Ухвала суду № 33617892, 19.08.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 серпня 2013 р.Справа № 816/320/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Донець Л.О.

Суддів: Бондара В.О. , Кононенко З.О.

за участю секретаря судового засідання Губарь А.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 816/320/13-а

за позовом Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області Державної податкової служби

до Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика"

про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИЛА:

25.01.2013 року, Кременчуцька об'єднана державна податкові інспекція Полтавської області Державної податкової служби (далі -позивач) звернулась до суду з позовом до Державного підприємства "Державна Навогалещинська біологічна фабрика" (далі - відповідач), в якому просив суд, стягнути з відповідача з розрахункових рахунків відповідача заборгованість з земельного податку юридичних осіб в сумі 20 650,66 грн.; з податку на прибуток у розмірі 511,33 грн., збір на спеціальне використання води в розмірі 73 497,58 грн. та плати за користування надрами у розмірі 2 904,53 грн.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013 року позов було задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків відповідача кошти на погашення податкового боргу:

з земельного податку з юридичних осіб в сумі 20 650,66 грн.;

з податку на прибуток у розмірі 511,33 грн.;

зі збору за спеціальне використання води в розмірі 73497,58 грн.

з плати за користування надрами в розмірі 2904,53 грн.

Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції постанову суду першої інстанції від 27 лютого 2013 року скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач, посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи під час прийняття оскаржуваної постанови судом першої інстанції.

Зазначає, що задовольняючи позов, суд першої інстанції не врахував, приписи Податкового кодексу України, фактичні обставини справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши, в межах апеляційної скарги постанову суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що відповідач пройшов процедуру державної реєстрації та знаходиться на податковому обліку.

Відповідачем було подано до позивача податкові декларації:

з податку на додану вартість №9020522781 від 19.04.2012 року, якою визначені податкові зобов'язання у сумі 509 грн..;

з податку на прибуток №12926 від 16.02.2012 року у розмірі 314 грн.

з податку на прибуток № 9025559947 від 10.05.2012 року у розмірі 148 грн.

з податку на прибуток №14587 від 03.08.2011 року у розмірі 62 грн.;

з податку на прибуток № 904738429 від 08.08.2012 року у розмірі 62 грн.

Крім цього, відповідачем були отримані податкові повідомлення-рішення № 00000321500/35/1614 від 09.07.2012 року, яким відповідачу були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 34 грн.; податкове повідомлення-рішення № 0000471500/48/1614 від 31.08.2012 року, яким відповідачу було збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 90 грн.; та нарахована пеня у зв'язку з несплатою податкового боргу у сумі 511,33 грн.

Окрім цього, відповідачем було подано до позивача податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №12928 від 06.02.2012 року у розмірі 481,60 грн.; податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9025559965 від 10.05.2012 року у розмірі 793,76 грн.; податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9047747124 від 09.08.2012 року у сумі 715,72 грн.; податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9070551678 від 09.11.2012 року у розмірі 505,15 грн.; податковий розрахунок з плати за користування надрами для видобування корисних копалин №8951 від 05.09.2011 року у розмірі 473,88 грн.

Відповідачем було отримано та не оскаржено податкове повідомлення - рішення № 00000301500/33/1614 від 09.07.2012 року, яким був визначений штраф у розмірі 28,65 грн., та нарахована пеня у сумі 1,24 грн.

Відповідачем була подана декларація з плати за землю за 2011 рік №31250 та за 2012 рік за №1227, якою визначені суми податкового зобов'язання у розмірі 2594,48 грн., та 1546,18 грн. відповідно та на час розгляду справи рахується борг з даного податку у сумі 15 461,70 грн.

Також, відповідачем були подані податкові декларації збору №12929 від 16.02.2012 року, якими визначена сума податкового зобов'язання, що підлягає сплаті до бюджету 14 605,12 грн. податкові декларації збору № 9025560026 від 10.05.2012 року, якими визначена податкові зобов'язання у сумі 16 044,10 грн.; податкова декларація збору №9047745780 від 19.08.2012 року у сумі 16 604,81 грн.; податкова декларація збору №9070551463 від 09.11.2012 року у сумі 11 365,95 грн.; податкова декларація збору №8950 від 05.09.2011 року у сумі 14 371,04 грн.

Відповідачем була отримана та не сплачена податкове повідомлення-рішення № 000033500/32/1614 від 09.07.2012 року.

На час розгляду справи відповідачем не була сплачена сума податкового боргу.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, виходив із приписів Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

У відповідності до п.57.1 ст.57 ПК України, платника податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених Кодексом.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума податкового зобов'язання, самостійно визначеного відповідачем, та визначена податковим органом, але не оскаржена позивачем, у встановлені законодавством строки не була сплачена, а тому позовні вимоги є обґрунтованими.

Апеляційна скарга містить посилання на невраховані судом першої інстанції поданих до податкового органу коригувань податкових декларацій.

Колегія суддів вважає наведену вище позицію помилковою, оскільки відповідно до наведених вище приписів пункту 57.1 статті 57 ПК України у платника податків виникає зобов'язання самостійно сплатити зобов'язання, зазначені у поданій ним податковій декларації та не оскаржені податкові рішення.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції скасуванню не підлягає, а апеляційна скарга - задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Державна Новогалещинська біологічна фабрика" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 27.02.2013р. по справі № 816/320/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Донець Л.О.Судді Бондар В.О. Кононенко З.О.

Повний текст ухвали виготовлений 23.08.2013 р.