Постанова № 33630645, 19.09.2013, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.09.2013 року Справа № 904/6113/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К.- доповідач

суддів: Прокопенко А.Є., Пруднікова В.В.

при секретарі: Погорєловій Ю.А.

За участю представників сторін:

від позивача: Лутошкін І.О. представник, довіреність №б/н від 11.09.13;

від відповідача: Небогатов Є.В. представник, довіреність №б/н від 08.02.13;

Розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року у справі № 904/6113/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія",

м. Дніпропетровськ

до товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", Криворізький район, с.Надеждівка

про стягнення 2 252 320 грн.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 17.09.2013 по 19.09.2013 року (ст. 77 Господарського процесуального кодексу України).

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від15.08.2013 року (суддя Петренко Н.Е.) задоволено клопотання товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" про забезпечення позову. Накладено арешт на рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", що знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, в тому числі в приміщенні літера "Б-4" адміністративно - побутовий корпус та приміщенні "В" приміщення їдальні в межах суми 547 680 грн.

Не погодившись з ухвалою суду товариство з обмеженою відповідальністю "МіК" просить її скасувати, посилаючись на те, що клопотання позивача про забезпечення позову не відповідає дійсним обставинам справи.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" вважає апеляційну скаргу необґрунтованою і просить її залишити без задоволення, а ухвалу господарського суду без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2013 року товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" 2252320 грн. неустойки за прострочення виконання зобов'язань з повернення об'єкта оренди у зв'язку із закінченням 31.12.2012 року строку дії договору оренди від 04.01.2010 року № 04/01/10-01.

08.08.2013 року до господарського суду надійшло клопотання позивача про забезпечення позову шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача та заборони вчиняти дії щодо відчуження (продаж, дарування, міни, передавати в залог та іпотеку тощо) рухомого майна, в тому числі що знаходиться в орендованих приміщеннях (літера "Б-4" адміністративно-побутовий корпус та літера "В" приміщення їдальні) за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, та нерухомого майна в межах суми позову.

Заявою від 13.08.13 №13/08 товариство з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" збільшило суму позовних вимог та просило стягнути з відповідача 2 800 000 грн. неустойки.

15.08.2013 року позивачем до господарського суду подано клопотання про вжиття до товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на рухоме майно, що знаходиться в орендованих приміщеннях за адресою: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Коломойцівська, 3, в тому числі в приміщенні літера "Б-4" адміністративно - побутовий корпус та приміщенні літера "В" приміщення їдальні в межах суми 547 680 грн. (2 800 000 грн. - 2 252 320 грн.)

Клопотання позивача обґрунтоване тим, що відповідач не сплачує кошти за користування майном позивача, не повертає орендоване майно з суборенди, що свідчить про намагання відповідача вчинити дії, які зроблять неможливим виконання рішення суду про стягнення неустойки у сумі 2 800 000 грн.

В силу статті 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора або з власної ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Статтею 67 Господарського процесуального кодексу України визначені заходи забезпечення позову, якими безпосередньо є: накладання арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; заборона відповідачеві вчиняти певні дії; заборона іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

Відповідно п. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову" умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо).

Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову (п.1 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року N16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову").

Як свідчать матеріали справи, клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову обґрунтоване тим, що товариству з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" стало відомо, що відповідач здійснює відчуження виробничого обладнання для виготовлення кондитерських виробів та нерухомого майна, а саме в мережі інтернет є об'яви про продаж виробничого обладнання для виготовлення кондитерських виробів та нерухомого майна, що належить відповідачу.

Роздруковані оголошення про продаж товариством з обмеженою відповідальністю "МіК" обладнання додані позивачем до клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову від 08.08.13 №08/08.

Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням, зокрема, наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів.

Оскільки позовні вимоги мають майновий характер і сума позову є достатньо значною, враховуючи доведеність та обґрунтованість доводів позивача стосовно того, що у випадку незастосування заходів до забезпечення позову протягом всього періоду розгляду спору існує вірогідність невиконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність достатніх підстав для задоволення заяви про забезпечення позову шляхом накладання арешту на рухоме майно товариства з обмеженою відповідальністю "МіК", яке знаходиться в орендованих приміщеннях.

Крім того, 11.09.13 у даній справі господарським судом прийнято рішення, яким з товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" стягнуто на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпроолія" 2 800 000 грн. неустойки.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 15.08.2013 року у справі № 904/6113/13 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "МіК" без задоволення.

Головуючий суддя А.К. Дмитренко

Суддя А.Є. Прокопенко

Суддя В.В. Прудніков

повний текст постанови виготовлений 23.09.13р.