Рішення № 33620316, 19.09.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

19 вересня 2013 року Справа № 913/2159/13

Провадження № 7/913/2159/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя

до відповідача Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", м. Стаханов Луганської області

про стягнення 28 808 грн. 61 коп.

Суддя Демидов В.О.

Секретар судового засідання: Круглова Є.О.

У засіданні брали участь:

від позивача: Кузнєцова А.С. - представник за довіреністю б/н від 09.09.2013;

від відповідача: представник не прибув,

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26 582,24 грн., пені в сумі 1490,79 грн. та 3% річних в сумі 305,88 грн. за договором поставки № 16 від 05.02.2013.

Позовні вимоги обґрунтовані фактом невиконання відповідачем договірних зобов'язань щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 14.08.2013 було порушено провадження у справі № 913/2159/13.

Позивач у судовому засіданні 10.09.2013 подав заяву б/н від 09.09.2013 про збільшення розміру позовних вимог, в якій просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 26 582,24 грн., пені в сумі 1835,28 грн. та 3% річних в сумі 391,09 грн. за договором поставки № 16 від 05.02.2013.

Дана заява відповідає вимогам ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, а тому приймається судом до розгляду.

Отже предметом даного спору є стягнення з відповідача заборгованості в сумі 26 582,24 грн., пені в сумі 1835,28 грн. та 3% річних в сумі 391,09 грн. за договором поставки № 16 від 05.02.2013.

Позивач у судовому засіданні подав додаткові пояснення, від 19.09.2013, в яких зазначив, що за договором поставки № 16 від 05.02.2013 позивач здійснив одну поставку партії паперової продукції на загальну суму 26 582,24 грн. на підставі накладної № 0802 від 08.02.2013, більше поставок для відповідача позивач не здійснював.

Відповідач у судові засідання 10.09.2013 та 19.09.2013 не при був, про час та місце судового розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчать відповідні штампи суду з відміткою про відправку документу на звороті примірників всіх ухвал суду, який містить вихідний реєстраційний номер, загальну кількість відправлених примірників ухвали, дату відправки, підпис працівника суду, яким вона здійснена (а. с. 1, 43).

Як зазначено у п. 19 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.08.2008 № 01-8/482 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України» (зі змінами та доповненнями), … дана відмітка, за умови, що її оформлено відповідно до вимог п. 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом ВГСУ від 10.12.2002 № 75 (з подальшими змінами), є підтвердженням належного надсилання копій процесуального документа сторонам та іншим учасникам судового процесу.

Крім того, згідно приписів п. п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідач не надав до матеріалів справи відзиву на позовну заяву та інші витребувані судом документи, що не є перешкодою для розгляду справи за наявними в ній матеріалами згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши подані докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД" (далі - позивач, постачальник) та Публічне акціонерне товариство "Стахановський завод феросплавів" (далі - відповідач, покупець) 05.02.2013 уклали договір поставки № 16 (далі - договір), за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупцеві товар, повне найменування якого, марка, вид, сорт, вказуються в специфікації (додаток) до договору, які є його невід'ємною частиною, а покупець зобов'язався прийняти вказаний товар та оплатити його у порядку і на умовах, передбачених цим договором.

Згідно п. 3.1 договору постачальник зобов'язався поставити покупцеві товар, на умовах та у спосіб, зазначеними в специфікації до цього договору. Товар повинен бути новий (що не був у вжитку, виключається підміна товару або його складових) і який належить постачальнику на праві власності. Умови поставки визначаються згідно міжнародних правил тлумачення торгових термінів "ІНКОТЕРМС 2010" у діючій редакції.

У відповідності до умов п. 4.6 договору, порядок оплати, термін оплати та форма розрахунків вказуються сторонами в специфікаціях до цього договору.

В специфікації № 1/2013 сторони домовились про асортимент, кількість, ціну, терміни поставки та умови оплати товару - оплата за фактом поставки продукції протягом 35 календарних днів, оплата на рахунок в Приватбанку.

На виконання умов договору позивачем було поставлено відповідачу товар на загальну суму 26 582,24 грн., що підтверджується належним чином оформленою накладною № 0802.4 від 08.02.2013 та довіреністю ЯВК № 0000050 від 07.02.2013, належним чином засвідчені копії яких є наявними в матеріалах справи (а. с. 16-17).

Отже, за умовами договору відповідач був зобов'язаний оплатити отриманий від позивача товар до 15.03.2013.

Втім, відповідач взяті на себе за договором зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати поставленого позивачем товару не виконав, у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в сумі 26 582,24 грн.

Відповідно до ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією з підстав виникнення зобов`язань та є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших актів цивільного законодавства. Вказана норма за своїм змістом кореспондується з приписами п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України.

За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (п. п. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).

Відповідно до п. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За приписами п. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Порушенням зобов'язання, у відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, враховуючи, що факт належного виконання позивачем договірних зобов'язань щодо поставки відповідачу товару та факт порушення відповідачем своїх договірних зобов`язань в частині повної та своєчасної оплати отриманого товару підтверджуються матеріалами справи та не спростовані відповідачем, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача в цій частині.

У відповідності до вимог ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання, настають наслідки, передбачені договором або законом, в тому числі, сплата неустойки.

Приписами ст. 230 Господарського кодексу України передбачено, що у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, він зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, пеня, штраф).

Згідно п. 9.2 договору у разі порушення терміну оплати за поставлений товар згідно з цим договором більше 10-ти календарних днів покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі 0,5% від суми не сплаченого товару за кожен день прострочення, починаючи з 11-го календарного дня прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.

Відтак, оскільки відповідач допустив прострочення розрахунків з позивачем за поставлений йому товар, позивач на підставі вищезазначених норм чинного законодавства нарахував та заявив до стягнення з відповідача пеню за період, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, з 16.03.2013 по 10.09.2013 в сумі 1835,28 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені судом встановлено, що позивачем невірно визначено дату початку періоду її нарахування, оскільки згідно визначених в специфікації умов оплати товару та п. 9.2 договору, право вимагати від відповідача сплати пені виникло у позивача лише 26.03.2013. Отже, належним періодом нарахування пені є з 26.03.2013 по 10.09.2013 (169 днів) та належною сумою пені за зазначений період є 1757,34 грн., в якій вона підлягає стягненню з відповідача.

Окрім того, у відповідності до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

З огляду на прострочення відповідачем розрахунків з позивачем та наведену вище норму чинного законодавства позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 3% річних за період з 16.03.2013 по 10.09.2013 в сумі 391,09 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних суд дійшов висновку про його обґрунтованість, вірність та відповідність фактичним обставинам справи і нормам чинного законодавства, з огляду на що вимоги позивача в цій частині підлягають задоволенню.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За таких обставин, оцінивши подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 26 582 грн. 24 коп., пеню за період з 26.03.2013 по 10.09.2013 в сумі 1757,34 грн. та 3% річних за період з 16.03.2013 по 10.09.2013 в сумі 391,09 грн.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір пропорційно задоволених вимог покладається на відповідача у справі.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 44, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Стахановський завод феросплавів", 94000, м. Стаханов Луганської області, ідентифікаційний код 00186513, на користь, Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Рома, ЛТД", м. Запоріжжя, вул. 40 років Радянської України, буд. 39, ідентифікаційний код 23855495, заборгованість в сумі 26 582 грн. 24 коп., пеню в сумі 1757,34 грн., 3% річних в сумі 391,09 грн. та судовий збір в сумі 1715,85 грн., видати позивачу наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повне рішення складено та підписано - 23.09.2013

Суддя В.О. Демидов