Постанова № 33628588, 17.09.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" вересня 2013 р. м. Київ К/9991/70629/12

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді: Вербицької О.В.

суддів: Блажівської Н.Є.

Маринчак Н.Є.

за участю секретаря: Горголь І.С.

представників:

позивача: Бражник Ж.С.; Верланов С.О.

відповідача: Олексієнко К.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2012 року

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року

у справі № 2а-2464/12/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна»

до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва

про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011 № 0021301510, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна») звернулось з позовом до Державної податкової інспекції у Дніпровському районі м. Києва (далі по тексту - відповідач, ДПІ) про скасування податкового повідомлення-рішення від 14.11.2011 № 0021301510.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2012 року в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року апеляційну скаргу ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Позивач, не погоджуючись з вищевказаними рішеннями судів першої та апеляційної інстанції, оскаржив їх у касаційному порядку, просить скасувати з мотивів порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги повністю.

Заперечень на касаційну скаргу не надійшло.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі, суд касаційної інстанції дійшов висновку щодо наступного.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 220 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ проведено камеральну перевірку податкової звітності з податку на прибуток ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна», за результатами якої складено акт від 27.10.2011 року № 7088-15/34763726.

В акті перевірки зазначено, що позивачем порушено п. 3 розділу 4 XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, а саме - позивачем при розрахунку об'єкта оподаткування за ІІ квартал 2011 року до рядку 06.6 декларації з податку на прибуток перенесено від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 10012719,0 грн., у тому числі від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього податкового року у сумі 7990153,00 грн. та завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за ІІ квартал 2011 року на.7990 153, 00 грн.

На підставі вищевказаного акту перевірки, ДПІ прийнято податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011 року №0021301510, яким позивачу зменшено суму від'ємного значення об'єкта оподаткування податку на прибуток у розмірі 7990153,00 грн.

Суд першої інстанції (рішення якого залишено без змін судом апеляційної інстанції) відмовляючи у задоволенні позову ТОВ «Кнауф Інсулейшн Україна» виходив з того, що у зв'язку із набранням чинності розділом ІІІ Податкового кодексу України та відсутністю у ньому посилання на врахування у 2 кварталі 2011 року від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у 1 кварталі 2011 року, від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010 року, що увійшло до 1 кварталу 2011 року відповідно до п. 22.4 ст. 22 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 року не включається.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком судів попередніх інстанцій, виходячи з наступного.

Пунктом 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України визначено особливості застосування у 2011 році пункту 150.1 статті 150 цього Кодексу.

Зазначена законодавча норма застосовується у 2011 році з урахуванням такого: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів, другого - четвертого кварталів 2011 року здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011 року, у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

В той же час, пункт 3 Підрозділу 4 Розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (далі по тексту - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалась з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону. Відповідно до пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, в 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування усієї суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкту оподаткування, що виникло у 2010 році.

Отже, відповідно до вищезазначених законодавчих норм, до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкту оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

В свою чергу, п. 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, передбачено, що у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, в свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року, та які не були погашені наростаючим підсумком протягом попередніх звітних періодів, та правомірність формування яких не заперечується відповідачем.

Враховуючи вищевикладене, колегія суду приходить до висновку, що позивач правомірно здійснив розрахунок об'єкта оподаткування II кварталу 2011 року з урахуванням розміру від'ємного значення об'єкту оподаткування у І кварталі 2011 року, що сформувалось за рахунок витрат минулих періодів.

Виходячи з того, що обставини у справі судами першої та апеляційної інстанції досліджено повно, але суди порушили та невірно застосували норми матеріального права, що призвело до ухвалення незаконних судових рішень, суд касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати останні та ухвалити нове рішення щодо задоволення позову.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 210, 214-215, 220, 221, 229, 230, 232 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» задовольнити.

Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 19.03.2012 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 25.10.2012 року скасувати.

Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кнауф Інсулейшн Україна» задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення від 14.11.2011 № 0021301510 прийняте Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі м. Києва.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 238 Кодексу адміністративного судочинства України

Головуючий суддя О.В. Вербицька Судді Н.Є. Блажівська Н.Є. Маринчак