Рішення № 336390, 14.12.2006, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"14" грудня 2006 р.

справа № 20-9/259

за позовом Військової частини 4110 Внутрішніх військ МВС України

до Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”

про стягнення 9409,90 грн.

суддя Рибіна С.А.

представники сторін:

позивача – Слісаренко М. Л., довіреність № 1129 від 04.09.2006,

Свириденко С. П., довіреність № 1175 від 12.12.2006,

відповідача – Мартинюк О. О., довіреність № 2/127 від 12.01.2006.

Суть спору: Військова частина 4110 Внутрішніх військ МВС України (далі –В/ч 4110) звернулася з позовними вимогами до Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (далі - ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького”) про стягнення 9409,90 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 13 від 01.07.2006.

Відповідач суму основного боргу сплатив після порушення провадження по справі, проти стягнення пені заперечує, обґрунтування виклав у відзиві на позов та доповнені до нього.

Згідно до ст. ст. 20, 22, 81-1 Господарського процесуального кодексу України позивачу та відповідачу були роз’яснені їх процесуальні права та обов’язки.

За клопотанням позивача та відповідача, відповідно до статті 10 Конституції України, статті 10 Закону України “Про судоустрій України”, пояснення та клопотання по справі надавалися ними російською мовою.

У судовому засіданні було оголошено перерву з 13 грудня 2006 року по 14 грудня 2006 року.

Заслухавши пояснення позивача та відповідача, дослідивши представлені докази, суд встановив:

01.07.2006 між В/ч 4110 (Виконавець) та ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (Замовник) був укладений договір про надання послуг з забезпечення безпеки.

Згідно пункту 4.1 Договору за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу.

Вартість послуг встановлена в пункті 4.2 Договору.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник зобов’язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

На підставі пункту 4.1 Договору відповідачу були виставлені рахунки на оплату наданих послуг, які відповідачем своєчасно сплачені не були, в результаті чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 8840,00 грн.

Викладене стало підставою для звернення позивача з позовом до суду з вимогою про стягнення з позивача суми заборгованості на яку позивач нарахував пеню.

Суд вважає вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, прийнятого 16.01.03 та пункту 4 Прикінцевих положень Господарського кодексу України дані кодекси застосовуються до правовідносин, що виникли після набрання ними чинності, тобто після 01.01.04.

Правовідносини між сторонами виникли після 01.01.04, тому при розгляді спору суд керується Цивільним кодексом України в редакції 2003 року та Господарським кодексом України.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлене договором або законом.

Таким чином, основний борг підлягає стягненню з відповідача.

Однак, відповідач в добровільному порядку суму заборгованості після подачі позову сплатив, що підтверджується платіжними дорученнями № 5186 від 21.11.2006 на суму 8000,00 грн. та платіжним дорученням № 5188 від 21.11.2006 на суму 840,00 грн., позивач від позову в цієї частині не відмовляється, у зв’язку з чим позовні вимоги В/ч 4110 в частині стягнення з ВАТ “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” суми заборгованості в розмірі 8840,00 грн. задоволенню не підлягають.

Крім того, позивачем заявлена до стягнення сума пені в розмірі 569,90 грн. за несвоєчасне виконання зобов’язання.

Суд вважає вказані вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 546, ст. 549, п.3 ст.611 Цивільного кодексу України та пункту 3.5 Договору, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема, сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредитору у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ст. ст. 3-4 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.5 Договору передбачено, що у випадку несвоєчасної оплати наданих послуг замовник зобов’язаний сплатити виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Згідно пункту 4.1 Договору за надані послуги замовник розраховується з виконавцем шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг та табелю робочого часу.

Таким чином, сторони встановили строк оплати протягом 3-х банківських днів після підписання сторонами акту наданих послуг.

Сторонами надані до матеріалів справи акти виконаних робіт та табелі, однак вони не місять дати їх підписання. Викладене свідчить про те, що неможливо встановити закінчення строку сплати наданих послуг, а тому немає підстав вважати пропущеними строки оплати основного боргу.

На підставі викладеного суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи, що відповідач сплатив суму основного боргу після подання позову, суд покладає на відповідача витрати по сплаті державного мита і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства “Балаклавське рудоуправління ім. О.М. Горького” (99042, м. Севастополь, вул. Новикова, буд. 11, код ЄДРПОУ 00191906, р/р 26007946104051 в СФ АКБ “Укрсоцбанк”, МФО 324195) на користь Військової частини 4110 Внутрішніх військ МВС України (99004, м. Севастополь, вул. 2-га Бастіонна, буд. 14а, код ЄДРПОУ 14323646, р/р 35228001000176 в УДК в м. Севастополі, МФО 824509) 220,00 грн., з яких: 102,00 грн. –державне мито, 118,00 грн. –витрати на інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.А. Рибіна

Рішення оформлено відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України і підписано 26.12.2006