Ухвала суду № 33639424, 16.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"16" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/74547/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Моторного О.А. - головуючого, Борисенко І.В.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - Безлєпкіна Н.В., Ковирін О.В.,

відповідача - Токар І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012

та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012

у справі № 2а-8890/12/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Первомайськ-Агро"

до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби

про скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 задоволено позов: скасовано податкові повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби від 24.07.2012 № 0000262228, № 0000272228, № 0000282228, № 0000292228.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 скасовано постанову Харківського окружного адміністративного суду від 20.08.2012 в частині скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2012 № 0000272228 щодо зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток 92545 грн., цій частині прийнято нову постанову, якою в позові відмовлено; в іншій частині постанову суду першої інстанції залишено без змін.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити у задоволенні позовних вимог.

В запереченнях на касаційну скаргу позивач просив залишити оскаржувані рішення в силі, а касаційну скаргу відповідача - без задоволення, посилаючись на її необґрунтованість.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на її правонаступника - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної відповідачем планової виїзної перевірки позивача з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати усіх податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2010 по 31.03.2012, складено акт № 548/22-204/32359066 від 09.07.2012, в якому встановлено, що в порушення п. 4.1 ст. 4.5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.2 пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України від 28.12.1994 р. № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (із змінами та доповненнями), пп. 135.5.4, пп.135.5.14 п. 135.5 ст. 135, ст. 150 Податкового кодексу України, позивачем було занижено по сплаті до бюджету суми податку на прибуток в сумі 1102611 грн., у т.ч. за 2010 рік в сумі 296141 грн., І квартал 2012 року у сумі 806470 грн. та зменшення збитків за 2010 рік у сумі 215520 грн., зменшення збитків за І квартал 2011 року у сумі 454288 грн., зменшення збитків за 2-4 квартали 2011 року у сумі 541451 грн., за І квартал 2012 року в сумі 730476 грн.

Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період з 01.04.2010 по 31.03.2012 встановлено його заниження всього у сумі 5424858 грн. У тому числі було віднесено до валового доходу грошові кошти за договорами комісії з ТОВ КВФ "Рома", які були отримані на розрахунковий рахунок ТОВ "Первомайськ-Агро" в сумі - 5308337 грн. та 116521 грн. - донарахування суми орендної плати за користування основними засобами за договором оперативного лізингу №010311 від 01.03.2011 року пов'язаної особи підприємству ТОВ КВФ "Рома".

На підставі акта перевірки, відповідачем 24.07.2012 були прийняті податкові повідомлення-рішення № 0000262228 на суму грошового зобов'язання в розмірі 1378263,75 грн., № 0000272228 на суму зменшеного від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в розмірі 730476 грн., № 0000282228 на суму грошового зобов'язання в розмірі 12003,75 грн., № 0000292228 - зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в сумі 1957 грн.

Вирішуючи справу в частині скасування спірних податкових повідомлень-рішень, суд апеляційної інстанції виходив з наступного, з чим погоджується суд касаційної інстанції.

Законом України „Про оподаткування прибутку підприємств", зокрема, пунктом 4.1 статті 4 передбачено, що валовий дохід складається із сум доходів платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.

Згідно з пунктом 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», валовими витратами виробництва та обігу (далі - валові витрати) є сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 вказаного Закону встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Так, судами встановлено, що позивач мав правовідносини із суб'єктом господарювання - ТОВ КВФ "Рома" на підставі укладених відповідних договорів комісії, за умовами яких позивач (комісіонер) зобов'язується вчинити дії щодо придбання для ТОВ КВФ "Рома" (комітент) зернові культури згідно до заявки та за рахунок останнього, який в свою чергу зобов'язується сплатити комісіонеру плату.

Податковим органом зроблено висновок, що в даному випадку зазначені договори комісії були укладені сторонами без мети реальних наслідків, а тому відповідно до ст. 215 та ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

Матеріали справи свідчать, що договори комісії були виконані сторонами у відповідності до їх умов, а саме: ТОВ КВФ «Рома» (комітент) перерахував на рахунок позивача (комісіонер) певні кошти для придбання зернових культур та у зв'язку з відсутністю заявки «комітента» на придбання останнього, позивачем були йому повернуті кошти, що не є порушенням умов договорів, укладених сторонами та приписів чинного законодавства.

Як було вірно зауважено судом апеляційної інстанції, в даному випадку між позивачем та його контрагентом фактично було укладені договори позики, однак, ДПІ при проведенні нарахувань не врахувала факт повернення цих сум підприємству, в т.ч. і в тому податковому періоді, в якому вони отримані, а тому, податковим органом помилково не застосовані положення п.7.9 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 136.1.20 п. 136.1 ст.136 ПК України, що призвело до неправомірного нарахування податкового зобов'язання.

Доводи відповідача про нікчемність вказаних договорів, укладених позивачем з ТОВ КВФ «Рома», судами попередніх інстанцій правомірно не прийняті до уваги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту розірвання, визнання недійсним чи неукладення вказаних правочинів. Також, відповідачем в судах попередніх інстанцій не було надано належних та допустимих доказів нікчемності договорів, укладених позивачем з його контрагентом, фіктивної господарської діяльності контрагента позивача, відсутність зв'язку укладених угод з господарською діяльністю позивача, притягнення до кримінальної відповідальності посадових осіб вказаних підприємств за ухилення від сплати податків або інші податкові правопорушення, а також, що укладені правочини порушують публічний порядок відповідно до ч.2 ст. 228 ЦКУ.

Крім того, посилання податкового органу на порушення позивачем вимог податкового законодавства в частині відображення валових витрат у 1-му кварталі 2011 р., внаслідок чого було зменшено від'ємне значення в сумі 406288,00 грн., спростовуються постановою Харківського окружного адміністративного суду від 20.04.2012 по справі № 2а-15143/11/2070, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.08.2012, відповідно до яких скасовано податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області від 02.11.2011 № 0001601528 про завищення від'ємного значення об'єкту оподаткування податком на прибуток в сумі 406288,00 грн.

Щодо висновку податкового органу про порушення позивачем в частині встановлення необгрунтованої плати за оренду основних фондів відповідно договору млинного комплексу від 01.03.2011 № 010311, укладеного з ТОВ КВФ "Рома", оскільки сума орендної плати нижче сум нарахованих амортизаційних відрахувань, слід зазначити наступне.

Як було вірно встановлено судами, вищезазначений договір оренди був укладений сторонами у відповідності до приписів чинного законодавства України та ніким не був оскаржений і не визнаний в судовому порядку недійсним. В матеріалах справи відсутні докази надання в оренду майна за ціною нижче звичайної. Сам по собі факт перевищення суми амортизаційних відрахувань суми орендної плати не є порушенням законодавства та не свідчить про збитковість операції.

Крім того, згідно наявних в матеріалах справи правоустановчих документів на майно, договору оренди, в оренду надано млинний комплекс, а не повністю п'ятиповерхове виробниче приміщення, як зазначає податковий орган.

Також, в касаційній скарзі відповідач не погоджується з висновками судів щодо правомірності включення позивачем до складу валових витрат суми 48 000,00 грн., у зв'язку з отриманням бухгалтерських, консультаційних послуг від ФОП ОСОБА_7

Однак, з матеріалів справи вбачається, що до перевірки було надано акти виконаних робіт, в яких зазначено «бухгалтерські, консультаційні послуги згідно договору №1 від 04.01.2010», також, надані рахунки до сплати, суми за якими сплачені в повному обсязі. Крім того, в суді апеляційної інстанції бухгалтером були надані відповідні пояснення та документи, що підтверджують виконання робіт за вказаною угодою.

Інші доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судом апеляційної інстанції належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення суду не встановлено.

Керуючись ст. ст. 55, 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області Державної податкової служби на її правонаступника - Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію Головного управління Міндоходів у Харківській області.

Касаційну скаргу Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 06.11.2012 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.В. Борисенко (підпис) В.В. Кошіль