32-42).

В даному акті перевірки зазначено, що відповідачем до складу податкового кредиту за березень 2010 року віднесено суму податку на додану вартість в розмірі 251 819,66 грн., за квітень 2010 року - в розмірі 242 937,84 грн., за червень 2010 року - в розмірі 216 902,54 грн., згідно податкових накладних виписаних ТОВ «Технотрейд-Плюс», а саме: №3034 від 04.03.2010 року, сума ПДВ - 44 854,81 грн., №3051 від 06.03.2010 року, сума ПДВ - 65 975,84 грн., №3096 від 10.03.2010 року, сума ПДВ - 32 673,78 грн., №3115 від 12.03.2010 року, сума ПДВ -36 943,57 грн., №3131 від 14.03.2010 року, сума ПДВ - 32 725,76 грн., №3153 від 16.03.2010 року, сума ПДВ - 64 699,0 грн., №3176 від 18.03.2010 року, сума ПДВ - 44 735,8 грн., №3229 від 19.03.2010 року, сума ПДВ - 40 340,01 грн., №3265 від 26.03.2010 року, сума ПДВ - 32 214,16 грн., №3284 від 29.03.2010 року, сума ПДВ - 32 492,73 грн., №3295 від 30.03.2010 року, сума податку на додану вартість - 27 980,30 грн., №3305 від 31.03.2010 року, сума ПДВ - 25 601,27 грн., №3314 від 31.03.2010 року, сума ПДВ - 13 520,32 грн., №5542 від 24.06.2010 року, сума ПДВ - 38 312,44 грн., №5462 від 16.06.2010 року, сума ПДВ - 41 606,11 грн., №5374 від 07.06.2010 року, сума ПДВ - 26 537,68 грн., №5541 від 24.06.2010 року, сума ПДВ - 10 653,17 грн., № 5482 від 18.06.2010 року, сума ПДВ - 36 683,17 грн., №5344 від 04.06.2010 року, сума ПДВ - 30 867,17 грн., №5412 від 11.06.2010 року, сума ПДВ - 32 242,80 грн. Крім того, при заповненні податкової декларації за липень 2010 року позивачем проведено коригування на основі попередніх звітних періодів та самостійно виправлено помилки, що містяться в раніше поданій податковій декларації за червень 2010 року (згідно додатку 1 до податкової декларації з ПДВ за липень 2010 року збільшено податковий кредит по податковій накладній ТОВ «Технотрейд-Плюс» №5333 від 03.06.2010 року на суму ПДВ 34563,2 грн.).

Під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, податковий орган дійшов до переконання про нікчемність правочину між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 та ТОВ «Технотрейд-Плюс» в період, що підлягав перевірці, посилаюсь при цьому на матеріали перевірки ТОВ «Технотрейд-Плюс» за період з серпня 2009 року по червень 2010 року, якими встановлено проведення Товариством транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту і не мають реального товарного характеру (а.с.26-31).

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в м. Івано-Франківську 18.01.2011 року винесено податкові повідомлення-рішення за №0000051703/0 та №0000061703/0 про визначення відповідачу сум податкових зобов'язань по податку з доходів фізичних осіб на суму 232230,71 грн. та по податку на додану вартість на суму 880593,75 грн.

Згідно з постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.05.2011 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 09.01.2013 року, фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 відмовлено в задоволенні його позову про скасування податкових повідомлень-рішень від 18.01.2011 року за №0000051703/0 та №0000061703/0.

Мало місце також порушення кримінальної справи слідчим відділом ПМ ДПА в Івано-Франківській області відносно відповідача за ознаками злочинів, передбачених ч.3 ст.212, ч.1 та ч.3 ст.358 Кримінального кодексу України, що полягало в умисному ухиленні від сплати податків в особливо великих розмірах, підробленні та використанні завідомо підроблених документів.

Вироком Івано-Франківського міського суду від 01.08.2013 року відповідача визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч.3, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ст.358 ч.1, ст. 358 ч.2, ст. 358 ч.3 КК України (а.с.137-162).

Даним вироком суду встановлено, що підсудний ОСОБА_2 на протязі 2008-2010 років умисно ухилився від сплати податку на додану вартість на загальну суму 1972849 грн. Зокрема, підсудний ОСОБА_2, являючись приватним підприємцем, будучи платником податку на додану вартість, з метою завищення податкового кредиту з цього виду податку, достовірно знаючи, що ним на протязі 2010 року не проводилось жодних фінансово-господарських операцій з ТзОВ «Технотрейд-Плюс» у вигляді придбання товарів (робіт, послуг), використав реквізити даного товариства та на власній комп'ютерній техніці, підробив від імені ТзОВ «Технотрейд -Плюс» податкові накладні №3034 від 04.03.2010 року сума ПДВ - 44854,81 грн., №3051 від 06.03.2010 року сума ПДВ - 65975,84грн., №3096 від 10.03.2010 року сума ПДВ - 32673,78 грн., №3115 від 12.03.2010 року сума ПДВ - 36943,57 грн., №3131 від 14.03.2010 року сума ПДВ - 32725,76 грн., №3153 від 16.03.2010 року сума ПДВ - 64699,0 грн., №3176 від 18.03.2010 року сума ПДВ - 44735,8грн., №3229 від 19.03.2010 року сума ПДВ - 40340,01 грн., №3265 від 26.03.2010 року сума ПДВ - 32214,16 грн., №3284 від 29.03.2010 року сума ПДВ - 32492,73 грн., №3295 від 30.03.2010 року сума ПДВ - 27980,30 грн., №3305 від 31.03.2010 року сума ПДВ - 25601,27 грн., №3314 від 31.03.2010 року сума ПДВ - 13520,32 грн., №5542 від 24.06.2010 року сума ПДВ - 38312,44 грн., №5462 від 16.06.2010 року сума ПДВ - 41606,11 грн., №5374 від 07.06.2010 року сума ПДВ - 26537,68 грн., № 5541 від 24.06.2010 року сума ПДВ - 10653,17 грн., №5482 від 18.06.2010 року сума ПДВ - 36683,17 грн., №5344 від 04.06.2010 року сума ПДВ - 30867,17 грн. та №5412 від 11.06.2010 року сума ПДВ - 32242,80 грн. на яких проставив підпис від імені керівника товариства ОСОБА_4 В подальшому, реалізовуючи свій злочинний намір, щодо умисного ухилення від сплати податку на додану вартість, достовірно знаючи що вказані податкові накладні від імені ТзОВ «Технотрейд-Плюс» є підробленими, провів їх по бухгалтерському та податковому обліках, і на підставі яких незаконно відніс до складу податкового кредиту суми з податку на додану вартість, за березень 2010 року на суму 251819,66 грн., квітень 2010 року на суму 242937,84 грн., червень 2010 року на суму 216902,54 грн.

В обґрунтування позовних вимог адміністративного позову позивач стверджує, що правочин між відповідачем та ТОВ «Технотрейд-Плюс», укладений з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, водночас є таким, що порушує публічний порядок, а тому згідно ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України він є нікчемним. Укладення таких угод тягне за собою наслідки у вигляді застосування санкцій, передбачених ч.3 ст. 228 Цивільного кодексу України.

З даного приводу суд зазначає наступне.

Мотивуючи та формуючи позовні вимоги позивач посилається на вимоги ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України. Однак, таке посилання є безпідставним, оскільки позивачем не враховано те, що стаття 228 Цивільного кодексу України частиною третьою доповнена згідно із Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України у зв'язку з прийняттям Податкового кодексу України», який набрав чинності з дня набрання чинності Податковим кодексом України, тобто з 01.01.2011 року - після спірних правовідносин, які існували в березні, квітні, червні 2010 року.

За вчинення правочину з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, застосовуються санкції, передбачені частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України.

Відповідно до ст. 208 Господарського кодексу України якщо господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход держави (частина 1 статті).

У разі визнання недійсним зобов'язання з інших підстав кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні все одержане за зобов'язанням, а за неможливості повернути одержане в натурі - відшкодувати його вартість грошима, якщо інші наслідки недійсності зобов'язання не передбачені законом (частина 2 статті).

За змістом вказаної статті це можливо лише в разі виконання правочину хоча б однією стороною. Зазначені санкції не можна застосовувати за сам факт несплати податків (зборів, інших обов'язкових платежів) однією зі сторін договору, оскільки за таких обставин правопорушенням була б несплата податків, а не вчинення правочину. Для стягнення цих санкцій є необхідною наявність умислу на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, наприклад з метою неправомірного одержання з державного бюджету коштів шляхом відшкодування ПДВ у разі його несплати контрагентами до бюджету.

Судовим рішенням по адміністративній справі про оскарження відповідачем податкових повідомлень-рішень за №0000051703/0 та №0000061703/0 від 18.01.2011 року, яке набрало законної сили, встановлено відсутність поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Технотрейд-Плюс» товару відповідачу, а також відсутність оплати відповідачем за товар в сумі 4299960 грн.

Таким чином, виконання правочину між відповідачем та ТОВ «Технотрейд-Плюс» не відбувалося жодною із сторін правочину.

Вирок суду від 01.08.2013 року, згідно з яким відповідача визнано винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 212 ч.3, ч.5 ст.27 ч.3 ст.212, ст.358 ч.1, ст. 358 ч.2, ст. 358 ч.3 КК України, не є беззаперечним доказом наявності протиправного умислу у відповідача на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, так як не набрав законної сили. Однак, встановлені судом на підтвердження вини відповідача у вчиненні злочинів обставини також свідчать про відсутність будь-якого виконання правочину між відповідачем та ТОВ «Технотрейд-Плюс».

Згідно з частиною 1 статті 208 Господарського кодексу України передбачені нею санкції застосовує лише суд. Це правило відповідає статті 41 Конституції України, згідно з якою конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Оскільки зазначені санкції є конфіскаційними, стягуються за рішенням суду в доход держави за порушення правил здійснення господарської діяльності, то вони належать не до цивільно-правових, а до адміністративно-господарських санкцій як такі, що відповідають визначенню, наведеному в частині першій статті 238 Господарського кодексу України.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки в суду відсутні докази поставки Товариством з обмеженою відповідальністю «Технотрейд-Плюс» товару відповідачу, то в суду відсутні підстави стягнення з відповідача в доход держави все одержане ним, а також все належне з відповідача Товариству з обмеженою відповідальністю «Технотрейд-Плюс» на відшкодування одержаного.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги є безпідставними та такими, що задоволенню не підлягають.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Апеляційна скарга на постанову подається протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга на постанову подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя Могила А.Б.

Постанова складена в повному обсязі 23.09.2013 року.