Рішення № 33626054, 19.09.2013, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Київської області

01032, м. Київ - 32, вул. С.Петлюри, 16

тел. 239-72-81

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р. Справа № 911/2809/13 FONT>

Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справуFONT>/P> ng=0 px >

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд», Київська обл., смт. Стоянка

до

Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа якісних товарів», Київська обл., м. Вишневе

про

стягнення 4 232,64 грн.,

за участю представників:

130">позивача:NT>

не з’явилися;

відповідача:

не з’явилися;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У липні 2013 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовною заявою до відповідача про стягнення 3 444,33 грн. основного боргу, 261,15 грн. пені, 3,44 грн. інфляційної складової боргу, 523,72 грн. 3% річних, а загалом 4 232,64 грн. у зв’язку з неналежним виконанням останнім зобов’язань з оплати поставленого товару за договором поставки № 5330 від 01.02.2012 року.

Ухвалою господарського суду Київської області від 23.07.2013 року порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду на 05.09.2013 року.

05.09.2013 року через канцелярію суду позивач надав заяву про уточнення позовних вимог, в якій повідомив про часткову оплату відповідачем боргу у сумі 2 180,00 грн., та просив стягнути з відповідача 1 265,00 грн. основного боргу, 3,26 грн. інфляційної складової боргу, 65,97 грн. 3% річних, 319,42 грн. пені.

Ухвалою господарського суду Київської області від 05.09.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2013 року.

Представники сторін в судове засідання 19.09.2013 року не з’явилися, про час і місце судового засідання були повідомлений належним чином, відповідач відзив на позов не надав,

Відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд обмежений строками вирішення спору, а тому вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

01.02.2012 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) укладено договір поставки № 5330, за умовами якого постачальник зобов’язується поставити (передати) у зумовлені строки (строк) другій стороні – покупцеві – товар (товари), відповідно до накладних, які є невід’ємною частиною даного договору, а покупець зобов’язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму на умовах і в порядку, визначених даним договором.

Цей договір вступає в дію з дати його підписання обома сторонами і діє на протязі одного календарного року. Якщо за 30 (тридцять) календарних днів до дати закінчення договору жодна із сторін не повідомляє письмово іншу сторону про бажання розірвати договір, то термін дії договору автоматично продовжується на кожний наступний календарний рік (п. 13.1 договору).

Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до п. 9.1 договору покупець повинен сплатити поставлений товар не пізніше 14 календарних днів з дати поставки товару постачальником, враховуючи дату поставки.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 3 444,30 грн., що підтверджується видатковими накладними № 62341 від 07.11.2012 року на суму 1 088,58 грн., № 3309 від 23.01.2013 року на суму 2 355,72 грн.

Проте, відповідач отриманий від позивача товар на суму 3 444,30 грн. оплатив частково (на суму 2 180,00 грн.) та несвоєчасно, і має заборгованість перед останнім у сумі 1 264,30 грн.

Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.

Отже, позивач виконав взяті на себе зобов’язання з поставки та передачі у власність товару за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов’язання з оплати отриманого товару та має перед позивачем заборгованість у сумі 1 264,30 грн.

Ст.ст. 525, 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу є обґрунтованими, однак підлягають задоволенню частково в сумі 1 264,30 грн.

В іншій частині вимог про стягнення суми основного боргу слід відмовити.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим господарським судом України у Інформаційному листі Вищого господарського суду України від 17.07.2012 року № 01-06/928/2012, сума боргу з урахуванням індексу інфляції повинна розраховуватися, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежно від того, чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція) [див. постанову Вищого господарського суду України від 05.04.2011 № 23/466 та лист Верховного Суду України "Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ" від 03.04.1997 № 62-97р].

Враховуючи викладене, судом здійснено перерахунок інфляційного складової боргу за спірний період відповідно до вимог закону, згідно якого інфляційні втрати за спірний період відсутні, у зв’язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.

Позивачем, згідно ст. 625 ЦК України, заявлено позовну вимогу про стягнення з відповідача 65,97 грн. 3% річних.

Здійснивши перерахунок заявленої до стягнення суми 3% річних, господарський суд дійшов до висновку, що загальна сума і 3% річних за спірним договором складає 66,24 грн., а тому вважає, поданий позивачем розрахунок 3% річних невірним. Проте виходячи з того, що позивачем заявлено до стягнення 65,97 грн. 3% річних, позовні вимоги підлягають задоволенню саме у заявлених до стягнення сумах.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Відповідно до п. 6 ст. 232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

Відповідно до п. 10.3 договору у випадку, якщо сума, що має бути сплачена по накладній, не надійшла на банківський рахунок постачальника у строк відповідно до п. 9.1 договору покупець зобов’язаний оплатити постачальнику пеню, починаючи з дня, наступного за останнім днем оплати у відповідності з п. 9.1 договору.

Сума пені обчислюється у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла у період припущення порушення, від суми заборгованості за кожен календарний день прострочення оплати.

Вимоги позивача про стягнення пені є обґрунтованими, однак підлягають стягненню частково в розмірі 253,65 грн., які нараховані судом відповідно до вимог закону та умов договору.

В іншій частині вимог про стягнення пені слід відмовити.

Судовий збір у розмірі 1 647,89 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Мережа якісних товарів» (08132, Київська обл., м. Вишневе, вул. Зелена, буд. 3, код 38010523) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніфуд» (08114, Київська обл., смт. Стоянка, Житомирське шосе, 21, логістичний центр «Вест Гейт», блок 2-Д, код 32765978 ) 1 264 (одну тисячу двісті шістдесят чотири) грн. 30 коп. основного боргу, 65 (шістдесят п’ять) грн. 97 коп. 3% річних, 253 (двісті п’ятдесят три) грн. 65 коп. пені, 1 647 (одну тисячу шістсот сорок сім) грн. 89 коп. судового збору.

В іншій частині в позові відмовити.

Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.

Повне рішення складено 23.09.2013 р.

Суддя Т.Д. Лилак