Постанова № 33620597, 05.09.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" вересня 2013 р. Справа№ 911/359/13-г

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Мальченко А.О.

суддів: Остапенка О.М.

Скрипки І.М.

при секретарі судового засідання: Камінській Т.О.,

розглядаючи апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг"

на рішення господарського суду Київської області

від 29.03.2013 року

у справі № 911/359/13-г (суддя - Конюх О.В.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг", м. Київ,

до публічного акціонерного товариства „Миронівський хлібопродукт", м. Миронівка, Київська обл.,

про стягнення 99 724,69 грн., -

за участю представників:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: Тереня Л.Л. - представник (дов. б/н від 09.01.2013 року);

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг" (надалі - ТОВ „Асстра Форвардінг") звернулось до господарського суду Київської області з позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства „Миронівський хлібопродукт" (надалі - ПАТ „Миронівський хлібопродукт") 99 724,69 грн., у т.ч. 96 000,00 грн. штрафу, 2 509,79 грн. пені, 957,53 грн. 3% річних, 257,37 грн. інфляційних втрат.

Рішенням господарського суду Київської області від 29.03.2013 року у справі №911/359/13-г позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 2509,79 грн. пені, 957,53 грн. 3% річних та 257,37 грн. інфляційних втрат. В іншій частині вимог відмовлено.

Не погоджуючись із рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг" звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Київської області від 29.03.2013 року в частині відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нове рішення, яким задовольнити вимоги в частині стягнення штрафів на загальну суму 80 000,00 грн.

Обґрунтовуючи підстави звернення з апеляційною скаргою, скаржник посилається на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права та неповне з'ясування обставин справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.06.2013 року апеляційну скаргу прийнято до апеляційного провадження та призначено до розгляду в судове засідання на 08.07.2013 року.

В судових засіданнях 08.07.2013 р., 22.07.2013 р. у відповідності до ст.77 ГПК України розгляд справи було відкладено до 22.07.2013 року, 05.09.2013 року відповідно.

В судовому засіданні 05.09.2013 року представник відповідача в судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечив, вважає рішення законним та обґрунтованим, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, про поважність причин своєї неявки в судове засідання не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду апеляційної скарги.

Вислухавши думку представника відповідача з приводу можливості розгляду апеляційної скарги без участі іншого учасника судового процесу, колегія суддів, порадившись на місці, ухвалила здійснити перегляд судового рішення у відсутність останнього за наявними у справі доказами.

05.09.2013 року в судовому засіданні колегією суддів було оголошено вступну та резолютивну частини постанови господарського суду апеляційної інстанції.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні у справі матеріали, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 27.10.2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг" (в тексті договору - експедитор) та публічним акціонерним товариством „Миронівський хлібопродукт" (в тексті договору - замовник) було укладено договір № AFUZ 092.11 на транспортно-експедиційне обслуговування (надалі - договір), за умовами якого експедитор зобов'язався надати транспортно-експедиційне обслуговування по організації перевезень експортно-імпортних і транзитних вантажів замовника автомобільним транспортом на території України та за її межами, а також надання замовнику інших послуг, узгоджених в заявках до даного договору, які є його невід'ємною частиною, зі строком його дії до 31.12.2012 року.

Згідно пунктів 2.2, 2.3 договору виконання кожного перевезення здійснюється на підставі окремих заявок замовника на конкретні перевезення, узгоджених експедитором, а факт такого виконання підтверджується шляхом підписання відповідних актів виконаних робіт, які є підставою для здійснення розрахунків між сторонами.

За умовами договору замовник прийняв на себе зобов'язання по забезпеченню надання експедитору вантажів для міжнародних перевезень у термін, передбачений заявками; підготовки вантажу до перевезення та правильне оформлення супроводжувальних документів, завантаженню, розвантаженню, розміщенню та кріпленню вантажу на транспортному засобі (пункти 4.1.2, 4.1.3 договору); оформленню попереднього повідомлення для митних органів України та експедитора протягом 24 годин після відвантаження, а в окремих випадках, обумовлених у заявках, строк оформлення повідомлення може бути уточнено (пункт 4.1.6. договору).

В свою чергу, експедитор прийняв на себе зобов'язання по організації перевезень відповідно до заявок замовника, забезпеченню подачі автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, вказані в заявках замовника та доставці вантажу для виконання митного оформлення у термін, обумовлений в заявках замовника, які є невід'ємною частиною договору (пункти 3.1.2, 3.1.5, 3.1.13 договору).

Згідно пункту 3.1.4 договору вантаж приймається до перевезення відповідно до товарно-транспортних документів відправника.

Відповідно до пункту 6.1. договору замовник зобов'язується надавати експедитору заявки на виконання перевезень не пізніше, ніж за 3 доби до бажаної дати завантаження автомобіля. Заявки оформлюються згідно до встановленої та завчасно узгодженої сторонами форми, завіряються підписами уповноважених осіб та круглими печатками замовника та експедитора

У випадку затримки подачі автомобіля під завантаження або затримки прибуття автомобіля з вантажем більш ніж на 24 години відносно вказаних у заявці строків, експедитор сплачує замовнику неустойку у розмірі 1000,00 грн. за кожну наступну добу затримки (пункт 7.2.5 Договору);

- нормативний простій автомобіля при подачі, завантаженні/розвантаженні та виконанні митних процедур становить 48 годин на території України та 24 години на території Західної Європи та інших іноземних держав. Винна у позанормативному простої автомобіля сторона сплачує іншій стороні неустойку у розмірі 1000,00 грн. за кожну добу простою (пункт 7.2.6 Договору);

- у випадку затримки оплати послуг експедитора замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день затримки (пункт 7.2.8 Договору);

- оплата претензій та штрафів, передбачених даним договором, повинна виконуватися сторонами протягом 30 календарних днів з моменту досягнення сторонами згоди про їх обґрунтованість та оформлення відповідних документів (пункт 10.1 Договору);

Договір вступає в силу з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2012 року. При цьому, кожна із сторін має право достроково припинити дію даного договору за умови попередження про це іншої сторони письмово за 30 календарних днів (пункти 10.4, 10.5 договору).

Місцевий господарський суд вірно визначив правову природу правовідносин та зазначив в судовому рішенні, що між позивачем та відповідачем у справі виникли правовідносини, які мають ознаки договору транспортного експедирування, за яким, у відповідності до статті 929 Цивільного кодексу України, частини 1 статті 316 Господарського кодексу України та статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату (ч.1 статті 307 ГК України).

Наведена норма кореспондується з приписами статті 909 Цивільного кодексу України.

Крім вищезазначених норм, суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що відносини, які склалися між сторонами у справі мають регулюватись також законами України «Про транспорт», «Про автомобільний транспорт», Статутом автомобільного транспорту УРСР.

У відповідності до статей 626, 629 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. Договір вважається укладеним, якщо сторони досягли згоди щодо усіх умов договору та є обов'язковим до виконання.

Отже, укладення ТОВ «Асстра Форвардінг» та ПАТ «Миронівський хлібокомбінат» договору №AZUF 092.11 від 27.10.2011р. було спрямоване на отримання останнім експедиторських послуг та обов'язку здійснення їх оплати.

Cтаття 193 Господарського кодексу України визначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Аналогічні приписи містить стаття 526 Цивільного кодексу України.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Вимоги позивачем обґрунтовані тим, що з вини замовника відбулись понаднормативні простої автомобільного транспорту за здійсненими міжнародними перевезеннями, що в порядку п. 7.2.6 договору є підставою стягнення з відповідача штрафів на загальну суму 96 000,00 грн.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на здійснення наступних перевезень за спірним договором № AZUF 092.11 від 27.10.2011 року: - перевезення транспортним засобом № 34GR8171/34GR8567 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №KF 11220014 від 24.12.2011р. та міжнародною автомобільною накладною СМR №TR Н5059-110829-13, в якій дата завантаження вказана 14.12.2011р.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 13.12.2011р. по 15.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та сертифікату відповідності № 0461200, датованого 15.12.2011р., у зв'язку з чим позивач просив стягнути з відповідача штраф у сумі 2 000,00 грн. (т.1 а.с.58-61);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8137/34GR8543 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220013 від 22.12.2011р. та міжнародною автомобільною накладною СМR №TR Н5059-110829-14, в якій дата передачі вантажу перевізнику зазначена 15.12.2011р.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 13.12.2011р. по 15.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, сертифікату якості та сертифікату походження № 0461049, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача на свою користь штраф у сумі 2000,00 грн. (т.1 а.с.62-65);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8127/34GR8548 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220004 від 07.12.2011р. та міжнародною автомобільною накладною СМR №TR Н5059-110829-09.

За твердженням позивача через невчасне здійснення замовником митного оформлення та отримання супроводжувальних документів на митниці відбувся простій протягом 2 діб у країні відправлення (Туреччина) з 29.11.2011р. по 30.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, експортного формуляру вільної зони №0015695, датованого 30.11.2011р., у зв'язку з чим відповідач має сплатити штраф 1000,00 грн., а крім того, штраф у розмірі 1000,00 грн. за 3 доби простою цього ж транспортного засобу у країні доставки (Україна) з 05.12.2011р. по 07.12.2011р., тобто з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-09 та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.66-68);

- перевезення транспортним засобом № TRAJ749/TRAA857 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220018 від 28.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-6.

За твердженням позивача на митниці відбувся нормативний простій протягом 4 діб у країні відправлення (Туреччина) з 16.12.2011р. по 19.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, а тому понаднормативний простій склав 3 доби, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача 3000,00 грн. штрафу, а крім того, штраф у розмірі 1000,00 грн. за 1 добу понаднормативного простою цього ж транспортного засобу у країні доставки (Україна) з 26.12.2011р. до 28.12.2011р., тобто з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-6 та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.69-70);

- перевезення транспортним засобом № ILAX777/NSAA938 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220019 від 24.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-16.

За твердженням позивача простій на митниці відбувся протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 15.12.2011р. по 19.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача за понаднормативний простій у країні відправлення штраф у сумі 4000,00 грн. (т.1 а.с.71-72).

- перевезення транспортним засобом № BH2860EA/BH5693ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220001 від 08.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-22.

За твердженням позивача на митниці простій відбувся протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 30.11.2011р. до 02.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим просив стягнути з відповідача за понаднормативний простій у країні відправлення штраф у сумі 2 000,00 грн. (т.1 а.с.73-74).

- перевезення транспортним засобом № ILTB444/ILTB444 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11020005 від 11.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-05.

За твердженням позивача на митниці відбувся нормативний простій протягом 5 діб в країні відправлення (Туреччина) з 31.10.2011р. по 04.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та формуляру для вільної зони, що є порушенням умов договору та підставою для стягнення штрафу за понаднормативний простій в сумі 4 000,00 грн., а крім того, штрафу в сумі 1 000,00 грн. за простій цього ж автомобіля у країні доставки вантажу з 09.11.2011р. по 11.11.2011р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу (т.1 а.с.75-76).

- перевезення транспортним засобом № ВХ1786АМ/ВХ5870ХХ за маршрутом Чехія - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11111011 від 16.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №205176709.

За твердженням позивача простій на митниці відбувся протягом 3 діб у країні доставки (Україна) з 14.11.2011р. до 16.11.2011р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно акту здачі-прийняття, у зв'язку з чим відповідач має сплатити на його корить штраф за понаднормативний простій 1 000,00 грн. (т.1 а.с.77-78).

- перевезення транспортним засобом № АС7170АК/АС5884ХХ за маршрутом Нідерланди - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11103008 від 16.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-37.

За твердженням позивача на митниці відбувся нормативний простій протягом 6 діб у країні відправлення (Нідерланди) з 02.11.2011р. до 07.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завантаження вантажу, що є підставою для стягнення штрафу в сумі 6 000,00 грн., а крім того, штрафу в сумі 1 000,00 грн. за понаднормативний простій цього ж транспортного засобу протягом 3 діб у країні доставки (Україна) з 14.11.2011р. по 16.11.2011р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно зазначених вище товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.79-82).

- перевезення транспортним засобом № WZ45962/WZ84961 за маршрутом Франція - Варшава, Польща - Миронівка, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11103014 від 16.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №№ 614566.

За твердженням позивача простій на митниці відбувся протягом 3 діб у країні доставки (Україна) з 14.11.2011р. до 16.11.2011р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу в сумі 1 000,00 грн.

- перевезення транспортним засобом № TRAK387/TRAA716 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11120004 від 11.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-04.

Як стверджує позивач на митниці відбувся простій протягом 4 діб у країні відправлення (Туреччина) з 01.11.2011р. до 04.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим відповідач має сплатити на його користь штраф в сумі 3 000,00 грн., а також штраф у сумі 1 000,00 грн. за понаднормативний простій у 3 доби у країні доставки (Україна) з 09.11.2011р. до 11.11.2011р., тобто з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищевказаних товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.83-84).

- перевезення транспортним засобом № ВІ5423ВІ/ВІ6501ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11120006 від 23.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-02.

За твердженням позивача на митниці відбувся понаднормативний простій у 7 діб у країні відправлення (Туреччина) з 10.11.2011р. до 16.11.2011р., а саме, з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу в сумі 6 000,00 грн. (т.1 а.с.85-86).

- перевезення транспортним засобом № ВІ5393АХ/ВІ6322ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11120005 від 23.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-01.

Позивач стверджує, що на митниці відбувся простій протягом 5 діб у країні відправлення (Туреччина) з 10.11.2011р. до 14.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, а відтак, на його переконання, відповідач має сплатити штраф за простій в сумі 4 000,00 грн., а крім того, штраф у сумі 1 000,00 грн. за простій цього ж транспортного засобу протягом 3 діб у країні доставки (Україна) з 21.11.2011р. по 23.11.2011р., тобто з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищенаведених документів (т.1 а.с.87-88).

- перевезення транспортним засобом № В101BIB/B253WST за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11120002 від 23.11.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-03.

Як стверджує позивач, простій на митниці відбувся протягом 5 діб у країні відправлення (Туреччина) з 10.11.2011р. до 14.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу у сумі 4 000,00 грн. (т.1 а.с.89-90);

- перевезення транспортним засобом № АА5671СІ/BН7014ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220020 від 27.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-11.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 19.12.2011р. до 22.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим відповідач має сплатити на його користь за понаднормативний простій у 3 доби штраф в сумі 3 000,00 грн. (т.1 а.с.91-92);

- перевезення транспортним засобом № ВН3597ЕА/ВН4532ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220021 від 27.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-19.

Як зазначає позивач, простій на митниці відбувся протягом 4 діб у країні відправлення (Туреччина) з 19.12.2011р. до 22.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення штрафу у сумі 3 000,00 грн. за 3 доби понаднормативного простою (т.1 а.с.93-94);

- перевезення транспортним засобом № ВН2860ЕА/ВН5693ХО за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11120022 від 29.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-24.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 20.12.2011р. до 22.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим відповідач має сплатити йому штраф за понаднормативний простій у сумі 3 000,00 грн. (т.1 а.с.95-96);

- перевезення транспортним засобом № АІ5058ВО/АІ8705ХТ за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF 11220015 від 20.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-15.

На переконання позивача, простій на митниці за участю вказаного автомобіля відбувся протягом 5 діб у країні відправлення (Туреччина) з 08.12.2011р. до 12.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, а відтак, відповідач має сплатити на його користь штраф у сумі 4 000,00 грн. (т.1 а.с.97-98);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8131/34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт №20120003 від 12.01.2012р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-25.

Як стверджує позивач на митниці відбувся простій протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 28.12.2011р. по 30.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, сертифікату якості, сертифікату походження та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення з відповідача за 2 доби понаднормативного простою штраф у сумі 2 000,00 грн., а крім того, штраф у сумі 1 000,00 грн. за простій у 3 доби, допущений цим же транспортним засобом під час перевезення за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, у країні доставки (Україна) з 10.01.2012р. до 12.01.2012р., тобто з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищевказаних товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.99-103);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 11120010 від 14.12.2012р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-28.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 3 діб в країні відправлення (Туреччина) з 05.12.2011р. до 07.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі прийняття робіт, сертифікату якості, сертифікату походження та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення штрафу в сумі 2 000,00 грн. за 2 доби понаднормативного простою (т.1 а.с.104-108);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8145/34GR8555 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 20120002 від 12.01.2012р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-29.

Як стверджує позивач, простій на митниці відбувся протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 28.12.2011р. по 30.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, сертифікату якості та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення за понаднормативний простій штрафу в сумі 2 000,00 грн., а крім того, за понаднормативний простій протягом 3 діб, допущений цим же автомобілем у країні доставки (Україна) з 10.01.2012р. до 12.01.2012р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищевказаних товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.109-112);

- перевезення транспортним засобом № АА0857ВА/АА2561ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 20120001 від 12.01.2012р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-27.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 5 діб у країні відправлення (Туреччина) з 26.12.2011р. по 30.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим відповідач має сплатити за понаднормативний простій протягом 4 діб штраф в сумі 4 000,00 грн., а крім того, штраф в розмірі 1000,00 грн. за понаднормативний простій протягом 1 доби, допущений цим же автомобілем у країні доставки (Україна) з 10.01.2012р. по 12.01.2012р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищезазначених товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.113-114);

- перевезення транспортним засобом № ВІ3195ВІ/ВІ5669ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF11220010 від 16.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-26.

Як стверджує позивач на митниці відбувся простій протягом 4 діб в країні відправлення (Туреччина) з 05.12.2011р. по 08.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення штрафу за понаднормативний простій в сумі 3 000,00 грн. (т.1 а.с.115-116);

- перевезення транспортним засобом № АІ2541СК/АІ8298ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF11220023 від 29.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-18.

На переконання скаржника простій на митниці відбувся протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 21.12.2011р. по 23.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, у зв'язку з чим відповідач має сплатити штраф за понаднормативний простій в сумі 2 000,00 грн. (т.1 а.с.117-118);

- перевезення транспортним засобом № ВІ9811ВІ/18157СК за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF11220011 від 16.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-23.

За твердженням позивача простій на митниці відбувся протягом 4 діб у країні відправлення (Туреччина) з 05.12.2011р. по 08.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для сплати відповідачем штрафу за 3 доби понаднормативного простою 3 000,00 грн. (т.1 а.с.119-120);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8174/34GR8541 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF11220005 від 07.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-10.

Позивач стверджує, що з вини замовника на митниці відбувся простій протягом 2 діб у країні відправлення (Туреччина) з 29.11.2011р. по 30.11.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-10 та експортного формуляру для вільної зони, відтак відповідач має сплатити на його користь за 1 добу понаднормативного простою 1000,00 грн., а крім того, штраф у розмірі 1 000,00 грн. за 1 добу понаднормативного простою, допущеного цим же автомобілем у країні доставки (Україна) з 05.12.2011р. до 07.12.2011р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищезазначених товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.121-123);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8143/34GR8540 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Київ, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № KF11220006 від 07.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-08.

Як стверджує позивач, на митниці відбувся простій протягом 3 діб у країні відправлення (Туреччина) з 28.12.2011р. по 30.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, товарно-транспортної накладної, сертифікату якості та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення з відповідача на його користь штрафу за понаднормативний простій, який склав 2 доби - 2000,00 грн., а крім того, штраф у розмірі 1 000,00 грн. за 1 добу понаднормативного простою, допущеного цим же автомобілем у країні доставки (Україна) з 05.12.2011р. до 07.12.2011р., з дати фактичного прибуття на митницю призначення для проведення процедур митного оформлення по дату фактичного розвантаження вантажу згідно вищезазначених товарно-транспортної накладної та акту здачі-прийняття (т.1 а.с.124-127);

- перевезення транспортним засобом № АА5721ВЕ/ВН0786ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт № 11220024 від 30.12.2011р. та товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-17.

За твердженням позивача з вини замовника на митниці відбувся простій протягом 4 діб у країні відправлення (Туреччина) з 23.12.2011р. по 26.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно акту здачі-прийняття робіт, товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-17 та експортного формуляру для вільної зони, що є підставою для стягнення з відповідача штрафу за 3 доби понаднормативного простою 3 000,00 грн. (т.1 а.с.128-129);

- перевезення транспортним засобом № 34GR8562 за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-7.

За твердженням позивача на митниці відбувся простій протягом 2 діб у країні відправлення (Туреччина) з 12.12.2011р. до 13.12.2011р., з дати фактичного завантаження по дату завершення митного оформлення згідно товарно-транспортної накладної CMR №TR Н5059-110829-7 та експортного формуляру для вільної зони, відтак, з відповідача має бути стягнуто штраф за понаднормативний простій - 1 000,00 грн. (т.1 а.с.130-132);

- перевезення транспортним засобом ВН 4730АР/ ВН 4770 ХР за маршрутом Гімлик, Туреччина - Ладижин, Україна, що підтверджується товарно-транспортною накладною CMR №TR Н5059-110829-12.

На переконання позивача, на митниці відбувся простій протягом 4 діб у країні відправлення (Туреччина) з 23.12.2011р. до 27.12.2011р., з дати фактичної подачі автомобіля під завантаження по дату завершення митного оформлення згідно товарно-транспортної накладної та експортного формуляру для вільної зони (т.1 а.с.133-134).

Аналізуючи умови укладеного сторонами договору №АFUZ 092.11 на транспортно-експедиційне обслуговування та представлені позивачем докази в обґрунтування своїх вимог, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає правильним та обґрунтованим висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення вимог ТОВ «Асстра Форвардінг» про стягнення з ПАТ «Миронівський хлібопродукт» штрафів за понаднормативний простій автотранспорту при перевезенні вантажів замовника у міжнародному сполученні.

Так, згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (стаття 33 ГПК України).

Відповідно до частини 2 статті 34 цього Кодексу обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» перевезення вантажів супроводжується товарно-транспортними документами, складеними мовою міжнародного спілкування залежно від обраного виду транспорту або державною мовою, якщо вантажі перевозяться в Україні.

Факт надання послуг експедитора при перевезенні підтверджується єдиним транспортним документом або комплектом документів (залізничних, автомобільних, авіаційних накладних, коносаментів тощо), які відображають шлях прямування вантажу від пункту його відправлення до пункту його призначення.

Як зазначається у статтях 1, 4 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів від 19.05.1956 року дана Конвенція застосовується при перевезенні вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін, до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів, а договір перевезення підтверджується складанням вантажної накладної.

Відповідно до статті 142 чинного Статуту автомобільного транспорту УРСР, за затримку з вини вантажовідправника або вантажоодержувача автомобілів (автопоїздів), а також обмінних напівпричепів, поданих під завантаження або розвантаження понад установлені строки (простій), вантажовідправник або вантажоодержувач - замовник автотранспорту сплачує автотранспортному підприємству або організації штраф.

Підставою для нарахування штрафу за простій автомобілів служать відмітки у товарно-транспортному документі та в путьовому листі про час прибуття і вибуття автомобілів, а за простій автомобілів у гаражі - письмове повідомлення вантажовідправника або вантажоодержувача.

Оскільки за умовами п.п. 2.2, 3.1.5 договору виконання кожного перевезення експедитором здійснюється згідно заявок замовника, при цьому, експедитор зобов'язаний забезпечити своєчасну подачу автомобільного транспорту на місце завантаження в строки, зазначені замовником у його заявці, місцевий суд вірно зазначив у своєму рішенні, що за наведених умов простій під завантаженням має відраховуватись від дати завантаження, вказаної в заявці, при умові фактичної подачі транспортного засобу під завантаження на цю дату до дати фактичного завантаження, зазначеної в міжнародній автомобільній накладній (CMR) як дата передачі вантажу перевізнику. Простій же, у результаті затримки оформлення товарно-супровідних документів може визначатися від дати фактичного завантаження до дати передачі товарно-супровідних документів перевізнику, а не до дати видачі сертифікатів, як на цьому наголошує скаржник.

З матеріалів справи вбачається, що позивач належно оформлених відповідачем заявок на здійснення перевезень за договором та формулярів для вільної зони, на які останній посилається на підтвердження дати завершення митного оформлення суду не надав. Водночас, жодна з міжнародних товарно-транспортних накладних (CMR), представлених позивачем не містить відміток про простій, як того вимагає стаття 142 Статуту автомобільного транспорту УРСР.

Крім того, за змістом п. 7.2.6 договору необхідною умовою для стягнення штрафу є докази вини другої сторони у понаднормативному простої.

З представлених позивачем актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) вбачається, що сторони договору не мають жодних претензій одна до одної з приводу наданих послуг.

Апеляційний господарський суд находить правомірною позицію суду першої інстанції стосовно того, що дана обставина унеможливлює визначення дати, на яку мало бути оформлено замовлення на подачу автомобіля під завантаження, відтак, доказів стосовно дати початку простою немає. При цьому суду не було представлено доказів на підтвердження моменту передачі перевізнику необхідних комплектів товарно-супровідних документів, у зв'язку з чим неможливо визначити дати закінчення простою.

Оскільки ані в суді першої інстанції, ані під час апеляційного провадження ТОВ „Асстра Форвардінг" не було надано доказів на підтвердження вини відповідача у простої на митниці транспортних засобів, які здійснювали перевезення вантажів на виконання договору №AZUF 092.11 від 27.10.2011р., судова колегія погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимоги про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 96 000,00 грн.

В апеляційній скарзі позивач наголосив на безпідставному застосуванні судом першої інстанції до спірних правовідносин Статуту автомобільного транспорту УРСР з посиланням на ту обставину, що за укладеним сторонами договором здійснювалось перевезення вантажів у міжнародному сполученні.

Апеляційним господарським судом дані доводи відхиляються як безпідставні з огляду на те, що положення Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів, яка на думку скаржника мала бути застосована судом, такого поняття як «простій» не містить.

Вказаним нормативним документом врегульовано відповідальність виключно перевізника за будь-яку затримку доставки вантажу (стаття 17 Конвенції).

Як вбачається з матеріалів справи, позивач, крім вимоги про стягнення штрафів просить стягнути з відповідача за порушення строків оплати отриманих послуг пеню в сумі 2 509,79 грн., інфляційні втрати в сумі 257,37 грн. та 3% річних в сумі 957,53 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на виконання договору позивачем було надано, а відповідачем прийнято без зауважень транспортно-експедиційні послуги, що підтверджується актами здачі-прийняття виконаних робіт (надання послуг) від 03.01.2012р. № КF11201016 на суму 28 978,00 грн.; від 12.01.2011р. № 20120001 на суму 43 144,92 грн.; від 12.01.2012р. № 20120002 на суму 42 344,35 грн.; від 30.12.2011р. № 11220024 на суму 43 462,88 грн.

Пунктом 5.2 договору сторони схвалили проведення розрахунків за виконані послуги по факту розвантаження на протязі 20 банківських днів з моменту підписання акту виконаних робіт та надання акту виконаних робіт, рахунку за надані послуги та податкової накладної.

Разом з тим, пунктом 7.2.8 договору сторони передбачили, що у випадку затримки оплати послуг експедитора замовник сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно оплаченої суми за кожен день затримки.

Як вбачається з наявних у справі банківських виписок, відповідачем оплата послуг була здійснена з порушенням вказаного терміну.

Статтею 230 ГК України визначено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми, які учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Місцевий суд, враховуючи строк та порядок оплати послуг, відповідальність за порушення грошового зобов'язання, які визначені діючим договором №АFUZ 092.11 та виходячи з приписів статей 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», статті 625 Цивільного кодексу України, перевірив правильність наведеного позивачем розрахунку заборгованості та встановив, що по зазначеним актам належна до стягнення з відповідача пеня складає 5 560,12 грн., 3% річних - 1 095,99 грн. та інфляційні втрати - 532,23 грн.

Суд першої інстанції у своєму рішенні вірно зазначив, що за відсутності від позивача заяви про збільшення розміру позовних вимог в порядку статті 22 ГПК України, суд, приймаючи рішення, не вправі виходити за межі позовних вимог.

Враховуючи вищевикладене та вимоги статей 530, 611, 612, 614 ЦК України, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що несплата заборгованості по договору є порушенням зобов'язання, а тому наявні підстави для застосування встановленої статтею 625 Цивільного кодексу України відповідальності та, відповідно до проведеного місцевим господарським судом розрахунку, стягнення з ПАТ „Миронівський хлібопродукт" на користь ТОВ „Асстра Форвардінг" 2 509,79 грн. пені, 257,37 грн. інфляційних втрат та 957,53 грн. 3% річних.

Зважаючи на встановлене, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про обґрунтованість заявлених вимог ТОВ „Асстра Форвардінг" до ПАТ „Миронівський хлібопродукт" про стягнення 2 509,79 грн. пені, 257,37 грн. інфляційних втрат та 957,53 грн. 3% річних.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В силу частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на вищевикладене, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду Київської області від 29.03.2013 року прийнято відповідно до вимог чинного законодавства, з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування чи зміни не вбачається.

Зважаючи на те, що доводи апеляційної скарги законних та обґрунтованих висновків суду першої інстанції не спростовують, рішення господарського суду Київської області від 29.03.2013 року слід залишити без змін, а апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг" - без задоволення.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі статті 49 ГПК України покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 4-3, 32, 33, 43, 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Асстра Форвардінг" на рішення господарського суду Київської області від 29.03.2013 року у справі №911/359/13-г залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Київської області від 29.03.2013 року у справі №911/359/13-г залишити без змін.

3. Матеріали справи №911/359/13-г повернути до господарського суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з дня набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя Мальченко А.О.

Судді Остапенко О.М.

Скрипка І.М.