Ухвала суду № 33634131, 29.08.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а/2370/3694/2012 Головуючий у 1-й інстанції: Кульчицький С.О. Суддя-доповідач: Кучма А.Ю.

У Х В А Л А

Іменем України

29 серпня 2013 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Кучми А.Ю.

суддів: Аліменка В.О., Федотова І.В.

при секретарі: Козловій І.І.

розглянувши за відсутності осіб, які беруть участь в справі, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ст. 41 КАС України у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтербудтехсервіс" до Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби про визнання дій неправомірними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А:

ТзОВ "Інтербудтехсервіс" звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Кам'янської МДПІ Черкаської області ДПС про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000252201, № 0000262201 від 05.09.2012.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 вищевказаний адміністративний позов задоволено.

Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Особи, які беруть участь в справі в судове засідання не з'явилися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог з чим погоджується колегія суддів з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ТзОВ «Інтербудтехсервіс» зареєстроване Кам'янською РДА Черкаської області 06.03.2003, ідентифікаційний код 32357080.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлень від 20.06.2012, п. п. 78.1.11 п. 78. 1 ст. 78 Податкового кодексу України та постанови про призначення позапланової перевірки старшого слідчого СУ ГУМВС України в м. Києві Безушко А.П. від 19.01.2012, проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ «Інтербудтехсервіс» з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з контрагентами ТОВ «Проманролізинг», ПП «БВП-Буд», ТОВ «Агропромсервіс трейд», ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Будпромкомплект М» за період з 01.01.2008 по 31.12.2011.

За результатами проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки № 234/22-32357080 від 21.08.2012 та встановлено порушення:

- пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України №334/94-ВР від 28.12.1994 «Про оподаткування прибутку підприємств» (у редакції Закону України № 283/97-ВР від 22.05.1997, із змінами та доповненнями), в результаті чого завищено суму валових витрат на суму 3853600 грн., що спричинило недоплату податку на прибуток в період, що перевірявся, в розмірі 963400 грн.;

- пп. 7.4.1, пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України № 168/'97-ВР від 03.04.1997 «Про податок на додану вартість» (із змінами і доповненнями), в результаті чого встановлено заниження суму податкового кредиту в розмірі 770722 грн.

На підставі встановлених порушень Кам'янською МДПІ Черкаської області ДПС винесено податкові повідомлення-рішення № 0000252201 та № 0000262201 від 05.09.2012.

Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до акта перевірки № 234/22-32357080 від 21.08.2012, за результатами даної перевірки суми ПДВ та податку на прибуток, визначені за результатами здійснення взаємовідносин ТОВ «Інтербудтехсервіс» з ТОВ «БВП-Буд», при винесенні податкових повідомлень-рішень враховуватись не будуть, оскільки дані взаємовідносини відпрацьовані в ході проведення попередньої позапланової перевірки підприємства (акт перевірки № 440/23 від 24.10.2011), за результатами якої винесені податкові повідомлення-рішення.

Відповідно до пункту 102.1 статті 102 Податкового кодексу України, яким визначено, що контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня, що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Податковим органом при винесенні податкового повідомлення-рішення № 0000262201 від 05.09.2010 не враховані суми про донарахування ПДВ та штрафних (фінансових) санкцій, так як термін строку позовної давності визначення податкових зобов'язань більше 1095 днів по взаємовідносинах з ТОВ «Проманролізинг» за вересень-грудень 2008 року, з ТОВ «Агропромсервіс трейд» за лютий-травень 2009 року, з ТОВ «Автодорінвест» за жовтень-грудень 2008 року та за січень-липень 2009 року.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що між позивачем та ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Будпромкомплект М» здійснювались взаємовідносини: по отриманню будівельних робіт; по отримуванню робіт капітального ремонту мосту в с. Сергії Путильського району Чернівецької області; по отримуванню робіт з благоустрою території в с. Юрчиха Кам'янського району Черкаської області; по придбанню товарно-матеріальних цінностей; по придбанню послуг автоскрепера; по придбанню субпідрядних робіт по будівництву автомобільної дороги Комбікормовий завод - с. Лукашівка -Ділянка т.2-т.2.4; по перевезенню будівельних матеріалів; роботи по напівпросочуванню бітумом автомобільної дороги в с. Копіювате Канівського району Черкаської області; роботи по просочуванню автомобільної дороги до IV комплексу (Канів-Березняги) в с. Козарівка; роботи по влаштуванню автомобільної дороги до IV комплексу (Канів-Березняги) в с. Козарівка; роботи по ремонту асфальтобетонного покриття Кам'янського елеватора; будівельні роботи по відновленню автодорожнього мосту по вул. Буковинській на хутір Слатіна Чернівецької області; роботи по облаштуванню площадки прохідної ТОВ «АСТІ Кам'янський елеватор»; придбання щебня; роботи по влаштуванню корита та одношарової основи з щебня; будівельні роботи по капітальному ремонту мосту в парку « 50-річчя Жовтня»; земельні роботи по будівництву автодороги на внутрішньогосподарський комплекс по виробництву кормів.

Виконання вищезазначених взаємовідносин підтверджується податковими накладними, видатковими накладними, рахунками-фактурами, актами здачі-прийняття робіт, актами прийняття виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідками про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3, дорученнями та використанням продукції (товарів, робіт, послуг) у власній господарській діяльності позивача.

На підставі п. 2 ст. 3, ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Листа Вищого адміністративного суду України №742/11/13-11 від 02.06.2011, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що взаємовідносини між позивачем та ТОВ «Міськбуд», ТОВ «Автодорінвест», ТОВ «Будпромкомплект М» - виконані, про що свідчать первинні документи, які складені у відповідності до вимог чинного законодавства.

Також судом першої інстанції вірно зазначено, що недоліки податкових накладних, зазначені відповідачем не спростовують господарські операції, які відбулись між позивачем та його контрагентами.

У відповідності до ч. 1, 2 статті 3 Господарського кодексу України позивач надав докази використання (послуг, робіт, товарів) у подальшій господарській діяльності, а саме договори, податкові накладні, акти прийняття виконаних підрядних робіт форми №КБ-2в, довідки про вартість виконаних підрядних робіт форми №КБ-3.

До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті (пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону № 334/94).

В пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону № 334/94 зазначено, що не підлягають віднесенню до складу валових витрат суми збитків платника податку, понесених у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, що нижчі за звичайні, пов'язаним з таким платником податку особам. Не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997, чинного на момент здійснення спірних господарських операцій, платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно вимог п. 3 ст. 5 та п. 1 ст. 7 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники відносин у сфері господарювання здійснюють свою діяльність у межах встановленого правового господарського порядку, додержуючись вимог законодавства.

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 даного Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону № 168/97-ВР датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається: дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг),- дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Як вірно зазначено судом першої інстанції 01.01.2011 набув чинності Податковий Кодекс України, який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства. Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Податкового кодексу України з 01.01.2011 року Закон України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» втратив чинність.

Тому, у зв'язку з тим, що правовідносини здійснювались також у 2011 році, тобто, після набрання чинності Податковим Кодексом України, колегія суддів доходить аналогічного з судом першої інстанції висновку, що в даному випадку слід застосовувати норми Податкового кодексу України.

У відповідності до ст. 39, п. 187.8 ст. 187, п. 193.1 ст. 193, ст. 198 Податкового кодексу України, колегія суддів вважає, що позивач правомірно визначив податковий кредит, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком апелянта про те, що ТзОВ "Інтербудтехсервіс" безпідставно сформовано податковий кредит в сумі 70831, 97 грн., чим порушено вимоги пп. 7.4.1 та 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та збільшено валові витрати в сумі 354160 грн., чим порушено вимоги пп. 5.2.1 п. 5.2, пп. 5.3.3 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»

З урахуванням вище викладеного та приписів ст. 159 КАС України, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Кам'янської міжрайонної державної податкової інспекції Черкаської області Державної податкової служби - залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 16.11.2012 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено: 03.09.2013.

Головуючий-суддя: А.Ю. Кучма

Судді: В.О. Аліменко

І.В. Федотов

Головуючий суддя Кучма А.Ю.

Судді: Аліменко В.О.

Федотов І.В.