Постанова № 33620605, 16.09.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2013 р. Справа № 914/1125/13

Львівський апеляційний господарський суд, в складі колегії:

головуючого-судді: Якімець Г.Г.,

суддів: Хабіб М.І.,

Кравчук Н.М.,

при секретарі Олійник І.О.,

за участю представників:

від прокуратури - Макогон Ю.І.

від позивача - Кротна Ю.І.

від відповідача - Лісовець М.М.

розглянувши апеляційну скаргу Фермерського господарства "Серміш Агро", б/н від 30.05.2013 року

на рішення господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року (підписане 16.05.2013 року), суддя Запотічняк О.Д.

у справі № 914/1125/13-г

за позовом Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, м. Київ

до відповідача Фермерського господарства "Серміш Агро", с. Ожидів, Львівська область

про стягнення 1664595,70 грн.

в с т а н о в и в :

Рішенням господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року по справі №914/1125/13-г задоволено позов прокурора Буського району Львівської області, заявлений в інтересах держави в особі Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, стягнено з ФГ «Серміш Агро» на користь Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд: 954500 грн. - авансового платежу, 173719 грн. - пені, 133630 грн. - штрафу за прострочення поставки понад 30 днів, 381800 грн. - штрафу за невиконання контракту та 20946,70 грн. - 3% річних.

Суд у рішенні посилаючись на умови біржового контракту №222Ф від 10.04.2012 року, невиконання відповідачем умов вказаного контракту щодо поставки зерна, ст.ст.11, 526, 546, 547, 549, 610, 611, 612, 625, 626, 639 ЦК України, ст.ст.230, 231 ГК України, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Фермерське господарство «Серміш Агро» подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року по справі №914/1125/13, прийняти нове рішення, яким відмовити в позові, вказуючи на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, на думку скаржника, прокурором безпідставно пред'явлено позов в інтересах державної спеціалізованої бюджетної установи, яка підконтрольна та підзвітна Міністерству аграрної політики України та не вказано в чому саме відбулось чи може відбутись порушення інтересів держави. Крім того, апелянт посилається на те, що у зв'язку із складними погодніми умовами він не міг поставити товар, у визначений умовами біржового контракту від 10.04.2012 року, строк та вказує про відсутність вимоги позивача щодо повернення попередньої плати відповідачем. Одночасно, апелянт вважає безпідставними стягнення 3 % річних та пені.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні просив задоволити клопотання про відкладення розгляду справи (від 13.09.2013 року), у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноваженого представника.

Колегія суддів розглянувши зазначене клопотання, враховуючи те, що розгляд справи за клопотанням апелянта тричі відкладався та те, що явка представників сторін не визнавалась обов'язковою, а також враховуючи, що в судовому засіданні присутній представник відповідача, прийшла до висновку, що таке задоволенню не підлягає.

Представник відповідача (скаржника) в судовому засіданні вимоги апеляційної скарги підтримав.

Прокурор та представник позивача проти вимог апеляційної скарги заперечили, з підстав, наведенеих у відзиві на апеляційну скаргу (від 27.06.2013 року вих.№141), наданого позивачем, просили оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Суд, заслухавши пояснення представників прокуратури та сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та дослідивши наявні докази по справі, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного:

10.04.2012 року між Аграрним фондом (в тексті договору - покупець) та Фермерським господарством "Серміш Агро" (в тексті договору - продавець) в особі Брокера-продавця Підкоморної В.О. Брокерської контори № 200 Товариства з обмеженою відповідальністю "Електронні технології ЕТП " укладено форвардний біржовий контракт № 222Ф (надалі згідно тексту - договір, контракт), відповідно до умов якого, а саме п.1.1,

продавець передає покупцю у власність товар: пшениця 2 класу, що відповідає ДСТУ 3768-2010 (далі-товар), а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити його.

Пунктами 1.2, 1.3, 2.1, 1.4 контракту встановлено - кількість (тонн) 1000 (одна тисяча). Місяць поставки - у термін до 01.11.2012 року. Базис поставки: EWX ВАТ «Бродівське ХПП».

Поставка вважається здійсненою в момент підписання акта приймання - передавання товару на базисі поставки відповідно до умов цього контракту (п. 2.2 договору).

Згідно пункту 1.6 контракту, вартість всього товару складає 1 909 000,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 договору покупець упродовж трьох робочих днів з моменту укладення контракту на торгах Аграрної біржі зобов'язався перерахувати кошти (авансовий платіж) на поточний рахунок продавця в розмірі 50% від суми контракту. Продавець у день надходження авансового платежу на свій поточний рахунок видає покупцю податкову накладну на відповідну суму (п.5.3).

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, позивачем перераховано, передбачений п.5.1 договору авансовий платіж в розмірі 954 500,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 346 від 24 квітня 2012 року (арк. справи 19).

Однак, відповідачем поставку зерна, передбачену умовами вказаного контракту не здійснено, що останнім не заперечується, докази зворотнього суду не подано.

З огляду на те, що відповідач обов'язок щодо поставки зерна вчасно не виконав, у останнього виникла заборгованість у розмірі 954 500 грн. - отриманого авансового платежу за вказаним договором.

16.10.2012 року на адресу відповідача направлено повідомлення-вимогу за №41-05/2868 про виконання зобов'язання згідно форвардного біржового контракту №222Ф, проте, як зазначає позивач, відповіді на вказану претензію не отримано.

Статтею 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526, 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Стаття 610 Цивільного кодексу України зазначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд правомірно прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 954500 грн. - авансового платежу.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Статтею 546 Цивільного кодексу України визначено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Відповідно до п. 7.2 форвардного біржового контракту №22 Ф від 10.04.2012 року, за невиконання продавцем (відповідачем) умов контракту щодо обсягів поставки ним сплачується штраф у розмірі 20 відсотків вартості недопоставленого товару.

Згідно частини 2 статті 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення умов зобов'язання щодо якості (комплектності) товарів (робіт, послуг) стягується штраф у розмірі двадцяти відсотків вартості неякісних (некомплектних) товарів (робіт, послуг); за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Положенням п.7.5. вказаного вище контракту передбачено, що у разі виконання покупцем (позивачем) пункту 5.1. та невиконання продавцем (відповідачем) пункту 2.1. цього контракту (поставка товару в термін до 01.11.2012 року), з продавця стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості недопоставленного товару, з якого допущено прострочення виконання за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі 7 відсотків указаної вартості.

Таким чином, з урахуванням наведеного, перевіривши розрахунок штрафних санкції, судом правомірно стягнено з відповідача на користь позивача штраф у розмірі 381800 грн., який нарахований на підставі п. 7.2. договору та 173719 грн. - пені, 7% штрафу у розмірі 133630 грн., які нараховані на підставі п. 7.5. договору.

Враховуючи ч. 2 ст. 625 ЦК України, відповідно до якої, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, судом обґрунтовано стягнено з відповідач на користь позивача 3% річних у розмірі 20 946,70 грн.

Твердження апелянта (відповідача) щодо неправомірності стягнення 3 % річних та пені, колегія суддів вважає необґрунтованими.

Посилання скаржника на те, що прокурор Буського району Львівської області безпідставно звернувся до суду в інтересах Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд, не приймається до уваги, враховуючи наступне:

Державна спеціалізована бюджетна установа Аграрний фонд є державною спеціалізованою бюджетною установою, уповноваженою реалізувати цінову політику в агропромисловому секторі економіки. Фонд є юридичною особою, відповідно до п. 3 Положення про Аграрний фонд. На виконання Порядку проведення державних форвардних закупівель зерна, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 травня 2007 року № 736, Аграрний фонд провів форвардні закупівлі зерна майбутнього врожаю за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України на відповідний рік, шляхом укладення на Аграрній біржі між Аграрним фондом та товаровиробниками, в тому числі і з Фермерським господарством "Серміш Агро" контракту, форма якого затверджується Мінагрополітики.

Одночасно, враховуючи положення п.2 статті 121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ч. 1 ст. 2, ст.29 ГПК України, ст.ст.2, 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», суд вважає що прокурор правомірно звернувся до суду в інтересах Державної спеціалізованої бюджетної установи Аграрний фонд з даним позовом.

Згідно з положеннями ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів громадянина або держави у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 20 Закону України «Про прокуратуру» при виявленні порушень закону прокурор або його заступник у межах своєї компетенції мають право звертатися до суду із заявою про захист прав і законних інтересів громадян, держави, а також підприємств та інших юридичних осіб.

Згідно ч.1 ст. 361 даного Закону, представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

Прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

У позовній заяві прокурором вказано в чому саме полягає порушення інтересів держави, зокрема останній подаючи позов, вказує, що спір у даній справі виник та стосується майнових прав державної спеціалізованої бюджетної установи.

За таких обставин, суд вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарський суд повно і всебічно перевірив всі обставини справи, дав належну правову оцінку зібраним у справі доказам та прийняв законне і обґрунтоване рішення.

Враховуючи наведене, доводи скаржника про скасування рішення місцевого суду є безпідставними.

Рішення місцевого суду прийняте у відповідності з вимогами діючого законодавства, а тому підстав для його скасування апеляційний суд не вбачає.

Судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення господарського суду, в порядку ст.49 ГПК України покладається на скаржника.

Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, суд,

постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 15.05.2013 року по справі №914/1125/13-г залишити без змін, а апеляційну скаргу Фермерського господарства "Серміш Агро" без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.

Головуючий-суддя Якімець Г.Г.

Судді Хабіб М.І.

Кравчук Н.М.