Рішення № 33625690, 19.09.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2013 р.

Справа № 902/1079/13

Провадження № 19/902/64/13

за позовом:фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)

до:приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (23211, Вінницька обл., Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Київська,1)

про стягнення 241195,66 грн. заборгованості за надані послуги

Головуючий суддя Яремчук Ю.О.

Cекретар судового засідання Резніченко Ю.В.

Представники

позивача : ОСОБА_2

відповідача : Шитов О.С.

ВСТАНОВИВ :

Подано позов фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" про стягнення 241 195,66 грн. заборгованості: з яких 167 960,00 грн. сума основного боргу; 7 551,30 грн. 3 % річних, 15 284,36 грн. пені, 50 400,00 грн. штрафу.

Позов мотивовано наступним: 31.01.2011 року між фізичною особа-підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Стрижавський кар'єр» було укладено договір на надання посередницьких послуг. Позивач свої зобов'язання виконав в повному обсязі, відповідач в свою чергу порушив умови договору, розрахунки за надані послуги здійснив частково, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість.

Ухвалою суду від 31.07.2013 року порушено провадження по справі № 902/1079/13 з призначенням її до судового розгляду на 13.08.2013 року.

Ухвалою суду від 13.08.2013 року розгляд справи було відкладено на 19.09.2013 року з об'єктивних причин.

В судове засідання 19.09.2013 року з'явився представник позивача та представник відповідача.

Представник позивача, позов підтримав в повному обсязі. Представник відповідача позов визнав.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.01.2011 року між фізичною особа-підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним товариством «Стрижавський кар'єр» було укладено договір на надання посередницьких послуг. (далі-Договору)

Відповідно до п. 1 договору Підприємство (Відповідач) доручає, а Посередник (Позивач) зобов'язується:

- виконати низку визначених фактичних дій з метою знаходження оптимального контрагента (далі Замовника) на знищення вибухових матеріалів (Вибухові речовини промислові. Заряди шлангові пластичні ДКРП -4 для відкритих гірничих робіт, ТУ У 24.61.12.500-001:2006) в спеціально відведених місцях - кар'єрах, кількість вибухових матеріалів 13,0 тон. Умови знищення визначені Підприємством у Додатку 1 до цього Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору;

- посприяти Підприємству в укладенні Договору на знищення вибухових матеріалів методом вибуху між ним і Замовником робіт.

Відповідно до п. 4 даного договору цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання Сторонами та скріплення печатками сторін. Строк дії цього Договору починає свій перебіг з моменту набрання ним чинності та закінчується «28» лютого 2011 року.

Відповідно до п. 5.1. договору посередник за надані послуги одержує винагороду в таких розмірах і в порядку: за виконання зобов'язань по 1 етапу: - винагорода в розмірі: безкоштовна.

Відповідно до п. 5.2. договору за виконання зобов'язань по 2 етапу: - винагорода в розмірі: 252 000, 00 грн. Підставою для оплати є підписання договору на знищення вибухових матеріалів між Позивачем та Відповідачем і підписання акта - здавання приймання наданих послуг.

Оплата Посереднику (Позивачу) за надані послуги здійснюється після підписання Договору на знищення вибухових матеріалів між Підприємством і Замовником, в період до «31» грудня 2011 року.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується укладеним договором на знищення вибухових матеріалів № 07/02-11 від 07.02.2011 року та актом про виконання робіт згідно договору на надання посередницьких послуг від 31.01.2011 року, підписаним обома сторонами 09.02.2011 року та скріпленим печатками сторін.

В матеріалах справи міститься акт звірки взаєморозрахунків укладений між позивачем та відповідачем за період з 1 січня 2013 року по 31 травня 2013 року, який обопільно підписаний між сторонами та скріплений печатками, в якому зазначена заборгованість Відповідача перед Позивачем в розмірі 167 960,00 грн.

Разом з тим, згідно наданих позивачем виписок банку з Кам»янець - Подільського відділення № 1 ПАТ «Промінвестбанк» в Хмельницькій області про часткове перерахування коштів ПрАТ «Стрижавський кар'єр» на рахунок ОСОБА_1 за надані послуги, розмір проплат становить 87 040,00 грн. (а.с.48-52)

Тому, враховуючи часткові проплати відповідачем в розмірі 87 040,00 грн. сума основного боргу складає 164 960, 00 грн. ( 252 000,00 грн. - 87 040,00 грн. = 164 960,00 грн.).

Дана сума боргу в судовому засіданні погоджена між сторонами.

Крім основного боргу, позивачем внаслідок неналежного виконання умов договору було нараховано відповідачу 7 551,30 грн. 3 % річних, 15 284,36 грн. пені, 50 400,00 грн. штрафу, проте, враховуючи, що в процесі розгляду справи судом встановлено що розмір боргу становить 164 960,00 грн., тому судом було здійснено перерахунок штрафних санкцій, як наслідок до стягнення підлягає 7416,42 грн. 3% річних; 12 489,18 грн. пені; 50 400,00 грн. штрафу.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Згідно із ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

З моменту укладення сторонами договору № б/н про надання посередницьких послуг від 31 січня 2011 року між ними виникли зобов'язання, які регулюються параграфом 3 глави 63 Цивільного кодексу України "Послуги".

Згідно із ч.1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст.632 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України)

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Згідно із ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Свої зобов'язання за договором Позивач виконав в повному обсязі, що підтверджується укладеним договором на знищення вибухових матеріалів № 07/02-11 від 07.02.2011 року та актом про виконання робіт згідно договору на надання посередницьких послуг від 31.01.2011 року, підписаним обома сторонами 09.02.2011 року та скріпленим печатками сторін.

Таким чином, у зв'язку із частковою проплатою відповідачем боргу до стягнення підлягає 164 960,00 грн. заборгованості за надані послуги, що підтверджуються матеріалам справи, окрім того визнані відповідачем.

При цьому, суд зазначає, що розмір боргу в сумі 164 960, 00 грн. був встановлений з урахуванням часткових проплат ( 252 000,00 грн. - 87 040,00 грн. = 164 960,00 грн.).

Крім суми основного боргу позивачем було заявлено до стягнення 7551,30 грн. 3% річних; 15 284,36 грн. пені; 50 400,00 грн. штрафу.

Частиною 2 ст.193 ГК України встановлено, що порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Згідно із ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Стаття 610 цього ж Кодексу передбачає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У п.3 ч.1 ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язань, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно із ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив строк виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно із пунктом 6.3. Договору у разі порушення встановлених Договором строків оплати наданих послуг, Підприємство оплачує Посереднику за кожен день прострочки пеню у розмірі 0,05% загальної вартості наданих послуг, а також штраф в розмірі 20% від загальної вартості наданих послуг.

Суд здійснив перерахунок штрафних санкцій відповідно до суми боргу в розмірі 164 960,00 грн.

Таким чином, враховуючи викладене відповідач зобов'язаний сплатити на користь позивача пеню за період з 01.01.2012 року по 30.06.2012 року в розмірі 12 489,18 грн.; штрафу в розмірі 50 400,00 грн. та 7 416,42 грн. 3% річних.

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст.ст. 34, 43 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення для господарського суду не є обов'язковим.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Всупереч наведеним вище нормам та вимогам ухвали суду відповідач не подав до суду жодного доказу в спростування позовних вимог позивача щодо стягнення боргу в тому рахунку доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів).

Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково. З відповідача слід стягнути 164 960,00 грн. сума основного боргу; 7 416,42 грн. 3% річних; 12 489,18 грн. пені; 50 400,00 грн. штрафу. В решті позову слід відмовити.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають віднесенню на відповідача пропорційно задоволеним вимогам відповідно до ст. 49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 4-3, 4-5, 22, 32, 33, 34, 36, 43, 44, 49, ст.ст. 82, 84, 85, 86, 87, 115, 116 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Стрижавський кар'єр" (23211, Вінницька обл., Вінницький район, смт. Стрижавка, вул. Київська,1, код ЄДРПОУ 05518894) на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 164 960,00 грн. основного боргу; 7 416,42 грн. 3% річних; 12 489,18 грн. пені; 50 400,00 грн. штрафу; 4 705,31 грн. витрати зі сплати судового збору.

В решті позову слід відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23 вересня 2013 р.

Суддя Яремчук Ю.О.

віддрук. прим.:

1 - до справи