Ухвала суду № 33628633, 17.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 вересня 2013 року м. Київ К/9991/63651/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:Суддя-доповідач:Вербицька О.В.Судді: Блажівська Н.Є. Маринчак Н.Є.розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби

на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р.

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р.

у справі № 2а/2370/1824/2012

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Голден-компані»

до Державної податкової інспекції у м. Черкасах

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Голден-компані» (далі - позивач, ТОВ «Голден-компані») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Черкасах (далі - відповідач, ДПІ у м. Черкасах) про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. позов задоволено. Визнано нечинними та скасовано податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Черкасах від 06.04.2012 р. № 0001472301 та № 0001462301.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. залишено без змін.

У касаційній скарзі ДПІ у м. Черкасах, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача не надав.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів, враховуючи межі касаційної скарги, дійшла висновку про наступне.

ДПІ в м. Черкасах проведена позапланова невиїзна документальна перевірка ТОВ «Голден-компані» з питань документального підтвердження господарських взаємовідносин із платником податків ТОВ «Гласс компані ЛТД», їх реальності та повноти відображення в обліку за період з 01.10.2010 р. по 31.12.2011 р., за результатами якої складений акт № 258/23-4/36584325 від 28.03.2012 р.

В акті перевірки зазначено порушення позивачем: п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток підприємства у сумі 521 027,00 грн.; п. 198.6 ст. 198, п. 201.1, п. 201.2 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 16 Порядку «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення», в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 453 066,00 грн.

На підставі акта перевірки, податковим органом прийняті податкові повідомлення-рішення № 0001472301 від 06.04.2012 р., яким позивачу збільшено грошові зобов'язання з податку на прибуток на суму 521 027,00 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0001462301 від 06.04.2012 р., згідно якого позивачу визначено суму грошового зобов'язання за основним платежем - податок на додану вартість на суму 453 066,00 та застосовано штрафну санкцію у розмірі 86 663,00 грн.

Суди першої та апеляційної інстанцій визнали необґрунтованими такі висновки податкового органу, з чим погоджується суд касаційної інстанції, з огляду на наступне.

Як вбачається з акта перевірки, в якому податковий орган вказував на те, що ТОВ «Гласс компані ЛТД» має ознаки фіктивності та посилався на наявність кримінальних справ стосовно службових осіб цього підприємства за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 205 КК України, а тому не має підстав у позивача для формування валових витрат та податкового кредиту за господарськими операціями з контрагентом - ТОВ «Гласс компані ЛТД».

Відповідно до ч. 4 ст. 72 КАС України лише вирок суду в кримінальній справі або постанова суду про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинено воно цією особою.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що в даній справі відсутні будь-які судові рішення про притягнення до відповідальності чи вироки суду у кримінальній справі, які набрали законної сили.

Також судами встановлено, що з 01.04.2011 р. по 31.12.2011 р. позивачем (замовником) укладені договори на перевезення вантажу із контрагентом (експедитором), в яких експедитор зобов'язується за рахунок коштів замовника здійснювати комплекс робіт по перевезенню вантажу. Відповідно до умов договорів контрагент - ТОВ «Гласс компані ЛТД» надало позивачеві транспортно-експедиційні послуги, на підтвердження яких перевіряючим надані податкові накладні.

При цьому фактичне отримання транспортно-експедиційних послуг підтверджено належно складеними актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за відповідні періоди. Розрахунки за господарські операції проведені через поточні рахунки в ПАТ «ВТБ Банк» та ПАТ «Акцент Банк, що підтверджено банківськими виписками за відповідні періоди.

Згідно з пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі - ПКУ) витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником.

Відповідно до пункту 138.2 ПКУ витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, встановлених розділом 2 цього Кодексу.

Отже, підставою для формування валових витрат є наявність первинних бухгалтерських документів, що підтверджують понесені підприємством витрати. При цьому слід враховувати, що в податковому обліку відображаються виключно господарські операції, вчинені підприємством в рамках господарської діяльності.

Згідно з п. 198.1. ст. 198 ПКУ право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Відповідно до п. 198.2. ст. 198 ПКУ датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Згідно з п. 198.3. ст. 198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього ж Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього ж Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

У відповідності до п. 198.6. ст. 198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього ж Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього ж Кодексу.

Таким чином, право платника податку на податковий кредит виникає, якщо ним у звітному періоді сплачені суми податку на додану вартість у ціні товару (послуг), який придбавається у продавця, та наявності належним чином оформленої податкової накладної.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що позивачем обґрунтовано включено вартість отриманих від ТОВ «Гласс компані ЛТД» послуг до складу валових витрат, а сплачену в ціні послуг суму податку на додану вартість до складу податкового кредиту.

Крім того, колегія суддів погоджується з позицією судів попередніх інстанцій, що зміст угод позивача відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільних прав і обов'язків та не свідчить про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що в межах касаційної скарги порушень судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено, правова оцінка обставин у справі дана вірно.

За таких обставин, касаційна скарга відповідача підлягає відхиленню, а постанова Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. залишенню без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 210, 214 - 215, 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1.Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Черкасах Черкаської області Державної податкової служби відхилити.

2.Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 21.06.2012 р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2012 р. залишити без змін.

3.Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя-доповідач О.В. Вербицька

Судді Н.Є. Блажівська

Н.Є. Маринчак