Постанова № 33627743, 16.09.2013, Рівненський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 817/3075/13-а

16 вересня 2013 року

11год. 30хв.

м. Рівне

Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Комшелюк Т.О., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом

Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс"

до

Кременецька об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Тернопільській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ :

Приватне підприємство "Агро-Експрес-Сервіс" звернулося до суду з позовом до Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000061500 від 29.07.2013 року.

До початку судового засідання на адресу суду надійшла заява представника позивача про розгляд справи за його відсутності. Позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Представник відповідача заперечень проти позову суду не надав, у судове засідання не з’явився, про дату, час та місце судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується повідомленням органу поштового зв'язку.

Відповідно до ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

За таких обставин, на підставі ч. ч. 4, 6 ст. 128 КАС України, суд вважає за можливе розглянути справу на підставі наявних у ній доказів у порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи, суд прийшов до висновку, що позов належить задовольнити повністю, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи 27.06.2013 року відповідачем була проведена камеральна перевірка позивача щодо своєчасності подання податкової декларації з плати за користування надрами. Результати перевірки оформлені актом №69/15-00/30132761 від 27.06.2013 року.

Проведеною перевіркою встановлено, зокрема, що позивачем не подано податкової звітності по платі за користування надрами за 3-4 кв. 2012 року та 1 кв. 2013 року, при наявності отриманих дозвільних документів, чим порушено п. п. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України.

На підставі висновків проведеної перевірки відповідачем винесене податкове повідомлення-рішення №0000061500 від 29.07.2013 року, яким до позивача застосовані штрафні санкції у розмірі 510 грн.

Відповідно до пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України платниками плати за користування надрами для видобування корисних копалин є суб'єкти господарювання, у тому числі громадяни України, іноземці та особи без громадянства, зареєстровані відповідно до закону як підприємці, які набули права користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманих спеціальних дозволів на користування надрами (далі - спеціальний дозвіл) в межах конкретних ділянок надр з метою провадження господарської діяльності з видобування корисних копалин, у тому числі під час геологічного вивчення (або геологічного вивчення з подальшою дослідно-промисловою розробкою) в межах зазначених у таких спеціальних дозволах об'єктах (ділянках) надр.

Як вбачається з акта перевірки №69/15-00/30132761 від 27.06.2013 року відповідач дійшов висновку, що позивач є суб'єктом господарювання, який набув права користування об'єктом (ділянкою) надр, а відтак - є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин, на підставі повідомлення від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області (вих. №2-2/869 від 17.05.2013 року) про отримання приватним підприємством "Агро-Експрес-Сервіс" дозволу на спеціальне водокористування №УКР-3007 «А»\ТЕР від 27.09.2013 року на період з 27.09.2012 року по 30.08.2015 року.

Такі висновки податкового органу є помилковими, виходячи з наступного.

З аналізу положень пп. 263.1.1 п. 263.1 ст. 263 ПК України вбачається, що платником плати за користування надрами для видобування корисних, по-перше, є особа, яка зареєстрована суб'єктом господарювання, а по-друге, така особа повинна мати спеціальний дозвіл на користування надрами, Порядок надання яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615.

При проведенні камеральної перевірки відповідачем вірно визначено, що у позивача наявний дозвіл на спеціальне водокористування №УКР-3007 «А»\ТЕР від 27.09.2013 року на період з 27.09.2012 року по 30.08.2015 року. Факт його наявності підтверджується матеріалами адміністративної справи.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що поняття «спеціального дозволу на користування надрами» та «дозволу на спеціальне водокористування» є різні за своєю суттю та правовою природою.

У Додатку 1 до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №615, зазначається перелік документів, що подаються разом із заявою про надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону. Так, наприклад, для отримання спеціального дозволу на користування надрами (вид користування надрами – геологічне вивчення) необхідно подати, зокрема, засвідчену копію дозволу на спеціальне водокористування.

Таким чином, відповідач при проведенні камеральної перевірки дійшов передчасного висновку про те, що позивач є суб'єктом господарювання, який набув право користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманого спеціального дозволу, а відтак - є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Відповідно до пп. 263.11.1 п. 263.11 ст. 263 ПК України платник плати за користування надрами для видобування корисних копалин та уповноважена особа, визначена відповідно до підпункту 263.1.4 пункту 263.1 статті 263 цього Кодексу, до закінчення граничного строку подання податкових розрахунків, визначеного розділом II цього Кодексу, та за формою, встановленою відповідно до статті 46 цього Кодексу, подають за податковий (звітний) період, що дорівнює календарному кварталу, а при видобуванні вуглеводневої сировини, що дорівнює календарному місяцю, податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин до контролюючого органу.

Враховуючи те, що позивач не є суб'єктом господарювання, який набув право користування об'єктом (ділянкою) надр на підставі отриманого спеціального дозволу на користування надрами, тобто не є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин, то й, відповідно, на нього не може покладатися обов'язок подавати до контролюючого органу податкові розрахунки з плати за користування надрами для видобування корисних копалин.

Крім того, за змістом положень пп. 263.13.4 п. 263.13 ст. 263 ПК України обов'язок повідомлення контролюючого органу про надання платнику дозволу на початок ведення видобувних робіт або погодження на проведення дослідно-промислової розробки покладається на органи державного гірничого нагляду.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення щодо отримання позивачем дозволу на спеціальне водокористування отримане контролюючим органом від Державного управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області (вих. №2-2/869 від 17.05.2013 року).

Відповідно до абз. 2, 4 ст. 61 Кодексу України Про надра державний нагляд за веденням робіт з геологічного вивчення надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. Державний нагляд за веденням робіт по геологічному вивченню надр, їх використанням та охороною, а також використанням і переробкою мінеральної сировини (державний гірничий нагляд) здійснюється Державним комітетом України по нагляду за охороною праці та його органами на місцях.

В свою чергу, відповідно до п. 1 Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України N548 від 19.12.2006 року, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі (далі - Управління) є територіальним органом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України і входить до сфери його управління. Управління в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики в галузі охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), забезпечення екологічної та у межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

З аналізу положень Кодексу України Про надра та Положення про Державне управління охорони навколишнього природного середовища в областях, містах Києві та Севастополі, Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області не є органом державного гірничого нагляду, а відтак, відповідач не міг робити висновки на підставі наданої Державним управлінням охорони навколишнього природного середовища в Тернопільській області інформації щодо наявності у позивача спеціального дозволу на користування надрами.

Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області №0000061500 від 29.07.2013 року є протиправними та належить скасуванню, а позовні вимоги - задоволенню у повному обсязі.

Судові витрати по справі у вигляді судового збору згідно з ч. 1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України присуджуються на користь позивача з Державного бюджету.

Керуючись статтями ст. ст. 128, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити повністю.

Податкове повідомлення-рішення Кременецької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Тернопільській області №0000061500 від 29 липня 2013 року визнати протиправним та скасувати в повному обсязі.

Присудити на користь позивача - приватного підприємства "Агро-Експрес-Сервіс" із Державного бюджету судовий збір у розмірі 114,70 грн.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Комшелюк Т.О.