Рішення № 33626300, 25.10.2012, Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська

№ 2-29/12

№ 2/404/541/12

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.10.2012року Справа № 2- 29 /12

Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області

у складі

головуючій - судді Подобєд О.К.

при секретарі Литвиненко Г.Ф.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпродзержинську цивільну справу за позовною заявою Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором, та зустрічною позовною заявою ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» про визнання недійсним правочину, -

ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Фінанси та кредит» звернулось до Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська із позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 в якій просить суд стягнути солідарно з відповідачів на користь банку заборгованість за договором про надання кредиту у розмірі 46 966,67 грн. та судові витрати по справі. Обґрунтовує позовні вимоги наявністю невиконаних зобов'язань зі своєчасного та повного повернення запозичених коштів, сплати процентів, комісійної винагороди та нарахованих штрафних санкцій за прострочку платежів. Вказує, що в забезпечення виконання ОСОБА_1, як позичальником, взятих на себе за вказаним кредитним договором зобов'язань був укладений договір поруки - із ОСОБА_2, та договір поруки з ОСОБА_3, відповідно до умов яких, поручителі, кожний окремо, поручилися перед банком за виконання ОСОБА_1 зобов'язань по сплаті кредитних коштів, а відтак, мають нести солідарну відповідальність за порушення умов цього кредитного договору.

Під час розгляду справи представник банку збільшив позовні вимоги і просив стягнути на користь банку заборгованість в сумі 71 995,14 грн., а також судові витрати по справі. В судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Пояснив, що ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, безпідставно ухиляються від виконання умов договору про надання споживчого кредиту, та договорів поруки, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 71 995,14 грн., яку просить стягнути з них солідарно в примусовому порядку.

ОСОБА_1 письмових заперечень до суду не надала. В судове засідання не з'явилась, про судове засідання повідомлена належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі, за наявними доказами.

ОСОБА_2 В судове засідання не з'явилась, про судове засідання повідомлена належним чином, тому суд вважає за можливе розглянути справу без її участі, за наявними доказами.

ОСОБА_3 позовну заяву не визнала. Подала до суду зустрічну позовну заяву, в якій просила визнати договір поруки недійсним, мотивувавши тим, що вона не підписувала зазначений договір поруки. Суду пояснила, що свого часу вона теж була позичальником банку "Фінанси та Кредит", кошти отримувала у Дніпродзержинському відділенні, куди подавала усі документи, що ідентифікують її особу, взятий кредит давно банку сплатила, але поручителем за виконання зобов'язань ОСОБА_1 ніколи не виступала, договір поруки не підписувала і в той день у банку не знаходилась; вважає, що договір поруки сфальсифікований представником банку, який оформлював кредит та позичальником. Представник ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позовних вимог банку про стягнення заборгованості за договором поруки і задовольнити зустрічну позовну заяву, визнавши договір поруки недійсним.

Дослідивши матеріали судової справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступні обставини справи.

Між Відкритим акціонерним товариством «Фінанси та кредит», правонаступником якого внаслідок зміни найменування на цей час є Публічне акціонерне товариство «Фінанси та кредит» (далі за текстом також «банк» або «кредитор»), та ОСОБА_1 («позичальник») був укладений Договір про надання споживчого кредиту № 003/08-ДМК/10 від 06.02.2008 р. (надалі - Кредитний договір).

Відповідно до умов вказаного Кредитного договору банк зобов'язався надати ОСОБА_1, а остання зобов'язалася отримати в порядку і на умовах, зазначених у Кредитному договорі, кредит в розмірі 25 000,00 грн. зі сплатою 25% за користування кредитними коштами та з терміном повернення не пізніше 19.08.2009 року.

Надання банком та отримання ОСОБА_1 кредитних коштів у повному обсязі підтверджується заявою на видачу готівки № 228706 від 06.02.2008 року, копія якої є в матеріалах судової справи.

Таким чином, банк виконав свої зобов'язання за вказаним кредитним договором у повному обсязі.

Статтею 1054 Цивільного кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2.2 та 3.4.1 вказаного Кредитного договору, ОСОБА_1, як Позичальник, зобов'язався прийняти, належним чином використовувати і повернути Банку отримані кошти, а також здійснювати плату за кредит (встановлені проценти та комісії) у терміни, встановлені цим Кредитним договором.

Отже, як вбачається із умов вказаного кредитного договору та графіку погашення суми кредиту, строк повернення частини кредитних коштів на час розгляду судом цієї судової справи вважається таким, що настав. Однак, ОСОБА_1 не виконала умови кредитного договору та взяті на себе зобов'язання позичальника стосовно своєчасного повернення сум отриманого кредиту та своєчасної сплати нарахованих за користування кредитними коштами відсотків у встановлені Кредитним договором терміни.

Частиною 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України передбачено, що в разі якщо договором встановлено обов'язок Позичальника повернути позику (кредит) частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини Позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору.

Відповідно до п. 9.1 умов вказаного Кредитного договору, за порушення Позичальником термінів погашення будь-яких своїх грошових зобов'язань, передбачених Договором, зокрема, термінів повернення кредиту (всієї суми або його частини) та/або термінів сплати процентів та/або комісій, Банк має право вимагати від Позичальника додатково сплатити банку пеню та штраф за порушення зобов'язання.

Так, за станом на 18.07.2012 року, за розрахунком банка, заборгованість ОСОБА_1 як Позичальника перед Банком, складає 71 995,14 грн. та складається з: суми 9 625,01 грн. заборгованості за кредитом; суми 6 954,26 грн. заборгованість по сплаті відсотків за користування кредитом; суми 55 415,26 грн. - пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань був укладений договір поруки № 003/08/01-ДМК/10 від 06.02.2008 р. між банком та ОСОБА_2

Відповідно до умов вказаного договору поруки ОСОБА_2 зобов'язалася перед кредитором, відповідати за виконання боржником усіх його зобов'язань, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 003/08-ДМК/10 від 06.02.2008 р., в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку; поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником; порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі; поручителем може бути одна особа або кілька осіб.

Згідно ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя; поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що ї боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки; особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.

На час розгляду цієї справи доказів погашення наданого банком кредиту суду також не надано.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися у відповідності до вимог договору та чинного законодавства у встановленні строки, а одностороння відмова від зобов'язань не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки тощо.

Частина 1 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

В силу приписів ст. ст. 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у встановлений договором або законом спосіб, зокрема шляхом примусового виконання обов'язку в натурі.

На підставі викладеного позовні вимоги банка за первісним позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про примусове стягнення з цих осіб солідарно грошових коштів у сумі 71 995,14 грн. заборгованості за вказаними кредитним договором та договором поруки - є обґрунтованими та законними, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Стосовно зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 про визнання договору поруки недійсним, то вони підлягають задоволенню з наступних підстав.

В забезпечення виконання кредитних зобов'язань був укладений договір поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008 р. між банком та ОСОБА_3

Відповідно до умов вказаного договору поруки ОСОБА_3 зобов'язалася перед кредитором, відповідати за виконання боржником усіх його зобов'язань, що виникли з Договору про надання споживчого кредиту № 003/08-ДМК/10 від 06.02.2008 р., в повному обсязі як існуючих в теперішній час, так і тих, що можуть виникнути в майбутньому.

Ухвалою Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області від 22.09.2011 р. по справі була призначена судова почеркознавча експертиза, на вирішення якої були поставлені наступні питання: чи виконано підпис на договорі поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008 р. ОСОБА_3; до якої групи за віком належить виконавець підпису на договорі поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008 р.; чи виконано підпис навмисно зміненим почерком, з наслідуванням (імітацією) почерку ОСОБА_3

Згідно висновку судової почеркознавчої експертизи № 1619-12 від 29.05.2012 р., підписи від імені ОСОБА_3 в графах «Поручитель» на кожній сторінці, а також в графі «ОСОБА_3» на останній сторінці договору поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008 р. виконані не ОСОБА_3, а іншою особою. Ознаки, які б вказували на наслідування почерку іншої особи, заміну ознак власного почерку в досліджуваних підписах відсутні. Вирішити питання щодо групової приналежності виконавця досліджуваних підписів не надається можливим.

З пояснень ОСОБА_3, наданих під час судового засідання вбачається, що її особисті дані були наявні в банку, оскільки вона раніше укладала кредитний договір в цьому самому відділенні, де були укладені кредитний договір № 003/08-ДМК/10 від 06.02.2008 р. і договір поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Частиною 1 ст. 628 ЦК України визначено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Відповідно до змісту ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обовязків, зокрема, є договори та інші правочини.

Як передбачено ст. 202 ч. 1 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Згідно ст. 207 Цивільного кодексу України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксовано в одному або кількох документах, листах, телеграмах, якщо він підписаний його стороною. Частина ч. 4 цієї же статті Цивільного кодексу України, передбачає, що правочин вважається таким, що вчинений в письмовій формі, якщо він підписаний його стороною.

Стаття 208 Цивільного кодексу України передбачає що, у письмовій формі належить вчиняти правочини, щодо яких встановлена письмова форма.

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, частина 4 цієї же статті Цивільного кодексу України, передбачає, що правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України недодержання сторонами або стороною в момент вчинення правочину вимог, встановлених ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України, як правило, має наслідком визнання правочину недійсним.

Зміст правочину становлять права та обовязки, про набуття, зміну або припинення яких учасники правочину домовилися. Частина 3 ст. 207 Цивільного кодексу України, передбачає, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Оскільки, як встановлено висновком судової почеркознавчої експертизи № 1619-12 від 29.05.2012 р., ОСОБА_3 не підписувала спірний договір поруки, то в зазначеному правочині було відсутнє вільне волевиявлення учасника правочину.

Таким чином, на підставі викладеного, суд дійшов висновку, що зустрічна позовна заява є обґрунтованою і підлягає задоволенню. Правочин, а саме договір поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008, слід визнати недійсним, у зв'язку з тим, що він не був підписаний стороною правочину, ОСОБА_3, що свідчить про те, що зазначений правочин не відповідає її внутрішній волі.

Судові витрати у справі покладаються на сторони, згідно ст. ст. 79, 81, 86, 88 Цивільного процесуального кодексу України. Вартість судової почеркознавчої експертизи стягненню не підлягає, оскільки в матеріалах справи відсутні документальні докази, підтверджуючі її вартість.

Керуючись ст. ст. 15, 16, 512, 514, 525, 526, 530, 546, 549, 550-552, 610-612, 626, 629, 631, 1048-1050, 1052, 1054 Цивільного кодексу України, ст. ст.1-11, 15, 18, 57-60, 62, 64, 79, 81, 88, 212-215, 218 Цивільного процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка проживає: АДРЕСА_5) на користь Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9, код ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231) суму 71 995(сімдесят одна тисяча дев'ятсот дев'яносто п'ять) грн. 14 коп. заборгованості, яка складається з суми 9 625,01 грн. заборгованості за кредитом; суми 6 954,26 грн. заборгованості по сплаті відсотків за користування кредитом; суми 55 415,26 грн. - пені за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом.

Стягнути з ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_4), ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_2, яка проживає: АДРЕСА_5) на користь Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9, код ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231) в рівних частках суму 719 (сімсот дев'ятнадцять) грн. 96 коп. витрат на оплату судового збору, 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Зустрічну позовну заяву ОСОБА_3 до Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9, код ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231) задовольнити.

Визнати недійсним договір поруки № 003/08/02-ДМК/10 від 06.02.2008 р., укладений між Відкритим акціонерним товариством «Фінанси та кредит», правонаступником якого внаслідок зміни найменування є Публічне акціонерне товариство «Фінанси та кредит», та ОСОБА_3.

Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Фінанси та кредит» в особі філії «Дніпропетровське регіональне управління» (49070, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, 9, код ЄДРПОУ 26460727, МФО 307231) на користь ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3, яка проживає: АДРЕСА_3) суму витрат на оплату судового збору в розмірі 8 (вісім) грн. 50 коп. і 120 (сто двадцять) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку через Баглійський районний суд м. Дніпродзержинська шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Дніпропетровської області.

Суддя О.К. Подобєд