Постанова № 33632303, 16.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний судП О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 вересня 2013 р. справа №820/7487/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Котеньова О.Г., при секретарі судового засідання Звягіні Я.І.,

за участі сторін:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Пінчук В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання незаконними дій та скасування вимоги, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_3, звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області, в якому просить суд:

- визнати незаконними дії Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області щодо нарахування ОСОБА_3 заборгованості зі сплати єдиного внеску станом на 21.02.2013 року у розмірі 4572,42 грн. та передання його на примусове виконання до відділу Державної виконавчої служби Лозівського міського управління юстиції Харківської області;

- визнати незаконною та скасувати "Вимогу".

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив задовольнити позов.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позову з підстав, викладених у письмових запереченнях та поясненнях, які приєднані до матеріалів справи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області з 02.03.2011 року як платник єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

21.02.2013 року відповідачем було складено Вимогу № Ф-1117 про сплату ОСОБА_3 недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 4572,42 грн.

Відповідно до наданої відповідачем копії Рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу вказану Вимогу 26.02.2013 р. було вручено особисто ОСОБА_3 У вказаному повідомленні про вручення вказано номер Вимоги - «В№ 1117).

Відповідно до Картки особового рахунку платника фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (код НОМЕР_1) із зазначенням періоду розрахунку з 01.01.2010 по 10.09.2013 р. позивачем 19.07.2013 р. сплачено суму внеску у розмірі 4205,11 грн..

Відповідно до п.2 ч.1 ст.1 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (далі - Закон № 5462-VI) єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Відповідно до ч.8 ст.9 Закону № 5462-VI платники єдиного внеску зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за відповідний базовий звітний період, не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом.

Згідно з п.п. 4.3.6. Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 27 вересня 2010 року N 21-5, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010 р. за N 994/18289 (далі - Інструкція) нараховані за відповідний базовий звітний період суми єдиного внеску сплачуються платниками не пізніше 20 числа місяця, що настає за базовим звітним періодом, не залежно від виплати заробітної плати та інших видів виплат, на суми яких нараховується єдиний внесок. Базовим звітним періодом є календарний місяць.

Згідно п. 6.4 Інструкції, в редакції, що була чинною на момент формування оскаржуваної вимоги, вимога про сплату боргу формується на підставі актів документальних перевірок, інформації органів державної податкової служби, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з карток особових рахунків платників.

Згідно ч. 4 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» та п.п. «б» п.6.3 та п. 6.8. Інструкції, органи Пенсійного фонду надсилають платникам вимогу про сплату недоїмки, якщо платник має на кінець звітного календарного періоду недоїмку зі сплати єдиного внеску.

Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.

Платник єдиного внеску зобов'язаний протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги про сплату недоїмки сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею.

У разі якщо платник єдиного внеску протягом десяти робочих днів з дня надходження вимоги не сплатив зазначені у вимозі суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею, не узгодив вимогу з органом Пенсійного фонду, не оскаржив вимогу в судовому порядку або не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів з дня надходження узгодженої вимоги, територіальний орган Пенсійного фонду надсилає в порядку, встановленому законом, до підрозділу державної виконавчої служби вимогу про сплату недоїмки.

Відповідно до абз.7 п.6.4. Інструкції, вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій особі або її законному представникові чи надісланою листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого її місця перебування (проживання) з повідомленням про вручення за порядком оформлення зазначених поштових відправлень, установленим Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 121 Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою КМУ № 1155 від 17.08.2002 р., під час вручення фізичній особі реєстрованого поштового відправлення з повідомленням про вручення працівник об'єкта поштового зв'язку зазначає на бланку повідомлення про вручення прізвище, ім'я, по батькові особи, якій вручено поштове відправлення.

Відповідно до п. 3.5.3.2. "Порядку пересилання поштових відправлень", затвердженого Наказом Укрпошта від 12.05.2006 р. № 211 ( далі - Порядок пересилання) Рекомендоване повідомлення про вручення вручається адресатові під розписку в Ф. 8. ("Книга для запису рекомендованих поштових відправлень і повідомлень" ).

Підсумовуючи усе вищевикладене суд зазначає наступне.

Суд не погоджується з твердженням позивача про те, що Вимогу мало бути складено на підставі акту документальної перевірки та надіслано одночасно з актом документальної перевірки, оскільки відповідно до п. 6.3. Інструкції акт перевірки - це лише одна з підстав для складання Вимоги. Направлення платнику акту передбачається лише у разі його складання.

Вимогу про сплату недоїмки було сформовано та надіслано позивачеві відповідачем у відповідності до вимог вищенаведених норм права, тобто, як зазначив відповідач, на підставі інформації органів державної податкової служби та на підставі даних картки особового рахунку платника, що цілком відповідає положенням ст. 25 Закону № 5462-VI та п. 6.4. Інструкції.

Суд також не погоджується з твердженням представника позивача стосовно того, що за відсутності опису вкладень є неможливим визначити, чи було отримано позивачем саме Вимогу № 1117.

Надані відповідачем докази направлення позивачеві Вимоги № 1117 та отримання її останнім 26.02.2013 р. спростовують твердження позивача про те, що Вимогу ним не було отримано і про її існування він дізнався лише 15.09.2013 р. Суд зазначає, що представник позивача не заперечує стосовно того, що у повідомленні про вручення поштового відправлення міститься підпис саме позивача про отримання поштового відправлення В № 1117.

Тобто, і направлення і вручення Вимоги № 1117 від 21.02.2013 р. здійснено у відповідності до вищезазначених положень Закону №5462-VI, Інструкції та Порядку пересилання.

Суд також зазначає, що позивачем не надано до суду доказів сплати єдиного внеску у строки, визначені діючим законодавством та відсутності у відповідача підстав для визначення позивачеві суми недоїмки.

Таким чином, у відповідності до положень діючого законодавства 21.02.2013 р. відповідачем було складено Вимогу № 1117 про сплату недоїмки у сумі 4572,42 зі сплати єдиного внеску станом на 01.02.2013 р., яку позивачем було отримано 26.02.2013 р.

Відповідно до матеріалів справи Державною виконавчою службою Лозівського міськрайонного управління юстиції Харківської області на підставі заяви відповідача від 25.03.2013 р. винесено Постанову про відкриття виконавчого провадження про примусове виконання Вимоги № 1117, виданої 21.02.2013 р. про стягнення боргу у сумі 4572,42 грн. з ОСОБА_3 ( код НОМЕР_1).

Суд зазначає, що Вимогу № 1117 від 21.02.2013 р. направлено відповідачем до державної виконавчої служби без порушення строку, встановленого ст. 25 Закону та п. 6.8. Інструкції.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України. Аналогічна норма закріплена і в ч. 2 ст. 19 Конституції України.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

З огляду на вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що дії відповідача з нарахування позивачеві заборгованість зі сплати єдиного внеску станом на 01.02.2013 р. у сумі 4572,42 грн.; винесення Вимоги № 1117 від 21.02.2013 р. про сплату позивачем недоїмки та направлення вказаної Вимоги до державної виконавчої служби для примусового її виконання є такими, що відповідають вимогам діючого законодавства.

Отже, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 71, 94, 159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління Пенсійного фонду України в Лозівському районі Харківської області про визнання незаконними дій та скасування вимоги - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення.

У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі виготовлено 23 вересня 2013 року.

Суддя Котеньов О.Г.