Рішення № 33625928, 17.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "17" вересня 2013 р. Справа № 906/1252/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Тимошенко О.М.

за участю представників сторін:

від позивача: Ковальова О.Д. (довіреність від 03.07.13)

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (м.Київ)

до Головного управління юстиції у Житомирській області (м. Житомир)

про стягнення 197634,95 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення на його користь з відповідача 197634,95грн., з яких: 193677,48грн. боргу за поставлене устаткування, 3957,47грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач свого представника в судове засідання не направив, про причину неявки суд не повідомив, про день розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення кореспонденції.

Таким чином, відповідач не скористався своїм правом наданим йому ст.22 ГПК України, бути присутнім у судовому засіданні та надати свої заперечення по суті позову.

Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст.75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

7 грудня 2012 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «НАВІГАТОР» (постачальник/позивач) та Головним управлінням юстиції у Житомирській області (замовник/відповідач) укладено Договір про закупівлю товарів за державні кошти №0712/1.

Згідно умов п. 1.1 Договору Постачальник (Позивач) зобов'язувався у 2012 році поставити (передати у власність) Замовникові (Відповідачу) товари - устаткування для автоматичного оброблення інформації, Код 30.02.1, зазначені в специфікації (додаток №1 до даного Договору), а Замовник - прийняти і оплатити такі товари на умовах цього Договору.

Відповідно до п. 5.1 Договору поставка кожної партії товару проводиться протягом 10 (десяти) робочих днів після заявки Замовника.

18.12.2012 року позивач відпустив відповідачу устаткування на суму 257777,28 грн., що підтверджується видатковою накладною №5318 від 18.12.2012 року, довіреністю на отримання устаткування №000236 від 17.12.12, яка видана відповідачем на ім'я Лющенка Ю.А.(а.с.17,18). За даними позивача, рахунок для здійснення оплати за поставлений товар представник відповідача отримав під час відгрузки товару та підписання зазначеної видаткової накладної.

Згідно п. 4.1 Договору, розрахунки проводяться шляхом оплати Замовником після пред'явлення Постачальником рахунка на оплату товару протягом 10 (десяти) банківських днів після дати поставки товару. Замовник має право на відстрочку платежу в разі відсутності фінансування.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

11.01.2013 року Позивачем була направлена на адресу Відповідача претензія вих. № 1001/2 від 10.01.2013 року з вимогою сплатити борг в розмірі 257777,28грн., яку Відповідач отримав 14.01.2013 року (а.с.19,20).

21.01.2013 року Відповідач здійснив часткову оплату товару, у розмірі 64099,80 грн.,що підтверджується банківською випискою (а.с.21).

У листі №2.4-29/209 від 30.04.13 відповідач визнав суму боргу в розмірі 193677,48грн. посилаючись на відсутність фінансової можливості сплатити боргові зобов'язання перед Позивачем. Також, Відповідач зазначив, що неодноразово звертався до Міністерства юстиції України, яке в свою чергу зверталось до Міністерства фінансів України стосовно виділення додаткових коштів на погашення заборгованості (а.с.22).

05.08.2013 року Позивач повторно направив на адресу Відповідача претензію вих. № 0508/6 з вимогою сплатити суму боргу в розмірі 193677,48 грн. протягом п'яти банківських днів з дати отримання зазначеної претензії, яка була отримана Відповідачем 09.08.2013 року. (а.с.23,24).

В листі № 8852/21/2.4-29/2.4 від 19.08.13 відповідач визнав борг за договором в сумі 193677,48 грн. та посилається на особливість бюджетного процесу, як підставу виникнення та не погашення заборгованості за Договором та відсутність фінансової можливості сплатити боргові зобов'язання перед Позивачем. Також, Відповідач зазначив, що надіслав до Міністерства юстиції України лист-прохання про виділення додаткових коштів на погашення заборгованості (а.с.25).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ст. 509 ЦК України).

Відповідно до ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

За нормами ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим,сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Причиною виникнення боргу стало відсутність фінансування з боку держави для погашення заборгованості.

Пунктом 4.1 договору передбачено, що в разі відсутності фінансування, замовник має право на відстрочку платежу. Разом з тим договором не визначено умови надання такої відстрочки, на який термін вона надається, ким ініціюється, чи погоджується обома сторонами, чи необхідно укладати додаткову угоду, тощо.

Таким чином, суд вважає позовні вимоги позивача в частині стягнення основного боргу в сумі 193677,48грн. обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

За прострочення виконання зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 3957,47грн. 3% річних.

Відповідно до ст. ст.625 ч.2 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення та три проценти річних від простроченої суми.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд приходить до висновку, що він складений правильно і тому задовільняє позов у цій частині.

За ст.ст.627,629 ЦК України, відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.525,526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином , відповідно до умов договору та вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої об'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу не надав, у судове засідання не з'явився.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Головного управління юстиції у Житомирській області (10014, м. Житомир, майдан Соборний,1; код 34900660) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Навігатор" (04116, м.Київ, Шевченківський район, вул.Кирило-Мефодіївська,14/2; код 23704614) - 193677,48грн. боргу, 3957,47грн. річних, 3952,70грн. судових витрат.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Дата підписання рішення 23.09.2013

Суддя Тимошенко О. М.

Віддрукувати:

1- в справу

2-відповідачу (рек. з повідом.)