Постанова № 33631769, 17.09.2013, Харківський окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 р. № 820/7665/13-а

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Безщасній Т.О.

за участі:

представника відповідача Вишневського О.В.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним Висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування дозволу на імміграцію в Україну наданий громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.07.2013 року та скасувати його;

- зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити Посвідку на постійне проживання в Україні громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, видану безстроково;

- стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_2 (61168, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) витрати по сплаті судового збору в сумі 34, 41 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що 08.08.2013 року Київським РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області їй було вручено копію Висновку про скасування дозволу на імміграцію в Україну, наданий громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, від 02.07.2013 року та вилучено посвідку на постійне проживання НОМЕР_2, видану УГІРФО ГУ МВС України в Харківській області 20.09.2009 року відповідно до висновку від 18.02.2003 року. Позивачка вважає рішення ГУ ДМС України в Харківській області від 02.07.2013 року протиправним та незаконним, оскільки прийняте в порушення норм чинного законодавства та таким, що порушує її права і свободи як іноземця та право на постійне проживання в Україні на законним підставах, у зв'язку з чим підлягає скасуванню.

Позивач в судове засідання представник не прибула, надала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Відповідач, Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що громадянці СРВ ОСОБА_2 було надано дозвіл на імміграцію та документовано посвідкою на постійне проживання у зв'язку з тим, що вона має чоловіка громадянина України. Під час проведення перевірки особової справи № 176877 про надання дозволу на імміграцію в Україну громадянці СРВ ОСОБА_2 встановлено, що на момент звернення вказаної громадянки з заявою про надання дозволу на імміграцію була відсутня умова дворічного терміну перебування у шлюбі з громадянином України відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 ЗУ "Про імміграцію", тому дозвіл на імміграцію було надано з порушенням чинного законодавства України. Таким чином, відповідач вважає позов необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Суд, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності прийшов до висновку про задоволення позову з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_2 є громадянкою Соціалістичної Республіки В'єтнам, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією паспорту (а.с. 10).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач в 2002 році разом з донькою прибула в Україну. 11.10.2002 року уклала шлюб з громадянином України ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 14).

08.06.2004 року позивач одержала податковий ідентифікаційний номер, як платник податків (а.с.13).

30 вересня 2009 року УГІРФО ГУМВС України в Харківській області видало ОСОБА_2 посвідку на постійне проживання в Україні серії НОМЕР_2 на підставі висновку від 08.02.2003 року, терміном дії безстроково (а.с. 9).

Згідно висновку від 02.07.2013 року щодо законності надання дозволу на імміграцію в Україну громадянці СРВ ОСОБА_2, ГУ ДМС в Харківській області вважає: дозвіл на імміграцію в Україну, наданий громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 - скасувати, копію рішення направити до Київського РВ у м. Харкові ГУ ДМС України в Харківській області для вжиття заходів передбачених ст. 13 Закону України "Про імміграцію" (а.с. 7-8).

У вказаному вище рішенні підставою для його прийняття ГУ ДМС України в Харківській області було зазначено, що у справі позивача про надання дозволу на імміграцію в Україну на момент звернення ОСОБА_2 з заявою про надання дозволу на імміграцію була відсутня умова дворічного терміну перебування у шлюбі з громадянином України.

Згідно з абз. 5, 6 ст. 1 Закону України "Про імміграцію" (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) дозвіл на імміграцію - рішення спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань імміграції та підпорядкованих йому органів, що надає право іноземцям та особам без громадянства на імміграцію. Посвідка на постійне проживання - документ, що підтверджує право іноземця чи особи без громадянства на постійне проживання в Україні.

Статтею 12 Закону України "Про імміграцію" (в редакції що діяла на момент прийняття оскаржуваного рішення) передбачено, що дозвіл на імміграцію може бути скасовано органом, який його видав, якщо: 1) з'ясується, що його надано на підставі свідомо неправдивих відомостей, підроблених документів чи документів, що втратили чинність; 2) іммігранта засуджено в Україні до позбавлення волі на строк більше одного року і вирок суду набрав законної сили; 3) дії іммігранта становлять загрозу національній безпеці України, громадському порядку в Україні; 4) це є необхідним для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України; 5) іммігрант порушив законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства; 6) в інших випадках, передбачених законами України.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", дозвіл на імміграцію поза квотою імміграції надається одному з подружжя, якщо другий з подружжя, з яким він перебуває у шлюбі понад два роки, є громадянином України.

Суд зазначає, що при наданні посвідки на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2, управління ГІРФО ГУ МВС України в Харківській області керувалося п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про імміграцію", тобто проводило перевірку підстав залишення на постійне проживання на території України позивача, підстав для відмови у наданні дозволу на імміграцію не виявило, та видало посвідку на постійне місце проживання в Україні ОСОБА_2.

Судом не встановлено, що з дати видання посвідки з'явилися обставини передбачені ст. 12 Закону України "Про імміграцію", які б тягли за собою скасування дозволу на імміграцію.

Доказів того, що посвідка на постійне проживання громадянки Соціалістичної Республіки В'єтнам ОСОБА_2 серія НОМЕР_2 від 30.09.2009 року, видана УГІРФО ГУМВС України в Харківській області, є підробленою або отримана позивачкою у не передбаченому законом порядку, відповідачем не надано.

Представник ГУ ДМС України в Харківській області в запереченнях зазначив, що висновком ГУ ДМС України в Харківській області від 02.07.2013 року дозвіл на імміграцію скасований у зв'язку з тим, що був виданий з порушенням норм чинного законодавства України.

Між тим, посадова особа, яка складала, затверджувала та видала посвідку на постійне проживання НОМЕР_2 від 30.09.2009 року до відповідальності за прийняття незаконного рішення не притягалась.

За таких підстав суд вважає, що висновок про скасування дозволу на імміграцію в Україну, наданий громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та вилучення посвідки на постійне проживання громадянки ОСОБА_2, ГУДМС України в Харківській області від 02.07.2013 року затверджений начальником ГУДМС України в Харківській області О.А. Денисюком у відношенні громадянки СРВ ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не надано доказів правомірності своїх дій та винесеного рішення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 94, ст. 158, ст. 159, ст. 160, ст. 163, ст. 185, ст. 186, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов ОСОБА_2 до Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати Висновок Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області від 02.07.2013 року про скасування дозволу на імміграцію в Україну наданий громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1

Зобов'язати Головне управління Державної міграційної служби України в Харківській області поновити Посвідку на постійне проживання в Україні громадянці СРВ ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, видану безстроково.

Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31217206784011, отримувач: УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, код 37999628, банк ГУДКСУ в Харківській області, МФО 851011) на користь ОСОБА_2 (адреса: 61168, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судові витрати у розмірі 34,41 (тридцять чотири грн., 41 коп.)

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст постанови виготовлений 20.09.2013 року.