Ухвала суду № 33628153, 23.07.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

23 липня 2013 р.Справа № 2а-6783/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Малих О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Бойка А.В.,

суддів: Танасогло Т.М.,

Яковлєва О.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року по справі за позовом Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариства з обмеженою відповідальністю до спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И В:

14.09.2011 року Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариство з обмеженою відповідальністю звернулось до суду першої інстанції з адміністративним позовом до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві про скасування податкових повідомлень-рішень № 0000290037 від 25.05.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 785 207 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн., № 0000300037 від 25.05.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 16833 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року адміністративний позов Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариства з обмеженою відповідальністю задоволено повністю.

Скасовано податкові повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві від 25.05.2011 року № 0000290037 та № 0000300037.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, 03.04.2012 року спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві подала апеляційну скаргу на вказану постанову суду.

Апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві посилалась на те, що за результатом проведеної перевірки позивача було виявлено факт здійснення правочинів, не направлених на настання реальних правових наслідків. Так, податковим органом в акті перевірки зазначено, що Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариство з обмеженою відповідальністю неправомірно формувало податковий кредит за рахунок контрагентів - ТОВ «Пека», ТОВ «Волєо-Трейд», ТОВ «Дилена», ПП «Теплотехкомплект» та ПМП «Євроторг», однак, операції здійснювані з вказаними контрагентами не мають ознак товарних, не підтверджено фактів отримання та перевезення товарів. Крім того апелянт посилався на те, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені за озеленення території, оскільки вказані послуги не використовуються в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності. Зважаючи на зазначене апелянт вважає, що податкові повідомлення-рішення прийняті СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві є правомірними та скасуванню не підлягають.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06.02.2012 року та ухвалення нової постанови, якою відмовити у задоволенні позовних вимог Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариства з обмеженою відповідальністю.

Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть учать у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи колегія суддів дійшла наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що у період з 21.04.2011 року по 10.05.2011 року спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві була проведена позапланова виїзна перевірка Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариства з обмеженою відповідальністю з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за лютий 2011 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2011 року по 31.01.2011 року.

За результатами вказаної перевірки складено акт № 589/37/13857469 від 16.05.2011 року, на підставі якого Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві винесено податкове повідомлення-рішення № 0000290037 від 25.05.2011 року, яким позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 785 207 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 1 грн., та податкове повідомлення-рішення № 0000300037 від 25.05.2011 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 16833 грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції в сумі 1 грн.

В акті перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у місті Миколаєві зазначено, що в ході проведеної перевірки встановлено, що товариством завищено було податковий кредит за січень та лютий 2011 року за рахунок віднесення до податкового кредиту сум ПДВ по операціям з ТОВ «Пека» та ТОВ «Волєо-Трейд», ТОВ «Дилена», які не спрямовані на настання реальних правових наслідків та не спричиняють настання реальних правових наслідків, а тому мають ознаки нікчемності.

Крім того, податковий орган зазначив, що позивачем було включено до податкового кредиту суми ПДВ по контрагенту - ТОВ «Євроторг» по операціям з надання послуг по озелененню територій, які не мають мети їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Також встановлено неможливість підтвердження сплати до бюджету податку по операціям, здійснюваних ПП «Теплотехкомплект», а тому, на думку відповідача, не підтверджено податковий кредит Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина», сформованого на підставі податкових накладних, виписаних ПП «Теплотехкомплект».

Враховуючи зазначене податковий орган дійшов висновку про завищення позивачем податкового кредиту, що призвело до завищення суми від'ємного значення з податку на прибуток та, відповідно, суми бюджетного відшкодування з податку на прибуток.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» ТОВ оскаржило їх до суду першої інстанції, посилаючись на їх неправомірність.

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина» товариства з обмеженою відповідальністю, зважаючи на наступне:

Відповідно до п. 187.1. ст. 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

В свою чергу, згідно пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як вбачається з матеріалів справи та акту перевірки, у січні-лютому 2011 року позивач здійснював господарські операції з придбання товарів з контрагентами з ТОВ «Пека», ТОВ «Волєо-Трейд», ТОВ «Дилена», ПП «Теплотехкомплект».

За рахунок здійснення вказаних операцій Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» сформувало податковий кредит.

Колегія суддів суду апеляційної інстанції вважає помилковим висновок спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Миколаєві щодо завищення позивачем податкового кредиту по операціям з вказаними контрагентами, зважаючи на наступне:

Юридичним фактом, який породжує право платника на податкову вигоду (зокрема, у вигляді права на зменшення об'єкта оподаткування ПДВ на суму податкового кредиту), є реальність господарської операції.

За відсутності факту придбання товарів відповідні суми не можуть включатися до складу податкового кредиту.

Підтвердженням реального здійснення господарської операції є первинні документи, які свідчать про фактичну поставку товарів продавцем та їх отримання покупцем, документи, підтверджуючі використання вказаних товарів у власній господарській діяльності.

Відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Вимоги до первинних документів містяться у ст. 9 Закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», зокрема вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, Миколаївським підприємством «Термінал-Укрхарчозбутсировина» було укладено з ТОВ «Пека» та ТОВ «Волєо-Трейд» договори купівлі-продажу товарів, за умовами яких контрагенти позивача зобов'язувались поставити та передати у власність МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» олію соняшникову нерафіновану, а покупець (МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина») зобов'язувався прийняти та оплатити вказаний товар.

В підтвердження правомірності формування сум податкового кредиту по операціям з ТОВ «Пека» та ТОВ «Волєо-Трейд» позивач надав первинні документи про здійснення господарських операцій, а саме: податкові накладні, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, платіжні доручення.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що первинні документи оформлені належним чином та містять достатню інформацію відносно змісту та вартості господарських операцій, які були опосередковані складенням цих документів, та дають змогу вважати, що господарські операції реально відбулися і тягнуть настання реальних правових наслідків.

Що стосується взаємовідносин МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» з ТОВ «Дилена» та ПП «Теплотехкомплект», слід зазначити наступне:

Згідно наданих первинних документів, позивач здійснював з вказаними контрагентами операції з придбання товарів. Здійснення вказаних операцій підтверджено накладними, податковими накладними, видатковими накладними, платіжними дорученнями, рахунком-фактурою, актами списання, актом передачі в монтаж матеріалів.

Таким чином, позивачем окрім первинних документів, які підтверджують реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Дилена» та ПП «Теплотехкомплект», були надані докази подальшого використання отриманих товарів у власній господарській діяльності, а саме при здійсненні капітального будівництва, а також здійсненні робіт по антикорозійному захисту резервуарів зберігання олії.

В свою чергу необґрунтованими є посилання СДПІ по роботі з ВПП у м. Миколаєві на нікчемність правочинів укладених між МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» та ТОВ «Пека», ТОВ «Волєо-Трейд», ТОВ «Дилена», колегія суддів звертає увагу на наступне:

Частиною 1 ст. 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину, є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені статтею 203 ЦК України, згідно із якою зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Необхідними умовами для визнання угоди нікчемною в силу вимог ст. 228 Цивільного кодексу України є її укладання з метою, завідомо суперечною інтересам держави і суспільства та наявність умислу хоча б у однієї із сторін щодо настання відповідних протиправних наслідків.

При кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Проте, існування відповідних обставин у даній справі податковим органом не доведено.

Відповідно до ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Слід зазначити, що згідно п.п. 14.1.36. п. 14. 1 ст. 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Дослідивши подані товариством документи, колегія суддів приходить до висновку, що МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» належними та допустимими доказами підтвердило реальне здійснення господарських операцій з ТОВ «Пека», ТОВ «Волєо-Трейд», ТОВ «Дилена» та ПП «Теплотехкомплект», а діяльність МП «Термінал-Укрхарчозбутсировина» направлена на реальне настання економічних наслідків.

Що стосується віднесення позивачем до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям з озеленення з контрагентом ТОВ «Євроторг», слід зазначити наступне:

Судом першої інстанції вірно встановлено, що необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість, є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.

Згідно статей Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», Закону України «Про благоустрій населених пунктів, підпункту 6.1.1 пункту 6 Державних санітарних правил охорони атмосферного повітря населених місць від забруднення хімічними та біологічними речовинами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я від 09.07.97 №201 передбачено зобов'язання підприємств здійснювати заходи з благоустрою та озеленення територій.

З метою дотримання зазначених вимог генеральним директором ТОВ МП «Термінал-УХЗС» видано відповідний наказ, згідно якого позивачем було укладено з ТОВ «Євроторг» договір купівлі-продажу. За умовами вказаного договору позивач придбав у ТОВ «Євроторг» послуги з озеленення території.

Надання відповідних послуг з озеленення території підтверджено належним чином оформленими договором, актом виконаних робіт, податковою накладною.

Крім того, позивачем були надані до суду першої інстанції копії робочого проекту «Розширення Миколаївського підприємства «Термінал-Укрхарчозбутсировина» та висновки відповідних державних органів, які передбачають обов'язковість здійснення витрат на озеленення терміналу в складі витрат капітального характеру, пов'язаних з будівництвом комплексу.

Зважаючи на зазначене, колегія суддів вважає, що позивачем належним чином підтверджено виконання ТОВ «Євроторг» послуг з озеленення території, які безпосередньо використовуються позивачем у власній господарській діяльності, а тому правомірно віднесені підприємством до складу податкового кредиту.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що Миколаївське підприємство «Термінал-Укрхарчозбутсировина» правомірно було сформовано податковий кредит за рахунок сум податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Пека», ТОВ «Волєо-Трейд», ТОВ «Дилена», ПП «Теплотехкомплект» та ТОВ «Євроторг», а тому відсутні підстави для зменшення позивачеві суми від'ємного значення з податку на додану вартість та сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість.

Таким чином, вірним є висновок суду першої інстанції стосовно необґрунтованості та неправомірності прийнятих податкових повідомлень-рішень № 0000290037 від 25.05.2011 року та № 0000300037 від 25.05.2011 року.

Оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Одесі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 лютого 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя: А.В. Бойко

Суддя: Т.М. Танасогло

Суддя: О.В. Яковлєв