Постанова № 33620616, 19.09.2013, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" вересня 2013 р.Справа № 916/1579/13Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Разюк Г.П.,

суддів: Петрова М.С., Мацюри П.Ф.

(склад суду змінено згідно розпорядження в.о. голови Одеського апеляційного господарського суду від 16.09.2013р. № 713)

при секретарі судового засідання Полінецької В.С.

за участю представників сторін:

від позивача - Драчевського В.С., довіреність № 20/7-816 від 30.07.13р.;

від відповідача - Короткова С.О., довіреність № б/н від 02.01.13р.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Стивідорна Компанія", м.Одеса

на рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2013 року

по справі № 916/1579/13

за позовом Державного підприємства „Одеський морський торговельний порт"

до скаржника

про стягнення 17719,72 грн.,

/повна фіксація судового процесу здійснювалась відповідно до ст. 129 Конституції України та ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України/,

встановив:

У червні 2013р. Державне підприємство „Одеський морський торговельний порт" (далі по тексту - ДП„Одеський морський торговельний порт", позивач) звернулося до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) „Українська Національна Стивідорна Компанія" про стягнення заборгованості за прострочення виконання грошового зобов'язання за договором № КД 4405 про надання послуг від 01.10.13р. у загальній сумі 17 719 грн. 72 коп., з яких: 14 766, 44 грн.- пені та 2 953, 28 грн. - три відсотка річних за період жовтень 2012 р. - січень 2013 р..

Позовні вимоги з посиланням на приписи ст.ст.11, 14, 15, 16, 509, 525, 526, 530, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 629 ЦК України та ст.ст. 173, 174, 175, 193, 216, 230, 231, 232, ГК України, мотивовані тим, що відповідач в порушення умов п.п.4.2 Договору № КД-4405 про надання послуг, укладеного між сторонами 01.10.03р., порушив строки здійснення належних позивачу платежів: щомісячної передоплати та рахунків за надані послуги, що відповідно до наведених норм цивільного та господарського законодавства України стало підставою для нарахування йому пені та 3% річних.

Рішенням господарського суду Одеської області від 05.08.2013 року (суддя Мостепаненко Ю.І.) позов задоволено з підстав його обґрунтованості.

Не погоджуючись з вказаним рішенням місцевого господарського суду, ТОВ „Українська Національна Стивідорна Компанія" звернулося до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким задовольнити позов ДП „Одеський морський торговельний порт" частково, а саме - зменшити розмір пені, враховуючи обставини, які мають істотне значення - причини неналежного виконання зобов'язання, майновий стан відповідача, відсутність збитків позивача, невідповідність розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) наслідкам порушення зобов'язання, а також вимоги частини третьої ст. 551 ЦК України, ст. 223 ГК України.

Скаржник посилається на не повне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи; недоведеність обставин, які суд першої інстанції визнав встановленими та порушення норм матеріального права. Позивач вважає, що судом також порушено процесуальні норми, оскільки безпідставно відхилено клопотання про зменшення розміру пені, що підлягає стягненню, тощо.

У відзиві на апеляційну скаргу та у судовому засіданні представник позивача спростовував доводи апеляційної скарги, просив залишити оскаржуване рішення без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та вислухавши пояснення представників сторін, судова колегія прийшла до висновку про відсутність підстав для скасування рішення виходячи з такого.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено господарським судом 01.10.2003 р. між ДП„Одеський морський торговельний порт" (далі - Порт) та ТОВ "Українська Національна Стивідорна Компанія" (далі -Підприємство) було укладено Договір про надання послуг №КД-4405 (а.с.10-15), згідно умов якого Порт прийняв на себе зобов'язання по виконанню для Підприємства робіт (послуг) по забезпеченню виконання Підприємством комплексу робіт та послуг, пов'язаних з перевалкою вантажів (навантажувально - розвантажувальних робіт), а Підприємство зобов'язалося прийняти та оплатити виконані роботи. Підприємство сплачує послуги Порту у порядку та на умовах, передбачених Договором. Послуги з перевалки вантажів здійснюються в межах території та акваторії Одеського морського торгівельного порту, переважно на причалі №14 (п.1.3 Договору).

Відповідно до п. 4.1 Договору (з урахуванням додаткових угод до нього) визначено, що вартість наданих Портом послуг складає 15,5% від вартості комплексу навантажувально-розвантажувальних робіт (перевалки), сплата за якими здійснюється за допомогою акордної ставки, а також вартості завантаження контейнерів та їх розвантаження.

Згідно п. 4.2 Договору та з урахуванням рішення господарського суду Одеської області від 13.08.2007 р. по справі № 15-25/206-07-5402, ТОВ "УНСК" зобов'язалось сплачувати послуги Порту в порядку щомісячної передплати шляхом перерахування на рахунок Порту 263,4 тис.грн.(у т.ч. ПДВ) - за вирахуванням сум передплат за минулий місяць - в строк, не пізніше 25-го числа оплачуваного місяця. Протягом 10 днів після закінчення місяця сторони підписують акт приймання-здачі виконаних Портом робіт (послуг), відповідно до якого встановлюється кінцева сума, яка належить до сплати Порту за місяць. У разі, якщо сума за звітний період перевищує суму здійсненої передплати, Підприємство доплачує різницю між фактичною вартістю послуг за місяць та сумою передплати на протязі 5 днів з моменту отримання рахунка Порту. /п.4.4/.

Відповідно до п. 5.4. Договору сторони узгодили, що за прострочення грошового зобов'язання сторона, яка таке прострочення допустила, зобов'язана сплатити іншій стороні пеню із розрахунку подвійної облікової ставки НБУ в період, за який сплачується пеня від простроченої суми.

Пунктом 9.1. договору №КД-4405 від 01.10.2003р. сторони визначили строк його дії протягом десяти років з 01.10.2003р..

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК та інших актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (статті 526,525 ЦК України).

На виконання умов договору № КД-4405 від 01.10.2003р. позивач з жовтня 2012р. по січень 2013р. надавав відповідачу послуги із забезпечення комплексу вантажних робіт, на які позивачем було виставлено до оплати відповідні рахунки: № 546010 від 09.11.2012р., № 546011 від 12.12.2012р., № 546012 та № 546012/1 від 11.01.2013р., № 546001 від 12.02.2013р..

Відповідач в порушення своїх зобов'язань належним чином не виконував умови договору про надання послуг №КД-4405 від 01.10.03р. у частині здійснення передоплати за послуги за жовтень 2012р. - січень 2013р. та сплати рахунків №546012, № 546012/1 від 11.01.13р. та № 546001 від 12.02.13р., означений факт ним визнається та не оспорюється.

21.05.13р. позивач направив на адресу відповідача претензію за вих. № 020/1-546 з вимогою сплатити - у зв'язку з простроченням виконання грошового зобов'язання по договору №КД-4405 від 01.10.2003р. пеню та 3% річних, яка залишена відповідачем без відповіді. /а.с.45-49/.

Згідно із умовами п. 5.4 Договору №КД-4405 від 01.10.2003р., ст.ст. 549, 551 ЦК України, Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 543/96-ВР від 22.11.1996 р.) позивачем падставно нараховано пеню, розмір якої становить 14766,44грн..

Згідно із умовами ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. З матеріалів справи вбачається, що позивачем на підставі ч.2 ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 3% річних за період прострочення з жовтня 2012р. - січень 2013р. в сумі 2953,28 грн..

Враховуючи наведене, судова колегія вважає, що місцевий господарський суд цілком правомірно у відповідності із вимогами чинного законодавстваУкраїни стягнув пеню та річні відсотки з відповідача.

Щодо доводів скаржника стосовно безпідставного відхилення клопотання про зменшення розміру пені, то колегія зазначає, що відповідно до положень ч. 3 ст. 551 ЦК України та п.3 ч.1 ст. 83 ГПК України зменшення розміру неустойки є правом, а не обов'язком суду і відповідно суд може це право не застосовувати на власний розсуд.

Інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, не заслуговують на увагу, оскільки вони об'єктивно нічим не підтверджені та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом першої інстанції, не впливають на правильність вирішення спору.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія вважає рішення місцевого господарського суду законним та обґрунтованим і не вбачає підстав для його скасування, а апеляційну скаргу залишає без задоволення.

Згідно із ст.49 ГПК України витрати скаржників по сплаті судового збору за розгляд апеляційних скарг не відшкодовуються.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Рішення господарського суду Одеської області від 05.08.2013 року по справі № 916/1579/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Українська Національна Стивідорна Компанія" - без задоволення.

Постанова в порядку ст.105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови станову складено 20.09.2013р.

Головуючий суддя Г.П.Разюк

Суддя М.С. Петров

Суддя П.Ф. Мацюра