Рішення № 33626093, 19.09.2013, Господарський суд Хмельницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"19" вересня 2013 р.Справа № 924/1118/13Господарський суд Хмельницької області у складі:

суддя Виноградова В.В., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне

до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" м.Хмельницький

про стягнення 23851,87 грн., з яких 22043,93 грн. основного боргу, 1367,17 грн. пені, 440,77 грн. 3 % річних

за участю представників сторін:

позивача: Денисюк І.В.- за довіреністю №03-05 від 02.01.2013р.( присутній в засіданні 16.09.2013р.)

відповідача: Малімон В.М.- за довіреністю №57 від 15.03. 2013р.

Рішення виноситься 19.09.2013р. , оскільки в судовому засіданні 16.09.2013 р. оголошувалась перерва.

В судовому засіданні, відповідно до ст. 85 ГПК УКраїни, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

встановив: позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з відповідача 22043,93 грн. боргу за поставлену теплову енергію згідно договору №424 від 05.05.2010 року, 1367,17 грн. пені, 440,77 грн. 3 % річних, посилаючись на умови договору №424 від 05.05.2010 року, ст.ст. 525, 526, 625 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217 ГК України, п.5 ч.3 ст.20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", ч.6 ст.19 Закону України "Про теплопостачання".

Позивач на задоволенні позову наполягає в повному обсязі. 18.09.2013 року у заяві, надісланій на адресу суду, просить розглядати справу без участі представника.

Відповідач у письмовому відзиві на позов проти позовних вимог заперечує, просить в позові відмовити. Звертає увагу, що відповідач неодноразово звертався до позивача із заявами про припинення теплопостачання.

Розглядом матеріалів справи встановлено:

Між ТОВ "Рівнетеплоенерго" ( підприємство) та Хмельницькою філією концерну "Військторгсервіс" ( Споживач) 05.05.2010р. укладено договір №424 на відпуск теплової енергії, за умовами якого Підприємство зобов'язується надавати Споживачеві теплову енергію, а Споживач, в свою чергу, зобов'язується прийняти та оплатити теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим Договором ( п.1.1. договору).

У п. 1.4 договору зазначено, що теплова енергія подається Споживачу за адресою: м. Рівне. вул. Соборна, 223-Б.

Відповідно до п.п. 5.1 , 5.2 ( п.п. а) договору, розрахунки за теплову енергію, що споживається, проводяться в грошовій формі, відповідно до встановлених тарифів. Розмір щомісячної плати за теплоенергію на опалення при відсутності приладів обліку становить 16, 05 грн. в місяць протягом опалювального періоду за 1 м. куб. загальної площі для інших споживачів.

Відповідно до п. 5.3 договору, Споживач проводить оплату за отриману теплову енергію шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Підприємства, при цьому Споживач самостійно отримує рахунок.

У п. 5.4 договору сторони передбачили, що розрахунковим періодом є календарний місяць. Термін внесення платежів - не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим.

Відповідно до п.п.2.2.1 договору, підприємство зобов'язане при зміні тарифів на теплову енергію повідомляти Споживача письмово або в засобах масової інформації.

Згідно п. 6.3.3 договору, за несвоєчасне проведення розрахунків за теплову енергію Споживач несе відповідальність у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, а також 3% річних від простроченої суми та сплата основного боргу з урахуванням індексу інфляції.

Даний Договір укладається терміном на 1 рік і набуває чинності з дня його підписання. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку дії про його припинення не буде письмово заявлено однією з сторін. ( п.п. 8.1, 8.4 договору). Договір підписаний та скріплений печатками сторін.

Сторонами підписано та скріплено печатками додаток №1 "Схема теплової енергії, що перебуває на балансі Споживача" та загальні відомості про об'єкти Споживача до договору №424 від 05 .05.2010р. , в яких зазначено, назву та площі об'єкту на які поставляється теплова енергія, а саме: лазня - 264, 70 кв.м., прохідна - 27,3 кв.м.

Позивачем виставлено рахунки за оплату послуг з теплопостачання за жовтень 2012 р. - на суму 4301, 26 грн., листопад 2012р. - 8333,68 грн., грудень 2012р. - 8333,68 грн., січень 2013р. -8333,68 грн., лютий 2013р. - 22043, 93 грн.

04 січня 2013р. сторонами складено та підписано акт №424 про припинення теплопостачання об'єктів відповідача , який є також підставою для тимчасового припинення нарахування за спожиту теплову енергію.

Оскільки відповідач не виконав договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг за теплопостачання, позивач звернувся до суду із позовом про стягнення з останнього 22043,93 грн. боргу , 1367,17 грн. пені, 440,77 грн. 3 % річних,

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності судом враховується наступне:

Відповідно до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

З положень ст.509 ЦК України, ст.173 ГК України вбачається, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Нормами ст.627 ЦК України встановлено свободу договору, тобто, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про постачання теплової енергії від 05.05.2010 року №424.

Відповідно ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. Аналогічні положення містить ст. 275 ГК України.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Згідно ст.193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

Згідно зі ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.19 Закону України "Про теплопостачання", споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Згідно зі ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) стаття 610 ЦК України визначає як порушення зобов'язання.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач надавав відповідачу послуги з теплопостачання, виставляв відповідні рахунки на оплату теплової енергії, однак відповідач свої договірні зобов'язання щодо оплати наданих послуг з теплопостачання не виконав, утворивши заборгованість за спожиту теплову енергію за період жовтень 2012р.-січень 01.04.2010р. в сумі 22043, 93 грн. Доказів про оплату боргу суду не подано.

Згідно приписів ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з відповідача 440, 77 грн. 3% річних згідно поданого розрахунку.

Перевіривши поданий позивачем розрахунок 3% річних, суд прийшов до висновку про правомірність нарахування 440, 77 грн. 3% річних.

Відповідно до п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно зі ч. ч. 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною другою ст. 551 ЦК України передбачено, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Згідно з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

У п.6.3.3. договору сторони передбачили відповідальність споживача у разі несвоєчасного проведення розрахунків у вигляд пені в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України.

Перевіривши правильність нарахування розміру пені, суд вважає, що позивач обґрунтовано просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 4350,83 грн. згідно поданого розрахунку.

Відповідач доказів, які б спростовували позовні вимоги та про оплату боргу, суду не подав. Наведені у відзиві доводи відповідача судом оцінюються критично, оскільки теплопостачання було припинено відповідно до акту від 04.01.2013р. №424 , який підписаний обома сторонами.

З огляду на вищенаведене, враховуючи прописи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставі своїх вимог і заперечень позовні вимоги про стягнення 23851,87 грн. заборгова6ності заявлені правомірно, є обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 1, 12, 33, 44, 49, 82, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне до Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" м. Хмельницький про стягнення 23851,87 грн., з яких 22043,93 грн. основного боргу, 1367,17 грн. пені, 440,77 грн. 3 % річних задоволити.

Стягнути з Концерну "Військторгсервіс" в особі Хмельницької філії Концерну "Військторгсервіс" м. Хмельницький, вул. Майборського, буд. 9 (код 35123594) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Рівнетеплоенерго" м. Рівне вул. Д. Галицького, 27 (код 36598008) 22043,93 грн. (двадцять дві тисячі сорок три гривні 93 коп.) основного боргу, 1367,17 грн. (одна тисяча триста шістдесят сім грн. 17коп.) пені, 440,77 грн. (чотириста сорок грн. 77 коп.) 3 % річних, 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) судового збору.

Видати наказ.

Повне рішення складено 20.09.2013 року

Суддя В.В. Виноградова

Віддрук. 3 прим. : 1- до справи; 2 - позивачу (м. Рівне, вул. Д. Галицького 27); 3 - відповідачу (за заявою).