Постанова № 33631852, 18.09.2013, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

____________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 вересня 2013 р. Справа № 821/3308/13-а

Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Пекного А.С., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського міського центру зайнятості до Малого приватного підприємства "Таврія" про повернення коштів допомоги по безробіттю,

встановив:

Херсонський міський центр зайнятості (далі-позивач, ХМЦЗ) звернувся до Херсонського окружного адміністративного суду з позовом до Малого приватного підприємства «Таврія» (далі-відповідач, МПП «Таврія») в якому просить стягнути з відповідача надміру виплачене матеріальне забезпечення ОСОБА_1 на суму 1042,76 грн.

Позов мотивований тим, що 06.06.2011 р. до ХМЦЗ з заявою звернулася ОСОБА_1, якій наказом № НТ 110614 від 14.06.2011 р. присвоєно статус безробітного з виплатою допомоги по безробіттю починаючи з 13.06.2011 р. При перевірці достовірності страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення позивачем було встановлено, що ОСОБА_1 не має страхового стажу за вересень-грудень 2010 р. в період роботи на МПП «Таврія», що суперечить відомостям довідки відповідача про середню заробітну плату № 65 від 05.04.2011 р., про що оформлено акт №187/р-3 від 22.03.2013 р. Відсутність у ОСОБА_1 страхового стажу впливає на розрахунок суми допомоги по безробіттю, тобто відповідно до ч.2 ст.22, ч.3 ст.23 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.2000 р. №1533-ІІІ (далі - Закон №1533-ІІІ), що діяла на момент звернення безробітної, як незастрахованій особі. Таким чином, чином з вини роботодавця - МПП «Таврія», що видало довідку про середню заробітну плату, яка не відповідає дійсності, ОСОБА_1 було надміру виплачено матеріальне забезпечення на суму 1042,76грн., яку позивач просить стягнути з відповідача.

Представник позивача надала суду заяву про розгляд справи без її участі в порядку письмового провадження.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, заперечень на адміністративний позов до суду не надав, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення від 05.09.2013 р. №7302702212709.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Виходячи з вищевикладеного, суд вважає можливим розглянути справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VІ (далі - Закон № 5067-VІ) діяльність центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, спрямовується і координується Міністром - керівником центрального органу виконавчої влади у сфері соціальної політики. На підставі Положення про Херсонський міський центр зайнятості та довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 27.06.2007 р. Херсонський міський центр зайнятості є юридичною особою і виступає суб'єктом владних повноважень у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Основні завдання центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції визначені ст.22 Закону 5067-VІ, одним з яких є виплата матеріального забезпечення надання соціальних послуг відповідно до ст. 7 Закону №1533-ІІІ. Частиною 1 ст. 7 зазначеного Закону встановлені такі види забезпечення, як допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітним підприємницької діяльності та допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону №1533-ІІІ (в редакції, що діяла на момент виникнення вищезазначених правовідносин), застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу. Також згідно ч. 2 ст. 22 Закону №1533-ІІІ, право на допомогу по безробіттю без урахування страхового стажу мають особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали не менше 26 календарних тижнів, а також особи, які бажають відновити трудову діяльність після довготривалої (більше 6 місяців) перерви, та застраховані особи, звільнені з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37 пунктами 3, 4, 7, 8, ст. 40, ст. 41, ст. 45 Кодексу законів про працю України.

З матеріалів справи вбачається, що 06.06.2011 р. до Херсонського міського центру зайнятості звернулася ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 з заявою про надання статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю. Наказом від 14.06.2011 р. №НТ110614 ОСОБА_1 надано статус безробітного з призначенням допомоги по безробіттю. З правами та обов'язками безробітного ОСОБА_1 ознайомлена 16.06.2011 р., про що свідчить особистий підпис в заяві.

Відповідно до довідки про середню заробітну плату ОСОБА_1 від 05.04.2011 р., виданої МПП «Таврія», що мається в матеріалах справи, середньоденна заробітна плата ОСОБА_1 складає 49,45 грн.

Судом також встановлено, що відповідно до ст..22 Закону України «Про зайнятість населення», Херсонським міським центром зайнятості проводилося розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення, про що складено акт №187/р-3 від 22.03.2013 р., відповідно до якого в результаті обміну даних з Пенсійним фондом, було встановлено, що за ОСОБА_1 за період з 01.09.2010 р. по 31.12.2010 р. підприємством не сплачені внески до пенсійного фонду та довідка надана МПП «Таврія» ОСОБА_1 для пред'явлення в центр зайнятості не співпадає з даними ПФУ. Тобто, довідка про середню заробітну плату від 05.04.2011 р. №65, пред'явлена ОСОБА_1 до центру зайнятості не відповідає дійсності.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі вказаного акту позивачем прийнято Рішення №НТ 130722 від 22.07.2013 р. про відшкодування Малим приватним підприємством «Таврія» надмірно одержане ОСОБА_1 матеріальне забезпечення в сумі 1042,76 грн.

Відповідно до ст.6 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" право на матеріальне забезпечення на випадок безробіття (далі - забезпечення) та соціальні послуги мають застраховані особи, а також незастраховані особи, які вперше шукають роботу, інші незастраховані особи у разі їх реєстрації в установленому порядку як безробітних.

Пунктом 6.2 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 р. № 307 (далі - Порядок № 307) визначено, що допомога по безробіттю призначається на підставі особистої заяви безробітного, довідки (довідок) про середню заробітну плату (дохід) за останнім місцем (декількома місцями) роботи чи служби, трудової книжки, військового квитка, копії цивільно-правового договору, за пред'явленням, у разі наявності, свідоцтва про загальнообов'язкове державне соціальне страхування та паспорта або іншого документа, що посвідчує особу.

Згідно із п.2.1 Порядку № 307, застрахованим особам допомога по безробіттю визначається у відсотках до їх середньої заробітної плати (доходу) або середнього грошового забезпечення залежно від страхового стажу: до 2 років - 50 відсотків; від 2 до 6 років - 55 відсотків; від 6 до 10 років - 60 відсотків; понад 10 років - 70 відсотків.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується і виплачується у відсотках до визначеного розміру: перші 90 календарних днів - 100 відсотків; протягом наступних 90 календарних днів - 80 відсотків; надалі - 70 відсотків.

Відповідно ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" виконавча дирекція Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття контролює правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводить розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду.

Згідно із п.3 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення безробітним, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України та Державної податкової адміністрації України від 13.02.2009 р. № 60/62 (далі - Порядок № 60/62), обов'язок розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення виконують районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, за місцем реєстрації роботодавця як платника внесків на загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття.

На день винесення рішення, вказана сума боргу відповідачем добровільно не повернена.

Пунктом 6 Порядку 60/62 визначено, що якщо відомості про доходи особи, на підставі яких призначено матеріальне забезпечення, є недостовірними з вини роботодавця, центри зайнятості проводять перерахунок страхових виплат з дня їх призначення. Суми незаконно виплачених коштів повертаються роботодавцем.

Відповідно до ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також те, що відповідач не надав жодних заперечень на адміністративний позов чи доказів, спростовуючих наведені обставини позивачем, заборгованість не сплатив, позовні вимоги Херсонського міського центру зайнятості про стягнення переплаченої допомоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.8, 9, 12, 19, 71, 158-163, 167 КАС України, суд -

постановив:

Адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з Малого приватного підприємства «Таврія» (ЄДРПОУ 14129039, Херсонська область, смт. Нововоронцовка, вул.. Степова, буд.22) на користь Херсонського міського центру зайнятості (73027, м. Херсон, вул.. Р.Люксембург, 7-а, р/р №37173001004936, ГУДКСУ у Херсонській області, МФО 852010, код ЄДРПОУ 35219574) допомогу по безробіттю в сумі 1042,76 грн. (одна тисяча сорок дві грн.. 76 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня її проголошення. В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Пекний А.С.

кат. 10.2.3