Постанова № 33641437, 16.09.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. Справа №805/10669/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16:16

Донецький окружний адміністративний суд в складі : головуючого судді Аканова О.О., при секретарі Кушнерьовій К.В., розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастехелектро” до Мар”їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000008/220/964 щодо донарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 103131 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю “Донбастехелектро” звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Мар”їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 000008/220/964 щодо донарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 103131 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач посилається на безпідставність висновків податкового органу щодо заниження податку на додану вартість з мотивів вчинення правочинів, що вчинені без мети реального настання обумовлених ними правових наслідків, по господарським операціям позивача з ТОВ “Електродизель”.

Крім того, посилається на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року у справі №2а-10353/12/2070.

Позивач вважає висновки перевіряючих безпідставними, та такими, що спростовуються первинними документами, а тому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 000008/220/964 щодо донарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 103131 грн.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просила суд задовольнити його у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві.

В судовому засіданні представник відповідача надала письмові заперечення, відповідно до яких, просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.

ТОВ “Донбастехелектро” є юридичною особою, ідентифікаційний номер 20398816, місцезнаходження : 85612, Донецька область, Мар»енський район, м.Курахове, вул. Побєди, 20/53, про що зазначено у відповідному свідоцтві серія А00 №612716, перебуває на обліку у позивача як платник податків, є платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість 21.07.2005 № 07043224.

З 01.07.2013 по 03.07.2013 Мар”їнською об’єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ “Донбастехелектро” щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Електродизель» за період з 01.03.2012 по 31.03.2012 за наслідками якої складений відповідний акт перевірки від 05.07.2013 № 857/22-0/20398816.

Актом перевірки зафіксовані порушення, які оспорюються у межах цієї адміністративної справи, а саме п. 198.1, п.198.3 статті 198 Податкового Кодексу України від 02.12.2010 № 2755-УІ, що призвело до заниження податку на додану вартість у березні 2012 року у сумі 82505 грн.

Висновки акту перевірки про порушення положень Податкового кодексу України та заниження грошових зобов’язань з податку на додану вартість засновані на тому, що придбання товару позивачем у ТОВ «Електродизель» підтверджують оформлення операцій з придбання послуг без господарської мети, а лише з метою одержання безпідставної податкової вигоди у вигляді податкового кредиту з податку на додану вартість за рахунок якого мала зменшитись сума податку, яку підприємство повинно сплатити від здійснення своєї діяльності. Також вказують на те, що встановлено відсутність операцій придбання товарів від ТОВ «Електродизель», а тому є позивача відсутнє право на формування податкового кредиту.

P >На підставі вищезазначеного акту перевірки Мар”їнською об’єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Міндоходів у Донецькій області прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2013 року № 000008/220/964, яким збільшено суму грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 103131 грн. з яких за основним платежем у розмірі 82505 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями у сумі 20626 грн.

Як встановлено у судовому засіданні підставою для прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення рішення є акт перевірки Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 року №559/22-207/32949132 про неможливість проведення зустрічної перевірки у зв’язку із незнаходженням за адресою ТОВ «Електродизель», а тому неможливо підтвердити господарські відносини з позивачем, що не заперечувалось представником відповідача.

З акту перевірки від 05.07.2013 № 857/22-0/20398816 вбачається, що підставою для встановлення зазначених порушень стали наступі обставини.

Судом встановлено, що 05.03.2012 між ТОВ «Електродизель» (поставщик) та ТОВ “Донбастехелектро” (покупець) укладено договір поставки активированого адсорбента, резини УМ, масла трансформаторного в діжках, фільтр «Реготмасс» (далі - Договір).

Відповідно до п. 1 якого поставщик зобов’язується поставити у власність покупця належну поставщику продукцію, а покупець зобов’язується прийняти її і сплатити за товар грошову суму визначену у п.2.1.

Також, згідно договору п.1.2 вказані у специфікації №1 товари є невід’ємною частиною договору.

За вказаним договором позивач отримав товар за специфікацію №1 до Договору згідно податкових накладних та видаткових накладних.

Розрахунки проведені у повному обсязі за вказаним договором, що підтверджується виписками з банків.

Перевіряючими встановлено, що неможливо провести зустрічну перевірку у зв’язку з тим, що ТОВ «Електродизель» відсутнє за податковою адресою”.

Також, перевіряючими досліджені видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, податкові накладні.

В акті перевірки від 05.07.2013 № 857/22-0/20398816 встановлено, що розбіжності між податковими зобов’язаннями ТОВ «Електродизель» та податковим кредитом ТОВ “Донбастехелектро” за березень 2012 року, а саме ТОВ “Донбастехелектро” у податковому обліку відображено податковий кредит по відносинам з ТОВ «Електродизель» на суму ПДВ у розмірі 82505 грн. при цьому ТОВ «Електродизель» податкові зобов’язання у відповідному періоді по взаємовідносинам з ТОВ “Донбастехелектро” не відображені зовсім.

Крім того, перевіряючи посилаються на акт перевірки Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 року №559/22-207/32949132 про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Електродизель» щодо підтвердження господарських відносин.

Господарські операції позивача, що стали причиною виникнення спору між сторонами відбувалися після набрання чинності Податковим кодексом України, а тому оцінка спірних правовідносин між сторонами здійснюється судом із врахуванням положень Податкового кодексу України, що набрав чинності 01 січня 2011 року.

Платники податку на додану вартість, об'єкти, база та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначені розділом 5 Податкового кодексу України.

Поняття платників податку на додану вартість, умови реєстрації платника податку на додану вартість визначені статтею 180 Податкового кодексу України.

Порядок визначення бази оподаткування встановлений статтею 188 Податкового кодексу України.

Пунктом 188.1. статті 188 Податкового кодексу України база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів, крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів і збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку).

Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (пункт 200.1. статті 200 Податкового кодексу України).

Отже, визначення податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету у звітному періоді залежить від розміру задекларованих податкових зобов’язань та податкового кредиту

Згідно з пункту 14.1.27 статті 14 ПК України витратами є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Пунктом 138.2 статтею 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

Згідно пп. “а” п. 198.1 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Пунктом 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:

- дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

У відповідності до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Таким чином, підставами для виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту є оплата товарів/послуг та отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно п. 201.7 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).

Пунктом 201.10 зазначеної статті передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Вимоги до податкової накладної встановлені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, згідно якої платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу).

У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначені Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 року № 996-ХІV (надалі – Закон № 996).

Визначення основних термінів, що вживаються в цьому законі міститься у статті 1 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність Україні”. Згідно цієї статті, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства; первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; фінансова звітність являє собою бухгалтерську звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Згідно зі статтею 3 Закону № 996 метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства. Частина 2 даної статті передбачає, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до частини 1 статті 9 Закону № 996 підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

У ході судового розгляду справи встановлено, що податкові накладні оформлені належним чином, та їх недоліків при перевірці не виявлено.

Суд зазначає, що господарські операції між позивачем та ТОВ “Електродизель” підтверджуються первинними документами і додатковими документами, а саме :

податковими накладними від 12.03.2012 № 1229 на суму 59850 грн., в тому числі ПДВ 9975 грн.; від 06.03.2012 № 622 на суму 59850 грн., в тому числі ПДВ 9975 грн.; 14.03.2012 №1436 на суму 59400, в тому числі ПДВ 9900 грн.; 16.03.2012 №1631 на суму 59400, в тому числі ПДВ 9900 грн.; 19.03.2012 №1953 на суму 59400, в тому числі ПДВ 9900 грн.; 22.03.2012 №2226 на суму 25770 грн., в тому числі ПДВ 4295 грн.; 26.03.2012 №2653 на суму 58466,40 грн., в тому числі ПДВ 9744,40 грн.; 28.03.2012 №2835 на суму 55027,20 грн., в тому числі ПДВ 9171,20 грн.; 30.03.2012 №3054 на суму 58466,40 грн., в тому числі ПДВ 9744,40 грн.;

видатковими накладними від 30.03.2012 №3003С на суму 58466,40 грн., в тому числі ПДВ 9744,40 грн.; 28.03.2012 №2803С на суму 55027,20 грн., в тому числі ПДВ 9171,20 грн.; 26.03.2012 №2603С на суму 58466,40 грн., в тому числі ПДВ 9744,40 грн.; 22.03.2012 №2203С на суму 25770 грн., в тому числі ПДВ 4295 грн.; 19.03.2012 №1903С на суму 59400, в тому числі ПДВ 9900 грн.; 16.03.2012 №1603С на суму 59400, в тому числі ПДВ 9900 грн.; 14.03.2012 №1403С на суму 59400, в тому числі ПДВ 9900 грн.; 12.03.2012 №1203С на суму 59850 грн., в тому числі ПДВ 9975 грн.; 06.03.2012 №0603С на суму 59850 грн., в тому числі ПДВ 9975 грн.;

товарно-транспортними накладними від 30.03.2012, 28.03.2012, 26.03.2012, 22.03.2012, 19.03.2012, 16.03.2012, 14.03.2012, 12.03.2012, 06.03.2012 автомобіль КрАЗ 255Б1 АН3589ВА;

договір оренди обладнання між ТОВ “Донбастехелектро” (орендар) і ТОВ «Рентрап» (орендодавець) згідно якого орендодавець передає, а орендар бере в тимчасове володіння та користування автомобіль марки КрАЗ 255Б1 АН3589ВА, крім того, позивачем надано до суду свідоцтво про реєстрацію вищевказаного транспортного засобу;

податковою декларацією з податку на додану вартість за березень 2013 року;

реєстром виданих та отриманих податкових накладних за березень 2012 року;

виписками по рахункам позивача від 31.07.2012, 01.08.2012 року;

картками складського обліку матеріалів позивача № 83, 82, 85, 84.

Крім того, позивачем надано до суду наступні додаткові документи, які на його думку додатково свідчать про реальність вчинення господарських операцій між ТОВ «Електродизель» і ТОВ “Донбастехелектро” і реалізацію придбаного товару у господарській діяльності :

договір підряду №130612-2П2.1/22 між ПАТ «ДТЄК Донецькоблєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір підряду № 150612-7к2.1/15 між ПАТ «ДТЄК Донецькоблєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір № 350 від 29 серпня 2012 між ПАТ «ДТЄК Донецькоблєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір субпідряду від 10.05.2012 між ТОВ «Востокєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкові накладні, рахунки-фактури, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір підряду № 260312-6к2.1/15 між ПАТ «ДТЄК Донецькоблєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкові накладні, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір підряду № 368 між ПАТ «ДТЄК Шахта комсомолець Донбаса» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкові накладні, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір підряду № 09011Р/2011 між ТОВ «Сервіс-Інвест» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;/P> P class="ps1">договір підряду від 31.08.2012 між ПАТ «ДТЄК Донецькоблєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкові накладні, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт;

договір підряду № 5-180412-1Д382/16 між ПАТ «ДТЄК Донецькоблєнерго» та ТОВ “Донбастехелектро” та до нього податкову накладну, довідку про вартість виконаних будівельних робіт, акт приймання виконаних будівельних робіт.

Також, судом встановлено, що на момент укладення та виконання зазначеного договору контрагент, ТОВ «Електродизель» був зареєстрований як юридична особа і був платником податку на додану вартість.

Посилання податкового органу в акті перевірки на те, що ТОВ «Електродизель» податкові зобов’язання у відповідному періоді по взаємовідносинам з ТОВ “Донбастехелектро” не відображені спростовується актом перевірки Індустріальної МДПІ м.Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 року №559/22-207/32949132 ТОВ «Електродизель» де на сторінці 14 акту перевірки зазначені податкові зобов’язання за березень 2012 у сумі 82505 грн. з ТОВ “Донбастехелектро”.

Крім того, перевіряючі посилаються на акт перевірки Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 10.08.2012 року №559/22-207/32949132 про неможливість проведення зустрічної перевірки у зв’язку із незнаходженням за адресою ТОВ «Електродизель» щодо підтвердження господарських відносин, з цього приводу суд зазначає наступне.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.06.2013 року у справі №2а-10353/12/2070 встановлено, що висновок Індустріальної МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС про незнаходження ТОВ «Електродизель» за місцезнаходженням є хибний.

Крім того, постановою суду встановлено, що передчасним є висновок податкового органу про нереальність здійснення господарської діяльності ТОВ «Електродизель» у зв'язку з відсутністю кваліфікованого персоналу, незначного штату працюючих осіб, наявності в штаті лише керівних посад, відсутності основних фондів, у тому числі транспортних засобів, приміщень для зберігання товарів, неможливості здійснення операцій з відповідною кількістю певного товару у відповідні строки з урахуванням терміну його придатності, доступності на ринку.

Відповідачем не надано суду жодних доказів, що б підтверджували факт ухилення позивачем від сплати податкових зобов’язань.

У відповідності до частин 1 та 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд вважає, що позивачем надані належні докази, що підтверджують можливість здійснення вказаних операцій.

Таким чином, оскільки висновки відповідача в акті перевірки від 05.07.2013 № 857/22-0/20398816 є спростованими у ході розгляду справи, то суд вбачає наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно платіжне доручення від 18.07.2013 № 770 позивачем сплачено 1031,31 грн. судового збору.

Частиною першою ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастехелектро” до Мар”їнської об’єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №000008/220/964 щодо донарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 103131грн. – задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2013 року № 000008/220/964 щодо донарахування суми грошового зобов’язання з податку на додану вартість у сумі 103131 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Донбастехелектро” судовий збір у розмірі 1031,31 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 16.09.2013 року.

Повний текст буде виготовлено 20.09.2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя Аканов О.О.