Рішення № 33630461, 18.09.2013, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2013 р. Справа № 914/2919/13

За позовом: державного підприємства Львівського державного заводу "ЛОРТА", м. Львів,до відповідача:військової частини А-3913, м. Новий Калинів,за участю третьої особи: Головне представництво замовника №4762, м. Львів,про: стягнення заборгованості.Суддя Т. РимЗа участю представників:позивача:Король Р.Р. - довіреність №562-36 від 17.01.2013 р.,відповідача:не з'явився,третьої особи:Дутка Г.Т. - довіреність №1308 від 09.08.2013 р.На розгляд господарського суду Львівської області подано позов державного підприємства Львівського державного заводу "ЛОРТА" до військової частини А-3913, за участю третьої особи без самостійних вимог на стороні відповідача, про стягнення заборгованості. Ухвалою від 29.07.2013 р. провадження у справі порушено, позовну заяву прийнято до розгляду, розгляд справи призначено на 04.09.2013 р. В судовому засіданні оголошувалась перерва до 18.09.2013 р.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач у порушення умов договору №619-62 від 30.08.2012 р. не здійснив оплати за виконані роботи, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 60005,00 грн. Крім того, відповідачу нараховано 2292,19 грн. пені, 941,63 грн. - 3% річних та 120,01 грн. інфляційних втрат.

Позивачем у судове засідання 18.09.2013 р. подано заяву про збільшення розміру позовних вимог. У поданій заяві просить стягнути з відповідача 60005,00 грн. основного боргу, 2190,00 грн. пені, 60,00 грн. інфляційних збитків, 1247,29 грн. - 3% річних.

У зв'язку із збільшенням позовних вимог суд враховує наступне. Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Згідно з частиною третьою статті 55 Господарського процесуального кодексу України ціну позову вказує позивач. Суд враховує положення пункту 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", в якому зазначено, що у разі прийняття судом зміни (в бік збільшення або зменшення) кількісних показників, у яких виражається позовна вимога, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір, - з обов'язковим зазначенням про це як у вступній, так і в описовій частині рішення.

Відповідач у поданому відзиві не заперечив щодо позовних вимог. Зазначив, що відповідно до положень Закону України "Про господарську діяльність у Збройних Силах України" військова частина як суб'єкт господарської діяльності за своїми зобов'язаннями відповідає коштами, що надходять на її рахунок по відповідних статтях кошторису (крім захищених статей), а в разі їх недостатності відповідальність за зобов'язаннями військової частини несе Міністерство оборони України. Військова частина А3913 фінансується Командуванням Сухопутних військ Збройних Сил України. На рахунок військової частини поступили кошти, про що свідчить довідка Самбірського УДКСУ у Львівській області. На даний час проводиться робота по перерахунку коштів позивачу. У зв'язку з наведеним просить призупинити провадження у справі та надати відповідачу термін для проведення перерахунку коштів.

Суд відмовляє у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з наступним. Господарським процесуальним кодексом України у статті 79 визначено підстави для зупинення провадження у справі. Відповідачем не наведено обґрунтування необхідності зупинення провадження у справі. Таким чином, за відсутності правових підстав та обґрунтованих доказів, суд не вбачає необхідності для зупинення провадження у справі. При цьому судом за клопотанням відповідача оголошувалась перерва в судовому засіданні до 18.09.2013 р. За таких обставин судом було створено відповідачу належні умови для подання додаткових пояснень та доказів у справі. Таким чином суд розглядає справу за наявними матеріалами.

Третя особа у поданому поясненні зазначила, що на виконання договору від 30.08.2012 р. №619-62 Головним представництвом замовника №4762 державному підприємству "Львівський державний завод "ЛОРТА" було видано посвідчення №88, яким підтверджено повноту та якість виконаних робіт у повній відповідності із специфікацією до зазначеного договору. Проте враховуючи, що бюджетні кошти за встановленим кодом видатків не надійшли на рахунок замовника, то в його діях немає порушень порядку здійснення оплати, передбаченого пунктом 4.2 Договору.

Вислухавши представників сторін, проаналізувавши матеріали справи, суд установив таке.

Між сторонами у справі укладено договір про закупівлю товарів (робіт або послуг) за державні кошти №619-62 від 30.08.2012 р. (надалі - Договір). За умовами цього договору виконавець (позивач у справі) зобов'язується виконати роботи з регулювання блоку ШТК-11 №607К0021 (надалі - блок), який входить до складу виробу 9В160 контрольно-перевірочної машини (КПМ) 9В94 №5502990 та виготовлення і заповнення таблиці частот БД4.177.011 (надалі - таблиця частот) до нього, згідно з додатком №1 (надалі - специфікація), а замовник (відповідач у справі) прийняти через Головне представництво замовника №4762 (надалі - представник замовника) та оплатити виконані за цим договором роботи.

Відповідно до пункту 1.3 Договору транспортування блоку ШТК-11 №607К0021 до місця проведення робіт виконавцю, та його повернення з виготовленою і заповненою таблицею частот замовнику, здійснюється замовником. Сума договору складає 60' 005,00 грн. Сума договору не може бути перевищена виконавцем (пункти 3.1, 3.2 Договору). Приймання відрегульованого блоку з виготовленою і заповненою таблицею частот в військовій частині оформляється приймально-здавальним актом за формою №4, який складає замовник в день приймання продукції (пункт 2.5 Договору).

За накладною №193 та нарядом №342/2//М2/12-268 відповідач передав, а позивач 05.11.2012 р. отримав ШТК-11 №607К0021-1987 р. (2кат) для виконання підрядних робіт за умовами Договору.

На виконання умов Договору позивачем виконано роботи на суму 60' 005,00 грн., про що відповідача повідомлено листом від 13.12.2012 р. №619-1797, у відповідності до пункту 5.2 Договору. Позивачем на адресу відповідача скеровано разом із листом від 13.12.2012 р. №619-1798 акт приймання (за формою №4) №184, затверджений командиром в/ч А3913 від 14.12.2012 р., рахунок №1 від 12.12.2012 р. на суму 60' 005,00 грн., посвідчення №1953 від 11.12.2012 р., акт №71 від 08.11.2012 р. Як убачається із посвідчення від 11.12.2012 р. №88 Головним представництвом замовника №4762 підтверджено повноту та якість виконаних робіт у повній відповідності із специфікацією до договору від 30.08.2012 р. №619-62 державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА".

Відповідачем на адресу позивача скеровано гарантійний лист №904 від 12.12.2012 р., про оплату вартості виконаних робіт після виконання умов Договору на протязі 15 банківських днів. Сторонами погоджено взаємні розрахунки за умовами виконання робіт за Договором, про що складено відповідний акт №1 від 18.12.2012 р. Позивач повторно звертався із вимогою про оплату вартості виконаних робіт за Договором, про що свідчать листи від 27.12.2012 р. №619-1937, від 07.06.2013 р. №619-1061.

Позивачем передано відповідачу блок ШТК-11, про що свідчить акт приймання №184 від 14.12.2012 р.

Таким чином, неоплаченою залишається вартість виконаних робіт на загальну суму 60' 005,00 грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не представлено.

При ухваленні рішення суд виходив з такого.

Між сторонами у справі виникли зобов'язання з приводу виконання робіт на підставі Договору в силу пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України.

Згідно зі частиною першою статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про державне оборонне замовлення" контроль за якістю продукції, робіт і послуг на всіх етапах розроблення, виробництва, модернізації, утилізації та ремонту, за цільовим використанням коштів, перевірка і узгодження документів щодо формування договірних цін здійснюються державними замовниками. Крім того, державні замовники в силу статті 4 Закону України "Про державне оборонне замовлення" здійснюють контроль за ходом виконання робіт (на окремих етапах та в цілому) згідно з оборонним замовленням; приймають поставлену (виготовлену) продукцію, виконані роботи (у тому числі конструкторську документацію) і надані послуги.

Пунктом 8 Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 р. №1107, передбачено, що основними завданнями представництв є:

1) контроль якості продукції оборонного призначення на всіх стадіях її розроблення, виробництва, модернізації, постачання, монтажу і ремонту відповідно до вимог нормативних документів і технічної документації;

2) приймання від підприємств продукції оборонного призначення згідно з умовами відповідних контрактів (договорів) і контроль за виконанням умов постачання цієї продукції споживачам.

На виконання зазначених положень закону та постанови сторонами погоджено пункти 2.3, 2.4 Договору. Так, контроль за якістю та своєчасністю виконання робіт за цим договором здійснює представник замовника відповідно до вимог Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях.

В силу пункту 2.5 Договору приймання відрегульованого блоку з виготовленою і заповненою таблицею частот в військовій частині оформляється приймально-здавальним актом за формою №4, який складає замовник в день приймання продукції.

Як убачається із матеріалів справи, Головним представництвом замовника №4762 видано посвідчення від 11.12.2012 р. №88 у підтвердження повноти та якості виконаних робіт у повній відповідності із специфікацією до договору від 30.08.2012 р. №619-62 державним підприємством "Львівський державний завод "ЛОРТА". Відповідачем (замовником) підписано та скріплено печаткою підприємства акт приймання (за формою №4) №184, затверджений командиром в/ч А3913 від 14.12.2012 р. Відповідачем та третьою особою не надано позивачу зауважень щодо якості, об'ємів виконання робіт та строків їх виконання. Крім того, за гарантійним листом №904 від 12.12.2012 р. визнав обов'язок оплати вартості виконаних робіт.

У відповідності з частиною першою статті 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до пунктами 4.1, 4.2 Договору розрахунок проводиться шляхом оплати замовником після пред'явлення виконавцем рахунку на оплату робіт по регулюванню блоку та виготовленню і заповненню таблиці частот та після підписання сторонами приймально-здавального акту. Розрахунок за виконані роботи здійснюється протягом 15-ти банківських днів шляхом оплати замовником рахунку та, за умови надходження бюджетних коштів за даним кодом видатків, після надання виконавцем в установленому порядку наступних документів: рахунку, акту за формою №4, посвідчення представника замовника.

В силу статті 610, частини першої статті 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд не бере до уваги заперечення в частині відсутності обов'язку у відповідача оплат заборгованості у зв'язку з тим, що бюджетні кошти не надійшли на рахунок замовника, керуючись таким. Згідно з частиною першої статті 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями, а статтями 525, 526 названого Кодексу і статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Циівльного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Враховуючи викладене, відсутність бюджетних коштів не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення договірного зобов'язання. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 № 11/446 та в рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України" від 18.10.2005 року.

За обставин, коли підрядні роботи фактично виконані, не перевищують договірної ціни, відповідачем прийнято підрядні роботи без зауважень щодо їх виконання, оскільки у відповідача виник обов'язок оплатити вартість виконаних робіт в силу положень пунктів 4.1, 4.2 Договору, відповідачем грошове зобов'язання було порушено, суд вважає вимоги позивача про стягнення 60' 005,00 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 7.3 Договору за несвоєчасну оплату робіт з регулювання блоку та виготовлення і заповнення таблиці частот замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі облікової ставки Національного банку України від вартості виконаних робіт, з яких допущено прострочення оплати за кожний день такого прострочення. За таких обставин вимоги позивача про стягнення 2190.00 грн. пені є обгрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача 1247,29 грн. - 3% річних та 60,00 грн. інфляційних збитків, є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.

Відповідно до статей 33, 38 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 43 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що відповідачем не спростовано доводів позовної заяви, а судом не виявлено на підставі наявних документів у справі інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору.

Судові витрати на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись статтею 193 Господарського кодексу України, статтями 11, 526, 530, 610, 612, 625, 837, 854 Цивільного кодексу України, статтями 4, 11 Закону України "Про державне оборонне замовлення", пунктом 8 Положення про представництва державних замовників з оборонного замовлення на підприємствах, в установах та організаціях", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2009 р. №1107, статтями 1, 43, 25, 33, 38, 43, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з військової частини А-3913 (адреса: місто Новий Калинів, Самбірський район, Львівська область, 81464; ідентифікаційний код 07699476) на користь державного підприємства Львівського державного заводу "ЛОРТА" (адреса: вулиця Патона, будинок 1, місто Львів, 79040; ідентифікаційний код 30162618) 60005,00 грн. заборгованості, 2190,00 грн. пені, 60,00 грн. інфляційних втрат, 1247,29 грн. - 3% річних, 1720,50 грн. відшкодування витрат на оплату судового збору

3. Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 20.09.2013 р.

Суддя Рим Т.Я.