Рішення № 33618809, 18.09.2013, Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 212/1533/13-ц

2/212/1767/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 вересня 2013 року Жовтневий районний суд м. Кривого Рогу, у складі головуючого судді - КУЛІГІНОЇ Т.Д., при секретарі - ХАРЧЕНКО Е.А., за участю представника позивача - ОСОБА_1, представника відповідачів - ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Кривого Рогу цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства, який підтримала в судовому засіданні в повному обсязі, та просила суд встановити факт батьківства ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, що мешкав на момент смерті за адресою: АДРЕСА_1, у відношенні - ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження.

Представник позивача ОСОБА_3, в судовому засіданні ОСОБА_1 підтримала позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства, та просила суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_4 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства, не визнала та просила суд відмовити в їх задоволені в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився.

Представник відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_5, в судовому засіданні ОСОБА_2 позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства не визнав, та просив суд відмовити у задоволені позовних вимог в зв'язку з недоведеністю обставин, на які посилається позивач.

Дослідивши надані суду письмові докази, вислухавши сторони, та допитавши свідків, суд прийшов до висновку про те, що позов ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства задоволенню не підлягає, за наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що позивач ОСОБА_3 перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_6 з 12.03.1988 року по 04.07.2005 року, що підтверджено копією свідоцтва про укладення шлюбу, виданим Жовтневим відділом РАГСу м. Кривого рогу , відповідно до актового запису № 213 від 12.03.1988 року.

04 липня 2005 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було розірвано, що підтверджено копією свідоцтва про розірвання шлюбу, виданим Жовтневим відділом реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції Дніпропетровської області, відповідно до актового запису № 413 від 04.07.2005 року.

ІНФОРМАЦІЯ_2 року позивачка ОСОБА_3 народила сина ОСОБА_7.

Реєструючи дитину 02.09.2008 року позивачка ОСОБА_3 вказала відомості про батька добровільно, і в свідоцтво про народження дитини було внесено запис про батька зі слів позивачки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_6 помер, що підтверджено копією свідоцтва про його смерть, виданого на підставі актового запису № 217 від 07.02.2012 року Жовтневим відділом державної реєстрації актів цивільного стану Криворізького міського управління юстиції у Дніпропетровській області.

В жовтні 2012 року позивачка ОСОБА_3, лише через вісім місяців після смерті ОСОБА_6, звернулася до суду з заявою, де заінтересованими особами були: Жовтневий відділ реєстрації актів цивільного стану та Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, про встановлення факту батьківства ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, відносно її сина ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, з метою призначення пенсії на дитину, в зв'язку з втратою годувальника.

До жовтня 2012 року позивачка ОСОБА_3 отримувала кошти на утримання сина ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року, як мати одиначка.

На підставі рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07.11.2012 року, яким було задоволено її заяву про встановлення батьківства, позивачка отримала повторно свідоцтво про народження ОСОБА_7, в якому зазначено, що свідоцтво видано на підставі актового запису про народження № 1059 від 02.09.2008 року.

Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області від 12.02.2013 року рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 07.11.2012 року було скасовано, а заява ОСОБА_3, де заінтересованими особами були: Жовтневий відділ реєстрації актів цивільного стану та Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Кривого Рогу, про встановлення батьківства - залишена без розгляду, що підтверджено копією ухвали.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивачка ОСОБА_3 посилалася на те, що в 2006 році вона помирилися з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, і в подальшому по день смерті ОСОБА_6 продовжували мешкати разом, як чоловік та дружина за адресою: АДРЕСА_1, і що встановлення факту батьківства померлого ОСОБА_6 у відношенні її сина - ОСОБА_7, має юридичне значення, оскільки від нього залежить виникнення права на отримання пенсії на дитину у зв'язку з втратою годувальника, а також встановлення родинних зв'язків для прийняття спадщини за законом.

Як письмовий доказ проживання в одній квартирі з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, позивачка ОСОБА_3 надана довідку № 333 від 20.02.2012 року, за підписом начальника дільниці №4 КЖП-31, про склад сім'ї.

Довідка, на яку посилається позивачка ОСОБА_3 який доводить факт реєстрації ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, в квартирі АДРЕСА_1 з 26.12.1980 року, де він, відповідно до Свідоцтва № Ж 722 про право власності на житло, виданого 04.04.2007 року органом приватизації (що зареєстровано в електронному Реєстрі прав власності на нерухоме майно 27.12.2007 року), є співвласником, що підтверджено копією свідоцтва

Сама по собі довідка № 333 від 20.02.2012 року, за підписом начальника дільниці №4 КЖП-31, про склад сім'ї не підтверджує посилання позивачки на те, що вона, після розірвання шлюбу з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, вела спільне господарство, мала спільний бюджет, що вони разом здійснювали піклування про стан родинних справ спільно, як не те посилається позивачка ОСОБА_3

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3, яка також є співвласником квартири АДРЕСА_1, дійсно мешкала в одній квартирі з ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, бо іншого житла померлий не мав, а тому, відповідно, мешкав спільно з колишньою дружиною.

Крім того, позивачка ОСОБА_3 не зверталася до суду і з завою про встановлення факту проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу, однією сім'єю, та не просила суд про встановлення цього факту.

Той факт, що ОСОБА_6 дійсно хворів підтверджено копіями з історії хвороби.

Той факт, що відомості про батька записані з її слів, позивачка ОСОБА_3 пояснила тим, що ОСОБА_6 почав хворіти, і лікувався неодноразово у лікарні, тому він не зміг по стану здоров'я зареєструвати сина на своє ім'я, спростовується тим, що досить тривалий час, після народження дитини, ОСОБА_6 був працездатний, працював, що підтверджено довідкою ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» № 486 від 11.03.2013 року, де зазначено періоди коли він працював та отримував заробітну плату, в період з січня 2008 року по грудень 2008 року, та довідкою ПАТ «ЄВРАЗ Суха Балка» № 1703 від 02.09.2013 року, де зазначено про періоди, коли ОСОБА_6 був на лікарняному, за період з 21.08.2008 року до 05.02.2012 року.

В судовому засіданні також встановлено, що на час реєстрації позивачкою ОСОБА_3 народженої нею дитини, тобто на 02.09.2008 року, ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року, не був визнаний недієздатним, не знаходився на стаціонарному лікуванні, та в будь який інший способі не був позбавлений можливості свого волевиявлення щодо визнання батьківства, відносно ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_6 з часу народження дитини до часу своєї смерті, тобто ІНФОРМАЦІЯ_1 року, мав достатньо часу для звернення до Жовтневого відділу реєстрації актів цивільного стану з заявою про визнання батьківства, відносно ОСОБА_7, який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

Крім того, в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3, починаючи з часу народження нею дитини, тобто, з 02.09.2008 року, не зверталася до суду з заявою про встановлення батьківства відносно її дитини до ОСОБА_6, за його життя.

В судовому засіданні позивачкою не доведено той факт, що ОСОБА_6 в подальшому мав намір оформити своє батьківство, однак внаслідок тяжкої хвороби не встиг та помер.

Допитані в судовому засіданні у якості свідків: ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, підтвердили в судовому засіданні той факт, що вони бачили ОСОБА_6, що жив він в своїй квартирі, гуляв на вулиці з дитиною, ходив на роботу та разом з позивачкою їздив до її батьків.

Крім того, свідки по справі, які підписали акт про спільне проживання та нібито про те, що померлий є батьком дитини: ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_13, пояснили, що вони зробили висновок про те, що дитина є сином померлого на підставі того, що вони спільно проживали в одній квартирі і іноді прогулювались на вулиці разом.

Допитані в судовому засіданні у якості свідків: ОСОБА_14 та ОСОБА_13, пояснили суду, що ОСОБА_6 деякий час, вже після розірвання шлюбу з позивачкою, та після виходу з лікарні, мешкав у своєї сестри, яка на той час проживала окремо за іншою адресою: АДРЕСА_2, і яка доглядала брата та піклувалася про нього.

Разом з тим, в судовому засіданні встановлено, що після смерті ОСОБА_6, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 року відкрилася спадщина на ? кв. АДРЕСА_1, що є однією з підстав звернення позивачкою до суду з позовом про встановлення батьківства.

Крім того, відповідно до ст. ст. 1, 36, 37 Закону України «Про пенсійне забезпечення» малолітній син позивачки, за умови встановлення факту відносно нього, батьківства померлого - мав би право на державне пенсійне забезпечення в зв'язку з втратою годувальника.

Але, як встановлено в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3, з моменту народження дитини отримувала допомогу в органах соціального забезпечення населення як мати одиначка, навіть в той період часу, коли ОСОБА_6 був живий.

З довідки Комунального закладу «Криворізький перинатальний центр зі стаціонаром» Дніпропетровської обласної ради № 591 від 15.08.2013 року вбачається, що ОСОБА_3 знаходилася на обліку в жіночій консультації з 18.01.2008 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 року з приводу вагітності. В графі «чоловік» жінка вказала «одинока».

Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка ОСОБА_3 заявила про те, що померлий є батьком її дитини лише після того, коли відкрилась спадщина за померлим. Про те, що вона має намір встановити факт батьківства для отримання спадщини та отримання соціальної допомоги на дитину у разі втрати годувальника, вона зазначила в своїй позовній заяві. Даний факт може свідчити лише про зацікавленість позивачки в матеріальному забезпеченні.

Приймаючи рішення суд виходить з наступного:

Відповідно до вимог ст. 130 Сімейного Кодексу України - Встановлення факту батьківства за рішенням суду :

1. У разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір'ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду.

Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 Сімейного Кодексу України.

2. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у ч. третій статті 128 Сімейного Кодексу України.

Відповідно до ст. 125 Сімейного Кодексу України - Визначення походження дитини, батьки якої не перебувають у шлюбі між собою:

1. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від матері визначається на підставі документа закладу охорони здоров'я про народження нею дитини.

2. Якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: 1) за заявою матері та батька дитини;

Основним доказом визнання батьківства буде висновок судово-генетичної експертизи.

Разом з тим, проведення експертизи у цьому випадку, обумовлюється тим, що позивачкою було подано довідку № 01-0912 від 10.09.2012 року ТОВ «Медична фірма «Медістім», що вона лікувалася від безпліддя, а також документи, що підтверджують цілий ряд хвороб у померлого, в тому числі тими, що передаються статевим шляхом. Ні мати ні дитина жодним з захворювань, на які страждав померлий на той час коли позивачка завагітніла, не хворіють, що обумовлює необхідність проведення експертизи.

Відповідно до статей 213, 216 ЦПК рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина містить всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім'я, та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі, судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Разом з тим, з заявою про проведення експертизи позивачка ОСОБА_3 не зверталася, незважаючи на те, що в померлого є родичі першого ступені спорідненості - його сестра, що є відповідачем по справі - ОСОБА_4

Крім того, відповідно до вимог ст. 12 Сімейного кодексу України - Обчислення строків, встановлених у цьому Кодексі. Строки, встановлені у цьому Кодексі, обчислюються відповідно до Цивільного кодексу України.

Слід зауважити, що в судовому засіданні позивачка ОСОБА_3 пояснила суду, що про той фат, що батьком її дитини є ОСОБА_6 їй було відомо з того дня, коли вона дізналася про свою вагітність, на УЗІ.

Загальний, максимальний строк позовної давності визначений в ст.12 Сімейного кодексу України, та в ст.257 Цивільного кодексу України - три роки.

Спеціальний строк для звернення до суду з заявою про встановлення батьківства не передбачено.

Звернення позивачки до суду з позовом про встановлення батьківства, з підстав зазначених позивачкою, передбачає внесення змін до актового запису про народження дитини, в графу відомості про батька, а таким чином, слід вважати, що строк позовної давності відповідно до п.8 ст.12 Сімейного кодексу України - є три роки.

Таким чином, відповідно загальний строк позовної давності встановлюється в три роки та про це слід заявити.

Разом з тим, позивачка ОСОБА_3 заяви про поновлення строку для звернення до суду з заявою або позовом про встановлення батьківства не подавала.

Приймаючи рішення суд виходить з ч.1 ст.10 Цивільного-процесуального кодексу України, якою встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, що передбачає свободу в наданні суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, та ч.1 ст. 60 Цивільного-процесуального кодексу України, відповідно до якого кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, та вважає, що рішення суду не може бути постановлено на припущеннях.

Аналізуючи надані суду докази, в їх сукупності, та за відсутністю заяв сторін про застосування строку позовної давності, суд прийшов до висновку про те, що в задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства , в зв'язку з недоведеністю позовних вимог - слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 125, 126, 130, 135 Сімейного Кодексу України, ст.ст. 10, 60 , 212, 214, 215, 218, Цивільно-процесуального Кодексу України суд, -

В И Р I Ш И В :

У задоволені позову ОСОБА_3 до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про встановлення факту батьківства - відмовити.

Рішення може бути оскаржена в Апеляційний суд Дніпропетровської області через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КУЛІГІНА Т.Д.