Рішення № 33624638, 17.09.2013, Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Справа № 191/2977/13-ц

Провадження № 2/191/987/13

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

17.09.2013

Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого - судді Прижигалінської Т.В.

при секретарі - Каліневич Ж.В.

розглянувши у судовому засіданні в залі суду м. Синельникове Дніпропетровської області цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття з реєстрації, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернулася до суду з позовом, в обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначила, що вона є власником своєї квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 з 2007 року. З 2007 року по теперішній час вона ніколи не реєструвала. Договору на споживання комунальних послуг укладено нею. Особові рахунки з оплати комунальних послуг відкрито на її імґя і платежі своєчасно сплачувала. Крім того вона оформляла довідки на субсидію. І при цьому не мала жодних проблем з їх оформленням. 20.05.2013 р. вона звернулась до СМКП «ЖЕК-1» за отримання довідки з місця реєстрації і при цьому зґясувалось, що в її квартирі зареєстрований ОСОБА_2 1981 року, колишній власник квартири у якого саме вона придбала квартиру. Їй невідомо де він мешкає тепер. Просить суд усунути перешкоди у здійсненні нею права користуватись та розпоряджатись своїм майном, знявши з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2.

До початку відкритого судового засідання позивач надала суду заяву про зміну позовних вимог, зазначивши наступне «На підставі ст.. 7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» просить позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, розташованим за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зняття його з реєстрації. Просить справу розглянути без її участі не заперечують проти заочного розгляду справи.

У відкрите судове засідання відповідач не з'явився з невідомої суду причини, хоча про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно ч.1 ст.224 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло заяви про розгляд справи за його відсутності або якщо повідомлені ним причини неявки визнані неповажними, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Позивач не заперечувала проти заочного розгляду справи, тому суд вирішив провести заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Таким чином, дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.

Згідно Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 13985382 від 22.03.2007 року, на підставі рішення суду від 06 лютого 2007 року, за позивачем ОСОБА_1 зареєстровано право власності на квартиру за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується відповідними правовстановлюючими документами, а саме: рішення Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 06 лютого 2007 року.

У вказаній квартирі зареєстровані ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, склад сімґї - одна, основний квартиронаймач. ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, який зареєстрований, але не проживає за даною адресою, що підтверджується довідкою виданою СМКП «ЖЕК-1» №504 від 20.05.2013 року.

На підставі частини 1 статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно із ч. 1 ст. 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд і це право є моїм конституційним, яке закріплене у статті 41 Конституції України, але факт реєстрації у моїй квартирі сторонніх осіб, які не проживають в ній, є перешкодою у реалізації моїх прав. При цьому відповідно до ст. 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Частина 1 статті 7 Закону України « Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» від 11 грудня 2003 року, визначає чіткий перелік підстав для зняття особи з реєстрації місця проживання, але у зв'язку з тим, що відповідач відмовляється виписатися добровільно, єдиною підставою для зняття з реєстрації місця проживання може виступити остаточне рішення суду про позбавлення права користування житловим приміщенням.

Водночас відповідно до ст. 7 вказаного Закону зняття з реєстрації місця проживання здійснюється протягом семи днів на підставі заяви особи, запиту органу реєстрації за новим місцем проживання особи, остаточного рішення суду (про позбавлення права власності на житлове приміщення або права користування житловим приміщенням, визнання особи безвісно відсутньою або померлою), свідоцтва про смерть.

Виходячи з того, що Закон України від 11 грудня 2003 року "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" є спеціальним нормативно-правовим актом, який регулює правовідносини, пов'язані із зняттям з реєстрації місця проживання, вбачається, що положення ст. 7 цього Закону підлягають застосуванню до усіх правовідносин, виникнення, зміна чи припинення яких пов'язані з юридичним фактом зняття з реєстрації місця проживання.

Таким чином, як випливає із указаних норм права, зняття з реєстрації місця проживання може бути здійснено на підставі рішення суду виключно про: 1 )позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) визнання особи безвісно відсутньою; 4) оголошення фізичної особи померлою.

Отже, у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, зокрема, шляхом зняття особи з реєстрації місця проживання, пред'явивши разом з тим одну із таких вимог: 1) про позбавлення права власності на житлове приміщення; 2) про позбавлення права користування житловим приміщенням; 3) про визнання особи безвісно відсутньою; 4) про оголошення фізичної особи померлою.

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

Враховуючи той факт, що відповідач не проживає в належній їй на праві приватної власності квартирі, тому позивач вважає його таким, що втратив право на користування житловим приміщенням - квартирою за адресою АДРЕСА_1, а тому виникло у позивача право на звернення до суду з вказаним позовом.

Згідно ст. 321 ЦК України право власності є непорушним, ніхто не може бути протиправно обмежений у цьому праві. Власник у відповідності до ст. 391 ЦК України має право вимагати усунення перешкод у здійсненні свого права власності. Оскільки наявність реєстрація відповідача за вказаною адресою є перешкодою для власника, то позивач має право вимагати усунення перешкоди і у такий спосіб, як позбавити відповідача права користування житловим приміщенням шляхом зняття його з реєстрації.

Таким чином, зібрані у справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для задоволення позову.

На підставі викладеного ст.ст. 317, 319, 321,391 ЦК України, ст.7 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 80, 88, 209, 212, 214, 215, 224-226 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 права користування житловим приміщенням, квартирою розташованою за адресою: АДРЕСА_1, шляхом зняття ОСОБА_2 з реєстрації за адресою: АДРЕСА_1.

На заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення до апеляційного суду Дніпропетровської області через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області позивачем може бути подано апеляційну скаргу на рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку, строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Суддя: Т. В. Прижигалінська