Рішення № 33626326, 18.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" вересня 2013 р.Справа № 924/1035/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

судді Субботіної Л.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Державного підприємства обслуговування повітряного руху України м.Бориспіль Київської області в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху м. Львів

до Комунального підприємства "Аеропорт Хмельницький" м. Хмельницький

про стягнення 11 790,20 грн., в тому числі 11 584,59 грн. - основний борг, 170,50 грн. - пеня, 35,11 грн. - 3 % річних

Представники сторін:

позивач: Лагутін Б.Г. - представник за довіреністю № 1.23-22 від 07.02.2011р.

Грюканова Л.А. - представник за довіреністю № 1.23-16 від 21.06.2013р.

відповідач: не з'явився

В судовому засіданні відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору: позивач звернувся з позовом до суду про стягнення з відповідача 11 790,20 грн., в тому числі 11 584,59 грн. - основний борг, 170,50 грн. - пеня, 35,11 грн. - 3 % річних.

В обґрунтування позову зазначає, що 18.10.2011 року між позивачем та відповідачем було укладено договір № 241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії, згідно якого позивач зобов'язаний надати відповідачу доступ до користування електричною енергією, а відповідач зобов'язується своєчасно здійснювати відшкодування витрат на споживання даної послуги. Згідно п. 4 договору відшкодування вартості послуг здійснюється шляхом перерахування відповідачем грошових коштів не пізніше 10 банківських днів після надання йому акту виконаних робіт, рахунку і податкової накладної. Для оплати спожитої відповідачем електроенергії згідно актів про відшкодування вартості використаної електроенергії йому виставлялись рахунки на загальну суму 11 584,59 грн. Відповідач умови договору щодо своєчасної та в повному обсязі сплати використаної електричної енергії не виконав, станом на 01.08.2013р. виникла заборгованість в сумі 11 584,59 грн., що підтверджується актом звірки взаємних розрахунків станом на 01.07.2013р. В зв'язку з простроченням виконання зобов'язання, позивач нарахував відповідачу 170,50 грн. - пені, 35,11 грн. - 3 % річних.

Представники позивача позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволені.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки не повідомив, письмового відзиву на позов не подав. Судом враховується, що відповідно до ст. 64 ГПК України із змінами, внесеними згідно Закону України „Про судоустрій та статус суддів" від 07.07.2010р. №2453-VІ, які вступили в дію 30.07.2010р., ухвали надсилаються сторонам за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала вручена їм належним чином. Аналогічна позиція викладена в п.п. 3.9.1. Постанови Пленуму ВГСУ №18 від 26.12.11р. „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції".

Ухвали суду від 15.08.2013р., 03.09.2013р. надсилались відповідачу за адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Таким чином, відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, проте, повноважних представників в судове засідання не направив, відзиву на позовну заяву та письмових пояснень по суті позовних вимог не подав.

Тому суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

Судом під час розгляду матеріалів справи встановлено:

18.10.2011р. між Державним підприємством обслуговування повітряного руху України і особі Львівського РСП Украероруху (далі - абонент) та Комунальним підприємством "Аеропорт Хмельницький" (далі субабонент) було укладено договір № 241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії, згідно п. 1.1 якого абонент зобов'язується надавати субабоненту доступ до користування електричною енергією, а субабонент зобов'язується своєчасно здійснювати відшкодування витрат на споживання даної послуги на умовах цього договору.

Відповідно до п.1.2 договору предметом відшкодування є електрична енергія, що споживається субабонентом, у приміщеннях будівлі КДП (7службових кімнат, що належать субабонентту згідно з додатком №2 - „Акт розмежування балансової належності електромереж та експлуатаційної відповідальності сторін" та додатком №3 - „Однолінійна схема" (розрахункові прилади обліку електричної енергії відсутні).

Орієнтовна річна вартість відшкодування становить 5961,60грн., виходячи з річного споживання електроенергії в розмірі 6624 кВт/год. та тарифів організації-постачальника на дату укладення договору. Розмір щомісячного відшкодування за надані послуги визначається, виходячи з розрахункової кількості спожитої електричної енергії, яка погоджується сторонами у додатку №1 "Розрахунок кількості споживання електричної енергії (за місяць)" Комунальним підприємством "Аеропорт Хмельницький" та роздрібного тарифу на електричну енергію, затвердженого постановою НКРЕ, за яким абонент сплачує отриману електроенергію у відповідному місяці від постачальної організації. Відшкодування вартості послуг здійснюється субабонентом шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок абонента не пізніше 10 банківських днів після надання абонентом акту виконаних робіт, рахунку і податкової накладної. При зміні цін, тарифів на послуги з боку організацій-постачальників суми відшкодувань за надані послуги змінюються абонентом в односторонньому порядку (п.п. 4.1-4.4 договору).

У відповідності до п. 5.4 договору при несвоєчасній оплаті рахунків субабонент сплачує абоненту пеню в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Цей договір укладено строком на один рік і діє з 01.12.2011р. по 31.12.2012р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на такий же термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.п. 6.1, 6.4 договору).

Договір підписаний представниками сторін та скріплений печатками. Заяв про припинення дії договору не надходило.

Згідно додатку № 1 до договору "Розрахунок кількості споживання електричної енергії (за місяць)" розрахункове споживання за літній місяць складає 198 квт/год, за зимовий місяць - 906 квт/год, розрахункове річне споживання - 6624,0 квт/год.

Відповідно до актів про відшкодування вартості використаної електроенергії від 01.12.2011р. на суму 951,08 грн., від 31.12.2011р. на суму 729,52 грн., від 31.01.2012р. на суму 758,98 грн., від 29.02.2012р. на суму 758,98 грн., від 31.03.2012р. на суму 789,53 грн., від 03.05.2012р. на суму 174,44 грн., від 31.05.2012р. на суму 174,44 грн., від 27.06.2012р. на суму 176,70 грн., від 31.07.2012р. на суму 176,70 грн., від 31.08.2012р. на суму 176,70 грн., від 30.09.2012р. на суму 176,70 грн., від 31.10.2012р. на суму 808,55 грн., від 30.11.2012р. на суму 808,55 грн., від 31.12.2012р. на суму 808,55 грн., від 31.01.2013р. на суму 1039,48 грн., від 28.02.2013р. на суму 1039,48 грн., від 29.03.2013р. на суму 1078,93 грн., від 30.04.2013р. на суму 235,80 грн., від 31.05.2013р. на суму 240,50 грн., від 30.06.2013р. на суму 240,50грн., від 31.07.2013р. на суму 240,50 грн., які підписані представниками сторін, загальна вартість використаної електроенергії, що підлягає відшкодуванню відповідачем, становить 11584,59 грн.

З метою проведення оплати даних послуг позивачем виставлено відповідачу рахунки №18 від 31.01.2012р. на суму 2439,56 грн., №39 від 29.02.2012р. на суму 758,98 грн., №56 від 30.03.2012р. на суму 789,53 грн., №71 від 30.04.2012р. на суму 174,44 грн., №96 від 31.05.2012р. на суму 174,44 грн., №104 від 27.06.2012р. на суму 176,70 грн., №130 від 31.07.2012р. на суму 176,70 грн., №146 від 31.08.2012р. на суму 176,70 грн., №168 від 28.09.2012р. на суму 176,70 грн., №187 від 31.10.2012р. на суму 808,55 грн., №204 від 30.11.2012р. на суму 808,55 грн., №233 від 29.12.2012р. на суму 808,55 грн., №12 від 31.01.2013р. на суму 1039,48 грн., №38 від 28.02.2013р. на суму 1039,48 грн., №62 від 29.03.2013р. на суму 1078,93 грн., №85 від 30.04.2013р. на суму 235,80 грн., №99 від 31.05.2013р. на суму 240,50 грн., №123 від 27.06.2013р. на суму 240,50 грн., №147 від 31.07.2013р. на суму 240,50 грн.

З метою підтвердження розміру заборгованості сторонами підписано акт звірки взаєморозрахунків за відшкодування електричної енергії, відповідно до якого станом на 01.07.2013р. розмір заборгованості складає 11 344,09 грн.

Доказів оплати відповідачем заборгованості, що є предметом спору, в матеріали справи не подано.

В зв'язку з порушенням відповідачем договірних зобов'язань, позивач нарахував 170,50 грн. пені та 35,11 грн. 3 % річних.

Аналізуючи надані по справі докази, оцінюючи їх в сукупності, до уваги приймається наступне:

Відповідно до приписів ст.ст. 1, 2 ГПК України господарський суд розглядає справи за зверненням осіб, визначених ст.ст. 1,2 ГПК України, та в межах заявлених ними позовних вимог.

Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.

Зі змісту позовної заяви та доданих до неї доказів вбачається, що підставою для стягнення 11790,20 грн. позивач зазначає неналежне виконання відповідачем обов'язку за договором № 241 від 18.10.2011р. по відшкодуванню витрат за спожиту електроенергію згідно рахунків та актів про відшкодування вартості використаної електроенергії, що додані до позовної заяви.

Предмет позову - це певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Предметом позову є вимога позивача про стягнення з відповідача 11 584,59 грн. основного боргу, 170,50 грн. пені та 35,11 грн. 3 % річних

Згідно з абз.2 ч.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст. 509 ЦК України, 173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, 18.10.2011р. між позивачем та відповідачем було укладено договір №241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії, за умовами якого позивач зобов'язувався надавати відповідачу доступ до користування електричною енергією, а відповідач зобов'язувався своєчасно здійснювати відшкодування витрат на споживання даної послуги на умовах цього договору.

Наявні в матеріалах справи акти про відшкодування вартості використаної електроенергії, рахунки та акт звірки взаєморозрахунків за відшкодування електричної енергії свідчать про отримання відповідачем послуг, передбачених договором №241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії від 18.10.2011р.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 4.3 договору №241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії від 18.10.2011р. відповідач зобов'язувався здійснювати відшкодування вартості послуг шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача не пізніше 10 банківських днів після надання позивачем акту виконаних робіт, рахунку і податкової накладної.

Судом встановлено, що відповідач отримані за договором №241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії від 18.10.2011р. послуги не оплатив.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, зважаючи на відсутність доказів погашення заборгованості відповідачем та спростування позовних вимог, суд приходить до висновку, що позивач правомірно звернувся до суду із даним позовом.

Однак, при визначенні розміру основного боргу позивачем не було враховано, що відповідно до пункту 6.1 договору останній був укладений строком на один рік і діє з 01.12.2011р. по 31.12.2012р. включно. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, він вважається продовженим на такий же термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (п.6.4 договору).

Згідно поданих в матеріали справи актів про відшкодування вартості використаної електроенергії та рахунків, позивачем заявлено до стягнення заборгованість за період з листопада 2011 року по липень 2013 року.

У відповідності до ч.1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.

Отже, зважаючи на підстави та предмет заявленого позову, строк договору №241 про відшкодування вартості використаної електричної енергії від 18.10.2011р., обґрунтованими є позовні вимоги про стягнення основного боргу в сумі 10633,51 грн. У стягненні 951,08 грн. основного боргу (вартість використаної відповідачем електроенергії за листопад 2011 року) слід відмовити.

Згідно з ст. 216 ГК України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За приписами ч. 1 ст. 230 ГК України, п. 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 4 ст. 231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України визначено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторонами в п. 5.4 договору передбачено, що при несвоєчасній оплаті рахунків відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі 5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

В той же час відповідно до ст.ст. 1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочу платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Враховуючи вищенаведені норми, вимоги п.5.4 договору № 241 від 18.10.2011р., дотримуючись положень Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", позивач заявив до стягнення пеню в розмірі 170,50 грн. за період з лютого по серпень 2013 року.

Проаналізувавши поданий розрахунок, суд приходить до висновку, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 170,50 грн. пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлено до стягнення 3 % річних в розмірі 35,11 грн. за період з лютого по серпень 2013 року. Аналізуючи матеріали справи та наданий позивачем розрахунок, суд вважає, що позивач правомірно нарахував відповідачу 35,11 грн. 3% річних.

Враховуючи вищенаведене та приписи ст.33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги підлягають задоволенню частково в сумі 10 839,12 грн., в тому числі 10633,51 грн. - основний борг, 170,50 грн. - пеня, 35,11 грн. - 3 % річних. В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, оскільки спір виник внаслідок неналежного виконання останнім своїх договірних зобов'язань.

Керуючись ст.ст. 1, 2, 12, 44, 49, 82-84, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов Державного підприємства обслуговування повітряного руху України м.Бориспіль Київської області в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху м.Львів до Комунального підприємства "Аеропорт Хмельницький" м. Хмельницький про стягнення 11790,20 грн., в тому числі 11584,59 грн. - основний борг, 170,50 грн. - пеня, 35,11 грн. - 3 % річних задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства "Аеропорт Хмельницький" (м. Хмельницький, Аеропорт, код 21324586) на користь Державного підприємства обслуговування повітряного руху України (Київська обл., м.Бориспіль, Аеропорт, код 19477064) в особі Львівського регіонального структурного підрозділу Украероруху (м.Львів, вул. Любінська, 217, а/с 3983, код 21324586) 10633,51 грн. (десять тисяч шістсот тридцять три гривні 51 коп.) основного боргу, 170,50 грн. (сто сімдесят гривень 50 коп.) пені, 35,11 грн. (тридцять п'ять гривень 11 коп.) 3% річних, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

У стягненні 951,08 грн. основного боргу відмовити.

Повне рішення складено 19.09.2013р.

Суддя Л.О. Субботіна

Віддрук. 3 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу (79040,м. Львів, вул. Люблінська, 217, а/с 3983),

3 - відповідачу (29008, м. Хмельницький, Аеропорт) - рекомендованим.