Рішення № 33620680, 25.07.2013, Вільнянський районний суд Запорізької області

Справа № 0805/3343/2012

Провадження № 2/314/35/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2013 року м. Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Галянчук Н.М.,

при секретарі Майдановій Н.І.,

за участю представника позивача Маврової С.В.,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту -

ВСТАНОВИВ:

До Вільнянського районного суду Запорізької області із позовною заявою про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за договором кредиту звернувся ПАТ «СЕБ Банк».

В обґрунтування своїх вимог зазначав, що 05.09.2007 між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк» (правонаступник - ПАТ «СЕБ банк») та відповідачем у справі ОСОБА_3 був укладений кредитно-заставний договір № 196-37.01/001, за яким відповідач отримала кредит у розмірі 5965,12 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 04.09.2009. Відповідно до умов договору погашення заборгованості здійснюється відповідно до графіку. Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав відповідачеві грошові кошти у сумі 5965,12 грн. Однак, ОСОБА_3 не виконувала своїх зобов'язань за договором належним чином, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 17.05.2012 складає 16690,05 грн. і складається з: 2932,96 грн. - прострочені нараховані проценти; 5628,18 грн. - пеня за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів, нарахована з 21.01.2008 по 16.05.2012 включно; 5584,91 грн. - борг за несплаченою частиною кредиту; 2448,00 грн. - прострочена комісійна винагорода; 96,00 грн. - нарахована комісійна винагорода. У зв'язку із чим, позивач у своєму позові просив стягнути з відповідача на користь банка заборгованість за кредитним договором у розмірі 16690,05 грн. та понесені судові витрати.

Під час судового розгляду ухвалою суду від 04.10.2012 позивача ПАТ «СЕБ Банк» замінено на правонаступника Публічне акціонерне товариство «ФІДОБАНК».

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала в повному обсязі, просила його задовольнити на тих підставах, що в ньому зазначені.

Представник відповідача позов не визнав та зазначив, що ОСОБА_3 кредит не отримувала, договір не підписувала. З приводу незаконного оформлення кредиту на її ім'я відповідач звернулась до СВ Ленінського РВ ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про злочин, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013089990001155. За даним фактом розпочато досудове розслідування. На підставі викладеного просить відмовити в задоволенні позову.

Крім того, представник відповідача через канцелярію суду подав заяву про застосування строку позовної давності.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд приходить до переконання, що позов підлягає частковому задоволенню, в зв'язку з наступним.

Згідно п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від відповідача виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що 05.09.2007 між Акціонерним Банком «Факторіал-Банк» (правонаступник - ПАТ «ФІДОБАНК» а.с. 63-64) та відповідачем у справі ОСОБА_3 був укладений кредитно-заставний договір № 196-37.01/001 (копія договору а.с. 11-13).

Відповідно до п. 1.1. Договору кредитодавець надає позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового використання грошові кошти у сумі 5965,12 грн. на строк з 05.09.2007 по 04.09.2009, а позичальник приймає та зобов'язується повернути кредит не пізніше встановленого договором кредитного строку, сплатити проценти, комісійні, можливі неустойки та інші витрати в порядку та на умовах, що передбачені договором.

За користування кредитом, відповідно до п. 2.7.3. Договору, позивальник сплачує 12 % річних у валюті кредиту.

Згідно п. 4.3.6. Договору позичальник зобов'язаний щомісячно сплачувати кредитодавцю грошові кошти відповідно до графіку повернення (копія графіку а.с. 13)

Перед укладанням вказаного кредитного договору позичальник ОСОБА_3 27.08.2007 оформила заяву-анкету для надання кредиту, в якій було попередньо погоджено мету споживчого кредиту, суму кредиту, строк погашення (копія а.с. 8-9).

Банк свої зобов'язання за договором виконав, надав ОСОБА_3 грошові кошти у розмірі 5965,12 грн., що підтверджується меморіальним ордером № 1684172 від 05.09.2007, платіжним дорученням № 1684175 від 05.09.2007 (копії а.с. 14).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України під порушенням зобов'язання передбачено його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. А відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Однак, відповідач ОСОБА_3 неналежним чином та не у повному обсязі виконувала свої зобов'язання за вищезазначеним кредитним договором, у зв'язку із чим, станом на 17.05.2012 утворилась заборгованість по зазначеному договору у сумі 16690,05 грн. (розрахунок а.с. 7).

Стаття 1049 ЦК України встановлює, що позичальник, яким є відповідач, зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно із ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як на підставі доказів сторін.

ОСОБА_3 позов не визнала, зазначивши, що кредит не отримувала, договір не підписувала.

При цьому, відповідач та її представник не надали суду будь-яких належних, переконливих, допустимих доказів на підтвердження своїх заперечень проти позову позивача та у спростування обставин, викладених позивачем в обґрунтування його позовних вимог та встановлених судом у цій справі у судовому засіданні.

Суд не приймає до уваги факт звернення ОСОБА_3 до СВ Ленінського РВ ГУМВС України в Запорізькій області із заявою про злочин, яка була зареєстрована в Єдиному реєстрі досудових розслідувань за № 12013089990001155, оскільки як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12013089990001155 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України, до теперішнього часу жодній особі не повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, досудове розслідування за фактом вчинення злочину триває.

Щодо застосування строків позовної давності, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 ЦК України встановлено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалась або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності є підставою для відмови у задоволенні позову.

Як вбачається з кредитно-заставного договору, укладеного між сторонами, кінцевим терміном повернення кредиту є 04.09.2009. У вказаний строк відповідач суму кредиту не повернула, отже, з цього часу починається перебіг строку позовної давності тривалістю в три роки, тобто до 05.09.2012. Позивач звернувся до суду в межах строку позовної давності, а саме 04.07.2012, що підтверджується штампом суду.

Згідно зі ст. 258 ЦК України до стягнення неустойки (штрафу, пені) застосовується спеціальна позовна давність в один рік.

З матеріалів справи видно, що пеня нарахована в розмірі 5628,18 грн. Оскільки до пені застосовується позовна давність в один рік, то строк позовної давності сплинув 05.09.2010, однак до суду з позовом позивач звернувся лише 04.07.2012.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Таким чином, в частині стягнення пені за несвоєчасну сплату кредиту та несвоєчасну сплату процентів слід відмовити.

За викладених обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають частковому задоволенню, з ОСОБА_3 на користь ПАТ «ФІДОБАНК» необхідно стягнути заборгованість за договором кредиту на суму 11061,87 грн.

Крім того, в силу ст. 88 ЦПК України на користь позивача ПАТ «ФІДОБАНК» з відповідача ОСОБА_3 слід стягнути понесені позивачем документально підтверджені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 214,60 грн. (платіжне доручення а.с. 1).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3, 11, 15-16, 22, 526, 530, 1046-1056 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 57-60, 88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за договором кредиту - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, ЄРДПОУ 14351016, МФО 300175, р/р № 29094090913001 в ПУАТ «ФІДОБАНК») заборгованість за договором кредиту у сумі 11061,87 грн. (одинадцять тисяч шістдесят одна гривня вісімдесят сім копійок).

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1, на користь Публічного акціонерного товариства «ФІДОБАНК» (01601, м. Київ, вул. Червоноармійська, 10, ЄРДПОУ 14351016, МФО 300175, р/р № 29094090913001 в ПУАТ «ФІДОБАНК») понесені судові витрати у вигляді судового збору у сумі 214,60 грн. (двісті чотирнадцять гривень шістдесят копійок)

Рішення може бути оскаржено протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Н.М. Галянчук

25.07.2013