Рішення № 33626259, 17.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2013 р.Справа № 924/919/13

Господарський суд Хмельницької області у складі:

Суддя Магера В.В., розглянувши матеріали

За позовом Дочірньої компанії „Газ України" Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України",

м. Київ

до Комунального підприємства „Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський

про стягнення 14 225,86 грн., з яких 8 415,49 грн. пені та 5 810,37 грн. 3% річних

За участю представників:

від позивача: Іванов П.О. - за довіреністю №274/10 від 14.12.2012р.;

від відповідача: Семенов С.В. - за довіреністю №3187 від 24.12.2012р.

Рішення приймається 17.09.2013р., оскільки в судовому засіданні 10.09.2013р. оголошувалась перерва.

В засіданні суду 17.09.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення згідно ст. 85 ГПК України.

Суть спору: Позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 14 225,86 грн., з яких 8 415,49 грн. пені та 5 810,37 грн. 3% річних за поставлений природний газ за неналежне виконання зобов`язань договору №06/11-915-БО-34 від 30.08.2011р. поставки природного газу для вироблення теплової енергії.

В обгрунтування позову позивач посилається на те, що ДК „Газ України" свої зобов'язання по договору виконала в повному обсязі, передавши відповідачу природний газ на суму 274 077,60 грн., що підтверджується актами прийому-передачі природного газу.

Відповідно до вимог п.4.1 договору оплата за природний газ із врахуванням вартості транспортування територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку, а саме: за серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень 2011 року: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплати в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Посилається на те, що згідно зі ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтями 525, 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Позивач посилається на те, що покупець свої зобов'язання у встановлені договором строки не виконав, борг за отриманий природний газ оплатив невчасно, повністю розрахувався за спожитий природний газ лише 07.12.2012 року.

Відповідно до положень статті 612 ЦК України, Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, позивач вважає, що відповідач порушив умови договору, оплатив вартість поставленого природного газу із порушенням встановлених у договорі строків, тому правомірним вважає нарахування пені в сумі 8 415,49 грн. та 5 810,37 грн. 3% річних згідно поданих розрахунків.

Відповідач в письмовому клопотанні від 10.09.2013р. повідомив, що, зважаючи на заявлену вимогу позивача про стягнення пені в сумі 8 415,49 грн. відповідач просить суд зменшити її розмір виходячи з наступних обставин.

Відповідно до ч.1 ст.233 ГК України у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій судом береться до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні, інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідач просить суд звернути увагу на те, що повний розрахунок за отриманий від позивача природний газ відповідач здійснив ще 24.04.2012 року.

Крім того, просить врахувати, що позивач внаслідок заборгованості не зазнав збитків, а сам відповідач є збитковим підприємством, що підтверджується наступним. Згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 01.08.2013 р. обсяг заборгованості з різниці в тарифах складає 40 690 916,88 грн., що на 2 335 392,36 грн. більше, ніж за відповідний період липня 2013 року.

Вказує також, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахункам 631, 361, за сім місяців 2013 року підприємство зазнало збитків на суму 16 490 069,03 грн., збитковість підприємства за попередні роки складає 13 280 710,25 грн.

Таким чином загальна збитковість станом на 1 серпня 2013 року складає 29 770 779,28 грн. Заборгованість підприємства перед іншими кредиторами станом на 01.08.2013р. становить 36 548 152,63 грн., заборгованість по сплаті податків, зборів та заробітної плати - 5 812 726,98 грн.

Відповідач також звертає увагу на те, що від прийняття рішення про стягнення надміру великого розміру штрафних санкцій будуть порушені інтереси третіх осіб, зокрема споживачів КП „Міськтепловоденергія", що обґрунтовується наступним.

Відповідач є особливим споживачем природного газу, оскільки він є єдиною теплопостачальною та водопостачальною організацією в місті Кам'янець-Подільському, відтак його безперебійна діяльність є стратегічно важливою для міста.

Вказує, що у складі споживачів теплової енергії основну частку складає населення, а також бюджетні організації (навчальні заклади, державні установи, інше). Основною причиною несвоєчасного розрахунку - є невідшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органом місцевого самоврядування.

Крім того, нараховані санкції є значними в порівнянні із завданими позивачу збитками, а стягнення з відповідача пені в повному обсязі матиме наслідком можливих перебоїв в теплопостачанні, централізованому водопостачанні та водовідведенні на території міста Кам'янець-Подільського.

Зважаючи на викладене, враховуючи повне виконання відповідачем зобов'язання з нарахованої позивачем за спірний період суми за поставлений природний газ в серпень-вересень 2011 року, наявність дебіторської заборгованості населення, бюджетних установ, підприємств і організацій за спожиту теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, неповне відшкодування місцевим бюджетом збитків, завданих різницею в тарифах на дані послуги, відповідач просить зменшити належну до стягнення з КП „Міськтепловоденергія" пеню до 50%.

На підтвердження заявленого клопотання про зменшення пені відповідач надав наступні докази:

- розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 01.08.2013 року;

- розрахунок обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 01.07.2013 року;

- оборотна сальдова відомість за 01.01.2013р-01.08.2013р.;

- оборотна сальдова відомість по рахунку 631 станом на 01.01.2013р.;

- оборотна сальдова відомість по рахунку 361 станом на 01.01.2013 року.

- рішення Кам'янець-Подільської міської ради від 05.02.2010 року №4 „Про визначення виконавцем житлово-комунальних та інших послуг КП „Міськтепловоденергія".

Подані докази оглянуті судом, їх належним чином засвідчені копії долучені до матеріалів справи.

У направленому суду письмовому запереченні від 16.09.2013р. позивач не погодився із клопотанням відповідача про зменшення пені та просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі. Позивач посилається на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов'язання відповідно до умов договору, тому нарахування пені в сумі 8 415,49 грн. вважає цілком правомірним.

Стаття 233 ГК України передбачає зменшення розміру штрафних санкцій, зокрема, судом. Зменшення розміру неустойки передбачено у випадку, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, і можливе за рішенням суду.

При цьому суд має враховувати: ступінь виконання зобов'язання боржником. Суд повинен узяти до уваги даний факт, незважаючи навіть на те, що часткове виконання є неналежним. Зменшення розміру штрафних санкцій має бути мінімальним, якщо боржник не починав виконання своєї частини зобов'язання; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні. У разі вирішення питання стосовно зменшення розміру штрафних санкцій повинен бути врахований майновий стан боржника і кредитора; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Стосовно майнового стану сторін, які беруть участь у зобов'язанні, необхідне зазначити наступне.

Вказує, що загальний розмір заборгованості ДК „Газ України" перед НАК „Нафтогаз України" за спожитий протягом 1998 - 2010 років природний газ становить більше 31 млрд. 740 тис. грн. Вказану вище заборгованість ДК „Газ України", в силу ст. 525, 526, 617 ЦК України, зобов'язана сплачувати незалежно від рівня розрахунків своїх контрагентів.

Представник позивача в засіданні суду 17.09.2013р. позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову.

Представник відповідача в засідання суду 17.09.2013р. прибув, підтримав заявлене раніше клопотання про зменшення суми пені до 50% в порядку ч.3 ст. 83 ГПК України.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

30.08.2011р. між Дочірньою компанією "Газ України" НАК "Нафтогаз України", м. Київ (постачальник) та Комунальним підприємством „Міськтепловодоенергія", м. Кам'янець-Подільський (покупець) укладено договір №06/11-915-Б0-34 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (надалі - договір).

Згідно п.п.1.1, 1.2 договору передбачено, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві імпортований природний газ за кодом згідно з УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, ввезений на митну територію України Публічним акціонерним товариством „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п.1.2 цього договору. Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання. Використання газу покупцем для інших потреб не є предметом цього договору. Постачальник передає покупцю в період з „06" серпня 2011 року по „30" вересня 2011 року природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 110,00 тис. куб. м.

Вказаним договором сторони передбачили, що ціна за 1000 куб. м. природного газу становить 3023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою - 0%. Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб. м. природного газу - 3368,97 грн., крім того ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 20%, всього з ПДВ на транспортування природного газу магістральними та розподільними трубопроводами - 3425,97 грн. (п. 3.1 договору).

Відповідно до п.4.1 договору передбачено, що оплата за природний газ із врахуванням вартості транспортування газу територією України проводиться покупцем виключно грошовими коштами в такому порядку. За серпень 2011 року - протягом трьох банківських днів з дати укладення цього договору; за вересень 2011 року: оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; оплата в розмірі по 33% від вартості запланованих місячних обсягів проводяться до 20 та 30 (31) числа місяця поставки. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу з урахуванням вартості транспортування газу територією України здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу (за звітний місяць) до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Згідно п. п.7.2-7.3 договору - у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань щодо обсягів поставки газу за умови належного виконання покупцем п.4.1. договору та відсутності заборгованості за цим договором, постачальник сплачує покупцю штраф у розмірі 8% від вартості газу, недопоставленого у відповідний період. У разі порушення покупцем умов п.4.1 цього Договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Сторони також передбачили, що строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення із претензією або позовом. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дію на відносини, які склались між сторонами з „06" серпня 2011р. по „30" вересня 2011р. включно, а в частині розрахунків за газ - до їх повного здійснення. (п.п.9.3, 10.1 договору).

Додатком від 30.08.2011р. до договору поставки природного газу №06/11-915-БО-34 сторони погодили умови поставки і обліку газу та інші права та обов'язки сторін, порядок приймання передачі газу. Зокрема, відповідно до п.1.3.1 додатку у разі невиконання та/або несвоєчасного виконання покупцем вимог п.4.1 договору постачальник має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів не сплачених покупцем станом на 26 число місяця , що передує місяцю поставки.

Відповідно до п.2.2 вказаного Додатку сторони також передбачили, що приймання - передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки газу, оформляється актом приймання передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість.

30.08.2011р. сторони підписали Додаткову угоду №1 до договору поставки №06/11-915-Б0-34, згідно якої вирішили доповнити пункт 4.4 договору абзацом наступного змісту: „сторони домовились, що оплата, яка надійшла по даному договору, зараховується постачальником пропорційно вартості газу та компенсації затрат на транспортування газу територією України". Решта умов договору залишається незмінною і обов'язковою для виконання сторонами.

На виконання умов договору №06/11-915-Б0-34 та додаткових угод, ДК „Газ України" протягом серпня-вересня 2011 року поставило відповідачу відповідно до актів передачі-приймання природного газу, підписаних та скріплених печатками сторін, від 31.08.2011р. на суму 102 779,10 грн., від 30.09.2011р. на суму 171 298,50 грн. природний газ, всього на суму 274 077,60 грн.

Згідно розрахунку проведених проплат заборгованість відповідача в сумі 274 077,60 грн. оплачувалась наступними платежами, а саме: 16.09.2011р. - 3 366,47 грн., 19.09.2011р. - 2 359,31 грн., 19.09.2011р. - 16 298,93 грн., 20.09.2011р. - 34 985,31 грн., 20.09.2011р. - 6 899,54 грн., 21.09.2011р. - 3 006,51 грн., 21.09.2011р. - 1 834,60 грн., 22.09.2011р. - 3 730,55 грн., 22.09.2011р. - 8 438,57 грн., 23.09.2011р. - 102,97 грн., 23.09.2011р. - 3 664,44 грн., 26.09.2011р. - 4 133,10 грн., 26.09.2011р. - 12 219,83 грн., 27.09.2011р. - 14,38 грн., 27.09.2011р. - 1 724,07 грн., 28.09.2011р. - 0,52 грн., 07.12.2012р. - 171 298,50 грн.

Відтак, починаючи з 07.12.2012р. заборгованість відповідача по договору №06/11-915-Б0-34 від 30.08.2011р. відсутня та не є предметом позову по даній справі.

Оскільки відповідач вчасно не проводив розрахунки за отриманий газ, позивачем проведено нарахування пені в сумі 8 415,49 грн. та 5 810,37 грн. 3% річних, відповідно до поданих розрахунків.

Відтак, позивач просить стягнути із відповідач 14 225,86 грн., з яких 8 415,49 грн. пені та 5 810,37 грн. 3% в примусовому порядку.

Натомість, відповідачем заявлено письмове клопотання про зменшення пені до 50% в порядку ч.3 ст.83 ГПК України.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, суд враховує таке:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно зі ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст.509 ЦК України та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між ДК "Газ України "НАК "Нафтогаз України" та КП "Міськтепловоденергія" укладено договір №06/11-915-Б0-34 від 30.08.2011р. (із врахуванням додатку та додаткової угоди) про поставку природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання, який за правовою природою є договором поставки.

Згідно зі ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. , до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів , договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Згідно із п.10 Правил подачі та використання природного газу в народному господарстві України затверджених наказом Держкомнафтогазу від 01.11.1994 за № 355 розрахунки за газ здійснюються за цінами та в порядку, передбаченому договорами, які укладаються між газопостачальною і газозбутовою організаціями та споживачами, а також між газозбутовими організаціями та споживачами. Термін оплати, порядок нарахування оплати і перевірки правильності нарахування обумовлюється договором між сторонами

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору №06/11-915-Б0-34 від 30.08.2011р. відповідача допустив прострочення оплати заборгованості в сумі 274 077,60 грн., внаслідок чого відповідачем нараховано 5 810,37 грн. 3% річних та пеню в сумі 8 415,49 грн.

Щодо позовної вимоги про стягнення із відповідача 3% річних в сумі 5 810,37 грн. за період з 21.09.2011р. по 07.12.2012р., судом до уваги приймається таке.

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Виходячи із положень зазначеної норми, наслідки прострочення боржником грошового зобов'язання у вигляді інфляційного нарахування на суму боргу та 3% річних не є санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання. Дане підтверджується правовою позицією, яка викладена у постанові Верховного Суду України від 15.11.2010р. №4/720.

Аналізуючи поданий позивачем розрахунок 3% річних в сумі 5 810,37 грн., останній приймається до уваги як такий, що є правильним із врахуванням проведених відповідачем часткових проплат.

Відтак, позовні вимоги в частині стягнення із відповідача 5 810,37 грн. 3% річних суд вважає правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо правомірності нарахованої позивачем пені та підстав для її стягнення, судом до уваги приймається таке.

Відповідно до ст.199 ГК України виконання господарського зобов'язання забезпечується засобами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов'язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Виходячи із змісту ст.ст.546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися у відповідності до закону або умов договору, зокрема, неустойкою, яку боржник повинен сплатити у разі порушення зобов'язання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч.1 ст.230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст.551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Частиною 4 ст.231 ГК України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Згідно п.п.7.3.1 договору передбачено, що у разі порушення покупцем умов п.4.1 цього Договору (строки оплати за газ), покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 8 415,49 грн., враховуючи загальний період нарахування починаючи з 21.09.2011р. по 07.12.2012р. та проведені відповідачем часткові оплати. Аналізуючи поданий розрахунок, суд прийшов до висновку про його правильність та обґрунтованість.

Водночас, ч.1 ст.550 Цивільного кодексу України встановлено загальне правило про те, що кредитор має право на стягнення неустойки у всіх випадках порушення боржником зобов'язання, незалежно від того, виникли чи ні у зв'язку з цим порушенням збитки на стороні кредитора.

Згідно з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України: розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

В силу дії частини 1 статті 233 Господарського кодексу України: у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Відповідно до пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України: господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшити у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Відповідач просить суд зменшити розмір пені до 50% (подав суду відповідне клопотання) та просить врахувати, що на дату вирішення справи в суді розрахунки за отриманий природний газ відповідач здійснив в повному обсязі (остання проплата за газ проведена 24.04.2012р.)

Просить врахувати, що згідно розрахунку обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на „01" серпня 2013 року обсяг заборгованості з різниці в тарифах складає 40 690 916,88 грн., що на 2 335 392,36 грн. більше, ніж за відповідний період липня 2013 року.

Вказує також, що згідно оборотно-сальдової відомості по рахункам 631, 361, за сім місяців 2013 року підприємство зазнало збитків на суму 16 490 069,03 грн., збитковість підприємства за попередні роки складає 13 280 710,25 грн.

Таким чином загальна збитковість станом на 01.08.2013р. складає 29 770 779,28 грн., а заборгованість підприємства перед іншими кредиторами станом на 01.08.2013р. становить 36548 152,63 грн., заборгованість по сплаті податків, зборів та заробітної плати - 5 812 726,98 грн.

Відповідач просить звернути увагу на те, що КП „Міськтепловоденергія" є єдиною теплопостачальною та водопостачальною організацією в місті Кам'янець-Подільському, відтак його безперебійна діяльність є стратегічно важливою для міста. У складі споживачів теплової енергії основну частку складає населення, а також бюджетні організації (навчальні заклади, державні установи, інше). Основною причиною несвоєчасного розрахунку - є невідшкодування заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, що вироблялися, транспортувалися та постачалися населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії та послуг з централізованого водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органом місцевого самоврядування.

Крім того, нараховані санкції є значними в порівнянні із завданими позивачу збитками, а стягнення з відповідача пені в повному обсязі матиме наслідком можливих перебоїв в теплопостачанні, централізованому водопостачанні та водовідведенні на території міста Кам'янець-Подільського.

Вказані доводи відповідача підтверджено наявними в матеріалах справи доказами (розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 01.08.2013 року, розрахунком обсягу заборгованості з різниці в тарифах на послугу з централізованого теплопостачання, водопостачання, водовідведення, що надана населенню КП „Міськтепловоденергія" станом на 01.07.2013 року, оборотною сальдовою відомістю за 01.01.2013р. -01.08.2013р., оборотною сальдовою відомістю по рахунку 631 станом на 01.01.2013р., оборотною сальдовою відомістю по рахунку 361 станом на 01.01.2013 року, рішенням Кам'янець-Подільської міської ради від 05.02.2010 року №4 „Про визначення виконавцем житлово-комунальних та інших послуг КП „Міськтепловоденергія".

Згідно п.3.17.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011р. №18 передбачено, що вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (пункт 3 статті 83 ГПК), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов'язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків) тощо.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Враховуючи вищенаведене, норми законодавства, клопотання відповідача про зменшення суми пені з підтавав його збитковості, об'єктивні обставини, які призвели до виникнення боргу, беручи до уваги те, що відповідачем газ придбавався для вироблення теплової енергії для потреб установ, що фінансуються із державного бюджету, а також для надання послуг з теплопостачання населенню, які мають заборгованість по сплаті послуг, суд вважає за необхідне зменшити розмір пені до 4 250,00 грн.

Аналогічною є правова позиція Вищого господарського суду України у постановах від 22.11.2011р. по справі №11/5005/6874/2011, від 29.11.2012р. по справі №11/5025/579/12.

Згідно ч.1 ст.17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Згідно статті 1 Протоколу І Конвенції про захист прав та основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Даною статтею гарантується право на мирне володіння своїм майном.

У контексті даної справи встановлення обов'язку сплати штрафних санкцій розглядається як позбавлення власності. Відповідно, воно повинно здійснюватися на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Одним з принципів міжнародного права, який застосовується при перевірці відповідності стягнення коштів, зборів інших платежів вимогам ст. 1 Протоколу №1, є принцип пропорційності. Цей принцип є складовою частиною принципу верховенства права і вимагає додержання „Справедливого балансу „ між вимогами публічного інтересу та захистом прав приватних осіб, у реалізацію яких здійснюється втручання.

Відтак, „справедливий баланс" не може вважатись дотриманим у даній справі, якщо розмір стягнення пені залишиться незмінним, враховуючи повне погашення відповідачем значної суми боргу (остання проплата проведена 07.12.2012р. в сумі 171 298,50 грн.), незначна кількість днів прострочення, відсутність збитків позивача, заподіяних несвоєчасним виконанням зобов'язання.

Так само, не може вважатись дотриманим принцип „справедливого балансу" у випадку відсутності у боржника механізмів забезпечення своєчасності погашення різниці в тарифах з боку держави та своєчасності фінансування установ з державного бюджету для відшкодування позивачу коштів за поставлений природний газ.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню в сумі 5 810,37 грн. 3% та 4 250,00 грн. пені, всього в сумі 10 060,37 грн. В решті пені в сумі 4 165,49 грн. необхідно відмовити із вищевикладених підстав.

Відповідно ст.49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

При розподілі судових витрат судом враховується положення п.3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до якого судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки.

Керуючись ст.ст.12, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, СУД -

ВИРІШИВ:

Позов Дочірньої компанії „Газ України" Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м.Київ до Комунального підприємства „Міськтепловоденергія", м. Кам`янець-Подільський про стягнення 14 225,86 грн., з яких 8 415,49 грн. пені та 5 810,37 грн. 3% річних задовольнити частково.

Стягнути із Комунального підприємства „Міськтепловоденергія" (32300, Хмельницька область, м.Кам`янець-Подільський, вул. Тімірязєва,123, код ЄДРПОУ 36588183) на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України", м. Київ, вул. Шолуденка, 1 (код ЄДРПОУ 31301827) 4 250,00 грн. (чотири тисячі двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) пені, 5 810,37 грн. (п'ят тисяч вісімсот десять гривень 37 коп.) 3% річних, 1 720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять гривень 50 коп.) витрат по оплаті судового збору.

Видати наказ.

У позові щодо стягнення 4 165,49 грн. пені відмовити.

Повне рішення складено 20.09.2013р.

Суддя В.В. Магера

Віддруковано 1 прим. - до матеріалів справи