ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"12" вересня 2013 р. Справа № 5021/1129/12
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М. , суддя Тихий П.В.
при секретарі Голозубової О.І.,
за участю представників:
позивача - Дудченко В.В., довіреність № 2-60 від 28.12.2012 р.
відповідача - сільський голова Проскочило А.Г., посвідчення № 01 від 19.11.2010 р.;
третьої особи - не з"явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 1917С/1-28) на рішення Господарського суду Сумської області від "20" лютого 2013 року у справі № 5021/1129/12
за позовом Дочірньої компанії "Укртрансгаз" Національної акціонерної компанії
"Нафтогаз України" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз", м. Суми;
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області
до Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області, с. Косівщина Сумського району Сумської області;
про зобов'язання вчинити певні дії, -
ВСТАНОВИЛА:
В липні 2013 року ДК "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Сумського ЛВУМГ філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" звернулась до Господарського суду Сумської області з позовною заявою про зобов'язання Косівщинської сільської ради демонтувати огорожу цвинтаря, яка знаходиться в охоронній зоні газорозподільної станції с. Косівщина на земельній ділянці (згідно зі схемою), що перебуває у користуванні Косівщинської сільської ради і знаходиться в с. Косівщина Сумського району Сумської області.
Рішенням господарського суду Сумської області від 20.02.2013 р. у справі № 5021/1129/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Зайцева І.В., суддя Левченко П.І., суддя Резніченко О.Ю.) позов задоволено. Зобов'язано Косівщинську сільську раду демонтувати огорожу цвинтаря, яка знаходиться в охоронній зоні газорозподільної станції с. Косівщина на земельній ділянці (згідно зі схемою), що перебуває у користуванні Косівщинської сільської ради і знаходиться в с. Косівщина Сумського району Сумської області.
Відповідач звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду першої інстанції незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати, та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Зазначає, що причиною виникнення спору стали порушення, допущені позивачем, так як газорозподільчу станцію було введено в експлуатацію 19.12.2002 року, а проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки під будівництво цього об"єкту затверджено лише 19.04.2007 року, що є грубим порушенням статей 11, 112 Земельного кодексу України.
При цьому, як вказує відповідач, відповідно до частини 5 статті 111 Земельного кодексу України відомості про обмеження у використанні земель зазначаються у проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки, кадастрових планах земельних ділянок, іншій документації із землеустрою, тоді як таких відомостей в зазначених документах виявлено не було.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 25.06.2013 р. у справі № 5021/1129/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.) апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 20.08.2013 р.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 20.08.2013 р. у справі № 5021/1129/12 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Івакіна В.О., суддя Тихий П.В.), у зв'язку з необхідністю подання сторонами пояснень у справі, розгляд справи відкладено на 27.08.2013 р.
Розпорядженням голови Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р., у зв'язку з відпусткою судді Івакіної В.О., для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Пелипенко Н.М., суддя Камишева Л.М., суддя Тихий П.В.
Згідно з положеннями п. 3.8 ч. 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 р. № 8 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", у разі зміни складу суду, розгляд справи починається заново, а отже, спочатку починається й перебіг строку вирішення спору.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 27.08.2013 р. у справі № 5021/1129/12 було залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Управління Держземагенства у Сумському районі Сумської області та відкладено розгляд справи на 12.09.2013 р.
Представник відповідача у судових засіданнях 20.08.2013 року, 27.08.2013 року, 12.09.2013 року підтримує апеляційну скаргу. Звернувся до суду апеляційної інстанції з клопотанням про стягнення з позивача на користь відповідача судового збору у сумі 1650,0 грн.
Представник позивача в судових засіданнях заперечує проти доводів, зазначених в апеляційній скарзі. Заперечення обгрунтовує тим, що, виходячи з положень Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених Постановою Кабінету міністрів України №1747 від 16.11.2002 року, статей 9,22 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об"єктів магістральних трубопроводів", статті 10, частини 1 статті 16 Закону України "Про трубопроводний транспорт", позивач наділений правом порушувати питання щодо дотримання норм та правил безпеки та технічної експлуатації трубопроводів.
Третя особа подала відзив на апеляційну скаргу ( вх. № 7805 від 12.09.2013 р.), в якому зазначає, що відомості про обмеження використання земельних ділянок в охоронних зонах газорозподільчої станції в Державному земельному кадастрі відсутні. Крім того, третя особа у відзиві на апеляційну скаргу просить суд розглядати справу без участі її представника .
Колегія суддів, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення господарського суду першої інстанції - скасуванню, виходячи з наступного.
Місцевий господарський суд, задовольняючи позовні вимоги, посилався на положення статей 11, 16 Закон України "Про трубопровідний транспорт", статей 9, 11 Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів", пунктів 8, 11 та додатку 1 Правил охорони магістральних трубопроводів", затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002р. № 1747, підпункту "е" пункту 1 статті 91 та статті 96 Земельного кодексу України, статті 1164 Цивільного кодексу України.
При цьому, місцевий господарський суд зазначив, що відповідач порушив особливі обмеження, які встановлені законом, що діють у межах охоронних зон об'єктів магістральних газопроводів та не усунув ці порушення на вимогу позивача, при тому, що об'єкти трубопровідного транспорту відносяться до об'єктів з високим ступенем ризику.
Однак колегія суддів не може погодитись з такими висновками, зважаючи на наступне.
Як свідчать матеріали справи, відповідно до угоди №19/2/75 від 17.06.1999р. Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" передала Дочірній компанії "Укртрансгаз" в оперативне управління трубопровідний транспорт та зобов'язала виконувати функції управління та користування державним майном, яке не підлягає приватизації, знаходиться на балансі і не увійшло до статутних фондів підприємства, що входять до складу Національної акціонерної "Нафтогаз України" та дочірньої компанії "Укртрансгаз".
З матеріалів справи вбачається, що у 1994 році через дорогу від кладовища сел. Косівщина існувала газорозподільча станція, поряд з якою у грудні 2002 року було введено в експлуатацію нову газорозподільну станцію с. Косівщина.
Рішенням сесії Косівщинської сільської ради від 19.04.2007р. було погоджено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки позивачу під вказану газорозподільну станцію.
Крім того, рішенням від 23.04.2009 р. Косівщинською сільською радою надано дозвіл позивачу на постійне користування земельною ділянкою під газорозподільну станцію.
04.03.2010р. було видано Державний акт Серії ЯЯ № 288962 ДК "Укртрансгаз" НАК «Нафтогаз України» на право постійного користування земельною ділянкою площею 0,3000 га.
Як свідчать матеріали справи, нова газорозподільна станція с. Косівщина, знаходиться на балансі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" дочірньої компанії "Укртрансгаз" та згідно з поясненнями Дочірньої компанії "Укртрансгаз" НАК "Нафтогаз України" в особі Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії "Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" вказана станція відноситься до І класу, і відповідно до підпункту 4 пункту 2 статті 11 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" встановлено охоронну зону в 150 м (від огорожі) .
Стаття 9 Закону України "Про трубопровідний транспорт" встановлює відносини підприємств, установ та організацій трубопровідного транспорту з місцевими органами державної виконавчої влади, представницькими органами та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями.
У статті 1 цієї статті зазначено про те, що місцеві органи виконавчої влади, представницькі органи та органи місцевого самоврядування у межах своїх повноважень погоджують розміщення споруд та інших об"єктів трубопровідного транспорту на землях, наданих у користування підприємствам трубопровідного транспорту згідно із земельним кодексом України
Відповідно до п. 3 Правил охорони магістральних трубопроводів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 р. до об"єктів магістрального трубопровідного транспорту входять, зокрема, газорозподільні станції.
Згідно із пунктом 4 вказаних правил для охорони об"єктів магістрального трубопроводного транспорту, зважаючи на їх стратегічне значення та потенційну небезпеку, здійснюються, зокрема, такі заходи: установлення охоронних зон для діючих та тимчасово законсервованих об"єктів; організація охорони об"єктів, установлення обмежень на розміщення в охоронних зонах будівель, споруд, комунікацій і на провадження господарської діяльності у цих зонах.
Відповідно до пунктів 11, 12 зазначених Правил на земельних ділянках, розташованих у межах охоронних зон, забороняється, зокрема, будувати огорожі для відокремлення приватних земельних ділянок, лісових масивів, садів, виноградників тощо, а будівельні, ремонтні, земляні та поглиблюючи роботи здійснюються за згодою підприємств трубопровідного транспорту.
Як вбачається з матеріалів справи, Косівщинська рада народних депутатів Сумського району Сумської області рішенням вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання від 01.04.1994 року "Про виділення земельної ділянки для розширення кладовища в с. Косівщина " виділила земельну ділянку в розмірі 12 га для розширення кладовища в с. Косівщина у зв"язку із різким розширенням меж села і зростанням числа мешканців за рахунок земель сільськогосподарського призначення. На цей період через дорогу від сільського кладовища вже існувала газорозподільна станція, що підтверджується проектом відведення земельної ділянки та планом. (т. 1, а.с. 104).
З акту державної приймальної комісії про прийняття в експлуатацію закінченного будівництвом об*єкту в с.Косівщина від 19.12.2002 року вбачається, що до приймання пред*явлено об*єкт « Реконструкція АГРС в с. Косівщина».
В акті вибору земельної ділянки під будівництво АГРС та комунікацій до неї в с. Косівщина Сумського району Сумської області, з врахуванням корегування, визначено, що існуюча ГРС-3 по продуктивності не може забезпечити споживачів газом, крім того відстань від існуючої ГРС до житлових будинків села не відповідає вимогам БН іП 2.05.06-85. Виходячи із неможливості в подальшому експлуатувати існуючу ГРС, комісія прийшла до висновку, що майданчик розмірами 27х32 м під будівництво нової АГРС потрібно розмістити на вільних присадибних землях с. Косівщина на відстані 150 метрів від існуючих житлових будинків і на відстані 50 метрів від польової дороги. До АГРС необхідно прокласти дорогу довжиною 160 метрів (т. 2, а.с. 118-120).
Таким чином будівництво нової станції було здвинуто в бік дороги та здійснено на відстані 100 метрів від вже існуючого цвинтаря, що підтверджено актом від 08.09.2011 року (т. 1, а.с. 24).
При цьому, на момент введення в експлуатацію газорозподільчої станції в межах її охоронної зони вже існували поховання в рамках розширеного кладовища на підставі вищевказаного рішення та продовжували проводитись нові поховання, а також існував декоративний дерев"яний паркан, який згодом прийшов у непридатний стан.
Відповідно до рішення Виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області шостого скликання № 20 від 15.03.2011 р. "Про впорядкування та належний санітарний стан населених пунктів сільської ради" було вирішено покласти та розподілити обов"язки серед зазначених у рішенні відповідальних осіб стосовно благоустрою території сільської ради.
Так, зокрема, відповідно до додатку 1 до вказаного рішення на сільського голову, виконком сільської ради та депутатів було покладено обов"язок щодо здійснення заходів із благоустрою кладовища с. Косівщина, які згідно з додатком 2 до зазначеного рішення полягають в організації та проведенні толоки, очищенні кладовища від сміття, організації його вивезення, завезенні піску та відновленні огорожі.
На виконання вказаного рішення серед заходів із благоустрою кладовища за кошти мешканців с. Косівщина на місці ветхого старого паркану було побудовано новий бетонний декоративний паркан висотою 1 м протяжністю 142 м, який позначає межу між кладовищем та автомобільною дорогою.
Слід зазначити, що вказані рішення Косівщинської сільської ради не було скасовано або визнано незаконними у встановленому законодавством порядку, у зв"язку з чим вони є чинними відповідно до вимог статті 144 Конституції України та статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" на відповідній території.
Як свідчать матеріали справи, в акті від 08.09.2011року, складеному комісією в складі: головного фахівця відділу державної інспекції цивільного захисту та техногенної безпеки управління МНС України в Сумській області, головного державного газотехнічного інспектора Держгірпромнагляду по Сумській області, заступника голови комісії з питань ТЕБ та НС Сумського району та представників позивача, зазначено про те, що відповідачем порушено охоронну зону газорозподільної станції с. Косівщина в Сумському районі Сумської області та встановлено паркан.
Відповідач звернувся до позивача з відповідним листом від 17.11.2011 р., в якому зазначив, що в проекті відведення земельної ділянки Косівщинської сільської ради для кладовища, розробленого Сумським філіалом інституту землеустрою Української академії аграрних наук в 1994 році та у відповідності до статей 7, 9 Закон України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів", будь-які обмеження не відображені і сільську раду про це ніхто не повідомляв, у зв"язку з чим просив відповідно до статті 19 вказаного Закону погодити встановлення декоративного паркану вздовж сільського цвинтаря висотою 1 м та довжиною 142 м і відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 та ч. 1 ст. 2, ст. 13 зазначеного Закону, просив позивача змінити розмір охоронної зони до меж кладовища.
Проте 25.11.2011 р. позивач повідомив відповідача про неможливість такого погодження.
Як вже зазначалося вище, рішенням вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання Косівщинської ради народних депутатів Сумського району Сумської області від 01.04.1994 року "Про виділення земельної ділянки для розширення кладовища в с. Косівщина" було виділено земельну ділянку в розмірі 12 га для розширення кладовища в с. Косівщина у зв"язку із різким розширенням меж села і зростанням числа мешканців.
Згідно зі статтею 144 Конституції України та статтею 73 Закону України "Про місцеве самоврядування" рішення органів місцевого самоврядування є обов'язковими для виконання на відповідній території.
З матеріалів справи вбачається, що вказане рішення не було скасовано або визнано незаконним у встановленому законом порядку, у зв"язку з чим воно є чинним, а тому розширення території кладовища здійснювалось цілком правомірно.
При цьому слід зазначити, що на момент прийняття в експлуатацію газорозподільчої станції с. Косівщина у 2002 році, на території, яка входить в охоронну зону цієї станції, вже існували поховання в рамках розширеного на підставі цього рішення кладовища та декоративний дерев"яний паркан.
Крім того, як вже вказувалося вище, відповідно до рішення Виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області шостого скликання №20 від 15.03.2011 року "Про впорядкування та належний санітарний стан населених пунктів сільської ради" на місці вказаного паркану, який прийшов у непридатний стан, за кошти населення було побудовано новий бетонний декоративний паркан висотою 1 м протяжністю 142 м., який позначає межу між територією поховань та дорогою.
Слід зазначити що вказане рішення також не було скасовано або визнано незаконним у встановленому законом порядку, у зв"язку з чим воно є чинним відповідно до вимог статті 144 Конституції України та статті 73 Закону України "Про місцеве самоврядування".
Окрім цього, слід зазначити, що з наявних в матеріалах справи фотографічних зображень паркану вбачається, що вказаний паркан за своєю характеристикою має суто декоративне призначення, оскільки має висоту лише 1 метр і побудований для позначення межі кладовища та його зовнішнього облагорожування та не створює перешкод для потрапляння до цього кладовища, оскільки цей паркан переривається з обох боків, тобто не є замкнутим та не несе відокремлювальної та обмежувальної функцій.
Також, відповідно до статті 7 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" система заходів щодо дотримання правового режиму земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів включає:
визначення охоронних зон у документації із землеустрою і внесення їх до державного земельного кадастру;
встановлення обмежень на використання власником або користувачем земельних ділянок у межах охоронних зон;
державний контроль за використанням та охороною земель в охоронних зонах об'єктів магістральних трубопроводів.
Згідно зі статтею 9 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються у схемах землеустрою і техніко-економічного обґрунтування використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень, проектах землеустрою щодо створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань, проектах землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозміни та впорядкування угідь, спеціальних тематичних картах і атласах стану земель та їх використання, проектах землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічній документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічній документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, іншій документації із землеустрою та кадастрових планах.
Охоронні зони об'єктів магістральних трубопроводів зазначаються в документації із землеустрою з моменту надання земельної ділянки для будівництва об'єкта магістрального трубопроводу.
Власники або користувачі земельної ділянки, органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування, підприємства магістральних трубопроводів вживають заходів щодо охорони земель та дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів.
Отже, відведення земельної ділянки під газорозподільні станції супроводжується здійсненням підприємствами магістральних трубопроводів заходів, спрямованих на дотримання встановлених обмежень у використанні земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, що, зокрема, передбачає усунення усіх факторів, які б могли призвести до порушення таких обмежень.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, при відведенні земельної ділянки для розміщення газорозподільної станції с. Косівщина в Сумському районі Сумської області, позивачем не враховано наявність чинного та обов"язкового до виконання рішення вісімнадцятої сесії двадцять першого скликання Косівщинської ради народних депутатів Сумського району Сумської області від 01.04.1994 р. "Про виділення земельної ділянки для розширення кладовища в с. Косівщина ", яке передбачало розширення кладовища.
До того ж, рішення Виконавчого комітету Косівщинської сільської ради Сумського району Сумської області шостого скликання №20 від 15.03.2011 року "Про впорядкування та належний санітарний стан населених пунктів сільської ради", яке передбачає відновлення огорожі, також є чинним, так як не було скасоване або визнане незаконним у встановленому законом порядку, про що вже зазначалося вище.
Крім того, відповідно до статті 13 Закону України "Про правовий режим земель охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів" в умовах існуючої на момент набрання чинності цим Законом забудови розміри охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, а також розміри внутрішніх зон безпеки таких охоронних зон можуть зменшуватися з урахуванням фактичного стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу.
Зменшення розмірів охоронних зон об'єктів магістральних трубопроводів, а також розмірів внутрішніх зон безпеки охоронних зон здійснюється уповноваженим органом виконавчої влади за погодженням з підприємством магістрального трубопровідного транспорту за клопотанням власника будівлі або споруди, земельної ділянки, розташованих у межах відповідної охоронної зони, та на підставі експертного висновку, наданого спеціалізованою експертною організацією щодо стану безпеки та зміни категорійності відповідної дільниці магістрального трубопроводу. Клопотання про зменшення зазначених зон може бути подано також підприємством магістральних трубопроводів.
Встановлення нового розміру охоронної зони зазначається в документації із землеустрою.
Виходячи зі змісту вказаних норм, позивач, при наявності вже існуючого розширеного кладовища, мав можливість ставити питання перед уповноваженим органом виконавчої влади про зменшення охоронної зони із притягненням експертної організації для здійснення відповідного висновку.
При цьому, як вже зазначалося вище, відповідач звертався до позивача з відповідним листом від 17.11.2011 р.
Однак, позивачем жодних заходів щодо врегулювання цієї обставини вчинено не було.
Клопотання відповідача про стягнення з позивача судового збору в сумі 1653,0 грн. підлягає задоволенню частково в сумі 551,0 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги. Для вирішення питання про стягнення судового збору по наказу господарського суду від 04.03.2013 р. № 5021/1129/12 позивач може звернутись до суду першої інстанції з наданням оригіналів платіжних документів.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, неповністю дослідив обставини, які мають значення для справи, невірно застосував норми матеріального права, а тому вказане рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового судового рішення, яким в позові слід відмовити.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 2 статті 103, пунктами 1, 4 частини 1 статті 104, статтею 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення господарського суду Сумської області від 20.02.2013 р. у справі № 5021/1129/12 скасувати.
Прийняти нове рішення.
В позові відмовити.
Стягнути з Сумського лінійного виробничого управління магістральних газопроводів філії Управління магістральних газопроводів "Київтрансгаз" (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 49, а/с 1920, і.к. 23517243) на користь Косівщинської сільської ради (42342, Сумський район, с. Косівщина, вул. Шкільна, 16А, код 04391405) 551,00 грн. витрат по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги.
Доручити господарському суду Сумської області видати відповідний наказ.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.
Повний текст постанови складено 17.09.2013 року.
Головуючий суддя Пелипенко Н.М.
Суддя Камишева Л.М.
Суддя Тихий П.В.
Судове рішення № 33626471, Харківський апеляційний господарський суд було прийнято 14.09.2013. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 5021/1129/12. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: