Рішення № 33630613, 13.09.2013, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33013 , м. Рівне, вул. Набережна, 26А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"13" вересня 2013 р. Справа № 918/1141/13

Господарський суд Рівненської області в складі судді Пашкевич І.О.,

при секретарі судових засідань Шарапі О.В.,

розглянувши матеріали справи за позовом Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" до Приватного підприємства "ВВ"

про стягнення в сумі 51 219 грн. 24 коп.

За участі представників:

від позивача: Сократова А.О. (довіреність № 40 від 13.05.13 року);

від відповідача: не з'явився.

Статті 20, 22, 91 Господарського процесуального кодексу України роз'яснені.

Відводи з підстав визначених статтею 20 ГПК України відсутні.

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" (далі ПАТ "Рівнеобленерго") звернулося до господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Приватного підприємства "ВВ" про стягнення 49 829 грн. 71 коп. за спожиту активну електроенергію, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії від 12 січня 2006 року № 2064.

Ухвалою господарського суду Рівненської області від 02 серпня 2013 року порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 13 серпня 2013 року.

03 вересня 2013 року через відділ канцелярії суду позивачем подано заяву про збільшення позовних вимог, відповідно до якої останній просить стягнути з відповідача 51 219 грн. 24 коп., оскільки в позовній заяві вказано не повний розмір заборгованості відповідача та не включено до розрахунку заборгованість за січень 2013 року в сумі 1 389 грн. 53 коп. Вказана заява приймається судом до розгляду, таким чином розгляд справи здійснюється в межах збільшених позовних вимог.

Відповідач відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав, явку свого повноважного представника у жодне судове засідання не забезпечив, про день, час та місце слухання справи повідомлений у встановленому законом порядку, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.99).

Разом з тим, на адресу суду повернулись конверти, у яких відповідачу за адресою вказаною в позовній заяві, а саме: м. Рівне, вул. Корольова, 2, надсилались ухвали суду про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи з відміткою відділення поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання" (а.с. 96-97, 118-119). Крім того, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, відповідач зареєстрований за вищезазначеною адресою вказаною в позовній заяві (а.с. 114-116).

Статтею 64 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Пунктом 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З огляду на зазначене, оскільки судом вжито усіх можливих заходів щодо повідомлення відповідача про дату, час та місце розгляду справи, суд на підставі вимог статті 75 ГПК України дійшов висновку про розгляд цієї справи за наявними в ній матеріалами без участі представника відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні 13 вересня 2013 року позов підтримав в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

В результаті розгляду матеріалів справи господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Згідно п.1.1. статті 1 статуту Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго", затвердженого загальними зборами акціонерів ПАТ "АЕС Рівнеенерго" від 29 квітня 2013 року та зареєстрованого державним реєстратором виконавчого комітету Рівненської міської ради 30 квітня 2013 року, Публічне акціонерне товариство "Рівнеобленерго" є новим найменуванням Публічного акціонерного товариства "АЕС Рівнеобленерго", яке було правонаступником ЗАТ "Ей-І-Ес Рівнеобленерго" (а.с. 81-82).

12 січня 2006 року між Закритим акціонерним товариством "Ей-І-Ес Рівнеенерго" (постачальник) та Приватним підприємством "ВВ" (споживач) укладено договір № 2064 про постачання електричної енергії та додатки до нього (далі Договір, а.с. 9-27).

Згідно з розділом 1 Договору Постачальник електричної енергії постачає електричну енергію Споживачу, а Споживач оплачує Постачальнику електричної енергії її вартість та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору та додатками до Договору, що є його невід'ємними частинами.

Відповідно до п. 10.4. Договору цей договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на термін до 31 грудня 2006 року. Договір вважається щорічно продовженим, якщо за місяць до закінчення терміну дії Договору жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Оскільки в матеріалах справи відсутні докази того, що одна із сторін заявила про припинення договору, останній вважається продовженим на 2013 рік.

Договір підписано уповноваженими представниками позивача та відповідача і скріплений відбитками печаток цих сторін.

За умовами п.2.1.2. Договору Постачальник зобов`язався постачати Споживачу електроенергію, як різновид товару в обсягах, визначених відповідно до розділу 5, та з урахуванням умов розділу 6 цього Договору (додаток № 1 "Обсяги постачання електричної енергії Споживачу та субспоживачу"); згідно з категорією струмоприймачів Споживача відповідно до ПУЕ та гарантованого рівня надійності електропостачання схем електропостачання, визначених додатком № 6 "Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін"; із дотриманням граничних показників якості електричної енергії, визначених державними стандартами.

Відповідно до пункту 2.2.3. Договору Споживач зобов'язався оплачувати Постачальнику електричної енергії (позивачу) вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 до договору "Про зняття показів засобів обліку електричної енергії та розрахунків" .

Пунктом 1 додатку № 4 визначено, що покази засобів обліку відповідно до Переліку об'єктів і точок комерційного обліку споживача фіксуються споживачем 15 числа кожного місяця о 9-00 год. та вибірково контролюються (знімаються) Постачальником електричної енергії. Після зняття показів засобів обліку споживач оформляє Звіт про використану електроенергію, який складається у 2-х примірниках, по одному для кожної сторони, та надає Постачальнику нарочним не пізніше наступного робочого дня після зняття показів і одночасно отримує рахунок за фактично спожиту електроенергію. У разі неможливості отримання Постачальником даних про використану електричну енергію в зазначений термін (незалежно від причин), визначення обсягу спожитої електричної енергії здійснюється самостійно Постачальником за середньодобовим обсягом споживання за попередній розрахунковий період. У разі наявності зафіксованих Постачальником показників засобів обліку споживачеві виписується рахунок у відповідності до таких показників.

Згідно з п. 2. додатку № 4 до Договору розрахунки за електричну енергію проводяться Споживачем виключно грошовими коштами на поточний рахунок із спеціальним режимом використання Постачальника електричної енергії. За дату оплати приймається дата списання коштів з рахунка Споживача або дата внесення споживачем готівки в касу. У випадку зазначення платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дати валютування, за дату оплати приймається дата валютування.

Згідно з пунтом 3 додатку № 4 до Договору споживач щомісячно до 20-го числа здійснює оплату 100% вартості обсягу постачання електричної енергії, яка передбачена додатком №1 до договору на постачання електричної енергії на поточний розрахунковий період. Споживач самостійно розраховує суму планового платежу шляхом множення чинного у поточному періоді рівня тарифу на обсяг електричної енергії, заявленої на наступний розрахунковий період із врахуванням відсотка планового платежу. Планові платежі вносяться споживачем самостійно, без надання постачальником електричної енергії окремого рахунку, у терміни, передбачені п.3. Рахунок та інші необхідні документи оформляються на фактично спожитий обсяг електричної енергії протягом розрахункового періоду.

За умовами пункту 8.1 Договору оплата електричної енергії та інших платежів здійснюється Споживачем самостійно шляхом перерахування коштів на відповідні розрахункові рахунки Постачальника електричної енергії в терміни, визначені додатком № 4 "Про порядок зняття показників засобів обліку електричної енергії та розрахунків".

Згідно з пунктом 8.5 Договору тривалість періоду для оплати отриманого рахунку має не перевищувати 5 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які оплачують електричну енергію самостійно, і 10 операційних днів з дня отримання рахунку для Споживачів, які здійснюють розрахунки через свою територіально-відокремлену головну організацію.

На виконання умов Договору Постачальник за період з листопада 2011 року по січень 2013 року здійснив постачання електричної енергії Споживачу, що підтверджується наявними у матеріалах справи розрахунком за використану електроенергію та рахунками(а.с.29-75, 102-103, 106).

Відповідач взятий на себе за договором обов'язок щодо своєчасної оплати рахунків не виконав, з листопада 2011 року фактично не оплачував використану активну електричну енергію.

30 жовтня 2012 року позивач надіслав відповідачу претензію вих. №02-08/686/20 про погашення заборгованості (а.с.78), однак відповідач заборгованість не погасив, на момент розгляду справи заборгованість відповідача за спожиту активну електроенергію становить 51 219 грн. 24 коп.

Згідно зі ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" та п. 1.3 Правил користування електричною енергією, споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником.

Правила регулюють взаємовідносини, які виникають в процесі продажу і купівлі електричної енергії між виробниками або постачальниками електричної енергії та споживачами (на роздрібному ринку електричної енергії). Дія Правил поширюється на всіх юридичних осіб та фізичних осіб (крім населення).

Частиною другою статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір є договором енергопостачання.

У відповідності до ч. 1 ст. 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Аналогічна норма міститься і в ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Згідно з п. 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ № 28 від 31.07.1996 року, з наступними змінами і доповненнями, договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 1 статті 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Враховуючи те, що наявність у Приватного підприємситва "ВВ" заборгованості за договором від 12.01.2006 року № 2064 за спожиту електроенергію в сумі 51 219 грн. 24 коп. підтверджена належними доказами, наявними у матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів, що свідчать про погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовної вимоги ПАТ "Рівнеобленерго" про стягнення з відповідача вказаної суми.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-84 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства "ВВ" (33024, місто Рівне, вулиця Корольова, будинок 2, код ЄДРПОУ:32881186) на користь Публічного акціонерного товариства "Рівнеобленерго" (33000, м. Рівне, вул. Князя Володимира, будинок 71, код ЄДРПОУ: 05424874) 51 219 (п'ятдесят одну тисячу двісті дев'ятнадцять) грн. 24 коп. заборгованості за спожиту електроенергію, а також 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено "18" вересня 2013 року.

Суддя Пашкевич І.О.