Вирок № 33623600, 23.09.2013, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

23.09.2013

Справа № 335/7810/13-к 1-кп/335/300/2013 ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Рибалко Н.І., при секретарі Косатій М.А., за участю прокурора Палагути О.В., захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі кримінальне провадження за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Новопрокопівка, Токмакського району, Запорізької області, українця, громадянина України, освіта середня, працюючого водієм експедитором в ТОВ «ТД Енергохімтех», маючого на утриманні 2-х неповнолітніх дітей, зареєстрованого в АДРЕСА_2, мешкаючому в АДРЕСА_1, раніше не судимого в силу ст.89 КК України,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України.

ВСТАНОВИВ:

01.07.2013 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_3, керуючи тягачем «МАН» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «ZREMB» р.н. НОМЕР_2, здійснював рух по Набережній магістралі в м.Запоріжжя з боку Б.Шевченко в напрямку вул.Тюленіна. В зустрічному для нього напрямку здійснював рух водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем «ГАЗЕЛЬ» р.н. НОМЕР_6. В цей час на указаній ділянці проїзної частини була складна дорожня обстановка, так як були опади у вигляді дощу, на проїзній частині були калюжі. 01.07.2013 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, водій ОСОБА_3, діючи в порушення п. 12.1 Правил дорожнього руху України, згідно з яким «під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним», маючи об'єктивну можливість оцінити погодні умови та врахувати дорожню обстановку, своєчасно не зменшив швидкість керованого транспортного засобу, внаслідок чого при проїзді калюжі, водій ОСОБА_3 втратив контроль за керуванням транспортного засобу, допустив занос керованого тягача «МАН» що призвело до складування причепа, виїзду транспортного засобу на зустрічну смугу та зіткнення правої бокової частини тягача «МАН» с передньою лівою частиною автомобіля «ГАЗЕЛЬ». Внаслідок даної дорожньо-транспортної пригоди водій ОСОБА_5 був смертельно травмований.Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 2179 від 17.07.2013 року: «причиною смерті ОСОБА_5 є поєднана тупа травма голови, тіла і кінцівок, з відкритим переломом кісток зводу і основи черепу, крововиливом під м'які оболонки мозку багатьма переломами кісток скелету і пошкодженням внутрішніх органів. Ці тілесні ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень і знаходяться в прямому причинному зв'язку зі смертю». Порушення водієм ОСОБА_3, згідно висновку судової автотехнічної експертизи № 454/13 від 23.07.2013 року, вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху знаходиться в прямому причинному зв'язку з подією ДТП та наслідками.

У судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину визнав повністю, розкаявся в скоєному і пояснив, що 01.07.2013 року, приблизно о 13 годині 20 хвилин, він керуючи тягачем «МАН» з напівпричепом здійснював рух по Набережній магістралі в м.Запоріжжя з боку Б.Шевченко в напрямку вул.Тюленіна. В той час йшов сильний дощ, на проїзній частині були калюжі. Не вибравши безпечну швидкість, його автомобіль заїхав в калюжу, після чого занесло тягач та склався причеп, транспортний засіб виїхав на зустрічну смугу та зіткнувся правою боковою частиною тягача «МАН» с передньою лівою частиною автомобіля «ГАЗЕЛЬ", в результаті чого загинув водій цього автомобіля.Просить суд суворо його не карати та не позбавляти права керування транспортним засобом, оскільки робота водієм є його єдиним джерелом отримання заробітку.

Показання обвинуваченого відповідають фактичним обставинам справи і ним не оспорюються.

Потерпіла ОСОБА_7 у судовому засіданні пояснила, що очевидцем ДТП вона не була, про обставини ДТП дізналася після ДТП. Пояснювала, що обвинувачений частково сплатив матеріальні збитки її матері, яка є також потерпілою. Просить задовольнити її позовні вимоги та її матері - ОСОБА_8 до підприємства, на якому працював обвинувачений ОСОБА_3, та до страхової компанії, в якій була застрахована цивільно-правова відповідальність водія.

На підставі ч.3 ст.349 КПК України, за згодою учасників процесу, судом визнано недоцільним дослідження доказів, стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким з учасників процесу не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений та інші учасники правильно розуміють зміст цих обставин, сумніву у добровільності та істинності їх позицій немає.

При цьому розгляд провадження провадився відносно обвинуваченого в межах пред'явленого йому обвинувачення.

Крім повного визнання вини обвинуваченим, його винність у вчиненні вказаного злочину повністю доводиться доказами, наявними в матеріалах кримінального провадження.

Оцінивши зібрані по справі докази в їх сукупності, суд вважає доведеною винність обвинуваченого у вчиненні інкримінованого злочину. Своїми діями ОСОБА_3 вчинив злочин передбачений, ч.2 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_3 у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.

Обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_3 згідно ст.66 КК України, суд визнає, що обвинувачений визнав свою вину, щиро розкаявся у вчиненому, частково добровільно відшкодував матеріальну шкоду потерпілій.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Суд також враховує дані про особу обвинуваченого, який характеризується за місцем проживання та роботи позитивно. Обвинувачений ОСОБА_3 одружений, має двох неповнолітних дітей, ІНФОРМАЦІЯ_5 та ІНФОРМАЦІЯ_4, син ОСОБА_9 є дитиною-інвалідом, дружина та діти обвинуваченого перебувають на його утриманні, ОСОБА_3 має постійне місце проживання, працює водієм ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех", на диспансерному обліку в Запорізькому наркологічному диспансері та в Запорізькій психіатричній лікарні не перебуває, частково відшкодував матеріальні збитки потерпілій ОСОБА_8

Суд, приймаючи до уваги наявність кількох пом'якшуючих покарання обставин, перебування на утриманні обвинуваченого неповнолітніх дітей, а також те, що обвинувачений за час досудового слідства та розгляду справи у суді свідомо і неухильно дотримувався загальноприйнятих норм і правил поведінки, встановлених у суспільстві, пануючих моральних принципів, враховується також, що обвинувачений вчинив тяжкий злочин та з необережності, суд вважає, що виправлення та перевиховання ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства, а тому слід обрати йому покарання, передбачене санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності - у виді позбавлення волі, звільнивши його від відбування призначеного покарання з випробуванням в силу ст. 75 КК України та покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України, а саме: повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати без їх дозволу за територію України.

Що стосується призначення обвинуваченому ОСОБА_3 додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, то суд враховує думку прокурора і самого обвинуваченого, які просили не позбавляти обвинуваченого права керування транспортними засобами, а також бере до уваги те, що робота обвинуваченого, безпосередньо пов'язана з керуванням транспортними засобами, вона є основним джерелом його доходів, за рахунок яких він частково відшкодував потерпілій понесені витрати та пообіцяв відшкодувати в майбутньому, він висловив своє бажання працювати і в разі позбавлення цього права, може втратити засоби до існування. Отже, суд вважає за можливе ОСОБА_3 призначити основне покарання без додаткового покарання у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами. Саме таке покарання, як вважає суд, є необхідним і буде цілком достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження нових злочинів.

При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_8, ОСОБА_7 суд керується нормами ст.ст.1167, 1172, 1187, 1201 ЦК України.

Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом. Відповідно до ч. 2 ст. 1167 ЦК України, моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоду завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки.

Як слідує з роз'яснень, які містяться в п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 31 грудня 1989 року «Про практику застосування судами України законодавства про відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної злочином, і стягнення безпідставно нажитого майна», з наступними змінами, при розгляді цивільного позову в кримінальній справі з питань, не врегульованих КПК, суд може керуватися відповідними нормами ЦПК.

Крім того, ст. 1172 ЦК України передбачає, що юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх (службових) обов'язків.

У відповідності до ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Загальні підстави відповідальності за завдану моральну шкоду визначені в ст. 1167 ЦК України. При цьому, за моральну (немайнову) шкоду, заподіяну працівником під час виконання трудових обов'язків, відповідальність несе підприємство, установа, організація, з якою цей працівник перебуває в трудових відносинах.

Як вбачається з матеріалів кримінальної справи цивільний позов потерпілої ОСОБА_8 був пред'явлений до ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" та ПРАТ СК „Арсенал-страхування" і в ньому вона просила стягнути з відповідача ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" на її користь 2179,84 грн. матеріальної шкоди і 297 500,00 грн. моральної шкоди, з відповідача ПРАТ СК „Арсенал-страхування"стягнути на її користь моральну шкоду - 2500 грн. Цивільний позов потерпілої ОСОБА_7 був пред'явлений до ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" та ПРАТ СК „Арсенал-страхування" і в ньому вона просила стягнути з відповідача ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" на її користь 4605,01 грн. матеріальної шкоди і 147 500,00 грн. моральної шкоди, з відповідача ПРАТ СК „Арсенал-страхування"стягнути на її користь моральну шкоду - 2500 грн

По справі ніким не оспорюється, що засуджений перебував в трудових відносинах з цивільним відповідачем - ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" на час ДТП керував джерелом підвищеної небезпеки - тягачем «МАН» р.н. НОМЕР_1 з напівпричепом «ZREMB» р.н. НОМЕР_2, власником якого є вказане підприємство.

Представник ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" не заперечує проти задоволення позовних вимог в частині матеріальної шкоди, пов"язаної з витратами на поховання, що також підтверджуються письмовими доказами, доданими до позовних заяв потерпілих ОСОБА_8 та ОСОБА_7, тому суд вважає їх доведеними та підлягаючими задоволенню.

Виходячи з зазначених вище вимог законодавства України про відшкодування шкоди, заподіяної джерелом підвищеної небезпеки та дослідивши та оцінивши надані потерпілими ОСОБА_8,ОСОБА_7 докази щодо характеру та розміру заподіяної їм злочином матеріальної та моральної шкоди, суд дійшов висновку про часткове задоволення заявлених потерпілими цивільних позовів, шляхом стягнення з ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" на користь ОСОБА_8 - 70 000,00 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_7 - 30 000 грн. моральної шкоди.

При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілій - ОСОБА_8Я, суд враховує характер протиправних дій відповідача, його ставлення до вчиненого, ступінь вини, глибину фізичних і моральних страждань потерпілої - ОСОБА_8, яка з втратою її чоловіка зазнала глибоких душевних страждань, позбавилась піклування з його боку, суттєвої матеріальної підтримки, тяжкість вимушених змін у її житті, пов'язаних з втратою душевного покою та рівноваги, вимушених психічним навантаженням, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілій ОСОБА_8 в 70 000 грн.

На думку суду, потерпіла ОСОБА_7 також зазнала моральних страждань внаслідок загибелі потерпілого, який був її вітчимом, та підтримував близькі родинні стосунки з нею та її дітьми. При визначенні розміру грошового відшкодування моральної шкоди потерпілій - ОСОБА_7, суд враховує характер протиправних дій відповідача, його ставлення до вчиненого, ступінь вини, глибину фізичних і моральних страждань потерпілої - ОСОБА_7, яка з втратою її вітчима зазнала душевних страждань, зміни звичного її укладу життя, постійних нервувань, що негативно впливало на її нічний відпочинок та працездатність в робочий час, беззаперечно вона позбавилась піклування та матеріальної підтримки з боку вітчима за її матір"ю, яка досягла пенсійного віку, та отримує пенсію у розмірі 994 грн. в місяць, виходячи з засад розумності, виваженості і справедливості, суд оцінює завдану моральну шкоду потерпілій ОСОБА_7 . в 30 000 грн.Твердження ж представника цивільного відповідача про те, що ОСОБА_7 в силу норм Сімейного Кодексу України не є членом сім"ї загиблого спростовується матеріалами справи та визначення поняття близьких родичів та членів сім"ї, наведених в п.1 ч.1 ст.3 КПК України.

Також, при вирішенні цивільних позовів потерпілих судом встановлено, що згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АС / 0380508, ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" в ПРаТ СК „Арсенал-страхування" застрахувало цивільно-правову відповідальність на період з 09 січня 2013 року по 12 січня 2014 року на забезпечений транспортний засіб - тягач «МАН» р.н. НОМЕР_1. Згідно з цим полісом ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю, на одного потерпілого, складає 100 000,00 грн. Позовні вимоги потерпілих про відшкодування моральної шкоди у розмірі 2500 грн. кожній не перевищують ліміту відповідальності страховика і підлягають відшкодуванню ПРаТ СК „Арсенал-страхування", відповідно до умов зазначеного вище полісу та вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01 липня 2004 року.

Згідно із ч.4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови у цивільному позові.

З огляду на те, що цивільні позови потерпілих до цивільного відповідача - ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" частково задоволені, шкода потерпілим не відшкодована, суд не вбачає підстав для скасування арешту накладеного ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м.Запоріжжя від 25.07.2013 року на майно ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех", а саме на полу причеп марки „НУОВА",1995 року випуску, р/н НОМЕР_4, легковий автомобіль марки „ЗАЗ-110217", 2006 року випуску, р/н НОМЕР_5.

Долю речових доказів вирішити на підставі ст. 100 КПК України.

Витрати, пов'язані з проведенням експертиз стягненню з обвинуваченого не підлягають, оскільки за змістом Закону України «Про судову експертизу» проведення вищевказаних експертиз є обов'язком експертів відповідного НДЕКЦ та які відповідно до статті 15 вказаного Закону здійснюються за рахунок коштів, які за цільовим направленням виділяються відповідним експертним установам з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст.368, 370, 374 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_3 визнати винним за ст. 286 ч. 2 КК України і призначити покарання - 4 (чотири) роки позбавлення волі, без позбавлення права керувати транспортними засобами.

У відповідності зі ст.ст.75, 76 КК України, ОСОБА_3 звільнити від відбуття призначеного покарання з випробуванням, встановивши йому іспитовий строк тривалістю 3 (три) роки, поклавши на нього такі обов'язки: повідомляти органи кримінально - виконавчої інспекції про зміну місця проживання, роботи або навчання; періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої інспекції; не виїжджати без їх дозволу за територію України.

Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу залишити без змін - особиста порука.

Цивільний позов ОСОБА_8 до ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех", ПРАТ"СК"Арсенал-страхування" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" на користь ОСОБА_8 майнову шкоду - 2179 грн.84 коп, моральну шкоду - 70 000 грн., всього стягнути 72 179 (сімдесят дві тисячі сто сімдесят дев"ять) грн..84 коп.

Стягнути з ПРАТ „СК„Арсенал-страхування" на користь ОСОБА_8 моральну шкоду - 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн.

Цивільний позов ОСОБА_7 до ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех", ПРаТ „СК „Арсенал-страхування" про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, - задовольнити частково.

Стягнути з ТОВ „Торговий Дім „Енергохімтех" на користь ОСОБА_7 майнову шкоду - 4605 грн., моральну шкоду - 30 000 грн., всього стягнути 34 605 (тридцять чотири тисячі шістсот п"ять) грн.

Стягнути з ПРАТ „СК"Арсенал-страхування" на користь ОСОБА_7 моральну шкоду - 2500 (дві тисячі п"ятсот) грн.

Речові докази по справі: автомобіль «ГАЗЕЛЬ р/ н НОМЕР_6, полупричеп „ZREMB р/н НОМЕР_2 , - повернути за належністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Запорізької області через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя Н.І. Рибалко