Ухвала суду № 33639337, 18.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"18" вересня 2013 р. м. Київ К-27673/10

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого - Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Лосєва А.М.

розглянула у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 у справі №2а-10561/09/2/0170 за позовом Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010, адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Керченський металургійний комбінат» (далі - ВАТ «Керченський металургійний комбінат», позивач) до Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим (далі - ДПІ в м. Керчі АР Крим, відповідач) - задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення ДПІ у м. Керчі 25.08.2009 №00000312304/0.

Рішення судів мотивовано правомірністю формування податкового кредиту за податковими накладними, отриманими з запізненням, з огляду на те, що недотримання продавцем порядку, встановленого п.п.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі-Закон України №168/97-ВР) не є підставою для висновку про неправомірність віднесення понесених покупцем витрат до податкового кредиту.

Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач 14.08.2010 звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України, який своєю ухвалою від 14.12.2010 прийняв її до свого провадження.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010, прийняти нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права, зокрема, п.п.7.2.6 п.7.2, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. 7 Закону України №168/97-ВР.

Перевіривши матеріалами справи, наведені у скарзі доводи, колегія суддів, дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що на підставі акту від 11.08.2009 №1353/23-4/00191493, складеного за результатами позапланової виїзної перевірки ВАТ «Керченський металургійний комбінат» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - ПДВ) на рахунок платника у банку за травень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в квітні 2009 року, відповідачем було винесено податкове повідомлення - рішення №0000312304/0 від 25.08.2009, яким позивачеві зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за травень 2009 року на суму 513130,00грн.

Підставою для зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ слугував висновок податкового органу про порушення позивачем п.п. 7.3.1. п. 7.3., п.п. 7.5.1 п. 7.5 , п.п. 7.7.1. та абз. «а» п.п. 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України №168/97-ВР, в результаті завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ за травень 2009 року у розмірі 513130,00грн. за рахунок від'ємного значення ПДВ, що декларувались у квітні 2009 року на підставі податкових накладних виписаних у попередніх звітних періодах, а саме: жовтні, листопаді 2008 року, січні - березні 2009 року.

Відповідно до п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України №168/97-ВР податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку із: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно з п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 зазначеного Закону датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до абзацу другого п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР у разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну або при порушенні ним порядку її заповнення отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту.

Разом з тим, якщо платник не скористався правом подачі заяви, передбаченим п.п. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України №168/97-ВР, і не звернувся до податкової інспекції зі скаргою, то він не має права включати до податкового кредиту суму ПДВ, не підтверджену податковою накладною.

У разі коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, у яких фактично відбулися господарські операції, суми ПДВ, вказані у таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.

Судом встановлено, що спірні податкові накладні були отримані позивачем з запізненням, а тому були відображені у періоді коли вони були фактично отримані.

З огляду на зазначене та враховуючи, що позивачем було включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість, нарахованого у зв'язку з придбанням та фактичним отриманням товарів, підтверджених документально, на підставі дійсних, реально виконаних правочинів, що не заперечується відповідачем, у податкового органу були відсутні підстави для визначення позивачеві податкових зобов'язань.

Доводи касаційної скарги зазначених висновків суду не спростовують і не дають підстав для висновку, що судами попередніх інстанцій при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.

Відповідно до частини 1 статті 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись ст. ст. 210, 2201, 223, 224, 230, 231, ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія -

У Х В А Л И Л А :

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції в місті Керчі Автономної Республіки Крим залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 12.11.2009 та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.06.2010 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України в порядку, на підставі та у строки, передбачені статтями 235 - 238, 240 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий: ___ Т.М. Шипуліна

Судді: ___ Л.І. Бившева

___ А.М. Лосєв