Постанова № 33632360, 20.09.2013, Одеський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 року Справа № 815/5372/13-а

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Іванова Е.А.

секретар Чиженко А.О.

за участю представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одесі адміністративну справу за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області про визнання неправомірними дій та скасування податкових повідомлень-рішень та позову Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до ОСОБА_2 про стягнення суми податкового боргу,-

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Ізмаїльської обєднаної державної податкової інспекції ГУ Міндоходів в Одеській області, в якому просить визнати неправомірними дії Ізмаїльської ОДПІ в частині недотримання процедури здійснення планової документальної перевіфрки ФОП ОСОБА_2 та скасувати податкові повідомлення-рішення № 00049701 від 21.05.2012 року та № 00051701 від 21.05.2012 року. Ізмаїльська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області також звернулася до суду з позовом до ФОП ОСОБА_2, в якому просила стягнути з останнього заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування у суммі 59583 грн. та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510 грн.

ФОП ОСОБА_2 свої позовні вимоги мотивував тим, що Ізмаїльська ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області неправомірно здійснила перевірку, оскільки він не був своєчасно повідомлений про її проведення, запитів щодо надання необхідних для проведення перевірки документів на адресу ОСОБА_2 не надходило. Також ФОП ОСОБА_2 зазначає, що наказу та направлення на перевірку перевіряючими йому не надавались. Також ФОП ОСОБА_2 зазначає, що у відповідності до свідоцтва про сплату єдиного податку до видів діяльності включено вид діяльності 51.90.0 - інші види оптової торгівлі та на момент надходження грошових коштів на рахунок ФОП ОСОБА_2 вид діяльності - 51.90.0 - інші види оптової торгівлі вже було включено до свідочцтва про сплату єдиного податку. Тому ФОП ОСОБА_2 зазначає, що ним не було порушено вимог діючого податкового законодавства.

Ізмаїльська ОДПІ ГУ Міндоходів Одеської області в обгрунтування позовних вимог зазначає, що була проведена перевірка ФОП ОСОБА_2 на підставі якої складено акт та прийняті податкові повідомлення-рішення, однак ФОП ОСОБА_2 заборгованість, визначену в податкових повідомленнях-рішеннях не сплатив.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, просили його задовольнити, а проти позову Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів заперечували, просили відмовити в його задоволенні.

Представник Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів Одеської області в судове засідання не зявився, про день, час та місце розгляду справи сповіщений належним чином.

Свідок ОСОБА_3 в судовому засіданні повідомила, що вона є головним державним податковим інспектором відділу податкового контролю фізичних осіб управління оподаткування фізичних осіб Ізмаїльської ОДПІ, інспектором податкової служби 1 рангу. Свідок зазначала, що вона викликала ФОП ОСОБА_2 по телефону на 12.03.2012 року та він прийшов до кабінету податкової інспекції, де вона вручила ОСОБА_2 направлення на перевірку, але останній відмовився від отримання вказаного направлення, про що був складений акт. ФОП ОСОБА_2 також ознайомили з наказом про проведення перевірки та повідомили, які документи необхідно надати для проведення перевірки (первинні документи по веденню підприємницької діяльності, банківські документи, книгу обліку доходів тв витрат). Свідок повідомила, що наказ про проведення перевірки та направлення на перевірку поштою вона на адресу ФОП ОСОБА_2 не надсилала. Свідок ОСОБА_3 повідомила також, що ще 21.02.2012 року вона особисто в кабінеті податкової інспекції вручила ФОП ОСОБА_2 повідомлення про проведення перевірки, однак він не розписався про отримання вказаного повідомлення. У звязку з тим, що ФОП ОСОБА_2 не надав до податкової інспекції ніяких документів, які необхідні були для проведення перевірки ми зробили запит в базу даних по формам 1ДФ та отримали відомості по двом договорам. Свідок зазначила, що акт перевірки та податкові повідомлення-рішення були направлені на адресу ФОП ОСОБА_2 поштою, та він їх отримав, про що є відповідні підтвердження.

Вислухавши позивача та його представника, свідка, вивчивши обставини справи та докази, що їх підтверджують, суд доходить наступних висновків.

Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований Кілійською РДА Одеської області за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).

З 12.03. по 23.03.2012р. на підстав наказу №326 від 21.02.2012р.(а.с.94) та направлень на перевірку №05/00005 від 12.03.2012р.(а.с.92) Ізмаїльською ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області була здійснена планова виїзна документальна перевірка ФОП ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2009р. по 31.12.2011р.

За результатами перевірки 30.03.2012р. був складений акт №62/17-1/НОМЕР_1 яким встановлені порушення ст. 13 Декрету КМУ «Про прибутковий податок з громадян» та ст. 177 ПК України у результаті чого донараховано податок з доходів фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на суму 53179грн. в тому числі за 2009р. в сумі 1688грн., за 2010р. в сумі 25875грн. та за 2011р. в сумі 25616грн. та платником не надана до перевірки Книга обліку доходів та витрат ф.№10 за перевіряємий період.

На підставі висновків перевірки Ізмаїльською МДПІ в Одеській області були прийняті податкові повідомлення-рішення від 21.05.2012р.: №00050/1701, яким до позивача застосований штраф на суму 510грн. за порушення п.44.3 ст.44 ПК України, та №000049701, яким позивачу збільшено суму зобов'язання з податку на доходи фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності на суму 53179грн. та штраф 6404грн.( а.с.32-33).

Вказані податкові повідомлення - рішення були спрямовані заказною поштою на адресу позивача та в зв'язку з неможливістю вручити повернуті поштою(а.с.29).

В наступному на адресу відповідача була спрямована податкова вимога №353 від 16.07.2012р. на суму 60093грн. (а.с.13), яка була вручена 23 липня 2012р., про що свідчить підпис працівника пошти на рекомендованому повідомленні (а.с.13).

Відповідно до п.58.3 абз. 2 ПК України податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) фізичній особі, якщо його вручено їй особисто чи її законному представникові або надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого її місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення. У такому самому порядку надсилаються податкові вимоги та рішення про результати розгляду скарг.

У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.

Судом встановлено що 28.02.2012 року ФОП ОСОБА_2 отримав повідомлення про проведення перевірки від 21.02.2012 року №14/1701 яке було направлено на адресу ФОП ОСОБА_2 Ізмаїльською МДПІ Одеської області 22.02.2012 року, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення та копія фіскального чеку які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 93).

Виходячі з викладеного Ізмаїльською ОДПІ були дотримані вимоги щодо строків та послідовності дій до та під час перевірки, а тому у задоволенні позовних вимог ФОП ОСОБА_2 стосовно визнання неправомірними дій слід відмовити.

Щодо вимог ФОП ОСОБА_2 про скасування податкового повідомлення-рішення № 000501701 від 21.05.2012 року та відповідно позовних вимог Ізмаїльської ОДПІ про стягнення штрафу за цим податковим повідомленням -рішенням за порушення положень п.44.3 ст.44 ПК України суд доходить висновку, що воно прийнято правомірно та не підлягає скасуванню, а штраф визначений у ньому підлягає стягненню з ФОП ОСОБА_2 з наступних підстав.

Відповідно до 42.1., 42.2,42.3 ст. 42 ПК України податкові повідомлення - рішення, податкові вимоги або інші документи, адресовані контролюючим органом платнику податків, повинні бути складені у письмовій формі, відповідним чином підписані та у випадках, передбачених законодавством, завірені печаткою такого контролюючого органу.

Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.

Якщо платник податків у порядку та у строки, визначені статтею 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.

Судом встановлено що, Ізмаїльською МДПІ Одеської області 22.02.2012 року на адресу ФОП ОСОБА_2 було направлено повідомлення про проведення перевірки, яке було отримано ФОП ОСОБА_2 28.02.2012 року про що свідчить поштове повідомлення про вручення, а отже про проведення планової перевірки ФОП ОСОБА_2 був повідомлений завчасно.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 відмовився від отримання та підписання направлення на проведення перевірки та копії наказу, про що перевіряючими був складений акт відмови від 12.03.2012р.(а.с.28).

Під час проведення перевірки ФОП ОСОБА_2 відмовився надати письмові пояснення щодо встановлених порушень, про що свідчить акт від 21.05.2012р. (а.с.26).

Доказів того, що у вказаних документах зазначені недостовірні відомості ФОП ОСОБА_2 суду не надав, в той час як свідок ОСОБА_3 пояснила, що пропонувала ФОП ОСОБА_2 надати книгу обіку доходів та усі первинні документи, та вони надані не були.

Відповідно до п.44.1. ст..44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Та на порушення вимог п.44.3 ст.44 ПК України відповідно до якої платники податків зобов'язані забезпечити зберігання документів, визначених у пункті 44.1 цієї статті, а також документів, пов'язаних із виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не менш як 1095 днів з дня подання податкової звітності, для складення якої використовуються зазначені документи, а у разі її неподання - з передбаченого цим Кодексом граничного терміну подання такої звітності, ФОП ОСОБА_2 не надав до перевірки Книгу обліку доходів та витрат за формою №10, про що було відображено в акті (а.с.17), так само й не була надана книга для огляду судом, через її втрату ФОП ОСОБА_2, про що останній пояснив в судовому засіданні.

Згідно п.121.1 ст.121 ПК України незабезпечення платником податків зберігання первинних документів облікових та інших регістрів, бухгалтерської та статистичної звітності, інших документів з питань обчислення і сплати податків та зборів протягом установлених статтею 44 цього Кодексу строків їх зберігання та/або ненадання платником податків контролюючим органам оригіналів документів чи їх копій при здійсненні податкового контролю у випадках, передбачених цим Кодексом тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 510 гривень.

Виходячи з викладеного суд вважає, що вимога про стягнення з ФОП ОСОБА_2 510 грн. штрафу підлягає задоволенню, а у вимозі ФОП ОСОБА_2 скасувати податкове повідомлення-рішення № 00050/1701 від 21.05.2012 року слід відмовити.

Щодо вимоги ФОП ОСОБА_2 скасувати податкове повідомлення-рішення № 000049701 від 21.05.2012 року та позовної вимоги Ізмаїльської ОДПІ стягнути з ОСОБА_2 суму 59583грн. по податковому повідомленню рішенню від 21.05.2012р. №000049701, то суд вважає, що позов Ізмаїльської ОДПІ підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно п.177.6 ст. 177 ПК України у разі якщо фізична особа - підприємець отримує інші доходи, ніж від провадження підприємницької діяльності, у межах обраних ним видів такої діяльності, такі доходи оподатковуються за загальними правилами, встановленими цим Кодексом для платників податку - фізичних осіб.

В період з 01.01.2009 року по 30.09.2011р. відповідач знаходився на спрощеній системі оподаткуваня. Перевіркою було встановлено, що ФОП ОСОБА_2 протягом 2009 та 2010р.р. був отриманий дохід від підприємницької діяльності з оптової торгівлі в сумі 245000грн., в тому числі за 2009р. - 15000 грн., та 2010р. - 230000грн. та вказана діяльність не була заявлена ФОП ОСОБА_2 в заяві про застосування спрощеної системи оподаткування на 2009-2010р.р., а тому цей дохід підлягає оподаткуванню за ставкою 15%.

Податок з доходів фізичних осіб був донарахований в розмірі 27563 грн. виходячи з розрахунку: 245000 грн. - 61250 грн. (згідно додатку №6 до Інструкції про прибутковий податок з громадян за нормою витрат 25% до суми валового доходу) ) х15%=27563грн.

Однак через те, що перевіряючим не було надано первинні документи, то вони не мали доступу до даних про фактичне надходження коштів на рахунок ФОП ОСОБА_2 в банку.

Як вбачається з виписки з банку про рух коштів в 2009-2011р. (а.с.108-113) в 2010р. на рахунок ФОП ОСОБА_2 від ТДВ «Комсомолець» 20.09.2010р. надійшли суми 63000 грн. та 200000 грн. а всього 263000 грн. за виноград.

Таким чином сума загального доходу отриманого ФОП ОСОБА_2 в 2009-2010р. складає не 245000грн., а 278000грн.

Та згідно заяви ОСОБА_2 до Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ від 15.12.2008р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2009р. він обрав наступні види діяльності: 01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур (а.с.117), та дата переходу на спрощену систему оподаткуваня визначена січень 2009р.

Та згідно заяви ОСОБА_2 до Кілійського відділу Ізмаїльської ОДПІ від 15.12.2009р. про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2010р. він обрав наступні види діяльності: 01.11.0 вирощування зернових та технічних культур (а.с.117), та дата переходу на спрощену систему оподаткуваня визначена січень 2010р.

Таким чином, судом встановлено, що кошти отримані ФОП ОСОБА_2 протягом 2010р. в розмірі 263000 грн. були отримані не за видами діяльності, які зазначені у свідоцтві платника єдиного податку.

Також, як вбачається з даних довідки отриманої від відділу Держкомзему у Кілійському районі Одеської області №11-11-4/1054 від 12.05.2011р. (а.с.114) про те, що згідно земельно-облікової документації за громадянами ОСОБА_2 та ОСОБА_5 на території Кілійського району земельні ділянки у власності та оренді не значаться, а тому такий дохід підлягає оподаткуванню податком з доходів фізичних осіб відповідно до норм, визначених розділом ІV Декрету «про прибутковий податок з громадян» №13-92.

ФОП ОСОБА_2 в судовому засіданні не зміг пояснити за що він отримав кошти у розмірі 15000грн. в 2009 році та доказів, що спростовують висновок перевіряючого суду не надав.

Проте дохід отриманий ОСОБА_2 в 2010р. від продажу винограду підпадає під вид діяльності - вирощування садивного матеріалу плодово-ягідних і горіхоплідних культур та винограду та відноситься за класифікацією видів єкономічної діяльності до - 01.12.0 - овочівництво; декоративне садівництво та вирощування продукції розсадників, тобто іншої ніж зазначив ФОП ОСОБА_2 у заяві на 2010р. - 01.11.09 та на яку йому було видано свідоцтво платника єдиного податку -01.11.0 - вирощування зернових та технічних культур.

Виходячи з того, що сума доходу отриманого ОСОБА_2 в 2010р. не за видом діяльності зазначеному у заяві становить 263000грн., то сума податку на доход фізичної особи повинна становити із урахуванням витрат в розмірі 25%: (263000грн. -25%) х15%=197250грн. х15%=29587грн., тоді як Ізмаїльська ОДПІ донарахувала за 2009 та 2010р. разом суму 27563грн., тобто є меншою ніж слід було нарахувати тільки за 2010р. (ця помилка пов'язана з відсутністю у перевіряючих даних щодо надходжень коштів на банківські рахунки ОСОБА_2 у перевіряємому періоді), та суд не може перетягувати на себе повноваження органів ДПІ та донараховувати суми податків, та враховуючи що сума донарахованого податку за оскаржуваним рішенням за 2009-2010р. є меншою ніж слід було нарахувати та не порушує його права, то суд вважає що в цій частині ФОП ОСОБА_2 слід відмовити.

При цьому суд не погоджується з аргументом ОСОБА_2, що сума коштів отриманих у 2010р. від ТДВ «Комсомолець» не повинна враховуватися як дохід, з підстав нібито її повернення ОСОБА_2 готівкою до каси ТДВ в 2011році та 2012р., так як дохід та витрати понесені для його отримання, враховуються при визначені доходу за звітний період в якому вони отримані та понесені та в 2010 році кошти, отримані безготівково від ТДВ «Комсомолець», ОСОБА_2 не повертались, а тому це не впливає на суму доходу отриманого на загальних підставах в 2010р. та не зменшує її, а може бути враховано в складі витрат в році їх повернення.

Згідно п.38.1 ст.38 ПК України виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.

Судом встановлено, що відповідач до цього часу суми визначені у податкових повідомленнях та податковій вимозі не сплатив.

Щодо суми 25617 грн. збільшення податку з доходів фізичних осіб за 2011рік та суми штрафу 6404грн. за те, що дохід отриманий ОСОБА_2 за реалізацію товарно-матеріальних цінностей в сумі 170775 грн. в період до реєстрації видів діяльності за КВЕД - 52.46.0, та 51.90.0 з 01.01.2011р. по 09.02.2011р. який повинен бути оподатковуваний за нормами ст..177 ПК України, то суд вважає, що вказані донарахування та штраф є необґрунтованими та безпідставними.

В ході перевірки встановлено, що 07.02.2011р. на розрахунковий рахунок ОСОБА_2 надійшли грошові кошти в сумі 160000грн. від ПП «Бастардо» за поставлені ємкості та 02.02.2011р. надійшли грошові кошти в сумі 10775грн. від ТОВ «Буковинський сад» за поставлені (реалізовані залізобетонні стопвпчики).

Перевіркою встановлено, що тільки 10.02.2011р. у державного реєстратора Кілійської РДА ОСОБА_2 були зареєстровані види діяльності по кодам КВЕД: 52.46.0 -роздрібна торгівля залізобетонними виробами, фарбами та склом та 51.90.0 -інші види оптової торгівлі.

З вказаного перевіряючі зробили помилковий висновок, що дохід отриманий ФОП ОСОБА_2 за реалізацію товарно-матеріальних цінностей в сумі 170775грн. в період до реєстрації даних видів діяльності, а саме з 01.01.2011р. по 09.02.2011р. повинен був оподатковуваний за нормами передбаченими ст.177 ПК України, через збільшені податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 25616 грн.(170775х15%).

Як встановлено судом та підтверджується копією заяви про право застосовання спрощеної системи оподаткування, обліку, звітності на 2011р. від 15.12.2010р. вх. №6842 (а.с.116) та корінцем свідоцтва (а.с.115) ФОП ОСОБА_2 обрав у період з 01.01.2011р. по 30.09.2011р. наступні види діяльності: 51.90.0- інші види оптової торгівлі, 52.46.0 -роздрібна торгівля залізними виробами, фарбами та склом (а.с.60), та дата переходу на спрощену систему оподаткуваня визначена - січень.

З корінця свідоцтва вбачається, що 25.12.2010р. ФОП ОСОБА_2 отримав свідоцтво платника єдиного податку на 2011р. (а.с.115).

Судом встановлено, що ТОВ «Буковинський сад» придбало у ФОП ОСОБА_2 залізобетонні стовпчики згідно накладних №317 від 08.12.2010р. в кількості 1100 шт. на суму 27775грн. та №318 від 04.11.2011р. в кількості 550 шт. на суму 4400грн.

Оплата за продані товари була здійсненна шляхом безготівкового перерахунку коштів ФОП ОСОБА_2 в тому числі - 03.02.2011р. сума 10775грн., та на час отримання інформації існувала кредиторська заборгованість у сумі 4400грн.

ПП «Бастардо» згідно усного договору придбало у ФОП ОСОБА_2 ємкості по видатковій накладній б/н від 30.03.2011р. вартістю 410000грн.

Розрахунки за ємкість здійснювались шляхом безготівкового перерахунку в тому числі - 07.02.2011р. сума 160000грн.

Таким чином враховуючи, що вказані кошти від ТОВ «Буковинський сад» та ПП «Бастардо» надійшли ФОП ОСОБА_2 в лютому 2011р. та підпадають під класифікацію видів діяльності як операції з оптової торгівлі - виду діяльності обраного ФОП та яка зазначена у нього в свідоцтві платника єдиного податку на 2011р. (згідно п.4.5. Національного стандарту України ДСТУ 4303:2004 «Роздрібна та оптова торгівля» вказана операція є оптовою торгівлєю), то суд вважає помилковим висновок Ізмаїльської ОДПІ, що кошти в сумі 10775грн. отримані 02.02.3011р. та в сумі 160000грн. отримані 07.02.2011р., підлягають оподаткуванню за загальною системою оподаткування, а тому збільшення податку на доходи фізичних осіб в сумі 25616грн. є протиправним.

При цьому суд також вважає неправомірним застосування до ФОП ОСОБА_2 суми штрафної санкції в розмірі - 6404грн., нарахованої на суму 25616грн. за 2011р., так як, якщо припустити, що відбулось порушення згідно п.7 підрозділу 10 Інші перехідні положення ПК України, то штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються у розмірі не більше 1 гривні за кожне порушення, а судом встановлено, що порушення в 2011р. не було взагалі.

Враховуючи, те що ФОП ОСОБА_2 отримав в 2010р. дохід від виду діяльності не зазначеному в свідоцтві платника єдиного податку, та не надав під час перевірки книгу обліку доходів, то Ізмаїльська ОДПІ правомірно нарахувало 27563грн. податку з доходів фізичних осіб та застосувала адміністративний штраф на суму 510 грн., а також враховуючи, те що кошти в сумі 170775грн. отримані ФОП ОСОБА_2 в лютому 2011р. від виду діяльності зазначеного в його заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності на 2011р., то податкове зобов'язання з податку на дохід фізичних осіб на суму 25616грн. та штраф на суму 6404 нараховані неправомірно, а тому позовні вимоги ФОП ОСОБА_2 та Ізмаїльської ОДПІ підлягають задоволенню частково відповідно.

Керуючись ст. ст. 2, 71, 86, 158 - 163 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС №000049701 від 21.05.2013р. в частині, що перевищує суму 27564грн.

В решті позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовити.

Позов Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 27564грн. на рахунок 31114029700234 отримувач УДКСУ в Кілійському районі код 3790500 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011, та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510грн. на рахунок 31112009700234 отримувач УДКСУ в Кілійському районі код 37905000 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

В решті позову Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області відмовити.

Постанова набирає законної сили відповідно до ст..254КАС України.

Апеляційна скарга на постанову суду може бути подана протягом десяти днів після отримання копії постанови. Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Повний текст постанови виготовлений 20.09.2013 року.

Суддя Е.А.Іванов

Позов фізичної особи -підприємця ОСОБА_2 до Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області задовольнити частково.

Скасувати податкове повідомлення -рішення Ізмаїльської ОДПІ Одеської області ДПС №000049701 від 21.05.2013р. в частині, що перевищує суму 27564грн.

В решті позовних вимог ФОП ОСОБА_2 відмовити.

Позов Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області до ОСОБА_2 задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 (ід. номер НОМЕР_1, місце проживання: АДРЕСА_1) заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються за результатами річного декларування у сумі 27564грн. на рахунок 31114029700234 отримувач УДКСУ в Кілійському районі код 3790500 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011, та заборгованість по адміністративним штрафам та іншим санкціям у сумі 510грн. на рахунок 31112009700234 отримувач УДКСУ в Кілійському районі код 37905000 банк отримувача ГУДКСУ в Одеській області МФО 828011.

В решті позову Ізмаїльської ОДПІ ГУ Міндоходів в Одеській області відмовити.

20 вересня 2013 року.