Рішення № 33626123, 17.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"17" вересня 2013 р.Справа № 924/962/13

Господарський суд Хмельницької області у складі судді Гладюка Ю. В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс", м. Дніпропетровськ

до дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Хмельницький

про стягнення 202 902, 48 грн.

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - публічне акціонерне товариство "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України", м. Київ

за участю представників сторін:

від позивача - Коряков В.М. за довіреністю

від відповідача - Мамчур Р.В. за довіреністю

від третьої особи - не з'явився

з перервою в судовому засіданні

встановив:

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача, за час прострочення виконання зобов'язання за договором № 28 / 06 - 2009 від 26 травня 2009 року 105 671, 81 грн. інфляційних та 97 230, 67 грн. 3 % річних. Разом 202 902, 48 грн.

Обгрунтовуючи позов, позивач вказує, що ним здійснено поставку товару відповідачу на суму 2 820 360 грн. та надано транспортних послуг на суму 113 272, 92 грн., що разом становить 2 933 632, 92 грн. Відповідач прийняв вказаний товар (та послуги), проте оплату здійснив частково, внаслідок чого у нього виникла заборгованість у розмірі 1 687 330, 56 грн. Відповідно до рішення господарського суду Хмельницької області від 10 січня 2012 року у справі № 11/5025/1930/11 вищевказану заборгованість стягнуто на користь позивача. Однак, станом на час вирішення даної справи, відповідач провів погашення присудженої до стягнення суми лише в частині. В зв'язку з цим, враховуючи наявність прострочення виконання зобов'язання (існування боргу), позивач, в силу ст. 625 ЦК України, здійснив нарахування інфляційних та трьох процентів річних за весь період прострочення.

При цьому, нарахування здійснено виходячи з суми заборгованості, вирахуваної виходячи з ціни товару, вказаної у договорі, без врахування додаткових угод, оскільки останні визнані недійсними в силу рішення суду апеляційної інстанції.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача в судовому засіданні та відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечують, вважають що підстави звернення з даним позовом відсутні, оскільки не дотримано процедури досудового врегулювання спору. Таким чином є підстави для припинення провадження у справі.

В той же час, у додаткових поясненнях відповідач про наявність боргу не заперечує, проте не погоджується з його розміром, зазначеним у позові. Так, відповідач стверджує, що здійснивши перерахунок інфляційних, останній встановив що обґрунтованою сумою інфляційних є 103 158, 40 грн., а не 105 671, 81 грн., сума річних - 97 230, 64 грн. Загальна сума - 200 389, 04 грн. Вказані обставини відповідач також наводить як підставу припинення провадження у справі.

Третя особа свого представника в судове засідання не направила, письмової позиції з приводу заявленого позову не надала, причин невиконання вимог суду не зазначила.

З доданих матеріалів вбачається.

26 травня 2009 року між ВАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" (замовник), ТОВ „НК Полюс" (постачальник) та ДП „Хмельницький облавтодор" (отримувач - платник) укладено договір № 28 / 06 - 2009 в силу якого постачальник (позивач) зобов'язується поставити, а отримувач - платник (відповідач) прийняти та оплатити відповідно до проведеної замовником (третя особа) процедури закупівлі згідно положення „Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти" в порядку та на умовах, визначених цим договором, бітуми нафтові дорожні в'язкі БНД 60 / 90; БНД 90 / 130, названі у подальшому товар.

Загальна кількість товару становить - БНД 90 / 130 - 3 000 тон. (п. 1.2. договору). Ціна на товар, який продається за цим договором, встановлюється у гривнях і вказується у специфікації до цього договору (п. 2.1. договору). Специфікація до договору складається та погоджується Сторонами на кожну місячну партію (поставку) товару окремо, у вигляді додатка, що є невід'ємною частиною договору. Згідно п. 3.2. отримувач - платник сплачує витрати на доставку товару, згідно товаротранспортних накладних з розрахунком вартості 1 т / км (для автотранспорту).

Сторони планують за цим договором поставити та здійснити розрахунок за товар на загальну суму 10 740 000 грн. (п. 2.5).

За розділом 6 договору отримувач - платник здійснює оплату за поставлену продукцію в гривнях за банківськими реквізитами постачальника в термін не пізніше ніж 30 банківських днів із дати постачання; у разі здійснення постачальником постачання автомобільним транспортом, отримувач- платник сплачує витрати на транспортування, згідно даних, зазначених в товаротранспортних накладних з розрахунку 0, 50 грн. на 1 т / км; транспортні витрати сплачуються отримувачем - платником протягом 5 банківських днів, з моменту отримання відповідного рахунку.

Договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до 31 грудня 2009 року. Але в будь - якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 11.1.).

Договір підписаний всіма сторонами та скріплений їх печатками.

Також сторони уклали додаткові угоди № 1 від 1 вересня 2009 року, № 2 від 14 жовтня 2009 року, № 3 від 29 грудня 2009 року, за якими погоджувалась нова вартість товару, відповідно - 4 500 грн. за тону, 4 700 грн. за тону, 12 351 000 грн. - вартість всього поставленого товару, в тому числі 0. 50 грн. на 1 т / км. за транспортні послуги.

Крім того, додатками до основного договору сторони обумовили специфікації № 1 від 1 вересня 2009 року, № 2 від 14 жовтня 2009 року, № 3 від 2 листопада 2009 року, № 3 від 14 квітня 2010 року, де встановлено марку, кількість та загальну вартість товару.

Про поставку позивачем товару та прийняття його відповідачем на суму 2 820 360 грн. та надання транспортних послуг на суму 113 272, 92 грн. свідчать надані копії видаткових накладних: від 19 вересня 2009 року № РН - 0002586, від 21 вересня 2009 року № РН - 0002692, від 23 жовтня 2009 року № РН - 0002933, від 4 листопада 2009 року № РН - 0003088, від 28 квітня 2010 року № РН - 0000817, від 29 квітня 2010 року № РН - 0000826, від 5 травня 2010 року № РН - 0001022, від 5 травня 2010 року № РН - 0001023; актів прийому - передачі (за такими ж датою та сумою); актів про надані транспортні послуги: від 19 вересня 2009 року, 21 вересня 2009 року, від 23 жовтня 2009 року, від 4листопада 2009 року, від 28 квітня 2010 року , від 29 квітня 2010 року, від 5 травня 2010 року, від 5 травня 2010 року.

Вказані документи підписані позивачем, відповідачем та скріплені їх печаткою.

Про часткову оплату поставленого товару та транспортних послуг відповідачем свідчать надані в справу виписки по рахунку відповідача, а також платіжне доручення № 8678 від 23 серпня 2013 року (останнє є доказом оплати 150 000 грн. після звернення з позовом).

З наданих матеріалів також вбачається (копія рішення), що господарським судом Хмельницької області винесено рішення від 10 січня 2012 року у справі № 22/5025/1930/11 за позовом ТОВ „НК Полюс" до ДП „Хмельницький облавтодор" ВАТ „ДАК Автомобільні дороги України"за участю третьої особи без самостійних вимог - ПАТ „ДАК Автомобільні дороги України" про стягнення заборгованості у розмірі 1 687 330, 56 грн., що утворилася через неналежне виконання договору від 26 травня 2009 року 3 28 / 06 - 2009 (що є предметом дослідження у даній справі), в силу якого позов задоволено повністю.

У справі наявна також копія постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 16 жовтня 2012 року у справі № 6/5025/769/12 за позовом заступника прокурора Хмельницької області в інтересах держави в особі Державного агентства автомобільних доріг України та ПАТ „ДАК „Автомобільні дороги України" до ТОВ „НК Полюс" та ДП „Хмельницький облавтодор" ПАТ „ДАК Автомобільні дороги України" про визнання недійсними додаткових угод до договору від 26 травня 2009 року (які є предметом дослідження у даній справі), яким задоволено апеляційну скаргу заступника прокурора, а рішення суду першої інстанції у цій справі скасовано в частині відмови у позові про визнання недійсними додаткових угод та прийнято нове рішення, в цій частині, про задоволення позову. Додаткові угоди визнано недійсними. В решті рішення залишено без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.

Уклавши договір № 28 / 06 - 2009 від 26 травня 2009 року сторони вступили в правовідносини поставки, в силу яких у сторін виникли взаємні права та обов'язки. Так, згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковий для виконання сторонами.

Факт існування заборгованості (прострочення платежу) у відповідача перед позивачем за неналежне виконання вищевказаного договору у розмірі 1 687 330, 56 грн. підтверджується рішенням суду у справі № 22/5025/1930/11 та приймається до уваги судом при вирішенні даної справи. Дане твердження узгоджується з п. 2.6. постанови пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26 грудня 2011 року, де вказано, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Вищевказана сума боргу, станом на момент звернення з даним позовом, частково погашена відповідачем на суму 348 152, 85 грн., що підтверджується виписками з рахунків відповідача. Докази ж погашення решти суми до справи не подано. Відсутність доказів погашення заборгованості у повному обсязі свідчить про наявність непогашеної заборгованості, розмір якої зазначений в позові та розрахунку.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Наявність непогашеної заборгованості, відповідно до п. 11.1 договору (договір діє до повного виконання зобов'язань), в силу вищевказаної норми ЦК України свідчить про наявність підстави для нарахування інфляційних та річних. Слід вказати, що дана заборгованість виникла не у зв'язку з прийнятим рішенням у справі № 22/5025/1930/11, а через прострочення платежу за договором від 26 травня 2009 року, що вказує на правильність вибраного позивачем періоду нарахування інфляційних і річних.

При цьому, судом враховується аналогічна правова позиція Вищого господарського суду України, викладена у п. 9 оглядового листа № 01-06/767/2013 „Про деякі питання практики

застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" де вказано, що наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України.

Залишаючи без змін рішення господарських судів першої та апеляційної інстанцій про задоволення позовних вимог, Вищий господарський суд України зазначив таке.

За змістом статей 598 - 609 ЦК України рішення суду про стягнення боргу не є підставою для припинення грошового зобов'язання.

Таким чином, наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконано боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання сум, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України. Право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору (див. постанову Вищого господарського суду України від 01.11.2012 № 5011-32/5219-2012).

Зазначену правову позицію наведено також у постановах Верховного Суду України від 20.12.2010 № 10/25, від 04.07.2011 № 13/210/10, від 12.09.2011 № 6/433-42/183, від 14.11.2011 № 12/207, від 23.01.2012 № 37/64.

Слід також відмітити, що здійснене відповідачем часткове погашення заборгованості за рішенням суду у справі № 22/5025/1930/11, згідно платіжного доручення від 23 серпня 2013 року на суму 150 000 грн. не впливає на розмір здійснених позивачем нарахувань річних та інфляційних, оскільки вказаний платіж (часткове погашення) здійснено поза межами періоду таких нарахувань. Так, початком періоду, з урахуванням конкретної дати поставки та відповідної накладної, по якій наявна заборгованість, позивач, в силу розділу 6 договору (строки розрахунки за наданий товар) обрав 29 травня 2010 року - період першого прострочення, а кінцевою датою - 21 липня 2013 року. Оплата ж у 150 000 грн. здійснена 28 серпня 2013 року.

Судом також враховується, що нарахування річних та інфляційних здійснено з урахуванням вартості товару, передбаченою основним договором від 26 травня 2009 року, який в силу його неповного виконання є дійсним на даний час (без урахування додаткових договорів).

Доводи відповідача щодо припинення провадження у справі до уваги не приймаються, оскільки наведені ним обставини (щодо припинення), а саме неправильно визначена сума позову та недотримання процедури досудового врегулювання спору, не входять у передбачений ст. 80 ГПК України вичерпний перелік підстав такої процесуальної дії.

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими. Однак, перевіривши розмір заявлених до стягнення платежів, судом встановлено, що обґрунтованими розмірами є: 100 801, 80 грн. - інфляційні та 97 143, 58 грн. - річні. Неточність при розрахунку даних нарахувань допущена позивачем через неврахування дефляції за певні місяці та через арифметичну помилку.

Отже, позов обґрунтований, підтверджений наданими доказами та підлягає задоволенню частково, з покладенням судових витрат на сторони, пропорційно задоволеним вимогам.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з дочірнього підприємства "Хмельницький облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" (м. Хмельницький, вул. Свободи, 77, код 31100492) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "НК Полюс" (м. Дніпропетровськ, вул. Панікахи, 2, корп. Е, кім. 504 -Б, код 36162414) 100 801, 80 грн. інфляційних втрат, 97 143, 58 грн. 3 проценти річних, а також 3 976, 90 грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Суддя Ю.В. Гладюк

Віддрук. 4 прим. :

1 - до справи,

2 - позивачу

3 - відповідачу

4 - третій особі (03150, м. Київ, вул. Горького, 51)