Ухвала суду № 33627663, 11.09.2013, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 810/2615/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Головенко О.Д. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.

У Х В А Л А

Іменем України

11 вересня 2013 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В.

Горяйнова А.М.

при секретарі: Корінець Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Флагман XXI» до Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Флагман XXI» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Броварської ОДПІ Київської області № 0000342204 від 06.03.2013.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року позов задоволено.

Не погоджуючись із зазначеною постановою, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій просять скасувати постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, мотивуючи свої вимоги тим, що судом порушено норми матеріального права.

Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.

Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.

Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено, що Броварською ОДПІ проведена позапланова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Компанія Алексум - ЛТД» та ТОВ «Кемріс» за період з 01.08.2011 по 31.05.2012.

За результати проведеної перевірки був складений акт від 20.02.2013 № 122/22-3/33502208 про результати позапланової виїзної документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо взаємовідносин з платниками податків ТОВ «Компанія Алексум - ЛТД» та ТОВ «Кемріс» за період з 01.08.2011 по 31.05.2012.

Відповідно до вищевказаного акту перевірки було встановлено порушення позивачем податкового законодавства, а саме:

- п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, 198.3 ст. 198, п. 201.1, 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України (далі - ПК України), в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 54 015,00 грн., в тому числі за серпень 2011 року в сумі 13 707,00 грн., за вересень 2011 року в сумі 6 667,00 грн., за жовтень 2011 року в сумі 11 140,00 грн., за листопад 2011 року в сумі 6 667,00 грн., за грудень 2011 року в сумі 6 667,00 грн., за травень 2012 року в сумі 9 167,00 грн.;

- ч. 1, 5 ст. 203, ч. 1, 2 ст. 215, ч. 1 ст. 216 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) в частині недержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовленні ним по правочинам, здійснених позивачем.

На підставі акту перевірки відповідачем було винесено оскаржуване податкове повідомлення - рішення № 0000342204 від 06.03.2013.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем було укладено договори з ТОВ «Компанія Алексус - ЛТД» № 0305-01 від 03.05.2012 щодо надання юридичних послуг та з ТОВ «Кемріс» № 0811-1 від 01.08.2011 про надання рекламних послуг з додатками до договору за № 1 від 01.08.2011 і № 2 від 01.10.2011 на виготовлення поліграфічної продукції.

Відповідно до умов договору № 0305-01 від 03.05.2012 щодо надання юридичних послуг, виконавець в особі ТОВ «Компанія Алексус - ЛТД» зобов'язувався надавати замовнику в особі позивача послуги, а саме ведення справ від імені замовника в усіх судових установах, моніторинг законодавства, правовий аналіз діючого законодавства, консультації працівників, розробка документів, участь у процесі укладання угод, підготовка та проведення семінарів та тренінгів.

Відповідно до умов договору № 0811-1 від 01.08.2011, предметом якого було надання рекламних послуг, виконавець в особі ТОВ «Кемріс» зобов'язувався надавати замовнику в особі позивача послуги з проведення рекламних компаній, а саме виконання роботи з виробництва аудіовізуального твору рекламного відео ролика, виготовлення поліграфічної продукції.

Представником позивача було надано USB флеш - накопимчувач з вказаними рекламними відеороликами на підтвердження реальності надання послуг його контрагентом.

Колегія суддів не приймає доводи апеляційної скарги про правомірність прийняття Броварської ОДПІ спірного податкового повідомлення-рішення, з таких підстав.

Суд першої інстанції, задовольняючи позов виходив з того, що відповідно до п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу;

Пунктом 198.3 ст. 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до ст. 2 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості господарську операцію та підтверджує її здійснення, господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення (ч. 1 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»).

Фактичне здійснення господарських операцій підтверджується договом № 0305-01 від 03.05.2012 про надання юридичних послуг, № 0811-1 від 01.08.2011 про надання рекламних послуг, додатками до договору № 1 від 01.08.2011, № 2 від 01.10.2011 на виготовлення поліграфічної продукції, виписками по рахункам, актоми здачі - прийняття робіт, податковими накладними, рахунками-фактури, бізнес-планом приватного охоронного підприємства, що розроблений на виконання умов договору № 0305-01 від 03.05.2012.

Всі зазначені вище документи підписані та скріплені печатками сторін та мають всі реквізити відповідно до чинного законодавства України.

Відповідно до статті 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідачем не надано доказів порушення конституційних прав чи свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконного володіння ним внаслідок укладання позивачем правочинів.

Відповідачем також не було обґрунтовано належним чином і доведено у встановленому законом порядку, що угоди порушують публічний порядок, суперечать моральним засадам суспільства та спрямовані на заволодіння майном держави.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, частини 1,2 статті 215, статтю 216 ЦК України є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Відповідно до ст. 20 ПК України органам державної податкової служби України не надано повноважень щодо визнання тих чи інших угод (правочинів) недійсними та/або нікчемними.

За вказаних обставин суд першої інстанцій дійшов обґрунтованого висновку щодо неправомірності прийняття Броварської ОДПІ Київської області податкового повідомлення-рішення № 0000342204 від 06.03.2013.

Відповідно до ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено правомірності прийнятого ним рішення.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що постанова Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Броварської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області ДПС на постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року - залишити без задоволення.

Постанову Київського окружного адміністративного суду від 03 липня 2013 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова Судді:

Головуючий суддя Бєлова Л.В.

Судді: Безименна Н.В.

Горяйнов А.М.