Постанова № 33627303, 20.08.2013, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 серпня 2013 р. Справа №801/5609/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі:

головуючого судді - Кудряшової А.М.,

при секретарі судового засідання - Золотковій Г.Ю.,

за участю представників сторін:

від позивача - Боровська Н.А., довіреність від 25.06.2013 року;

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Держспоживінспекції в АР Крим

до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Держспоживінспекція в АР Крим звернулась до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення штрафних санкцій у сумі 2550,00 гривень. Позовні вимоги обґрунтовані порушенням з боку відповідача вимог ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та п.п. 8, 9, 15, 17 Технічного регламенту «Мийних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717, у зв'язку з чим до відповідача постановою № 12 від 05.03.2013 року застосовані штрафні санкції у розмірі 2550,00 гривень. Дане рішення відповідачем не оскаржено, штраф в добровільному порядку не сплачений, що стало підставою для звернення до суду.

Представник позивача у судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягав з підстав викладених у позові, вказав, що на час розгляду справи відповідачем постанова не оскаржена, та штрафні санкції у добровільному порядку не сплачені.

Відповідач у судове засідання не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, і належним чином та завчасно, у тому числі через друкований засіб масової інформації, відповідно до ст. 39 КАС України, а також судовою повісткою, про що свідчить наявний в матеріалах справи повернутий до суду поштовим відділенням зв'язку конверт, з довідкою про причини повернення: "за зазначеною адресою не проживає". Відповідно до п. 11. ст. 35 КАС України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином. Відповідач клопотання щодо неможливості розгляду справи за його відсутністю та заперечень проти позову не надав, про причини неявки не повідомив.

Суд, враховуючі думку представника позивача щодо розгляду справи за відсутності відповідача, ненадання відповідачем доказів неможливості участі його представника у судовому засіданні з поважних причин, відсутність у матеріалах справи клопотання про неможливість розгляду справи без участі відповідача, з урахуванням того, що в матеріалах справи достатньо доказів для з'ясування обставин по справі, а також приймаючі до уваги, що адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, керуючись ст.ст. 122, 128 КАС України, вважає можливим розглянути справу на підставі наявних доказів за відсутності сторін.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши подані документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлене наступне.

Регулювання відносин між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлення прав споживачів, а також визначення механізму їх захисту та основ реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів передбачено Законом України "Про захист прав споживачів" від 12.05.1991 № 1023-XII.

Частиною 3 ст. 5 Закону України "Про захист прав споживачів" передбачено, що захист прав споживачів здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші державні органи, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Указом Президента України від 22 лютого 2012 року № 134/2012 затверджено Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів.

Згідно із п. 4.7 цього Положення державний ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності здійснює Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Під час реалізації своїх завдань Держспоживінспекція має право перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; відбирати у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг зразки товарів, сировини, матеріалів для проведення перевірки їх якості на місці або незалежної експертизи у відповідних лабораторіях та інших установах, акредитованих на право проведення таких робіт згідно із законодавством (п. 6 Положення).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України "Про утворення територіальних органів Державної інспекції з питань захисту прав споживачів" № 775 від 29.06.2011 року утворено Держспоживінспекцію в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до Положення про Інспекції з питань захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 206 від 09.11.2011 року, Інспекція з питань захисту прав споживачів в АР Крим є територіальним органом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів.

Таким чином, Інспекція з питань захисту прав споживачів АР Крим є суб'єктом владних повноважень та у спірних правовідносинах виконує владні-управлінські функції.

11 лютого 2013 року спеціалістами Держспоживінспекції в АР Крим у порядку п. 4 ч. 1 ст. 11 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" та ст. 11 Закону України "Про загальну безпечність нехарчової продукції" проведено планову виїзну перевірку характеристик продукції у фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 в магазині «ІНФОРМАЦІЯ_1», предметом якої були мийні засоби. Результати перевірки оформлені Актом перевірки характеристик продукції від 11.02.2013 року № 00000050.

Зазначеною перевіркою встановлено порушення відповідачем вимог п. 8, 9, 15, 17 Технічного регламенту «Мийних засобів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 серпня 2008 року № 717, а саме: відсутність національного знаку відповідності на маркіруванні.

Відповідно до приписів ст. 23 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" вбачається, що під час перевірок характеристик продукції проводяться документальні перевірки, у разі необхідності - обстеження зразків продукції, а за наявності підстав вважати, що продукція є небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, - відбір та експертиза (випробування) зразків продукції.

Органи ринкового нагляду проводять планові та позапланові перевірки характеристик продукції. Планові перевірки характеристик продукції проводяться у розповсюджувачів цієї продукції. Під час таких перевірок перевіряються характеристики лише того виду продукції, що є предметом перевірки.

Під час виїзної перевірки характеристик продукції може проводитися перевірка документів (їх копій) та інформації, зазначених у частині сьомій цієї статті, а також обстеження, відбір і експертиза (випробування) зразків продукції. Виїзні перевірки характеристик продукції проводяться: у торговельних та складських приміщеннях суб'єктів господарювання. Строк проведення виїзної перевірки характеристик продукції не може перевищувати у розповсюджувача цієї продукції двох робочих днів, у виробника такої продукції - трьох робочих днів. У разі проведення експертизи (випробування) зразків продукції, відібраних під час перевірки, на час її проведення перебіг строку проведення виїзної перевірки характеристик продукції призупиняється.

За результатами перевірки характеристик продукції посадова особа, яка здійснює ринковий нагляд, складає акт відповідно до вимог Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".

Позивачем за результатами перевірки встановлено, що продукція, яка перевіряється, вважається небезпечною, становить ризик та/або не відповідає встановленим вимогам, отже для проведення експертизи (випробування) продукції прийнято Рішення від 11.02.2013 року № 00000050 (про вживання обмежувальних (корегувальних)) заходів, відбір зразків продукції, а саме: засіб для миття посуду в посудомийній машині в таблетках (Finish, Power Ball, Ga Lyonit), засіб мийний синтетичний порошковий універсальний ( «Вітах color дитячий Automat», Finish pover powder)

Відбір зразків продукції і проведення їх експертизи (випробування) здійснюються відповідно до статті 27 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі вмотивованого письмового рішення керівника органу ринкового нагляду або його заступника.

Експертиза (випробування) зразків продукції проводиться у випробувальних лабораторіях чи інших організаціях, акредитованих на право проведення таких робіт Національним органом з акредитації, на підставі договорів, укладених з ними органами ринкового нагляду.

Надання на ринку продукції, зразки якої відібрано для проведення експертизи (випробування), за рішенням органу ринкового нагляду тимчасово забороняється на строк проведення такої експертизи (випробування). Зазначене рішення діє до прийняття органом ринкового нагляду за результатами експертизи (випробування) рішення про скасування рішення про тимчасову заборону надання на ринку такої продукції або прийняття рішення про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів. (ч. 6 ст. 27 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності").

Рішенням про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів від 11.02.2013 року № 00000050 позивачем встановлено тимчасову заборону реалізації продукції, зразки якої відібрані для проведення експертизи, у строк до закінчення проведення експертизи.

Перед введенням в обіг на миючи засоби повинен бути нанесений національний знак відповідності, який підтверджує відповідність миючих засобів вимогам цього Технічного регламенту, включаючи виконання процедури оцінки відповідності.

Національний знак відповідності має відповідати вимогам, наведеним у п. 8 до цього Технічного регламенту, а саме: «Мийний засіб підлягає маркуванню шляхом нанесення на зовнішню поверхню пакування, етикетку напису чіткими літерами, що не змиваються протягом строку придатності такого засобу, із зазначенням: найменування та інформації про призначення мийного засобу; торговельної марки, найменування, місцезнаходження та номера телефону виробника мийного засобу або уповноваженого представника; інформації про склад мийного засобу; адреси, зокрема електронної (за наявності), та номера телефону, за якими можна отримати технічний опис речовин, що входять до складу мийного засобу; правил та умов використання і спеціальних застережних заходів у разі потреби; інформації про підтвердження відповідності; маси нетто; дати виготовлення; строку придатності; нормативного документа, згідно з яким виробляється мийний засіб; штрихового коду Асоціації товарної нумерації України (ЄАН - Україна). Інформація, зазначена в абзацах другому, третьому і п'ятому цього пункту, повинна міститися також у супровідних документах у разі, коли мийний засіб постачається оптом.

Частиною 3 статті 29 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" встановлено, що у разі якщо органом ринкового нагляду встановлено, що неналежно застосовано Національний знак відповідності, не нанесено Національний знак відповідності, якщо його нанесення передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, не складено декларацію про відповідність, якщо її складання передбачено технічним регламентом на відповідну продукцію, декларацію про відповідність складено з порушенням встановлених вимог або органу ринкового нагляду не надано чи надано технічну документацію на відповідну продукцію не в обсязі, передбаченому технічним регламентом, орган ринкового нагляду невідкладно вимагає від відповідного суб'єкта господарювання вжити протягом визначеного строку заходів щодо приведення такої продукції у відповідність із встановленими вимогами.

Однак, суд звертає увагу на те, що виконання рішень не звільняє суб'єкта господарювання від відповідальності передбаченої Законом України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції".

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" до розповсюджувача застосовуються штрафні санкції у разі розповсюдження продукції без декларації про відповідність, якщо згідно з технічним регламентом продукція при її розповсюдженні має супроводжуватися такою декларацією, - у розмірі від ста п'ятдесяти до двохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а за повторне протягом трьох років вчинення такого самого порушення, за яке на особу вже було накладено штраф, - у розмірі від двохсот до трьохсот п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, у зв'язку із порушенням відповідачем чинного законодавства, а саме: розповсюдження продукції, на якій відсутній Національний знак відповідності, що передбачено Технічним регламентом № 717 від 20.08.2008 року та на підставі п. 1 ч. 3 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" позивачем прийнято постанову про накладання штрафних санкцій від 05.03.2013 року № 12, якою застосовано до відповідача штраф у мінімальному розмірі -150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 2550,00 гривень.

Постанова отримана відповідачем 09.03.2013 року, що підтверджується поштовим повідомленням (а.с. 8).

Згідно з приписами ч. 5 ст. 44 Закону України "Про державний ринковий нагляд і контроль нехарчової продукції" суб'єкт господарювання має сплатити штраф у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання постанови про його накладення. У разі несплати штрафу в зазначений строк він стягується в судовому порядку. Окрім того, дана норма передбачає, що рішення про накладення штрафу в справах про порушення, передбачені цією статтею, може бути оскаржено відповідно до цього Закону, однак, відповідач не надав суду доказів оскарження прийнятої позивачем постанови, у той час як відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Враховуючі, що відповідач не надав суду заперечень проти позову, доказів оскарження рішення позивача або доказів погашення заборгованості зі сплати штрафних санкції за постановою № 12 від 05.03.2013 року в розмірі 2550,00 гривень, натомість позивачем наведена правомірність позовних вимог щодо стягнення штрафних санкції, тому суд приходить до висновку, що заборгованість зі сплати штрафних санкції в розмірі 2550,00 гривень належить до стягненню з відповідача.

На час судового розгляду справи доказів сплати суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, матеріали справи не містять.

Проаналізувавши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги про стягнення заборгованості зі сплати штрафних санкцій у розмірі 2550,00 гривень підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються. У зв'язку з тим, що позивач звільнений від сплати судового збору, суд не вирішує питання щодо його стягнення та розподілу.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені в судовому засіданні 20.08.2013 року. У повному обсязі постанову складено та підписано 22.08.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись статтями 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1) заборгованість зі сплати штрафних санкцій за порушення законодавства про ринковий нагляд та контролю нехарчової продукції за постановою Дерспоживінспекції в АР Крим № 12 від 05 березня 2013 року у розмірі 2550 (дві тисячі п'ятсот п'ятдесят) гривень 00 копійок до Державного бюджету України у м. Сімферополь, ЄДРПОУ 38040558, р/р 31112106700002 в ГУ ДКСУ в АР Крим, МФО 824026.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Кудряшова А.М.