Ухвала суду № 33633667, 10.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/1465/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Скрипка І.М. Суддя-доповідач: Бужак Н.П.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бужак Н. П.

Суддів Костюк Л.О., Твердохліб В.А.

при секретарі: Савін І.В.

розглянувши у судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року в справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Варвалегпром» до Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

В С Т А Н О В И В:

Приватне підприємство «Варвалегпром» звернулась до Київського окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 1 листопада 2012 року №0000572301 та № 0000582301, винесених ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області.

Відповідно до постанови Київського окружного адміністративного суду міста Києва від 17 березня 2013 року адміністративний позов задоволено.

Не погодившись із постановою суду першої інстанції, відповідач Державна податкова інспекція у Києво-Святошинському районі Київської області ДПС подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду та ухвалити нову постанову про задоволення позовних вимог.

Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вислухавши осіб, що з»явились в судове засідання, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Києво-Святошинському районі Київської області проведено документальну невиїзну позапланову перевірку Приватного підприємства «Варвалегпром» з питань дотримання вимог податкового законодавства з ТОВ «Компанія «Інтербазіс» за весь період взаємовідносин.

За результатами перевірки податковим органом складено акт від 18.10.2012 року № 385/22-05/35075022 у якому викладені виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства України, зокрема:

-ч.5 ст. 203, ч. 1,2 ст. 215, ст.. 216 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ПП «Варвалегпром» при придбанні товарів (послуг). Товар (послуги) по вказаних правочинах не був переданий в порушення ст. 662, 655, 656 ЦК України;

-п.185.1 ст. 185 та п. 188.1 ст. 188, п.198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п.200.1, п.200.2 ст. 200 ПК України, що призвело до заниження сплати податку на додану вартість на суму 120 242,28 грн у т. ч. у серпні 120 242,28 грн;

-пп.14.127, пп. 14.1.36 п.14.1 ст. 14, пп. 138.1.1 п.138.1 п.138.2 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 ПК України, що призвело до заниження податку на прибуток, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету на суму 138 279 грн у т.ч. за ІІ квартал 2011 року - 39 656 грн та за ІІІ квартал 2011 року - 98623 грн.

На підставі акта перевірки відповідачем ДПІ у Києво-Святошинському районі прийняті податкові повідомлення-рішення від 01.11.2012 року №0000572301 та №0000582301.

Крім того, судом першої інстанції встановлено, що у червні 2011 року між позивачем та ТОВ «Компанія»Інтербазіс» укладено договір поставки № ВЛ-0000013 від 01 червня 2011 року відповідно до якого постачальник ТОВ «Компанія»Інтербазіс» передає, а покупець ПП «Варвалегпром» приймає і оплачує на умовах цього договору товар, визначений у специфікації. Поставка товару здійснюється постачальником шляхом відвантаження та його доставки покупцю на умовах базису поставки DDP на склад покупця. Постачальник подає покупцю видаткову накладну або акт здачі-приймання товару, податкову накладну, сертифікат якості та/або паспорт виробника, сертифікат походження (за вимогою покупця), сертифікат відповідності ( за вимогою покупця).

Позивач за умовами договору отримав від ТОВ «Компанія «Інтербазіс» товар, що підтверджується наявними в матеріалах справи накладними у яких зазначені найменування товару, його вартість, специфікація, зокрема: тканину одягову, тканину діагональ, бахали пластикові, нарукавники пластикові, рукавички, а також отримав податкові накладні.

Факт отримання товару також підтверджується витягом із журналу реєстрації довіреностей, в якому зафіксовані дані про особу, на яку оформлено дані довіреності, тощо.

У бухгалтерському обліку придбання у ТОВ «Компанія «Інтербазіс» продукція відображена в оборотно-сальдовій відомості по рахунку 201, журналі проводок за червень 2011 року.

Товар було оприбутковано на складі, що підтверджується накладними від 3 червня 2011 року, від 24 червня 2011 року, від 21 липня 2011 року.

На підтвердження оплати товару позивач надав банківські виписки, акт звіряння між позивачем та ТОВ «Компанія «Інтербазіс», договір про уступку права вимоги №02/04-1Е від 02 квітня 2012 року між ТОВ «Компанія «Інтербазіс», ТОВ «Крос тек Нова» та позивачем, банківські виписки щодо проведення розрахунків.

В якості доказу наявності складських приміщень позивач договір суборенди нежитлового приміщення №14/01-2011 від 14 січня 2011 року площею 318,8 кв.м у м. Вишневе, вул. Промислова, 5-б та копію акта приймання-передачі цього об»єкта.

Всі вищезазначені докази були досліджені судом першої інстанції в ході розгляду справи, їх копії знаходяться в матеріалах справи та судом під час ухвалення постанови їм надана належна оцінка.

Також судом досліджено в ході розгляду справи докази, які підтверджують факт використання поставлених товарів у власній господарській діяльності.

Зокрема, засоби індивідуального захисту були реалізовані ДП НАЕК «Енергоатом», що підтверджується договорами поставки, видатковими накладними, актами приймання-передачі; тканина була використана у виробництві чоловічих костюмів для робочих ремонтного персоналу, що підтверджується накладними на передачу матеріалів у виробництво, видатковими накладними, накладними надходження готової продукції, актами списання сировини.

Під час дослідження даних доказів судом першої інстанції було встановлено, що у зазначених документах кількість та найменування товарів співпадають із вказаними у видаткових і податкових накладних, оформлений ТОВ «Компанія» Інтербазіс».

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції досліджено належні докази, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентом щодо придбання товару та його використання в господарській діяльності.

Крім того, суд надав належну правову оцінку даним правовідносинам з урахуванням вимог чинного законодавства України та встановлених у справі обставин.

Відповідно до пп. 134.1.1, 134.1.2 п.134.1 ст. 134 ПК України у цьому розділі об'єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135 - 137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138 - 143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу; дохід (прибуток) нерезидента, що підлягає оподаткуванню згідно зі статтею 160 цього Кодексу, з джерелом походження з України.

Витрати, як зазначено у пп. 14.1.27 п.14.1 ст. 14 ПК України, це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення власного капіталу.

До складу валових витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування відповідно до п. 138.1 ст. 138 ПК України входять: витрати від операційної діяльності, які визначаються згідно з п. 138.4, 138.6 - 138.9,138.11 ст. 138 ПК України: інші витрати, визначені з пунктами 138.5, 138.10 - 138.12 цієї статті, п. 140.1 ст. 140 ст. 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у п. 138.3 цієї статті та у ст. 19 цього Кодексу.

За змістом п.138.2 ст.138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач укладав договори з контрагентом з метою здійснення господарської діяльності.

Суд правильно не приймав до уваги доводи податкового органу про те, що контрагент позивача мав певні порушення податкового законодавства і це призводить до нікчемності укладеної угоди.

Суд першої інстанції під час дослідження акту перевірки встановив, що посадові особи податкової інспекції факт поставки не перевіряли, не здійснювали аналізу фінансово-господарських документів, а відобразили в акті перевірки суб'єктивні думки посадової особи іншого податкового органу щодо контрагента позивача.

Укладаючи угоду з контрагентом позивач витребував свідоцтво про державну реєстрацію контрагента, свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, які свідчили, що на момент укладення угоди ТОВ «Компанія «Інтербазіс» була зареєстрована як юридична особа та як платник ПДВ.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до ч.1,2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що в ході розгляду справи судом було встановлено факт поставки товару, оплати його вартості, що свідчить про господарську діяльність позивача під час укладення договору з ТОВ «Компанія «Варвалег».

Отже, суд першої інстанції вірно надав оцінку встановлених у справі доказам та дійшов вірного висновку про безпідставність доводів ДПІ у Києво-Святошинському районі.

З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що постанова суду є законною і обґрунтованою, ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для її скасування не має.

Викладені в апеляційній скарзі апелянтом доводи, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Відповідно до ст. 198,200 КАС України, суд апеляційної інстанції має право за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 160,197,198,200,205,206,212,254 КАС України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Києво-Святошинському районі Київської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2013 року - без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подано касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, визначені ст. 212 КАС України.

Головуючий суддя: Бужак Н.П.

судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.

Повний текст виготовлено: 11 вересня 2013 року.

Головуючий суддя Бужак Н.П.

Судді: Костюк Л.О.

Твердохліб В.А.