Рішення № 33630354, 16.09.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.09.13р. Справа № 904/5926/13

За позовом Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа", м. Дніпродзержинськ, Дніпропетровська область

про стягнення 5 027 грн. 83 коп.

Суддя Ярошенко В.І.

Представники:

від позивача: Сидоренко А.С. - представник за дов. № 14-58 від 22.03.2013

від відповідача: Старовойтова Я.В. - представник за дов. № 00.01.0102 від 12.11.2012

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія" "Нафтогаз України" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунальног підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськ-тепломережа" про стягнення 4 189 грн. 86 коп. пені та 837 грн. 97 коп. 3% річних.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 00.04.0944БО від 10.04.2012 в частині своєчасної оплати за поставлений газ.

Ухвалою господарського суду від 31.07.2013 порушено провадження у справі та розгляд призначено на 12.08.2013.

12.08.2013 від відповідача до господарського суду надійшов відзив на позовну заяву від №, в якому він просить до вимоги позивача щодо стягнення 4 189 грн. 86 коп. пені застосувати положення статті 258 ЦК України та відмовити у цій частині позову з огляду на наступне. Оскільки позивачем пеня була нарахована за період з 15.05.2012 по 01.06.2012, то встановлений ст. 258 ЦК України спеціальний строк позовної давності для її стягнення збіг 01.06.2013. Позивач звернувшись із позовом до господарського суду 31.07.2013, тобто спеціальний строк для стягнення пені на дату звернення позивача до суду вже закінчився.

Ухвалою суду від 12.08.2013 розгляд справи було відкладено на 16.09.2013.

16.09.2013 через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання від 06.09.2013 № 00.01.1369 про зменшення пені, заявленої до стягнення на 50%, у зв'язку із скрутним фінансовим становищем підприємства.

У судовому засіданні 16.09.2013 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення її по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

10.04.2012 між Національною акціонерною компанією "Нафтогаз України" (далі - позивач, продавець) та Комунальним підприємством Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (далі - відповідач, покупець) був укладений договір № 00.04.0944 БО про закупівлю природного газу (далі - договір).

Пунктом 1.1 договору передбачено, що продавець зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ (за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезеного на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"), далі - газ, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.

Відповідно до умов договору позивач поставив природний газ відповідачу, що підтверджується актами приймання-передачі природного газу, копії яких містяться в матеріалах справи (арк.с.18-21).

Оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця наступного за місяцем поставки газу (п.4.1 договору).

Позивач зазначає, що відповідач розрахувався за поставлений природний газ у повному обсязі.

Причиною виникнення спору є неналежне виконання відповідача умов спірного договору в частині своєчасної оплати природного газу за квітень-червень 2012 року, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу 3% річних у розмірі 837 грн. 97 коп.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ст. 530 Цивільного кодексу України).

Частиною 2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

За своїми ознаками 3% річних є платою за користування чужими коштами в цей період прострочки виконання відповідачем його договірного зобов'язання, і за своєю правовою природою вони є самостійними способом захисту цивільних прав і забезпечення виконання цивільних зобов'язань.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши правильність нарахування 3% річних, задовольняє дану вимогу повністю у розмірі 837 грн. 97 коп.

Також за порушення відповідачем зобов'язання щодо своєчасної оплати отриманого природного газу позивач нарахував йому пеню у сумі 4189 грн. 86 коп. за період з 15.05.2012 року по 01.06.2012 року.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, зокрема відшкодування збитків.

Відповідно до п. 7.2 договору у разі порушення покупцем умов п. 4.1 цього договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Суд не вбачає підстав для задоволення заяви відповідача про сплив спеціальної позовної давності на підставі ст. 258 ЦК України щодо стягнення пені у розмірі 4 189 грн. з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Згідно зі ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).

Пунктом 9.3. договору сторони встановили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюються тривалістю у 5 (п'ять) років.

Зважаючи на клопотання відповідача про зменшення пені заявленої до стягнення на 50%, враховуючи винятковість випадку (відповідач є комунальною установою, форма фінансування якої є державний бюджет України і зазначена у позові заборгованість виникла у зв'язку із несвоєчасним надходженням коштів) та беручи до уваги, що спірний природний газ постачається виключно для надання населенню послуг з опалення для надання населенню послуг з опалення та гарячого водопостачання, низьку платоспроможність населення, яке звільнено від сплати пені за несвоєчасні розрахунки за комунальні послуги, вважаючи те, що відповідачем надано докази щодо постійного вжиття заходів направлених на стягнення в судовому та примусовому порядку зі споживачів заборгованості за отриману теплову енергію, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 1 ст. 233 ГК України у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобовязання.

Оскільки затримка виконання грошового зобов`язання відповідачем обґрунтовується доказами, які надані до матеріалів справи, які свідчать про поважність причин несвоєчасного виконання розрахунків з позивачем, і частково викликана наявністю зазначених вище та встановлених під час розгляду даної справи об`єктивних обставин, а отже, свідчать про часткову вину відповідача у неналежному виконанні своїх зобов`язань перед позивачем, тому, суд вважає за можливе на підставі п. 3 ч. 1 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України зменшити розмір пені до 50% від належної до стягнення, що буде становити суму 2 094 грн. 93 коп. пені.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України від 20.06.2013 № 30/5005/9890/2012 та від 18.04.2013 № 7/5005/9336/2012.

Відповідно до 3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011, вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

У резолютивній частині судового рішення зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню. Судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до ст. 49 ГПК України, стягуються з відповідача на користь позивача у розмірі 1 720 грн. 50 коп.

Керуючись ст. ст. 1, 4, 12, 33, 34, 43, 49, 82 - 85, 115 - 117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства Дніпродзержинської міської ради "Дніпродзержинськтепломережа" (51914, Дніпропетровська область, м. Дніпродзержинськ, вул. Петровського, 168, ідентифікаційний код 03342573) на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6, ідентифікаційний код 20077720) 3 % річних у розмірі 837 грн. 97 коп. (вісімсот тридцять сім грн. 97 коп.), пеню у розмірі 2 094 грн. 93 коп. (дві тисячі дев'яносто чотири грн. 93 коп.) та 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) витрат по сплаті судового збору.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Дніпропетровської області.

Суддя В.І. Ярошенко Повне рішення складено 23.09.13р.