Рішення № 33631105, 12.09.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16126/13 12.09.13

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Головіної К.І., при секретарі судового засідання Брик Я.А., розглянувши матеріали справи

за позовною заявою Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Просто страхування", м. Київ

про стягнення 37 126,50 грн.

за участю представників:

від позивача : Голоднюк О.Г. - представник за довіреністю № 3 від 02.01.2013 р.від відповідача :не з'явився

встановив :

До господарського суду м. Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" з позовом до Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" про компенсацію страхового відшкодування в розмірі 37 126,50 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 18.12.2011 р. на автодорозі Бердичів-Літин у Вінницькій області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Деу, державний реєстраційний номер АМ 0534 ВЕ, що належить Рильському В.Ю., під керуванням Рильської Л.В. та автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер ВХ 8447 ВЕ, під керуванням Храпача О.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Деу, державний реєстраційний номер АМ 0534 ВЕ, що був застрахований у Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка".

06.04.2012 р. позивачем здійснено страхове відшкодування в сумі 37 126,50 грн. на користь страхувальника.

Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2013 р. у справі № 227/14/12 Храпача О.В. визнано винним у скоєнні ДТП.

Цивільно-правова відповідальність Храпача О.В. застрахована відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) у Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" (Поліс № АВ/1511717).

Посилаючись на ст. 27 Закону України "Про страхування", позивач вважає, що до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" у порядку регресу перейшло право на отримання від відповідача компенсації шкоди, завданої внаслідок ДТП, яка мала місце 18.12.2011 р. на автодорозі Бердичів-Літин у Вінницькій області.

У позові Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" просить суд стягнути з Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" суму страхового відшкодування у розмірі 37 126,50 грн. в порядку регресу.

У судовому засіданні представник позивача підтримав та обґрунтував позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи. Подав через канцелярію суду відзив на позовну заяву, в якому проти позову заперечив, вказав, що потерпіла особа отримала відшкодування від винної особи, а тому у позивача не було підстав виплачувати страхове відшкодування страхувальнику і, як наслідок, немає підстав для звернення із регрес ним позовом. Просив розглянути справу без його участі.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до договору добровільного страхування на транспорті № 0070707/4004/0000004 від 14.06.2011 р. укладеного між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "Уніка" та Рильським Віктором Юліановичем, застраховано майнові інтереси страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу, а саме - автомобіля марки Деу, державний реєстраційний номер АМ 0534 ВЕ.

18.12.2011 р. на автодорозі Бердичів-Літин у Вінницькій області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Деу, державний реєстраційний номер АМ 0534 ВЕ, що належить Рильському В.Ю., під керуванням Рильської Л.В. та автомобіля Шкода, державний реєстраційний номер ВХ 8447 ВЕ, під керуванням Храпача О.В., внаслідок чого було пошкоджено автомобіль Деу, державний реєстраційний номер АМ 0534 ВЕ.

Вироком Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 22.02.2013 р. у справі № 227/14/12 Храпача О.В. визнано винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та застосовано до нього покарання у вигляді позбавленні волі строком на чотири роки шість місяців без позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до звіту про оцінку колісного транспортного засобу № 248 від 21.02.2012 р., розмір матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Деу, державний реєстраційний номер АМ 0534 ВЕ внаслідок ДТП склав 46 464,58 грн.

На підставі заяви страхувальника про виплату страхового відшкодування від 06.01.2012 р., сформованого страхового акту № 00081204/1 від 03.04.2012 р., Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "Уніка" перерахувало на користь страхувальника суму страхового відшкодування у розмірі 37 126,50 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 011513 від 06.04.2012 р.

Згідно з ч. 1 статті 16 Закону України "Про страхування" договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність Храпача О.В., винного у вчиненні ДТП, застрахована у Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" згідно Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АВ/1511717 (ліміт відповідальності - 50 000,00 грн., франшиза - 0,00 грн.).

Таким чином, у зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику позивач набув право регресу до винної у ДТП особи відповідно до положень ст. 27 Закону України "Про страхування".

01.04.2013 р. позивач звернувся до відповідача із вимогою за вих. № 03084 про досудове врегулювання спору та відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП в порядку регресу на суму 37 126,50 грн. Однак, вказана вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Статтею 3 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Згідно ст. 5 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

Згідно ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч. 1 статті 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Отже, відповідно до статті 27 Закону України "Про страхування", статті 1991 Цивільного кодексу України, які регулюють регресні правовідносини, страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, відшкодовуються всі понесені ним фактичні витрати, незалежно від будь-яких умов.

Вирішуючи питання про суму стягнення в порядку регресу, суд зазначає наступне.

Положеннями п. 6 ст. 36 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" встановлено, що страхувальником або особою, відповідальною за завдані збитки, має бути компенсована сума франшизи, якщо вона була передбачена договором страхування.

У судовому засіданні встановлено, що умовами договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземного транспортного засобу Шкода № АВ/1511717 передбачено франшизу у розмірі 0,00 грн.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що винною особою компенсовано витрати потерпілого на ремонт автомобіля, а тому у позивача не було обов'язку виплачувати страхове відшкодування, оскільки як встановлено судом, між страхувальником - Рильським В.Ю. та ПАТ "Страхова компанія "Уніка" був укладений договір добровільного страхування, страхувальник звернувся із заявою про дорожньо-транспаортну пригоду, була проведена належним чином оцінка матеріального збитку, а тому відповідно до положень Закону України "Про страхування" позивачем була виплачена сума страхового відшкодування, що має наслідком, в силу положень Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", звернення позивача із даним позовом про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування в порядку регресу.

Приймаючи до уваги, що наявність заборгованості відповідача перед позивачем в частині виплати збитку в порядку регресу підтверджується матеріалами справи, позовні вимоги підлягають задоволенню в сумі 37 126,50 грн.

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, ч. 5 ст. 49, ст.ст. 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" про стягнення 37 126,50 грн. задовольнити.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний код 20033533) страхове відшкодування в сумі 37 126 (тридцять сім тисяч сто двадцять шість) грн. 50 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Просто страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, 10, ідентифікаційний код 24745673) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А, ідентифікаційний код 20033533) витрати по сплаті судового збору в розмірі 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частини в судовому засіданні 12 вересня 2013 року.

Повний текст рішення підписаний 17 вересня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня підписання повного тексту рішення.

Суддя К.І. Головіна