Постанова № 33640349, 23.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/4374/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Левчук О.А.,

за участю секретаря Васіної А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі справу за адміністративним позовом публічного акціонерного товариства «Одеський завод гумових технічних виробів» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000402201 від 21 березня 2013 року та № 0000412201 від 21 березня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся з даним позовом до суду та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби № 0000402201 від 21 березня 2013 року та № 0000412201 від 21 березня 2013 року. В обґрунтування позовних вимог зазначив, що Державною податковою інспекцією в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби на підставі акту № 835/22-3/00152276 від 07.03.2013 року, в якому зроблено висновки про відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Укрхолод», прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000402201 від 21 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 54 110, 00 грн. та податкове повідомлення-рішення № 0000412201 від 21 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58 815, 00 грн. Позивач зазначив, що висновки відповідача є необґрунтованими та безпідставними, оскільки на підтвердження реальності господарських операцій між ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» та ТОВ «Тетрабудсервіс» і ТОВ «Укрхолод» позивачем було надано до перевірки податкові накладні, видаткові накладні, рахунки-фактури, які підтверджують факти поставки товарів на користь товариства, повідомлення про відступлення права вимоги та платіжні доручення, які підтверджують факт повної оплати товариством поставленого товару.

Представник позивача в судовому засіданні адміністративний позов підтримав, просив позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився, проти його задоволення заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що під час проведення перевірки ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» встановлено порушення позивачем п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 20.2 ст. 201, п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України, оскільки відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Укрхолод». На підставі вищевикладеного, представник відповідача зазначив, що податкові повідомлення-рішення № 0000402201 від 21 березня 2013 року та № 0000412201 від 21 березня 2013 року прийняті у відповідності до вимог закону, а тому просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.

В період з 22.02.2013 року по 28.02.2013 року посадовими особами Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Одеської області Державної податкової служби проведено позапланову невиїзну перевірку публічного акціонерного товариства «Одеський завод гумових технічних виробів» по взаємовідносинам з контрагентами-постачальниками: ТОВ «Укрхолод» за період з 01.11.2011 року по 31.12.2011 року; ТОВ «Тетрабудсервіс» за період з 01.09.2011 року по 30.09.2011 року, за результатами якої зроблено висновок, що на порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 20.2 ст. 201 Податкового кодексу України відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Укрхолод» на загальну суму 47 052 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 19 680, 0 грн., листопад 2011 року - 15 224, 0 грн., грудень 2011 року - 12 147, 80 грн.; та на порушення п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Укрхолод» на загальну суму 235 260, 0 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на суму 98400, 0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 22 632, 0 грн.; за 4 квартал 2011 року на суму 136860, 0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 31478, 0 грн., про що складено акт № 835/22-3/00152276 від 07.03.2013 року (а.с. 8-27 том 1).

На підставі акту № 835/22-3/00152276 від 07.03.2013 року прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000402201 від 21 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 54 110, 00 грн. та № 0000412201 від 21 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58 815, 00 грн. (а.с. 28-31 том 1).

Згідно до до п.п. 138.1.1. п. 138.1, п.п. 138.2, 138.4, 138.6 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу. Витрати операційної діяльності включають: собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та інші витрати беруться для визначення об'єкта оподаткування з урахуванням пунктів 138.2, 138.11 цієї статті, пунктів 140.2 - 140.5 статті 140, статей 142 і 143 та інших статей цього Кодексу, які прямо визначають особливості формування витрат платника податку. Витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. Витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг. Собівартість придбаних та реалізованих товарів формується відповідно до ціни їх придбання з урахуванням ввізного мита і витрат на доставку та доведення до стану, придатного для продажу.

Відповідно до п. 198.1. ст. 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Згідно до п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг (у разі здійснення контрольованих операцій - не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу) та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно до п. 198.6. ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» № 996-Х1У від 16.07.1999 року (із змінами та доповненнями) встановлено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Згідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.99 року № 996-XIV на даних бухгалтерської звітності базуються фінансова, податкова та інші види звітності.

Порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської звітності підприємствами, їх об'єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності (надалі - підприємства), установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету (надалі - установи) врегульовано Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 червня 1995 року за № 168/704 (далі - Положення).

Відповідно до п. п. 2.1., 2.2 п. 2 Положення первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів. Первинні документи повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції або, якщо це неможливо, безпосередньо після її завершення. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи).

Підпунктами 2.4, 2.5, 2.13, 2.14 п. 2 Положення встановлено, що первинні документи повинні мати такі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Залежно від характеру операції та технології обробки даних до первинних документів можуть бути включені додаткові реквізити: ідентифікаційний код підприємства, установи з Державного реєстру, номер документа, підстава для здійснення операцій, дані про документ, що засвідчує особу-одержувача тощо. Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Керівник підприємства, установи забезпечує фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій, що були проведені, у первинних документах та виконання всіма підрозділами, службами і працівниками правомірних вимог головного бухгалтера щодо порядку оформлення та подання для обліку відомостей і документів. Керівником підприємства, установи затверджується перелік осіб, які мають право давати дозвіл (підписувати первинні документи) на здійснення господарської операції, пов'язаної з відпуском (витрачанням) грошових коштів і документів, товарно-матеріальних цінностей, нематеріальних активів та іншого майна. Кількість осіб, які мають право підписувати документи на здійснення операцій з видачею особливо дефіцитних товарів і цінностей, бланків суворої звітності, повинно бути обмежено. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці первинні документи.

Як зазначено в акті перевірки № 835/22-3/00152276 від 07.03.2013 року та встановлено в судовому засіданні, публічним акціонерним товариством «Одеський завод гумових технічних виробів» до складу податкового кредиту з податку на додану вартість за вересень 2011 року було включено суму ПДВ в розмірі 19 680 грн. по взаємовідносинам з ТОВ «Тетрабудсервіс» та за листопад 2011 року - грудень 2011 року - суму ПДВ в розмірі 15 224, 0 грн. та 12 147, 8 грн. відповідно по взаємовідносинам з ТОВ «Укрхолод».

На підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту за вересень 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 19 680 грн. публічним акціонерним товариством «Одеський завод гумових технічних виробів» надано до перевірки та до суду договір підряду № 95 на виконання окремих ремонтно-будівельних робіт від 21 липня 2011 року, відповідно до умов якого ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» (Замовник) доручає, а ТОВ «Тетрабудсервіс» (Підрядник) зобов'язується з власних матеріалів на свій ризик виконати окремі ремонтно-будівельні роботи, перелік та обсяг яких в кошторисі (Додаток № 1) «Ремонт трубопровідних комунікацій», а Замовник зобов'язується прийняти виконані роботи по актам прийому виконаних робіт та оплатити їх в порядку, передбаченому дійсним Договором. В договорі та додатках до нього не зазначено конкретного переліку ремонтних робіт, що мають бути виконані, а також який саме трубопровід підлягає ремонту.

Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.2. п. 6.2 п. 6 Договору Замовник зобов'язується протягом трьох днів з моменту підписання дійсного Договору передати Підряднику будівлю складу, очищену від сторонніх предметів. Надати можливість Підряднику користуватися технічними системами (електроенергія, водопостачання та водовідведення), а також майданчиками для розвантаження, зберігання будівельних матеріалів та транспортних засобів Підрядника без стягнення додаткової плати (а.с. 61-64, 65, 66 том 1).

В кошторисі на ремонт трубопровідних комунікацій на території ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» (Додаток № 1 до договору № 95 від 21.07.2011 року) не зазначено, які саме матеріали та комплектуючі використовуються для проведення ремонтних робіт, які саме будівельно-монтажні роботи слід виконати, та що саме входить до транспортних, адміністративних та накладних витрат.

На підтвердження виконання умов договору підряду № 95 на виконання окремих ремонтно-будівельних робіт від 21 липня 2011 року публічним акціонерним товариством «Одеський завод гумових технічних виробів» надано рахунок-фактуру № СФ-300908 від 30 вересня 2011 року на суму 118 080 грн., в тому числі ПДВ - 19 680 грн., в якому не зазначено за яким саме договором видано вказаний рахунок, а також не зазначено прізвище, ім'я та по батькові особи, яка його підписала; акт здачі-прийняття робіт № ОУ-3009916 від 30 вересня 2011 року, в якому, як і в договорі, не зазначено конкретного переліку ремонтних робіт, а також даних про трубопровід, який підлягав ремонту, щоб його можливо було ідентифікувати; податкову накладну № 366 від 30.09.2011 року на суму 118 080 грн., в тому числі ПДВ - 19 680 грн. (а.с. 67-69 том 1).

Позивачем не надано до суду доказів того, що ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» на виконання п. п. 6.2.1, 6.2.2. п. 6.2 п. 6 Договору передав Підряднику будівлю складу, а також надав можливість користуватися технічними системами (електроенергія, водопостачання та водовідведення) та майданчиками для розвантаження, зберігання будівельних матеріалів та транспортних засобів Підрядника.

Таким чином, враховуючи, що ані в договорі підряду № 95 на виконання окремих ремонтно-будівельних робіт від 21 липня 2011 року, ані в додатках № 1 та № 2 до нього, ані в акті здачі-прийняття робіт № ОУ-3009916 від 30 вересня 2011 року не зазначено який саме трубопровід підлягав ремонту, суд не приймає до уваги та вважає необґрунтованими посилання позивача на підтвердження виконання ремонтних робіт технічного трубопроводу, зазначеного у вказаних документах, на документи про прийняття на баланс ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» технічного трубопроводу 175, інвентарний номер 2162, у зв'язку з тим, що з наданих документів немає можливості встановити ідентичність вказаних трубопроводів, а також виконання ремонтно-будівельних робіт саме ТОВ «Тетрабудсервіс».

На підтвердження оплати послуг за договором підряду № 95 від 21 липня 2011 року, позивачем надано лист № 205 від 30 вересня 2011 року, в якому ТОВ «Тетрабудсервис» просить ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» зарахувати матеріали, відвантажені ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» по видатковій накладній № 205 від 30.09.2011 року на суму 118 80, 00 грн. в рахунок оплати по договору підряду № 95 від 01.07.2011 року на виконання робіт ТОВ «Тетрабудсервіс» по ремонту трубопровідних комунікацій, відповідно до якого, як зазначив позивач, було проведено взаєморозрахунок між ТОВ «Тетрабудсервіс» та ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів», проте доказів на підтвердження того, що такий взаєморозрахунок було проведено, до суду не надано (а.с. 52-54, 70 том 1).

Зі встановлених судом обставин вбачається, що документи, надані ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» до суду на підтвердження фактичності господарських відносин з ТОВ «Тетрабудсервіс» не відповідають вимогам Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, оскільки в них відсутні підписи осіб, які їх склали, дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, а тому не можуть бути прийняті судом у якості належних доказів виконання ТОВ «Тетрабудсервіс» умов договору підряду № 95 на виконання окремих ремонтно-будівельних робіт від 21 липня 2011 року.

Крім цього, відповідно до п.п. 11.1., 11.5 - 11.7 п.11 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затвердженими наказом Міністерства транспорту України № 363 від 14.10.1997 року, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України за № 128/2568 20 лютого 1998 року (далі - Правила), основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Згідно до ст. 1 Правил товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Отже, враховуючи однозначну необхідність застосування облікового документа при здійсненні вантажних перевезень, суд вважає, що використання товарно-транспортної накладної є обов'язковим, а відсутність чи неправильне оформлення товарно-транспортної накладної має наслідком, відповідно, відсутність документального підтвердження господарської операції та наявність помилок у відображені результатів господарської операції в обліку (як бухгалтерському, так і податковому).

Позивачем на підтвердження правомірності включення до складу податкового кредиту за листопад 2011 року та за грудень 2011 року суми податку на додану вартість в розмірі 15224, 0 грн. та 12147, 80 грн. відповідно по взаємовідносинам з ТОВ «Укрхолод», публічним акціонерним товариством «Одеський завод гумових технічних виробів» надано до перевірки та до суду рахунки-фактури від 01.11.2011 року та від 01.12.2011 року (арматура, клей Хемосил, гумова суміш), в яких не зазначено прізвище, ім'я т по батькові особи, яка їх виписала; видаткові накладні від 01.11.2011 року та від 01.12.2011 року, в яких зазначено, що товар отримано від ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» ОСОБА_2 за довіреностями № № 110, 111 від 01.11.2011 року та № № 124, 125 від 01.12.2011 року, проте вказані довіреності до суду надано не було; податкові накладні виписані ТОВ «Укрхолод» № 7 від 01.11.2011 року за договором від 01.11.2011 року № б/н, № 8 від 01.11.2011 року за договором від 01.11.2011 року № б/н, № 53 від 01.12.2011 року за договором від 01.12.2011 року № б/н, № 114 від 05.12.2011 року за договором від 05.12.2011 року № б/н (а.с. 36-38, 40-42, 45-47, 49-51 том 1).

Також, на підтвердження взаєморозрахунків ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» з ТОВ «Укрхолод» позивач зазначив, що в третьому кварталі 2011 року до ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» надійшла пропозиція від ТОВ «Укрхолод» № 217 від 01.11.2011 року про поставлення ТОВ «Укрхолод» матеріалів (дибутилфталат, регенерат, каучук) в рахунок оплати за відвантажений товар по видатковій накладній № 96 від 01.11.2011 року, яка була прийнята позивачем та проведено поставку вказаних матеріалів, а також, що згідно повідомлення про уступку права вимоги від 02.12.2011 року по договору № 57 від 02.12.2011 року ТОВ «Укрхолод» уступило ТОВ «Флорена-Плюс» право вимоги, що виникло на підставі договору від 01.11.2011 року, укладеного між ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» та ТОВ «Укрхолод», у зв'язку з чим ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» сплатив на рахунок ТОВ «Флорена-Плюс» вартість товару, отриманого від ТОВ «Укрхолод» згідно рахунків від 01.11.2011 року та від 01.12.2011 року (а.с. 32-34, 39, 43, 44, 48 том 1).

Суд вважає, що обставини зазначені позивачем на підтвердження фактичності оплати товару, отримано від ТОВ «Укрхолод», є необґрунтованими, оскільки доказів на підтвердження того, що такий взаєморозрахунок було проведено, до суду не надано (а.с. 73-101 том 3).

Також, позивачем не надано до перевірки та до суду договорів поставки від 01.11.2011 року, від 01.12.2011 року та від 05.12.2011 року, за якими, як зазначено в податкових накладних, і відбувалась поставка товару ТОВ «Укрхолод» ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів», а також документів на підтвердження отримання вказаного товару, а саме: даних про те на який саме склад було поставлено товар (арматура, клей Хемосил, гумова суміш, тощо), товарно-транспортні накладні на підтвердження поставки вказаного товару саме ТОВ «Укрхолод», документів, на підставі яких ОСОБА_2 було отримано вказаний товар.

Частиною 1 ст. 71 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Статтею 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 № 996-XIV передбачено, що господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, безтоварні господарські операції не призводять до реальних змін майнового стану суб'єкта господарювання та його контрагентів.

Частиною 1 ст. 10 вищенаведеного Закону передбачено, що для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності підприємства зобов'язані проводити інвентаризацію активів і зобов'язань, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан і оцінка.

У зв'язку з вищевикладеним, суд не приймає до уваги посилання позивача на наявність первинної документації, якими були оформлені вищенаведені безтоварні господарські операції, так як вони (бухгалтерська та фінансова документація) є не підтвердженими інвентаризаціями відповідно до вищенаведених вимог закону, тобто достовірно не доводять факту реальних змін майнового стану позивача або його контрагентів у зв'язку зі здійсненням вищенаведеної операції.

Окрім того, ч. 2 ст. 10 того ж Закону передбачено, що об'єкти і періодичність проведення інвентаризації визначаються власником (керівником) підприємства, крім випадків, коли її проведення є обов'язковим згідно з законодавством.

Абзацом «г» п. 3 Інструкції по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 року N 69 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26 серпня 1994 року за N 202/412 передбачено, що проведення інвентаризації є обов'язковим при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день встановлення таких фактів).

Таким чином, доказом товарності вищенаведеної господарської операції позивача може бути лише інвентаризація на день встановлення таких фактів (під час перевірки).

З матеріалів справи вбачається, що позивач взагалі не має таких належних та допустимих доказів товарності своїх операцій з ТОВ «Укрхолод».

Отже, господарські операції ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» з ТОВ «Укрхолод» не були проведені з метою досягнення економічної мети, а спрямовані на мінімізацію податкових зобов'язань та штучне формування податкового кредиту.

Крім цього, суд не приймає до уваги доводи позивача щодо подальшої реалізації придбаного у ТОВ «Укрхолод» товару контрагентам ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів», у зв'язку з тим, що з наданих документів немає можливості встановити ідентичність придбаних у вказаного ТОВ «Укрхолод» товарів реалізованим іншим суб'єктам підприємницької діяльності (а.с. 102-165, 171-230 том 1).

Таким чином, враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини, приймаючи до уваги вимоги податкового законодавства України, суд дійшов до висновку, що ДПІ в Суворовському районі міста Одеси Одеської області ДПС правомірно та обґрунтовано зроблено висновки, що на порушення п.п. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6, ст. 198, п. 20.2 ст. 201 Податкового кодексу України у ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Укрхолод» на загальну суму 47 052 грн., в тому числі за вересень 2011 року - 19 680, 0 грн., листопад 2011 року - 15 224, 0 грн., грудень 2011 року - 12 147, 80 грн.; та на порушення п. 138.2 ст. 138, п. 139.1 ст.139 Податкового кодексу України відсутні об'єкти оподаткування по операціях з придбання товарів у ТОВ «Тетрабудсервіс», ТОВ «Укрхолод» на загальну суму 235 260, 0 грн., в тому числі: за 3 квартал 2011 року на суму 98400, 0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 22 632, 0 грн.; за 4 квартал 2011 року на суму 136860, 0 грн., що призвело до заниження податку на прибуток всього в сумі 31478, 0 грн., про що складено акт № 835/22-3/00152276 від 07.03.2013 року, на підставі якого прийнято податкові повідомлення-рішення № 0000402201 від 21 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 54 110, 00 грн. та № 0000412201 від 21 березня 2013 року, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 58 815, 00 грн.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.

За таких обставин, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, на підставі наданих сторонами доказів, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов ПАТ «Одеський завод гумових технічних виробів» є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у задоволенні адміністративного позову публічного акціонерного товариства «Одеський завод гумових технічних виробів» до Державної податкової інспекції в Суворовському районі міста Одеси Головного управління Міндоходів в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000402201 від 21 березня 2013 року та № 0000412201 від 21 березня 2013 року в повному обсязі.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд у строки та в порядку встановлені ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому статтею 254 КАС України.

Повний текст постанови складено та підписано 23 вересня 2013 року

Суддя /підпис/ О.А. Левчук