Постанова № 33639894, 27.08.2013, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2013 року справа № 823/2575/13-а

11 год. 00 хв. м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Руденко А.В.,

при секретарі - Чемерин І.В.,

за участю:

представників позивача - ОСОБА_1 (за посадою), Конопатського О.О. (за довіреністю),

представника відповідача - Левенець А.М. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Алекс і В» до державної податкової інспекції у м. Черкасах Головного управління Міндоходів у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Алекс і В» звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013р. № 0002372301 та № 0002382301.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті на підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки від 05.04.2013р. № 152/22-11/14204509 з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., яким встановлено порушення пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 7.1.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок невідображення у складі валового доходу та податкових зобов'язань авансових платежів у сумі 540000 грн., одержаних на виконання будівельно-монтажних робіт за договором підряду від 1504.2010р. №01-01-10 від ФОП ОСОБА_4, в результаті чого занижено податок на прибуток на 112 500 грн. та податок на додану вартість на 90 000 грн.

Спростовуючи висновки перевірки, позивач зазначає, що грошові кошти отримував директор позивача ОСОБА_1 як фізична особа, на отримані кошти придбавав матеріали для ФОП ОСОБА_4, в подальшому придбані матеріали були використані при виконанні будівельних робіт. Кошти не були надані позивачу, оскільки відсутні прибуткові касові ордери, а розписки фізичної особи ОСОБА_1 про отримання коштів не можуть підтверджувати отримання цих коштів приватним підприємством. З огляду на зазначене вважає висновки перевірки безпідставними.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили позов задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечив. У наданих до суду письмових запереченнях вказав, що під час перевірки встановлено, що до каси підприємства не оприбутковано авансові платежі по договору підряду на будівельно-монтажні роботи в сумі 540000 грн. та не відображено відповідну операцію в податковому обліку, в результаті чого порушено пп. 7.1.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та суму валового доходу за 3 квартали 2010 року занижено на 450000 грн., а суму податкових зобов'язань з ПДВ за квітень, липень, вересень 2010 року на загальну суму 90000 грн. Вказаний висновок обґрунтований тим, що відповідно до п. 2 договору підряду на будівельно-монтажні роботи від 30.06.2010р. (укладеного на підставі договору підряду від 15.04.2010р.) між ФОП ОСОБА_4 (Замовник) та позивачем (Підрядник) Замовник перед початком роботи на кожному об'єкті перераховує Підряднику аванс у розмірі 50 % від вартості даного виду робіт на придбання матеріалів та проведення організаційних заходів по підготовці до виконання будівельно-монтажних робіт. На виконання вказаного пункту договору ФОП ОСОБА_4 сплатив позивачу аванс в сумі 540000 грн., а саме директору позивача ОСОБА_1 передано готівкові кошти, про що складені розписки. Представник відповідача зазначає, що підписи директора позивача ОСОБА_1 скріплені печаткою ПП «Алекс і В». Факт отримання готівкових коштів позивачем також підтверджується листом ПП «Алекс і В» до ФОП ОСОБА_4 від 23.09.2010р. № 18, в якому зазначено про отримання авансу на виконання умов договору підряду в сумі 540000 грн. Відсутність оформлення позивачем прибуткових касових ордерів вказує лише на грубе порушення норм чинного законодавства з боку підприємства.

З огляду на вказане, представник відповідача вважає доведеною обставину щодо отримання позивачем авансів від ФОП ОСОБА_1 за договором підряду на будівельно-монтажні роботи, які позивачем не відображені у податковому обліку, внаслідок чого прийняті за наслідками перевірки податкові повідомлення-рішення є правомірними, а позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У судовому засіданні представник відповідача просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, суд прийшов до висновку про наявність підстав для задоволення позову.

Судом встановлено, що приватне підприємство «Алекс і В» (позивач) зареєстроване виконавчим комітетом Черкаської міської ради як юридична особа 30.11.1992р. за ідентифікаційним кодом 14204509.

Посадовою особою державної податкової інспекції у м. Черкасах проведено документальну позапланову виїзну перевірку з питань взаємовідносин з ФОП ОСОБА_4 за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р., за результатами якої складено акт від 05.04.2013р. № 152/22-11/14204509.

Перевіркою встановлено, що у періоді з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. позивач (Підрядник) уклав договір №01-04-10 підряду на будівельно-монтажні роботи від 15.04.2010 року з ФОП ОСОБА_4 (Замовник) Відповідно до п. 2. вказаного договору Замовник перед початком роботи на кожному об'єкті перераховує Підряднику аванс у розмірі 70 % від вартості даного виду робіт на придбання матеріалів та проведення організаційних заходів по підготовці до виконання будівельно-монтажних робіт. Позивач отримав від ФОП ОСОБА_4, готівкові кошти від 12.04.2010 р. в сумі 90 000 грн., від 12.04.2010р. в сумі 100 000 грн., від 12.04.2010 р. в сумі 160 000 грн., від 05.07.2010р. в сумі 100 000 грн., від 21.07.2010р. в сумі 20 000 грн., від 12.09.2010р. в сумі 70 000 грн., всього на загальну суму 540 000 грн., що підтверджується розписками директора позивача ОСОБА_1, скріпленими печаткою позивача, листом директора позивача ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_4 від 23.09.2010р. вих. № 18, відповідно до якого станом на 20.09.2010р. Підрядник отримав 540,0 тис. грн., що складає 46 % від договірної суми авансу, та мотивувальною частиною рішень господарських судів по справі № 17/5026/1468/2011 (рішення господарського суду Черкаської області від 09.10.2012, постанова Київського апеляційного господарського суду від 23.01.2013р.).

Згідно з касовою книгою, прибутковими та видатковими касовими ордерами за період з 01.01.2010р. по 31.12.2012р. отримані від ФОП ОСОБА_4 готівкові кошти у сумі 540000 грн. не відображені.

За висновком перевірки позивачем порушені вимоги пп. 7.1.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого встановлено заниження податку на додану вартість всього в сумі 90 00 0 грн., в тому числі у квітні 2010 року в сумі 58 333 грн., у липні 2010 року в сумі 20 000 грн., у вересні 2010 року в сумі 11 667 грн. та пп. 11.3.1 п. 11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», в результаті чого встановлено заниження податку на прибуток всього в сумі 112 500 грн., в тому числі у ІІ кварталі 2010 року в сумі 72917 грн., у ІІІ кварталі 2010 року в сумі 39 583 грн.

На підставі вказаного акта перевірки відповідач прийняв податкові повідомлення-рішення від 18.04.2013р. № 0002372301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 120 500 грн. та № 0002382301 про збільшення грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 140 625 грн.

Вирішуючи спір, суд виходить з наступного.

Відповідно до п.п. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від 03.04.1997р. № 168/97-ВР об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України.

П.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 вказаного Закону передбачає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку, або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (чинного на час виникнення спірних правовідносин) від 28.12.1994р. № 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 вказаного Закону датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Суд зазначає, що підставою позову є фактичні та юридичні правові підстави. Юридичними є ті факти, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків спірного матеріального правовідношення.

За змістом п.п. 7.3.1 п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997р. № 168/97-ВР та пп. 11.3.1 п.11.3 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. № 334/94-ВР правовою підставою для виникнення у платника податків обов'язку відобразити у складі валових витрат та податкових зобов'язань суми грошових коштів, одержаних готівкою, є їх дата оприбуткування у касі платника податків.

Судом встановлено, що готівкові кошти у сумі 540000 грн. у касі позивача не оприбутковані. Вказана обставина встановлена відповідачем при проведенні перевірки і у судовому засіданні не заперечується. Відтак, відсутні правові підстави для включення суми отриманих авансів до складу валових витрат та податкових зобов'язань.

Відповідно до частини четвертої статті 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідно до пункту 2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 15.12.2004 р. N 637, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.01.2005 р. за N 40/10320, уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися; оприбуткуванням готівки в касах підприємств, які проводять готівкові розрахунки з оформленням їх касовими ордерами і веденням касової книги відповідно до вимог глави 4 цього Положення, є здійснення обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень у касовій книзі на підставі прибуткових касових ордерів.

Оскільки позивач заперечує отримання авансів, належними доказами їх отримання є касова книга та прибуткові ордери.

З огляду на зазначене розписки про отримання ОСОБА_1., як фізичною особою, коштів від ФОП ОСОБА_4, лист директора позивача ОСОБА_1 на адресу ФОП ОСОБА_4 від 23.09.2010р. вих. № 18 та судові рішення факт отримання грошових коштів не підтверджують.

Відповідно до частини другої статті 72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оцінюючи встановлені обставини за своїм внутрішнім переконанням, суд приходить до висновку, що відповідачем не доведено наявність юридичних підстав для винесення податкових повідомлень-рішень від 18.04.2013р. № 0002372301 та № 0002382301, тому позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує усі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного, керуючись статтями 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013р. №0002372301 про збільшення приватному підприємству «Алекс і В» грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 90000 (дев'яносто тисяч) гривень за основним платежем та 22500 (двадцять дві тисячі п'ятсот) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на суму 112500 (сто дванадцять тисяч п'ятсот) гривень.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 18.04.2013р. №0002382301 про збільшення приватному підприємству «Алекс і В» грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 112500 (сто дванадцять тисяч п'ятсот) гривень за основним платежем та 28125 (двадцять вісім тисяч сто двадцять п'ять) гривень за штрафними (фінансовими) санкціями, всього на суму 140625 (сто сорок тисяч шістсот двадцять п'ять) гривень.

Стягнути з Державного бюджету України на користь приватного підприємства «Алекс і В» (18023, м. Черкаси, вул. Сумгаїтська, 5, ідентифікаційний код 14204509) 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні судового збору.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Повний текст постанови виготовлений 30 серпня 2013 року.

Суддя А.В. Руденко