Рішення № 33620413, 23.09.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"23" вересня 2013 р.Справа № 916/2054/13

За позовом: Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ"

До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс"

про стягнення

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: Блонський О.Ю., представник за довіреністю

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач - Публічне акціонерне товариство "ОДЕСАГАЗ" звернувся до господарського суду Одеської області із позовною заявою, з урахуванням уточнень від 21.08.2013р., у якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" на користь позивача пеню у сумі 1364,72 грн., 3 % річних у сумі 282,71 грн. та суму інфляційних втрат у сумі 34,93 грн.

Представник відповідача у судові засідання не з'явився, відзив на позовну заяву та витребувані судом документи не надав, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином шляхом надсилання ухвал суду на адресу реєстрації, тому суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив.

01 жовтня 2011 року між Відкритим акціонерним товариством "ОДЕСАГАЗ" (Облгаз) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" (Споживач) укладено договір на постачання та транспортування природного газу підприємствам, які відпускають теплову енергію для потреб населення, бюджетних установ та організацій № 008759-Т, предметом якого є надання послуг Споживачу з постачання та транспортування природного газу для виробництва теплової енергії для потреб населення, бюджетних установ та організацій.

З урахуванням п. 4.12. Договору акти прийому-передачі за відповідний місяць уповноважені представники сторін складають до 2 числа, наступного за звітним, місяця, на підставі наданих звітів з автоматичних коректорів (обчислювачів). Акти прийому-передачі є підставою для остаточних розрахунків.

Згідно з умовами п.6.1. Договору оплата за постачання і транспортування природного газу здійснюється Споживачем грошовими коштами шляхом поточного перерахування на розрахунковий рахунок Облгазу протягом місяця поставки 100% вартості запланованих обсягів газу. Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за звітним.

Згідно п.11.1. Договору його дія поширюється до 31.12.2014р.

28.02.2013р., 31.03.2013р. та 30.04.2013 р. між сторонами договору складено та підписано акти приймання-передачі природного газу, згідно яких позивачем було передано відповідачу 155,384 тис. куб м газу загальною вартістю 203428,75 грн.

Як вбачається з письмових пояснень представника позивача, на момент звернення з позовною заявою повна оплата за отриманий газ відповідачем проведена не була, у зв'язку з чим за відповідачем рахувався борг за період з 10.04.2013р. по 30.07.2013р. у сумі 34935,62грн.

Відповідно до положень п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату послуг, у строки зазначені у п. 6.1 Договору, Споживач сплачує на користь Облгазу суму заборгованості з офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

У зв'язку з простроченням сплати вартості отриманого газу, позивачем здійснено розрахунок пені, 3% річних та інфляційних. Так, відповідно до даних такого розрахунку за відповідачем рахується пеня у сумі 1364,72 грн., 3 % річних у сумі 282,71 грн. та сума інфляційних втрат у розмірі 34,93 грн.

Як встановлено судом та вбачається з письмових пояснень повноважного представника позивача, 09.08.2013р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" сплачено Публічному акціонерному товариству "ОДЕСАГАЗ" 34935,62 грн. основної заборгованості за отриманий газ, на підставі чого позивачем було зменшено позовні вимоги поданням заяви про уточнення від 21.08.2013р.

Уточнені позовні вимоги обґрунтовані порушенням умов Договору відповідачем щодо строків сплати вартості фактично отриманого газу та направлені на стягнення з відповідача пені у сумі 1364,72 грн., 3 % річних у сумі 282,71 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 34,93 грн.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Статтею 193 Господарського Кодексу України та статтею 526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1, 7 ст.193 ГК України).

Відповідно до п. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно вимог ст. 629 Цивільного Кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 218 Господарського Кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов`язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов`язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов`язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності.

Відповідно до ст. 230 Господарського Кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно ст. 549 Цивільного Кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Статтею 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлено, що розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно формули розрахунку пені, наведеної в листі Національного банку України №25-011/388-1707 від 12.03.1997р. на виконання Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", сума простроченого платежу помножена на розмір пені за кожен день прострочення у відсотках, розділена на сто та помножена на кількість днів прострочення платежу буде дорівнювати сумі пені за прострочення платежу.

Відповідно до положень п. 7.2 Договору за несвоєчасну оплату послуг, у строки зазначені у п. 6.1 договору, Споживач сплачує на користь Облгазу суму заборгованості з офіційно встановленого індексу інфляції та відсотків річних за весь час прострочення, а також пеню за кожний день прострочення платежу, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, перевіривши розрахунок Позивача щодо сплати Відповідачем пені у сумі 1364,72грн., 3 % річних у сумі 282,71 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 34,93 грн., вважає його вірним, а вимоги про їх стягнення правомірними.

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд дійшов висновку про необхідність задоволення уточнених позовних вимог зі стягненням з відповідача пені у сумі 1364,72 грн., 3 % річних у сумі 282,71 грн. та суми інфляційних втрат у розмірі 34,93 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50грн. покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Управляюча компанія "Ренесанс" (65023, м. Одеса, вул. Ніжинська, б. 79, приміщення 109; код 37422252; р/р 26001312121301 в АБ „Південний", м. Одеа, МФО 328209) на користь Публічного акціонерного товариства "ОДЕСАГАЗ" (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1, код 03351208; р/р 26001121611 у ПАТ „Марфін Банк", МФО 328168) 1364 (одна тисяча триста шістдесят чотири) грн. 72 коп. пені, 34 (тридцять чотири) грн. 93 коп. суми інфляційних втрат, 282 (двісті вісімдесят дві) грн. 71 коп. 3% річних, 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Повний текст рішення складено 23 вересня 2013 року.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Д'яченко Т.Г.