Рішення № 33620108, 12.09.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "12" вересня 2013 р. Справа № 906/1082/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

Судді Шніт А.В.

При секретарі: Ковальчуку Є.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Федєчкін О.А. дов. №1664 від 12.08.2012р.;

від відповідача: Івашкевич О.Г. дов. №1046 від 12.08.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Національного банку України (м. Київ) Фабрика банкнотного паперу Національного банку України (м. Малин, Житомирської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (м. Малин, Житомирської області)

про стягнення 664615,55грн. (згідно заяви від 11.09.2013р.)

Національним банком України в особі Фабрики банкнотного паперу Національного банку України пред'явлено позов до Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" про стягнення 823972,86грн., з яких: 802617,49грн. заборгованість за надані послуги та 21355,37грн. пені.

В обґрунтування заявлених вимог, позивач посилається на невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань, передбачених в Договорі на приймання і очищення стічних вод №64ф від 20.08.2012р., в частині сплати позивачу коштів у встановлений договором строк.

Ухвалою господарського суду від 30.07.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №906/1082/13.

12.09.2013р. за вх. №14075 (вих. №39/07-008/1266) на адресу суду від позивача надійшов супровідний лист, в якому останній просить суд долучити до матеріалів справи документи та заяву про зменшення позовних вимог, в якій останній просить суд: вважати заявленим до стягнення 664615,55грн. з яких: 643260,18грн. заборгованість за надані послуги та 21355,37грн. пені; судові витрати (судовий збір) у розмірі 13292,31грн. покласти на відповідача; повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3186,25грн.

Відповідно до ч.4 ст.22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог.

Враховуючи передбачені ст.22 ГПК України права позивача, вказана заява не суперечать вимогам чинного законодавства України, не порушує чиїх-небудь прав та охоронюваних законом інтересів та приймається судом.

Розгляд справи здійснюється з урахуванням поданої заяви.

12.09.2013р. представник позивача надав клопотання за вх. №14161 від 12.09.2013р. (вих. №1210), в якому не заперечує проти позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог та просить суд долучити до матеріалів справи документи та відстрочити виконання рішення суду про стягнення 643260,18грн. боргу та 21355,37грн. пені та судового збору до 25.12.2013р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, з підстав викладених у позовній заяві, та заяві про зменшення позовних вимог.

Представник відповідача не заперечує щодо позовних вимог з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до укладеного між Національним банком України в особі директора Фабрики банкнотного паперу Національного банку України (позивач/виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" (відповідач/споживач) договору №64ф на приймання і очищення стічних вод від 20.08.2012 (далі - договір (а.с.12-17), виконавець зобов'язався забезпечити приймання і очищення стічних вод споживача на очисних спорудах виконавця в об'ємі (орієнтовно) 1550000 м3 на рік, 130000 м3 на місяць, 4400 м3 на добу (далі - послуги) протягом дії цього договору, а замовник зобов'язався оплатити надані йому послуги на умовах, передбачених цим договором (п.1.1).

Розділом 5 договору №64ф від 20.08.2012р. сторони визначили порядок проведення розрахунків за надані послуги.

Так, згідно п.5.2 договору розрахунковим періодом є календарний місяць.

Розрахунки за послуги в першому календарному місяці з дня підписання даного договору проводяться на підставі рахунку, який виконавець виставляє споживачу після закінчення розрахункового періоду. Споживач зобов'язаний оплатити цей рахунок протягом 5 (п'яти) банківських днів з дати його одержання (п.5.3).

Розрахунки за кожний наступний календарний місяць проводяться шляхом перерахування споживачем попередньої оплати в розмірі 50% від суми вартості послуг наданих в попередньому календарному місяці. Сума попередньої оплати перераховується споживачем протягом 3 (трьох) банківських днів після одержання від виконавця рахунку на цю суму (п.5.4).

Відповідно до п.5.5 договору по закінченні кожного календарного місяця виконавець виставляє споживачу рахунок на суму різниці між вартістю фактично наданих послуг і попередньою оплатою. Вказаний рахунок споживач зобов'язаний оплатити протягом 3 (трьох) банківських днів після його одержання.

Пунктом 5.1 сторони погодили, що розрахунки по даному договору здійснюються:

- перерахуванням замовником на розрахунковий рахунок виконавця послуг;

- шляхом зарахування замовником зустрічних однорідних вимог, які оформляються відповідним актом, що підписується повноваженими особами обох сторін відповідно до протоколу погодження договірної ціни на приймання та очищення стічних вод та акту про кількість наданих послуг за відповідний розрахунковий період.

З матеріалів справи вбачається, що у відповідності до умов договору №64ф від 20.08.2012р., позивачем в період березень-червень 2013р. надано відповідачу послуги по прийманню і очищенню стічних вод в кількості 540086м3 на загальну суму 3161920,53грн., що підтверджується підписаними представниками сторін актами про кількість наданих послуг по прийманню і очищенню стічних вод (а.с.21-24), а також протоколом погодження договірної ціни на приймання і очищення стічних вод від 20.08.2012р. (а.с.18).

З метою належного виконання відповідачем умов договору в частині проведення розрахунків за отримані послуги, позивачем по закінченню кожного спірного календарного місяця за результатами показників спожитих послуг було направлено на адресу відповідача рахунки-фактуру (а.с.25-28), що підтверджується супровідними листами (а.с. 29-32) на загальну суму 3161920,53грн. (включаючи ПДВ 20%).

Згідно наданих до суду документів між Національним банком України в особі директора Фабрики банкнотного паперу Національного банку України та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" були підписані акти про зарахування зустрічних однорідних вимог по договору №64ф від 20.08.2012р. на приймання і очищення стічних вод та по договорах №198/79фк та №13/80фк від 19.09.2012р. по наданню послуг з централізованого водопостачання та водовідведення на загальну суму 2359303,04грн., згідно яких позивачем було проведено зарахування 601496,03грн. в рахунок погашення боргу за березень місяць 2013р., 716975,58грн. в рахунок погашення боргу за квітень місяць 2013р., 513650,34грн. в рахунок погашення боргу за травень місяць 2013р., 527181,09грн. в рахунок погашення боргу за червень місяць 2013р. (а.с.33-36). З заяви про зменшення позовних вимог від 11.09.2013р. вбачається, що позивачем було проведено зарахування зустрічних однорідних вимог на суму 159357,31грн. (а.с. 55-56). Інших доказів погашення заборгованості за спірний період матеріали справи не містять.

Частиною 3 статті 203 ГК України визначено, що господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін. Аналогічні положення містяться і в ст.601 ЦК України.

З огляду на викладене, суд розцінює надані сторонами акти про зарахування зустрічних однорідних вимог як таку заяву та враховує вказані обставини при розгляді справи.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день судового розгляду справи становить 643260,18грн. (3161920,53грн. (сума боргу) - 2518660,34грн. (сума зустрічних зарахувань), що підтверджується довідкою позивача про стан заборгованості №176 від 11.09.2013р. (а.с. 45) та актом звірки розрахунків від 11.09.2013р., підписаним представниками сторін та скріплений печатками (а.с. 70).

У відповідності до ч.1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на приписи законодавства та умови, укладеного між сторонами договору, суд приходить до висновку, що заявлена позивачем до стягнення сума основного боргу у розмірі 643260,18грн. є обґрунтованою, вірною та такою, що підтверджена матеріалами справи.

Що стосується заявленої позивачем пені, що згідно розрахунку останнього становить 21355,37грн., слід зазначити наступне.

Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Як передбачено ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч.3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 6.2 договору сторони визначили, що у разі затримки платежів, строки яких зазначено в договорі, споживач виплачує виконавцю на його вимогу пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Перевіривши проведене позивачем нарахування пені за період з 10.04.2013р. по 19.07.2013р. у сумі 21355,37грн., господарський суд встановив, що нарахування проведено обґрунтовано, відповідно до вимог чинного законодавства та положень договору.

Представник відповідача за підставами пред'явлення та предметом позов не оспорив, доказів проведення розрахунків в повному обсязі не надав.

Відповідно до статей 33 та 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень належними та допустимими у справі доказами; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими у відповідності до вимог чинного законодавства, підтвердженими належними доказами, які є в матеріалах справи, та такими, що підлягають задоволенню на суму 664615,55грн., з яких: 643260,18грн. основного боргу по оплаті наданих послуг згідно договору №64ф від 20.08.2012 та 21355,37грн. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача.

Вирішуючи клопотання відповідача про відстрочку виконання судового рішення від 11.09.2013р. №1210 (а.с. 63-64), суд враховує, що відповідно до п. 6 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Згідно п.7.2 Постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

Господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення.

Вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

В обгрунтування заяви відповідач послався на обставини, що ускладнюють виконання рішення суду у даній справі, зокрема, на збитковість господарської діяльності ТОВ "Малин Енергоінвест", що підтверджено звітом про фінансові результати за 2012р., наявність зобов`язань щодо виконання рішення господарського суду Житомирської області від 09.04.2013р. №906/210/13-г, між тими ж сторонами, яким розстрочено сплату основного боргу ТОВ "Малин Енергоінвест" в сумі 288906,28грн. на шість місяців та рішення від 28.05.2013р. по справі №906/575/13, яким відстрочено виконання рішення суду до 01.11.2013р., зупинення провадження у справі №906/425/13 за позовом ТОВ "Малин Енергоінвест" до Малинського лісотехнічного коледжу, який є споживачем послуг з водовідведення, про стягнення 392201,04грн. наданих послуг на час проведення судової експертизи.

Представник позивача в судовому засіданні не заперечив проти клопотання представника відповідача щодо відстрочення виконання рішення суду.

Враховуючи фінансове становище відповідача, що займає монопольне становище на ринках централізованого водопостачання та водовідведення в м. Малині, недопущення порушення прав споживачів м. Малин щодо безперервного та якісного отримання комунальних послуг, вчасно проведення аварійно-відновлювальних робіт на мережах централізованого водопостачання та водовідведення, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення заяви відповідача та відстрочити виконання рішення суду до 25.12.2013р.

З заяви про зменшення позовних вимог вбачається, що позивач відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" просить суд повернути надмірно сплачений судовий збір у розмірі 3186,25грн.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" однією з підстав повернення сплачених сум судового збору є зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Сплата Фабрикою банкнотного паперу Національного банку України судового збору за подання позовної заяви в сумі 16478,56грн. підтверджується платіжним дорученням №36115 від 22.07.2013р., з відповідними відмітками, залученим до матеріалів справи (а.с. 47).

Враховуючи п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір" позивачу підлягає поверненню судовий збір в сумі 3186,25грн., сплачений за подання позовної заяви, згідно платіжного доручення №36115 від 22.07.2013р.

На підставі ст.ст. 525, 526, 549, 601, 610, 611, ч.1 ст. 612 ЦК України, ч.3 ст.203 ГК України, керуючись ст.ст. 25, 33, 34, 49, 82-85 ГПК України, п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" 11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25А, ідентифікаційний код 37555721 на користь Національного банку України, 01601, м. Київ, вул. Інститутська, буд.9, ідентифікаційний код 00032106 - 643260,18грн. основного боргу, 21355,37грн. пені, 13292,31грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Відстрочити Товариству з обмеженою відповідальністю "Малин Енергоінвест" 11601, Житомирська область, м. Малин, вул. Українських повстанців, буд. 25А, ідентифікаційний код 37555721 сплату основного боргу в сумі 643260,18грн., пені в розмірі 21355,37грн. до 25.12.2013р.

4. Повернути Національному банку України 01601, м. Київ, Печерський район, вул. Інститутська, буд.9, ідентифікаційний код 00032106 - 3186,25грн. (три тисячі сто вісімдесят шість гривень двадцять п`ять копійок) суми судового збору, сплаченого платіжним дорученням №36115 від 22.07.2012р. отримувач: УДКСУ у м. Житомирі, банк отримувача ГУ ДКСУ у Житомирській області, код отримувача 38035726, р/р отримувача 31214206783002.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 17.09.13

Суддя Шніт А.В.

1 - до справи;

2 - позивачу (рек. з пов.) оригінал рішення господарського суду Житомирської області;

3 - відповідачу (рек. з пов.).